респіраторник № 3 кладе під нього ноші, на які обережно опускають постраждалого;
командир відділення та респіраторник № 1 підтримують постраждалого у необхідному положенні (лежачи, сидячи, напівсидячи), респіраторники № 2 та № 3 закріплюють постраждалого в необхідному положенні, фіксуючи шнури нош, закріплюють на ношах респіратор, у який включений постраждалий;
респіраторник № 3 вакуум-насосом відкачує повітря з нош до набуття ними твердості, закриває кран, від’єднує насос від нош;
командир відділення, респіраторник № 1, респіраторник № 2, респіраторник № 3 беруть ноші за бокові руків’я та транспортують постраждалого (під час транспортування спускання постраждалого горизонтальними та похилими виробками - ногами уперед, під час піднімання похилими виробками - головою уперед);
під час транспортування постраждалого крутими та вертикальними виробками респіраторники № 1 та 2 складають мотузку вдвічі, пропускають кінці мотузки в передні бокові ручки нош таким чином, щоб мотузка проходила за спиною постраждалого, потім обидва кінці мотузки пропускають через верхні ручки та зав’язують вузлом.
Час виконання вправи - 7 хвилин.
ХVIII. Комплекс 18 «Застосування механічного, гідравлічного та пневматичного рятувального оснащення»
1. Вправа 1: за командою «Клиновий домкрат - застосувати»:
командир відділення і респіраторник № 1 готують місце для проведення роботи і підкладають вістря клина домкрата з накладеними на нього планками під предмет, який необхідно підняти;
респіраторники № 2 та № 4 готують та встановлюють впритул до кута домкрата дві опорні стійки з обох сторін гвинта, а також готують дерев’яні клини, що підкладають під предмет, який необхідно підняти;
респіраторник № 3 за допомогою рукоятки заганяє клин домкрата під предмет, який необхідно підняти, на всю його довжину, і тим самим піднімає його на 50 мм;
респіраторник № 1 підкладає під предмет, який необхідно підняти, дерев’яний клин, а респіраторник № 3 зворотнім обертанням гвинта звільняє клин домкрата та повертає його в первинне положення, підкладає під домкрат дерев’яний брусок і знову заганяє клин під предмет, який необхідно підняти;
вказані дії повторювати, поки предмет не буде піднятий на необхідну висоту.
2. Вправа 2: за командою «Насос - застосувати»:
респіраторник № 2 розмотує скатку рукава високого тиску;
респіраторник № 3 встановлює насос на тверду основу на відстані, що дорівнює довжині рукава високого тиску;
респіраторник № 1 під’єднує рукав до насоса за допомогою штуцерів (для запобігання випадкового роз’єднання штуцери фіксуться контрогайкою), перевіряє надійність з’єднань, з’єднує пробки штуцерів між собою;
респіраторник № 4 бере різак, розширювач, канаторіз (далі - інструмент) та під’єднує до нього рукав високого тиску за допомогою штуцерів (для запобігання випадкового роз’єднання штуцери фіксуються контрагайкою), перевіряє надійність з’єднань, з’єднує пробки штуцерів між собою;
командир відділення визначає порядок та безпечні умови роботи з інструментом;
респіраторник № 4 перевіряє надійність з’єднань, ставить рукоятку запірного клапана в положення «робота», знімає гак із важеля, піднімаючи та опускаючи важіль, створює тиск у системі, необхідний для роботи інструмента.
Для повернення інструмента в початкове положення (у разі застосування інструмента без гідравлічного повернення) припиняє здійснювати рух важелем, рукоятку запірного клапана плавно переводить у положення «відкрито».
3. Вправа 3: за командою «Насосну маслостанцію - застосувати»:
респіраторник № 4 встановлює насосну маслостанцію на тверду основу (максимальний кут нахилу поверхні основи 25 ° ), відкриває вентиль подавання бензину, установлює важіль управління дросельною заслінкою в положення «старт» та запускає двигун насосної маслостанції, установлює мінімальне число обертів двигуна, прогріває двигун без навантаження протягом 2-3 хвилин;
командир відділення переводить важіль насосної маслостанції в положення «операція»;
респіраторник № 2 розгальмовує бобіни, розмотує рукава високого тиску на необхідну довжину, фіксує бобіни;
респіраторники № 1 та № 3 беруть інструмент та доставляють його до місця застосування, під’єднують до нього рукава високого тиску (для запобігання випадкового роз’єднання штуцери фіксуються контрагайкою), перевіряє надійність з’єднань, з’єднує пробки штуцерів між собою;
респіраторник № 4 встановлює необхідне число обертів двигуна;
командир відділення встановлює рукоятки розвантажувальних клапанів гідроблоків у положення «робота»;
респіраторники № 1 та № 3 перевіряють працездатність інструмента;
респіраторник № 3 доповідає про готовність інструмента до роботи.
4. Вправа 4: за командою «До переміщення предметів із застосуванням насосної маслостанції та розширювача - приступити»:
респіраторник № 1: встановлює наконечники розширювача між предметами, які необхідно розсунути;
приводить розширювач у дію (у разі перевертання розширювача необхідно повернути його у вихідне положення і повторити операцію).
5. Вправа 5: за командою «До переміщення предметів із застосуванням гідравлічного насоса та гідроциліндра - приступити»:
респіраторник № 1 встановлює гидроциліндр між предметами, які необхідно розсунути, та приводить його в дію, повернувши важіль у положення: «Робота»;
респіраторники № 2 та № 3 готують дерев’яні підкладки або стійки та фіксують переміщуваний предмет у кожній фазі його переміщення.
Під час переміщення предметів:
респіраторник № 2 встановлює на гідроциліндр тягові головки та разом з респіраторником № 3 закріплює один із ланцюгів за об’єкт, інший - за нерухомий предмет - до тягових головок;
респіраторник № 1 переміщає предмет.
У разі недостатньої довжини штока гідроциліндра використовуються подовжувальні труби.
Застосування подовжувальних труб допускається тільки з гідроциліндром.
6. Вправа 6: за командою «Канаторіз - застосувати»:
респіраторник № 1 перед початком роботи змащує ножі канаторіза та очищує його направляючі;
респіраторники № 2 та № 3 утримують частини предмета, який розрізається;
респіраторник № 4 приводить насос у дію.
Забороняється відкривати замок до повного повернення ножа.
7. Вправа 7: за командою «Гідравлічний різак - застосувати»:
респіраторники № 2 та № 3 виконують обов’язки страхувальників;
респіраторник № 4 приводить у дію насос;
респіраторник № 1 приводить гідравлічний різак у дію.
Під час розрізання конструкцій ножі розташовуються перпендикулярно до площини, яку розрізають.
У разі вивертання гідравлічного різака повернути його в початкове положення та повторити операцію.
8. Вправа 8: за командою «Пневмодомкрат - застосувати»:
респіраторник № 4 приєднує редуктор до балона із стисненим повітрям або до мережі стисненого повітря, перевіряє початкове положення (регулюючий гвинт повинен бути вигвинчений, запірний вентиль - закритий), повільно відкриває вентиль балона та встановлює робочий тиск - 0,8 МПа (8 кгс / см - 2 );
респіраторник № 2 під’єднує пневморукав до штуцера на пульті управління;
респіраторник № 3 під’єднує пневморукав від штуцера на пульті управління до пневмодомкрата;
респіраторник № 1 встановлює пневмодомкрат під предмет, який необхідно підняти.
респіраторник № 4 відкриває запірний вентиль редуктора;
командир відділення за допомогою пульта управління приводить пневмодомкрат у дію.
З метою запобігання пошкодження пневмодомкрата забороняється його встановлення на поверхню з гострими, ріжучими і колючими кромками.
9. Вправа 9: за командою «Пневмодомкрат для накладання бандажа - застосувати»:
респіраторник № 1 перевіряє комплектність ременів та наявність пневмодомкрата;
респіраторник № 2 перевіряє наявність повітряних шлангів, пульта управління, понижувального редуктора та балона з повітрям;
респіраторник № 3 перевіряє драбину та приставляє до цистерни.
командир відділення визначає місце протікання цистерни та піднімається драбиною на цистерну;
респіраторник № 4 приєднує понижуючий редуктор до повітряного балона, підключає редуктор та повітряні шланги до пульта управління;
респіраторник № 1 під час піднімання командира відділення на цистерну тримає драбину, потім подає йому техстропні ремені;
командир відділення накладає техстропні ремені на цистерну;
респіраторник № 3 приймає храпові механізми техстропних ременів;
респіраторник № 1 подає респіраторнику № 3 кінці техстропних ременів;
респіраторники № 1 та № 3 заводять кінці техстропних ременів у храпові механізми та підтягують їх;
респіраторник № 2 подає командиру відділення пневмодомкрат;
респіраторник № 4 заводить пневмодомкрат під техстропні ремені, накладає його на місце протікання;
респіраторники № 1 та № 3 затягують храпові механізми техстропних ременів;
респіраторник № 2 подає командиру відділення повітряний шланг;
командир відділення приєднує повітряний шланг до пневмодомкрата та подає команду «Повітря подати»;
респіраторник № 4 за допомогою пульта управління подає повітря;
командир відділення після наповнення пневмодомкрата повітрям перекриває штуцер та від’єднує повітряний шланг, спускається драбиною із цистерни.
ХIХ. Комплекс 19 «Застосування спеціального оснащення для ізолювання виробок і регулювання в них повітряного струменя»
1. Вправа 1: за командою «Парусну перемичку - встановити»:
респіраторники № 2 та № 4 встановлюють у виробці з металевим (залізобетонним) кріпленням або в незакріпленій виробці дерев’яну раму (неповний дверний отвір) та 2-3 стійки під верхній край однієї з рам;
респіраторники № 1 та № 3 розгортають перемичку та згортають її в скатку,
після встановлення стійок піднімають скатку до верхнього краю однієї з рам із боку надходження повітря;
респіраторники № 2 та № 4 прибивають вільний край перемички цвяхами до верхнього краю рами, починаючи від середини, та закріплюють планками;
респіраторники № 1 та № 3 розкатують перемичку до нижнього краю рами і закріплюють її (придавлюють шматками породи, лісом та підсипають штибом), а респіраторники № 2 та № 4 прикріплюють перемичку планками до стійок рами кріплення.
Під час встановлення перемички з боку ізолюючого простору респіраторники № 2 та № 4 прикріплюють перемичку планками до однієї стійки рами кріплення повністю, а до іншої - зверху до половини;
респіраторники № 1 та № 3 прикріплюють краї перемички до рами металевого або залізобетонного кріплення за допомогою стрічок, пришитих до перемички по периметру, дерев’яних колів тощо.
Час виконання вправи: у виробках із дерев’яним кріпленням - 20 хвилин, у виробках із металевим або залізобетонним кріпленням - 60 хвилин.
2. Вправа 2: за командою «Парашутну перемичку - встановити»:
респіраторники № 1, № 2, № 3, № 4 на чолі з командиром відділення знімають з підвісок силові кабелі та кабелі зв’язку, укладають їх вздовж стінок на ґрунт, звільняють стінки виробки в перетині, що перекривається куполом, від цвяхів, костилів та інших гострих предметів, які можуть пошкодити купол вентиляційної парашутної перемички, а також звільняють виробку на 15-20 м від предметів і оснащення;
респіраторники № 3 та № 4 дістають вентиляційну парашутну перемичку з сумки, розмотують стропи;
респіраторники № 1 та № 2 розтягують стропи, прикріпляють їх до рейкового шляху та/або до будь-якого кріплення виробки;
респіраторник № 4 розкриває купол парашута.
Час виконання вправи - 3 хвилини.
Під час встановлення вентиляційної парашутної перемички у виробці (перед розкриттям купола) необхідно ретельно перевірити якість кріплення строп до елементів кріплення, рейок, труб.
Під час вибору рами для кріплення строп необхідно перевірити надійність скріплювання її з іншими рамами.
Під час встановлення вентиляційної парашутної перемички у виробках з великою швидкістю повітряного потоку необхідно знаходитися в зоні, вільній від кріплення строп.
Купол вентиляційної парашутної перемички, який знаходиться в згорнутому вигляді, необхідно утримувати від передчасного розкриття.
Для уникнення пошкодження купола вентиляційної парашутної перемички перед розкриванням парашута стропи повинні бути натягнуті.
3. Вправа 3: за командою «Пневмонадувний каркас - застосувати»:
респіраторники № 1 та № 3 розкатують на ґрунті виробки пакет-перемичку та поліетиленову плівку;
респіраторники № 2 та № 4 розгортають пневмонадувний каркас;
респіраторники укладають пневмонадувний каркас на розгорнутий пакет-перемичку таким чином, щоб краї перемички виступали за надувний каркас приблизно на 0,5 м, заводять краї пакет-перемички, що виступають, під надувний каркас, надаючи перемичці форму перетину виробки в місці встановлення;
командир відділення підключає до гнучкого шланга малолітражний балон із стисненим повітрям, відкриває перекриваючий вентиль на патрубку системи надування та вентиль балона;
при досягненні пневмонадувним каркасом достатньої пружності, за командою командира відділення, респіраторники піднімають його разом з пакет-перемичкою у вертикальне положення (по перетину виробки);
командир відділення відкриває вентиль балона, тим самим надаючи каркасу жорстку конструкцію, потім закриває перекриваючий вентиль балона і каркаса;
респіраторники № 1 та № 3 забивають фіксуючі штирі у ґрунт виробки.
Час виконання вправи - 3 хвилини.
4. Вправа 4: за командою «Противибуховий швидкомонтований комплект - застосувати»:
респіраторники № 1 та № 3 дістають вентиляційну парашутну перемичку із сумки для укладання та розкладають її на ґрунті;
респіраторники № 2 та № 4 дістають амортизаційні підвіски;
респіраторники № 1 та № 3 кріплять з’єднувальні ланки до кріплення виробки таким чином, щоб перехідна ланка знаходилася в центрі виробки;
командир відділення кріпить стремено полюсного отвору до елементів кріплення за допомогою капронової амортизаційної підвіски;
респіраторники № 2 та № 4 закріплюють купол парашута за допомогою гумових амортизаційних підвісок;
респіраторник № 4 встановлює датчик механічного тиску на ґрунті під куполом парашута;
респіраторники № 1 і № 3 та командир відділення кріплять захисні кожухи до виступаючих або ріжучих елементів кріплення за допомогою захисних шнурів.
Час виконання вправи - 20 хвилин.
ХХ. Комплекс 20 «Установлення перемичок без застосування спеціального оснащення»
1. Вправа 1: за командою «Перемичку без застосування спеціального оснащення - встановити»:
респіраторники № 2 та № 4 встановлюють під верхній край вибраної рами 2-3 стійки;
одночасно респіраторники № 1 та № 3 готують дошки;
респіраторники № 2 та № 4 після встановлення стійок прибивають до них дошки (починаючи з верхньої) таким чином, щоб нижній край кожної верхньої дошки перекривався верхнім краєм наступної дошки;
респіраторники № 1 та № 3 замішують глину і, після зведення перемички, разом із респіраторниками № 2 та № 4 ретельно промазують її.
Час виконання вправи - 15 хвилин.
Під час зведення перемички у виробках в умовах підвищеної температури для поліпшення умов роботи респіраторників відділення застосовується зворотній порядок нашивки дощок та обмазування перемички (знизу догори).
За необхідності в перемичці залишається отвір розміром не менше 0,7 × 0,8 м.
2. Вправа 2: за командою «Фільтруючу перемичку - встановити»:
респіраторники № 1 та № 3 під керівництвом командира відділення заміряють ширину і висоту виробки по врубу та приступають до підготовки матеріалу для перемички;
респіраторники № 2 та № 4 кладуть по центру нижнього врубу дошку, заздалегідь підстеливши під неї шар кошми товщиною 1-2 см, а респіраторники № 1 та № 3 ставлять на кінцях дошки по одній стійці та підтримують їх у похилому положенні;
респіраторники № 1 та № 3 беруть другу дошку та розміщують її у верхньому врубі над нижньою дошкою, заздалегідь поклавши на неї шар кошми;
респіраторники № 2 та № 4 підводять під дошку стійки і розклинюють їх, після цього готують інші стійки і підносять їх до місця зведення перемички;
респіраторники № 1 та № 3 підбивають між крайніми стійками у врубі ще кілька стійок так, щоб відстань між ними становила 0,4-0,5 м (відстань між середніми стійками повинна становити не менше 0,7 м);
респіраторники № 2 та № 4 після закінчення встановлення дерев’яних стійок, починаючи знизу, прибивають обрізні дошки товщиною 40 мм, заздалегідь накладаючи на їх кромки і торці кошму (для проходження людей на висоті 40-50 см від ґрунту виробки залишають отвір не менше 0,8 × 0,9 м);
командир відділення контролює якість зведення перемички, звертаючи увагу на щільність прилягання дошок одна до одної та їх торців до стінок виробки у врубі;
респіраторники № 1 та № 3 готують і подають матеріали до перемички; одночасно роблять щит із дошок для закривання прорізу в перемичці (розміри щита становлять не менше 0,8 × 0,9 м);
респіраторники № 2 та № 4 закривають отвір щитом та ущільнюють його кошмою за периметром з боку ізолюючого простору.
Фільтруючі перемички встановлюються в разі замулення виробки під час гасіння пожежі та призначені для пропускання через них води і затримання твердих частинок замулюючої пульпи. Після підмулювання фільтруючі перемички виконують функції ізолюючих перемичок.
Після зведення фільтруючої перемички необхідно розкріпити її за допомогою вандрутів, підкосів, поперечок та дерев’яних стійок.
3. Вправа 3: за командою «Перемичку із стійок довжиною 0,8-1,5 м (далі - стійки) - встановити»:
командир відділення і респіраторники № 1 та № 3 готують густий розчин глини та подають його в ґрунтовий вруб;
респіраторник № 4 робить з розчину «подушку» товщиною 10-15 см і укладає на ній перший ряд стійок;
респіраторники № 1 та № 3 кладуть новий шар глини на всю товщину перемички;
респіраторники № 2 та № 4 кладуть другий ряд стійок та ущільнюють кожен з них ударами кувалди. Укладаючи таким чином стійки, складають перемичку;
під час зведення перемички укладається труба на 2/3 висоти виробки для відбору проб повітря;
респіраторники по черзі роблять розклинування перемички клинами довжиною не менше 2/3 довжини стійок;
клини забивають кувалдою від бічного і верхнього врубів, поступово наближаючись до центру перемички;
респіраторники № 1 та № 3 готують густий розчин з глини і разом з респіраторниками № 2 та № 4 обмазують перемички.
Час виконання вправи (1 м - 2 перемички) - 40 хвилин.
4. Вправа 4: за командою «Перемичку з будівельних блоків - установити»:
респіраторники № 1 та № 3 готують цементний розчин;
респіраторник № 4 очищає вруб у ґрунті виробки, а респіраторник № 2 готує та розташовує у виробці перемички з будівельних блоків;
респіраторники № 1 та № 3 подають у вруб розчин, а респіраторник № 4 робить із нього «подушку» і укладає перший ряд будівельних блоків;
респіраторник № 2 подає бетоніт респіраторнику № 4 та допомагає йому під час проведення робіт;
респіраторники № 1 та № 3 подають розчин, а респіраторник № 4 укладає другий ряд перемички.
Час зведення 1 м - 2 перемички: товщиною в один будівельний блок - 30 хвилин, товщиною в півтора будівельних блока - 40 хвилин.
Перемички з будівельних блоків застосовуються для ізолювання пожежних та відпрацьованих ділянок і споруджуються у виробках із стійкими бічними породами.
ХХI. Комплекс 21 «Порядок встановлення, застосування і демонтажу бокс-бази»
1. Вправа 1: за командою «Бокс-базу - встановити»:
респіраторники № 1 та № 3 очищають місце встановлення бокс-бази від великих шматків породи та інших сторонніх предметів, дістають із чохла настил та розкладають його на підготовленому місці;
розкладають на настилі бокс-базу та закріплюють її основу за допомогою костилів із боку надходження вентиляційного потоку;
респіраторники № 2 та № 4 встановлюють блок охолодження (у разі його використання) на відстані з’єднувального рукава з боку введення в бокс-базу випускного рукава;
командир відділення і респіраторник № 1 з’єднують блок системи життєзабезпечення (далі - СЖЗ) та блок охолодження (далі - БО) з’єднувальним рукавом;
респіраторники № 2 та № 4 протягують кабель зв’язку і вводять його у випускний рукав у бокс-базу через спеціальний рукав у торці боксу і під’єднують рукава надування каркаса до клапана підкачування;
респіраторники № 1 та № 3 приєднують вхідний рукав до блоку підготовки повітря з одного боку та до пневмомережі з іншого;
командир відділення і респіраторник № 1 відкривають вентиль каркаса і кран подавання повітря у бокс-базу, подають стиснене повітря у СЖЗ, контролюють тиск за показами манометра (тиск повітря на вході в СЖЗ повинен становити не більш 0,6 МПа (6 атмосфер), а в каркасі - не більш 0,02 МПа (0,2 атмосфери);
командир відділення перекриває кран подавання повітря в бокс-базу для забезпечення необхідного тиску в каркасі, після наповнення каркаса і спрацьовування захисних клапанів перекриває вентиль надування, контролює тиск повітря в каркасі;
респіраторник № 4 дістає диференційний манометр (далі - дифманометр), до якого під’єднані трубки, та вносить його у бокс, відкриває заглушку штуцера з’єднування дифманометра, підключає дифманометр до штуцера входу, який позначено знаком «+», за допомогою крана встановлює за дифманометром необхідну витрату повітря відповідно до тарувальної таблиці;
респіраторники № 1 та № 3 закріплюють на ґрунті основу бокс-бази за допомогою костилів, а верхню частину бокс-бази - розтяжками до стінок та покрівлі виробки.
Час виконання вправи - 30 хвилин.
2. Вправа 2: за командою «Бокс-базу - застосувати»:
командир відділення встановлює максимальну витрату повітря та першим заходить у бокс-базу, за ним по одному заходять респіраторники (інтервал між входом у тамбур та входом в основний відсік становить не менше 1 хвилини);
респіраторник № 4 стежить за дверима з метою уникнення загазованості бокс-бази (не допускається одночасне відкривання обох дверей), за допомогою газоаналізаторів визначає концентрацію шкідливих газів після входу всіх респіраторників відділення в бокс-базу, доповідає командиру відділення про змінення концентрації цих газів та зниження її до допустимих значень;
командир відділення після встановлення в бокс-базі придатних для дихання умов, подає команду на вимкнення з респіраторів;
респіраторник № 4 регулює витрату повітря за показами температури в бокс-базі (не менше 1 м - 3 /хв) протягом усього часу експлуатації СЖЗ з БО. У разі експлуатації СЖЗ без БО витрата повітря визнається за газовим складом атмосфери в боксі.
Вимірювання вмісту газів та їх концентрації проводяться одразу після розміщення респіраторників відділення в бокс-базі та через кожні 20 хвилин перебування в ній.
Коли витрата повітря за показами дифманометра виявиться нижчою за допустиму, то після доповіді респіраторника № 4 командир відділення подає команду «В респіратор включитися».
Команда «В респіратор включитися» також подається в разі послаблення натягнення оболонки з тканини, що свідчить про падіння надлишкового тиску в бокс-базі.
3. Вправа 3: за командою «До проведення демонтажу бокс-бази - приступити»:
респіраторники № 2 та № 4 виймають заглушки з клапанів у торцях сидінь, розв’язують рукава, від’єднують розтяжки, після того як з каркаса і сидінь вийшло повітря, ставлять заглушки та зав’язують рукава;
респіраторники № 1 та № 3 звільняють основу бокс-бази від кріплення за допомогою демонтажного пристосування;
респіраторники за командою згортають бокс-базу і настил, вкладають їх у чохол, роз’єднують блоки СЖЗ та БО (у разі застосування) та укладають повітродувні рукава.
Час виконання вправи - 20 хвилин.
{Статут доповнено новим додатком згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 518 від 25.07.2024 }