КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 8 квітня 2009 р. N 332 Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 163 ( 163-2016-п ) від 24.02.2016 }
Про затвердження Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1390 ( 1390-2011-п ) від 28.12.2011 N 235 ( 235-2013-п ) від 08.04.2013 N 632 ( 632-2013-п ) від 28.08.2013 }
Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки та план заходів з його застосування, що додаються.
2. Визначити Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту та здійснення державного метрологічного контролю і нагляду за дотриманням його вимог.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 33
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. N 332
ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки
{ Щодо набрання чинності Технічним регламентом та змін до нього див. розділ III Закону N 3164-IV ( 3164-15 ) від 01.12.2005 }
Загальна частина
1. Цей Технічний регламент визначає суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки та проведення оцінки відповідності зазначених засобів та їх складових частин.
Цей Технічний регламент розроблений відповідно до Директиви 2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на вимірювальні прилади від 31 березня 2004 р. і додатків 1, B, F, G і МІ-001 - МІ-010 до неї.
2. Вимоги, встановлені цим Технічним регламентом, обов'язкові для виконання:
підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять господарську діяльність з розроблення, виробництва, ремонту, продажу і прокату засобів вимірювальної техніки;
уповноваженими закордонними виробниками, особами - резидентами або уповноваженими особами, які відповідають за введення засобів вимірювальної техніки в обіг;
органами, що мають документальне підтвердження необхідного рівня компетентності (отримали уповноваження у державній метрологічній системі проводити державні випробування і повірку засобів вимірювальної техніки) та призначені відповідно до вимог законодавства;
державними інспекторами з метрологічного нагляду.
3. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:
лічильники води;
лічильники газу та пристрої перетворення об'єму;
лічильники активної електричної енергії;
теплолічильники;
вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води;
автоматичні зважувальні прилади;
таксометри;
матеріальні міри;
координатні (лінійні) вимірювальні засоби;
аналізатори відпрацьованих газів транспортних засобів.
4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:
автоматичний ваговий дозатор дискретної дії - зважувальний прилад, за допомогою якого ємність наповнюється попередньо заданою і фактично постійною масою матеріалу;
автоматичний зважувальний прилад - прилад, який згідно з попередньо заданою програмою визначає масу продукту без втручання оператора;
автоматичні ваги для зважування розділених вантажів - зважувальний прилад, який визначає масу попередньо розділених вантажів, наприклад фасованих продуктів, або одиничних вантажів із розсипного матеріалу;
автоматичні контрольні ваги - ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою яких вантажі різної маси поділяються на дві або більше підгрупи з урахуванням значення різниці між їх масою і заданою номінальною масою;
аналізатор відпрацьованих газів - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання об'ємної частки певних компонентів відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів з іскровим запалюванням, при цьому вміст вологи, за якого визначається об'ємна частка таких компонентів, дорівнює вмісту вологи в аналізованій пробі;
багатокоординатний засіб вимірювання - засіб вимірювальної техніки, призначений для проведення координатних вимірювань для визначення довжини, висоти, ширини найменшого прямокутного паралелепіпеда, розміщеного навколо об'єкта;
ваги безперервної дії для сумарного обліку - автоматичний зважувальний прилад, який безперервно визначає масу матеріалу, що пересувається на стрічці конвеєра, без урахування систематичного розподілу зазначеного матеріалу і припинення руху стрічки;
ваги дискретної дії для сумарного обліку (бункерні ваги для сумарного обліку) - автоматичний зважувальний прилад, за допомогою якого зважується розсипний матеріал з розподіленням його на дискретні вантажі, послідовним визначенням маси кожного такого вантажу, а також підраховуються результати зважування і дискретні вантажі подаються до ємності;
ваги з етикетуванням маси - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси;
ваги з етикетуванням маси/ціни - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси, ціни та вартості;
відтворюваність - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані у різних місцях чи різними виконавцями за умови, що всі інші умови вимірювання залишаються незмінними;
залізничні платформні ваги - автоматичний зважувальний прилад, оснащений вантажоприймальною платформою з рейками для пересування залізничних транспортних засобів;
засіб вимірювання довжини - засіб вимірювальної техніки, що використовується для визначення довжини матеріалу протяжного типу під час його подачі з дотриманням технологічного процесу;
засіб вимірювання площі - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення площі матеріалу неправильної форми;
збіг - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані в одних і тих же умовах вимірювання;
значення впливальної величини - значення, за якого отриманий результат вимірювання вважається неправильним;
кліматичні умови - умови, при яких може застосовуватися засіб вимірювальної техніки;
комунальні послуги - послуги з постачання електроенергії, газу, тепла і води;
координатний (лінійний) засіб вимірювальної техніки - засіб вимірювання довжини або вимірювання площі чи багатокоординатний засіб вимірювання;
лічильник активної електричної енергії - засіб вимірювальної техніки, за допомогою якого вимірюється кількість спожитої активної електричної енергії;
лічильник води - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення в умовах вимірювання об'єму води, що протікає через нього;
лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього;
матеріальна міра - засіб вимірювальної техніки, призначений для постійного відтворення та/або зберігання під час його використання одного чи більше значень фізичної величини;
матеріальна міра довжини - засіб вимірювальної техніки з позначками на шкалі, відстань між якими зазначена у чинних одиницях довжини;
нормовані робочі умови - значення вимірюваних величин та перешкод, у разі дотримання яких забезпечуються нормальні робочі умови застосування засобів вимірювальної техніки;
перешкода - впливальна величина із значенням, що виходить за межі нормованих робочих умов. Зазначена величина є перешкодою у разі невстановлення значення у нормованих робочих умовах;
таксометр - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання тривалості поїздки, обчислення та відображення пройденої дистанції і вартості проїзду з урахуванням обчисленої пройденої дистанції та/або виміряної тривалості поїздки;
теплолічильник - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання кількості теплоти, яка виділяється в теплообмінних контурах теплоносієм.
Інші терміни у цьому Технічному регламенті використовуються у значенні, наведеному у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" ( 3164-15 ), "Про метрологію та метрологічну діяльність" ( 113/98-ВР ) та ДСТУ 2681 "Метрологія. Терміни та визначення".
5. Засоби вимірювальної техніки у разі їх застосування у сфері поширення державного метрологічного нагляду вводяться в обіг у разі проведення:
державних випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки, призначених для серійного виробництва в Україні або ввезення на територію України партіями, та повірки під час випуску з виробництва;
процедури визнання результатів випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки - для засобів вимірювальної техніки, виготовлених у державах - учасницях Угоди про взаємне визнання національних еталонів, сертифікатів про калібрування і вимірювання, які видаються національними метрологічними інститутами;
державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, що не призначені для серійного виробництва в Україні або ввезення на її територію партіями.
Періодична повірка, встановлення, обслуговування та ремонт, зокрема демонтаж, транспортування, монтаж, засобів вимірювальної техніки, вимоги до яких визначені у додатках 1-4 до цього Технічного регламенту, проводяться за рахунок коштів підприємств, організацій та установ, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
6. Допускається введення в обіг засобів вимірювальної техніки в законодавчо регульованій сфері, які відповідають вимогам нормативних документів, що були чинні до дати набуття чинності цим Технічним регламентом, до закінчення строку дії сертифіката про затвердження типу засобу вимірювальної техніки або виключення з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та у разі необмеження строку чинності цього Технічного регламенту протягом десяти років з дати набрання ним чинності.
Вимоги до метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки
7. У разі дотримання нормованих робочих умов та за відсутності перешкод похибка вимірювання не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки, що визначається у додатках 1-10 до цього Технічного регламенту.
Якщо інше не встановлено у зазначених додатках до цього Технічного регламенту, максимально допустима похибка виражається як двостороннє значення відхилення від умовно істинного значення вимірюваної величини та нормується як межі допустимої похибки.
8. У разі дотримання нормованих робочих умов та за наявності перешкод вимоги до метрологічних характеристик повинні відповідати вимогам до відповідного засобу вимірювальної техніки, що визначається згідно з додатками 1-10 до цього Технічного регламенту.
Якщо засіб вимірювальної техніки призначений для використання в умовах постійного впливу електромагнітного поля, значення його похибки не повинне перевищувати значення максимально допустимої похибки під час випробування на вплив випромінюваного амплітудно-модульованого електромагнітного поля.
9. Виробник визначає кліматичні, механічні та електромагнітні умови, для використання в яких призначається засіб вимірювальної техніки, вимоги до джерела живлення та інші, що впливають на точність такого засобу, з урахуванням вимог додатків 1-10 до цього Технічного регламенту.
Кліматичні, механічні та електромагнітні умови
10. Виробник з метою врахування змін кліматичних умов визначає згідно з пунктами 24 і 25 цього Технічного регламенту верхню та нижню межі температури відповідно до таблиці 1, якщо вони не визначені в додатках до цього Технічного регламенту, та умови, в яких можливо використовувати засіб вимірювальної техніки, зокрема рівень вологості, допустимість конденсації, відкритий чи закритий простір.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
| | Діапазон температур |
|---------------+------------------------------------------------|
|Верхня межа |+30 град.C|+40 град.C |+55 град.C |+70 град.C |
|---------------+----------+-----------+-----------+-------------|
|Нижня межа |+5 град.C |-10 град.C |-25 град.C |-40 град.C |
------------------------------------------------------------------
11. Засоби вимірювальної техніки за зовнішніми механічними умовами експлуатації, що обумовлені вібрацією та можливістю механічного удару, поділяються на три класи.
Засіб вимірювальної техніки, що використовується в умовах:
вібрації та незначних ударів, зокрема засіб вимірювальної техніки, змонтований з легкою опорною конструкцією, що зазнає впливу низького рівня вібрації та ударів, які виникають унаслідок поривів вітру або поштовхів, пов'язаних з вибухами, належить до класу М1;
значного рівня вібрації та ударів, зокрема поблизу автомобільної дороги, поруч з важкими механізмами, належить до класу М2;
високого або дуже високого рівня вібрації та ударів, наприклад засіб вимірювальної техніки встановлено безпосередньо на механізмі, належить до класу М3.
12. За зовнішніми електромагнітними умовами експлуатації засоби вимірювальної техніки поділяються на три класи: Е1, Е2, Е3, якщо інше не встановлено у додатках 1-10 до цього Технічного регламенту.
Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у:
житлових, торгових або промислових будівлях, процес виробництва в яких не створює значних електромагнітних завад, належать до класу Е1;
промислових будівлях, процес виробництва у яких створює значні електромагнітні завади, належать до класу Е2.
Засоби вимірювальної техніки, які живляться від акумулятора транспортного засобу, належать до класу Е3.
Стосовно засобів вимірювальної техніки, які належать до класу Е3 та відповідають вимогам до засобів класу Е2, додатковими вимогами є:
зниження рівня напруги внаслідок підключення до ланцюгів стартера двигуна внутрішнього згорання;