Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України — частина 2

порушення або нестійкого двостороннього радіозв’язку КрП на полігоні з командиром екіпажу (групи);

відсутності радіолокаційного (для вертольотів - візуального) контролю за польотом ПС, яке виконує бойове застосування АЗУ в СМУ і вночі;

виходу на ціль з відхиленням від заданого бойового курсу більше ніж на 15° або з курсом, який веде до забороненого району для бойового застосування АЗУ;

відсутності доповіді командира екіпажу (групи) про видимість заданої мішені;

відсутності радіолокаційного розпізнавання державної приналежності повітряної цілі;

невідповідності фактичних метеорологічних умов заданим для виконання завдання або наявність у районі полігона умов, які загрожують БзП;

відмови електрифікованих мішеней, загасання факелів, які позначають нічну мішень, або загасання вогнів штучного горизонту;

появи на території полігона людей, техніки і худоби (на морському полігоні - плавзасобів), а також сторонніх цілей у межах повітряного полігона;

розбіжності даних доповіді про місцезнаходження ПС (групи) на бойовому курсі з даними радіолокаційного (візуального) контролю;

загасання факелів авіаційних бомб, які світяться (далі САБ);

можливості проходу ПС під факелами САБ, які знижуються;

відсутність доповіді про скидання бомб (пуск ракет) після проходу відповідного рубежу;

зниження екіпажу на висоту, меншу безпечної або заданої на політ;

загрози БзП через складну орнітологічну обстановку.

4. КрП на полігоні після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на аеродромі про закінчення польотів та недоліки, які мали місце під час виконання польотних завдань, роботи засобів зв’язку і РТЗ польотів полігона;

оцінити роботу чергового розрахунку, наряду та засобів зв’язку і РТЗ польотів полігона;

організувати огляд цілей і уточнити результати бойового застосування;

записати в Журналі керівника польотів на полігоні (додаток 16) всі порушення правил польотів, використання повітряного простору і помилки, допущені екіпажами під час виконання завдань, кількість та типи вогневих засобів ураження, що не розірвалися, їх координати (за можливості), а також недоліки, які мали місце в забезпеченні польотів на полігоні;

підготувати дані до повного розбору польотів, використовуючи МОК бортових засобів і засобів вимірювання на полігоні;

брати участь у повному розборі польотів з льотним складом (у разі значного віддалення полігонів від аеродромів базування авіаційних частин дозволяється передача даних для розбору польотів технічними засобами зв’язку без присутності КрП на полігоні при повному розборі польотів).

10. Помічник керівника польотів на полігоні

1. ПКрП на полігоні в період попередньої підготовки зобов’язаний:

з’ясувати об’єм, характер і особливості польотів на полігоні за варіантами (виписками) Планової таблиці польотів;

вивчити порядок виконання польотних завдань та заходи безпеки;

уточнити дані роботи засобів зв’язку і РТЗ польотів на полігоні;

перевірити наявність та підготувати необхідну документацію;

пройти контроль готовності у КрП на полігоні.

2. ПКрП на полігоні до початку польотів зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

спільно з КрП на полігоні прибути на полігон;

перевірити роботу основних і резервних засобів зв’язку і РТЗ польотів на полігоні;

підготувати робочі місця на КП полігона, заповнити Журнал керівника польотів на полігоні;

ознайомитися з умовами спостереження за ПС на різних етапах їх бойового маневрування;

перевірити працездатність апаратури ОК.

3. ПКрП на полігоні під час польотів зобов’язаний:

перебувати на місці, вказаному КрП на полігоні;

візуально та за допомогою РЛС вести спостереження за ПС, які підходять до району полігона, а за ПС, які виконують маневри в районі полігона, - у секторі, вказаному КрП на полігоні;

доповідати КрП на полігоні про зникнення відміток від ПС, появу сигналів "Лихо";

вносити в Журнал керівника польотів на полігоні порушення правил виконання польотів та помилки льотного складу;

за вказівкою КрП на полігоні організувати відмітку результатів стрільб, пусків ракет і бомбометань безпосередньо на цілях.

4. ПКрП на полігоні після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на полігоні про всі зауваження і недоліки;

взяти участь у підготовці матеріалів до повного розбору польотів на полігоні.

11. Передовий авіаційний навідник

1. ПАН у період попередньої підготовки зобов’язаний:

вивчити польотні завдання і спільно з льотним складом відпрацювати порядок їх виконання;

уточнити порядок взаємодії з КрП на полігоні і КрДЗ (а під час проведення навчань - також із загальновійськовим командиром);

виконати попередні штурманські розрахунки для наведення екіпажів (груп) на наземні цілі;

знати, які АЗУ будуть застосовуватися і заходи безпеки під час їх застосування;

пройти тренування і контроль готовності у складі ГКрП.

2. ПАН до початку польотів зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

вивчити наземну, метеорологічну й орнітологічну обстановку;

не пізніше ніж за 30 хвилин до початку роботи розвернути ПУ авіаційного навідника, перевірити готовність засобів управління та ОК і доповісти про готовність КрП на полігоні або на КП частини, яка організовує польоти;

отримати передпольотні вказівки технічними засобами зв’язку від КрП на полігоні або КрДЗ;

оцінити відповідність запланованих завдань фактичним і очікуваним метеорологічним умовам;

уточнити попередні штурманські розрахунки для наведення екіпажів (груп) на наземні цілі;

уточнити порядок ведення візуального контролю, особливо на ділянці застосування екіпажами (групами) АЗУ;

уточнити розрахунки рубежів дозволу (заборони) застосування зброї.

3. ПАН під час польотів зобов’язаний:

стежити за станом погоди, орнітологічною обстановкою, про їх зміни інформувати екіпажі і доповідати КрП на полігоні або на КП;

у разі потреби передавати екіпажам (групам) умови виконання завдання (висоту підходу, метеорологічні умови);

здійснювати цілевказання і наведення екіпажів (груп) на наземні цілі відповідно до спеціально опрацьованої методики;

візуально контролювати витримування екіпажами параметрів бойового застосування та дотримання ними заходів безпеки;

забороняти застосування АЗУ і повертати екіпаж (групу) на аеродром у випадках:

нестійкого двостороннього радіозв’язку авіаційного навідника з командиром екіпажу (групи);

зниження екіпажу (групи) нижче безпечної висоти;

втрати візуального контакту з екіпажем (групою) на бойовому курсі і ціллю, яка атакується;

виходу екіпажу на ціль з відхиленням від бойового курсу на величину, більшу визначеної заходами безпеки, або з курсом, який веде в заборонений район для бойового застосування АЗУ.

12. Керівник польотів у пілотажній зоні

1. КрП у пілотажній зоні в період попередньої підготовки зобов’язаний:

вивчити Планову таблицю польотів, послідовність і порядок виконання завдання в зоні;

уточнити порядок взаємодії і ведення радіообміну з екіпажами і КрП на аеродромі;

вивчити прогноз погоди на період польотів та його вплив на виконання завдання в зоні;

пройти контроль готовності до керівництва польотами у складі ГКрП.

2. КрП у пілотажній зоні в період передпольотної підготовки зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

уточнити повітряну, метеорологічну й орнітологічну обстановку в районі польотів;

прибути в зону пілотажу (на своє робоче місце) за 30 хвилин до початку роботи в зоні;

перевірити готовність основних і резервних засобів управління;

доповісти КрП на аеродромі про готовність до роботи і можливість виконання завдання в зоні.

3. КрП у пілотажній зоні під час польотів у зоні зобов’язаний:

перебувати біля пульта управління радіостанцією;

встановити зв’язок з екіпажем;

візуально знаходити ПС;

за доповіддю (запитом) екіпажу (над аеродромом - за погодженням з КрП на аеродромі) дозволяти виконання завдання;

здійснювати безперервний візуальний контроль польотів і умов виконання завдання в зоні;

у контрольних точках кожної фігури пілотажу за доповідями екіпажу контролювати основні параметри пілотування;

під час атаки малошвидкісної повітряної цілі стежити за дотриманням екіпажем заданих параметрів (зайняттям вихідного (початкового) положення, траєкторією руху, дистанцією виходу з атаки);

під час відпрацювання атак наземних цілей (фотострільб, тактичних бомбометань) контролювати побудову маневру, введення в пікірування, кут пікірування, висоту виведення з пікірування та інші параметри;

у разі недотримання екіпажем заданих параметрів фігур пілотажу (маневру) давати команду на їх виправлення або на припинення виконання фігури (маневру) і вказівки щодо подальших дій;

забороняти екіпажу роботу в зоні у разі невідповідності умов для виконання завдання;

вести облік помилок, допущених екіпажами під час виконання завдання, у Журналі керівника польотів у пілотажній зоні (додаток 17).

4. КрП у пілотажній зоні після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на аеродромі про закінчення роботи в зоні;

оцінити роботу розрахунку радіостанції;

підготувати дані до повного розбору польотів;

подати Журнал керівника польотів у пілотажній зоні заступнику командира авіаційної частини з льотної підготовки на підпис.

13. Керівник польотів на майданчику цільового призначення

1. КрП на майданчику цільового призначення в період попередньої підготовки зобов’язаний:

вивчити Планову таблицю польотів і порядок виконання польотних завдань;

уточнити дані роботи засобів зв’язку та РТЗ польотів;

вивчити особливості майданчика (розміри, перевищення над рівнем моря, підходи, перешкоди, основні напрямки заходу);

уточнити порядок керівництва польотами в районі майданчика та заходи безпеки;

отримати інструктаж у командира авіаційної частини або КрП на аеродромі.

2. КрП на майданчику цільового призначення в період передпольотної підготовки зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

прибути на майданчик не пізніше ніж за 30 хвилин до розрахункового часу виходу на нього ПС;

особисто оцінити придатність майданчика для виконання запланованих завдань і позначити його відповідно до вказівок командира авіаційної частини;

перевірити роботу засобів зв’язку та РТЗ польотів, а також готовність осіб ГКрП і ГЗП до виконання своїх обов’язків;

визначити можливість виконання завдань за метеорологічними й орнітологічними умовами;

доповісти КрП на аеродромі (по можливості) про фактичну погоду і орнітологічну обстановку в районі майданчика, а також про готовність до роботи;

при виконанні ПРР на воді перевірити наявність і готовність групових і індивідуальних засобів рятування, провести інструктаж медичного працівника і команди плавців-рятівників.

3. КрП на майданчику цільового призначення під час польотів зобов’язаний:

здійснювати керівництво польотами в районі майданчика;

контролювати дотримання всіма екіпажами умов виконання завдання;

інформувати екіпажі (ведучих груп) про повітряну, метеорологічну, орнітологічну й наземну обстановку, повідомляти їх про барометричний тиск на майданчику, швидкість і напрям вітру, горизонтальну видимість біля землі;

оцінювати метеорологічну й орнітологічну обстановку та інформувати КрП на аеродромі про фактичний стан погоди в районі майданчика;

забороняти виконання завдань у разі загрози БзП;

оцінювати якість виконання польотних завдань;

вести облік фактичного часу посадки (зльоту) вертольотів і помилок під час їх виконання;

вказувати командиру екіпажу вертольота висоту вантажу на зовнішній підвісці відносно поверхні землі (води) після його підйому, під час розгону, гальмування і опускання на землю (воду).

4. КрП на майданчику цільового призначення після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на аеродромі про результати виконання завдань та виявлені недоліки;

оцінити роботу ГЗП;

підготувати матеріал для повного розбору польотів;

подати Журнал керівника польотів на майданчику цільового призначення старшому штурману авіаційної частини (заступнику командира авіаційної частини).

14. Керівник десантування на майданчику приземлення

1. Керівник десантування на майданчику приземлення в період попередньої підготовки зобов’язаний:

отримати завдання від командира і старшого штурмана авіаційної частини з організації викидання, із забезпечення БзП в районі десантування та організації ОК;

вивчити параметри майданчика приземлення й особливості організації десантування;

вивчити Планову таблицю польотів на майданчику приземлення, умови десантування (швидкість і висоту десантування, довжину серії десантування парашутистів (вантажів), місце розташування точки приземлення першого парашутиста (вантажу), максимально припустиму помилку в напрямку виходу в точку початку десантування, штильний відніс тощо), заходи безпеки і порядок дій в особливих випадках;

знати основні, дублюючі способи прицілювання і виведення ПС у точку початку викидання, основні і запасні засоби позначення точок прицілювання, параметри траєкторії зниження об’єктів, які скидаються;

підготувати карту великого масштабу;

отримати в штабі частини Планову таблицю польотів, схему бойового порядку з позивними екіпажів, дані роботи радіостанцій (частоти й позивні), таблицю сигналів;

перевірити склад і знання особами групи забезпечення безпеки десантування (далі - ГЗБД) своїх обов’язків, наявність і справність необхідних засобів, визначити завдання особовому складу наряду і дати вказівки про порядок виконання його під час десантування;

уточнити порядок руху колони;

вивчити прогноз погоди в районі викидання на весь період десантування.

2. Керівник десантування на майданчику приземлення перед початком десантування зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

за 1,5-2 години до початку десантування прибути на майданчик приземлення з особовим складом ГЗБД (на навчаннях час прибуття визначає командир, який організовує десантування);

оцінити метеорологічну обстановку і визначити умови десантування;

уточнити завдання особового складу ГЗБД та порядок виконання своїх обов’язків під час десантування;

встановити зв’язок з КП (ПУ), доповісти метеорологічні умови на майданчику приземлення;

особисто оглянути майданчик приземлення і визначити його придатність для безпечного приземлення парашутистів (вантажів);

указати безпечні місця розгортання засобів зв’язку і проконтролювати надійність зв’язку у повітряній і наземній радіомережах;

не пізніше ніж за 30 хвилин до початку десантування розрахувати і позначити точки прицілювання, вказати місце встановлення ЗОК для оцінки точності виходу ПС у точку початку викидання;

організувати спостереження за метеорологічною обстановкою через кожні 15 хвилин. У разі необхідності уточнити положення точки прицілювання, місце установки маяків і сигнальних знаків;

за 30 хвилин до початку польотів доповісти командиру авіаційної частини (КрП на аеродромі) про готовність до керівництва десантуванням і приймання десанту.

3. Керівник десантування на майданчику приземлення в період десантування зобов’язаний:

на запит командира групи (екіпажу) передавати умови десантування: барометричний тиск на рівні майданчика десантування, напрямок і швидкість середнього вітру (за необхідності), азимут і дальність до точки прицілювання, а під час десантування парашутистів - швидкість вітру біля землі;

спостерігати за метеорологічною обстановкою, у разі зміни швидкості і напрямку вітру змінити розташування засобів позначення точки прицілювання;

контролювати точність виходу ПС у точку початку десантування, дистанції та інтервали між ПС, у випадку необхідності давати вказівки екіпажам на дії, які забезпечують точність виходу в точку початку десантування і БзП;

вести облік точності виходу екіпажів у точку початку десантування за місцем і часом, фактичних параметрів бойових порядків і погоди в період десантування із записом у відповідному журналі.

4. Керівник десантування на майданчику приземлення після закінчення десантування зобов’язаний:

отримати від командира групи (екіпажу) інформацію про кількість парашутистів (вантажів), які десантувалися, і з дозволу керівника навчань (польотів) припинити роботу засобів зв’язку і радіотехнічних засобів;

у разі необхідності спільно з керівником стрибків оглянути майданчик приземлення, переконатися у відсутності парашутистів і бойової техніки (парашутних систем) поза межами заданого майданчика;

надати керівнику стрибків відповідний журнал для запису зауважень за результатами роботи;

надати оцінку роботи кожного фахівця групи забезпечення десантування, записати у відповідні журнали зауваження по роботі засобів зв’язку, засобів забезпечення і метеорологічного забезпечення десантування;

доповісти КрП на аеродромі результати десантування і зауваження щодо роботи ГЗБД та групи забезпечення;

підготувати дані до повного розбору польотів.

5. Керівник десантування на майданчику приземлення зобов’язаний заборонити десантування парашутистів, вантажів, техніки:

при відсутності двостороннього радіозв’язку екіпажу з керівником десантування;

при скороченні дистанції між ПС менше допустимої;

при невідповідності фактичних метеорологічних умов для десантування заданим;

за командою керівника десантування;

при виході в точку початку десантування під кутом, більшим визначеного для даного майданчика.

15. Керівник польотів на надводному кораблі, який має злітно-посадкову палубу

1. КрП на НКзЗПП у період попередньої підготовки зобов’язаний:

отримати завдання на підготовку та проведення польотів;

взяти участь у складанні Планової таблиці польотів;

готуватися особисто і керувати самостійною підготовкою і тренуванням осіб ГКрП;

вивчити варіанти Планової таблиці польотів, умови і порядок виконання кожного польотного завдання;

вивчити повітряну обстановку, особливості району плавання НКзЗПП та запланованих польотів;

вивчити (уточнити) схему руху корабельних ПС у районі польотів, порядок використання пілотажних зон, маршрутів польотів і способи заходу на посадку;

вивчити склад, бойовий порядок груп, порядок їх збору, розпуску і заходу на посадку;

уточнити дані роботи засобів зв’язку, світлотехнічного обладнання та РТЗ польотів свого і запасних НКзЗПП, запасних аеродромів;

уточнити порядок використання засобів управління польотами і встановлених на них ЗОК;

уточнити порядок ешелонування в ближній зоні, опрацювати порядок і особливості формування потоку корабельних ПС залежно від польотних завдань і особливостей польотів;

опрацювати питання взаємодії з особами ГКрП, з’ясувати рубежі і порядок прийому (передачі) управління корабельними ПС;

пройти тренування на своєму робочому місці у складі ГКрП, призначеної на польоти;

уточнити порядок взаємодії з відповідними органами ОПР, органами управління польотами запасних аеродромів та кораблів забезпечення;

ознайомитися з прогнозом гідрометеорологічного і орнітологічного стану на наступну льотну зміну в районі польотів НКзЗПП;

вивчити порядок виклику, застосування аварійно-рятувальних засобів і управління ними;

проконтролювати підготовку до польотів осіб ГКрП;

пройти контроль готовності до керівництва польотами у складі ГКрП.

2. КрП на НКзЗПП в період передпольотної підготовки зобов’язаний:

пройти медичний контроль;

вивчити фактичну гідрометеорологічну, орнітологічну обстановку в районі наступних польотів, запасного НКзЗПП та аеродромів, прогноз погоди на льотну зміну;

уточнити підтвердження заявок, дозволи, заборони та обмеження на період польотів, з’ясувати про зміни у затвердженій заявці на польоти і оцінити повітряну (морську) обстановку в районі польотів;

організувати і провести РРП та проаналізувати отримані дані;

спільно з командиром НКзЗПП (старшим помічником командира корабля) перевірити стан злітно-посадкового майданчика, інших АТЗК щодо забезпечення зльоту і посадки та прийняти їх за Журналом обліку стану і готовності польотної палуби НКзЗПП до проведення польотів, переконатися в наявності та справності засобів відлякування птахів;

взяти участь у постановці завдань екіпажу-розвіднику погоди на виконання передпольотної ПРП і з’ясувати порядок проведення ПРП;

прийняти доповіді від командирів бойових частин НКзЗПП, старших фахівців групи забезпечення польотів і ОК про готовність основних і резервних АТЗК НКзЗПП та особового складу до забезпечення польотів;

прийняти доповідь про готовність пошуково-рятувальних сил і засобів НКзЗПП, а також уточнити місцезнаходження і ступінь готовності сил та засобів (ПС, кораблів тощо), виділених старшим начальником для забезпечення польотів, позивні і ступінь готовності їх екіпажів;

перевірити готовність робочого місця до керівництва польотами, працездатність засобів управління польотами, надійність зв’язку із взаємодіючими постами;

прийняти доповідь про готовність засобів зв’язку та РТЗ НКзЗПП до забезпечення польотів;

отримати доповідь від розрахунків РЛС про готовність до польотів;

перевірити нанесення на індикаторах ПРЛ ліній курсу (глісади) і меж зони допустимих відхилень;

перевірити працездатність індикаторів РЛС і апаратури ОК польотів;

за 15 хвилин до зльоту екіпажу-розвідника погоди та початку польотів отримати доповідь від осіб ГКрП про готовність до роботи робочих місць і засобів ОК польотів, доповісти командиру авіаційної групи про свою готовність до польотів і готовність осіб ГКрП;

з’ясувати зміни в Плановій таблиці польотів і довести їх до осіб ГКрП, поставити завдання на польоти розрахункам АТЗК та РТЗ польотів;

керувати екіпажем-розвідником погоди на маршруті польоту і на посадковому курсі під час заходу на посадку;

доповісти старшому авіаційному начальнику на НКзЗПП (КрП на флагманському НКзЗПП з’єднання кораблів) про готовність до польотів і зробити запис про це в журналі КрП на кораблі;

дати вказівки на підготовку матеріалів ОК польотів за результатами виконання ПРП на контроль з метою допуску засобів OK до забезпечення польотів;

брати участь у передпольотних вказівках.

3. КрП на НКзЗПП під час польотів зобов’язаний:

за 10 хвилин до початку польотів доповісти на КП ВМС про час початку польотів і варіанти Планової таблиці польотів, доповісти не пізніше ніж через 10 хвилин після початку про початок польотів, а також доповідати про перерви в польотах та причини їх припинення;

керувати екіпажами в зоні відповідальності КрП, роботою осіб ГКрП, контролювати порядок передачі управління екіпажами з однієї зони відповідальності до іншої;

підтримувати встановлений порядок на злітно-посадковому майданчику;

дозволяти (забороняти) запуск двигунів корабельного ПС (при цьому КрП доводить екіпажу: атмосферний тиск на рівні злітно-посадкового майданчика НКзЗПП, напрямок і силу вітру, температуру зовнішнього повітря);

дозволяти (забороняти) зліт корабельного ПС, заздалегідь переконавшися, що повітряний, гідрометеорологічний і орнітологічний стан забезпечує безпеку виконання зльоту;

стежити за зльотом корабельного ПС та за необхідності надавати екіпажу допомогу;

після зльоту корабельного ПС контролювати напрямок польоту, роботу бортової апаратури активної відповіді і правильність побудови маршруту, виключаючи небезпеку зближення з іншими корабельними ПС та зграями птахів;

визначати екіпажам корабельних ПС ешелони (висоти), давати команди на зайняття і звільнення пілотажних зон, зон очікування, дозволяти (забороняти) і контролювати виконання завдань у пілотажних зонах, давати дозвіл на вихід із кола і на вхід у коло польотів над кораблем, формувати потік корабельних ПС, які заходять на посадку, забезпечувати рух корабельних ПС у ближній зоні за схемами, що встановлені ІВП з палуби корабля даного проекту;

доводити екіпажу, який заходить на посадку, атмосферний тиск на рівні злітно-посадкового майданчика, напрямок і силу вітру;

дозволяти (забороняти) посадку екіпажу корабельного ПС, за допомогою технічних засобів і візуально стежити за точністю заходу на посадку і зниження корабельного ПС по курсу і глісаді, виконанням посадки, діями екіпажу після посадки корабельного ПС та за необхідності бути готовим надати допомогу (до моменту приземлення чергового корабельного ПС злітно-посадковий майданчик повинен бути вільним);

у разі виявлення на екранах індикаторів відміток від НЯП, зграй птахів визначити їх висоту й напрямок переміщення, вжити заходів із забезпечення БзП екіпажів корабельних ПС;

подавати команду на ввімкнення (вимкнення) світлотехнічного обладнання злітно-посадкового майданчика;

чітко вести радіообмін і уважно прослуховувати ефір, контролювати виконання екіпажами команд, що їм подаються, вимагати виконання екіпажами і особами ГКрП правил ведення радіообміну;

постійно знати загальну повітряну обстановку в районі польотів НКзЗПП за даними візуального і радіолокаційного контролю, за доповідями екіпажів;

у разі порушення режиму польотів екіпажами корабельних ПС, транзитними ПС і тими, що перелітають, у випадках небезпечного їх зближення в повітрі та при інших порушеннях використовувати засоби ОК для їх документування;

забезпечувати прийом і випуск корабельних ПС, які здійснюють переліт, давати дозвіл і надавати умови на проліт району польотів транзитним ПС, звільняти необхідні ешелони (висоти) та ставити завдання особам ГКрП щодо контролю за їх польотом;

контролювати роботу засобів зв’язку і РТЗ польотів, світлотехнічного обладнання НКзЗПП, особисто давати команду на їх ввімкнення, перемикання і вимкнення;

доповідати командиру АГ про відмову корабельних засобів зв’язку і РТЗ польотів, зникнення відміток від корабельних ПС, виявлення на екрані РЛС, відміток від НЯП та зграй птахів, напрямок і швидкість їх переміщення та діяти відповідно до його вказівок;

постійно знати і систематично аналізувати гідрометеорологічну і орнітологічну обстановку в районі польотів НКзЗПП, запасних НКзЗПП і аеродромів. Про всі зміни обстановки у бік погіршення інформувати екіпажі, що перебувають у повітрі і на борту НКзЗПП, при необхідності обмежувати або припиняти польоти;

періодично уточнювати готовність запасних аеродромів і НКзЗПП до приймання корабельних ПС;

надавати допомогу екіпажам у разі виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті;

у разі сумніву в благополучному результаті посадки дати команду екіпажу про відхід на друге коло, а особам ГКрП вказати подальші дії;

давати команду на покидання корабельного ПС, якщо продовження його польоту пов’язано із загрозою життю екіпажу;

вести в Журналі керівника польотів на кораблі облік усіх порушень режиму польотів і відхилень від правил польотів, помилок льотного складу і осіб ГКрП, а також недоліків у підготовці авіаційної техніки та забезпеченні польотів;

використовувати апаратуру документування радіолокаційної інформації РЛС;

використовувати аеродроми іноземних держав як запасні за наявності відповідних міжнародних домовленостей та відповідної підготовки льотних екіпажів під час виконання польотів у поході на великій відстані від району основного базування НКзЗПП.

4. У разі досягнення критичних значень гідрометеоелементів, значень качки НКзЗПП або граничних значень НЯП, їх невідповідності запланованим польотним завданням або рівню підготовки екіпажів КрП на НКзЗПП зобов’язаний припинити випуск корабельних ПС і доповісти командиру АГ.

5. Під час раптового погіршення погоди в районі польотів КрП на НКзЗПП зобов’язаний організувати посадку корабельних ПС на свій АНК або спрямувати їх на запасний НКзЗПП (аеродром), у першу чергу забезпечити посадку корабельних ПС з малим залишком пального і які пілотуються менш досвідченими льотчиками.

6. Відправляти корабельні ПС на запасні НКзЗПП (аеродроми) без підтвердження їх готовності до прийому ПС забороняється.

7. У разі неможливості посадки корабельних ПС на своєму або запасному НКзЗПП (аеродромі) КрП на НКзЗПП спільно з командиром АГ зобов’язаний:

оцінити залишок пального на корабельних ПС і тривалість польоту;

привести рятувальні сили і засоби в повну готовність;

вивести корабельне ПС в зону аварійного покидання і дати екіпажу команду на його покидання;

організувати пошук і рятування екіпажу.

8. Про свої дії, результати пошуку та рятування КрП на НКзЗПП зобов’язаний доповісти на вищестоящий КП (ПУ) і організувати проведення заходів у відповідності з Інструкцією щодо першочергових дій посадових осіб при авіаційній події, затвердженою командиром авіаційної частини.

9. Під час пошкодження корабельного ПС на злітно-посадковому майданчику КрП на НКзЗПП зобов’язаний вжити заходів з надання допомоги потерпілим та звільнення злітно-посадкового майданчика від ПС.

10. У разі неможливості звільнення злітно-посадкового майданчика або його пошкодження (залежно від обстановки, що створилася) КрП на НКзЗПП зобов’язаний спрямувати корабельне ПС в зону очікування або на запасний НКзЗПП (аеродром).

11. Якщо корабельне ПС не повернулося на свій НКзЗПП у встановлений час або за ним втрачений контроль, КрП на НКзЗПП зобов’язаний негайно доповісти про це командиру АГ, вищому КП (ПУ) та відповідному органу ОПР, вказавши можливий район перебування корабельного ПС.

12. Під час отримання сигналу "Лихо" КрП на НКзЗПП зобов’язаний використовувати всі наявні засоби зв’язку та РТЗ польотів НКзЗПП для надання допомоги екіпажу ПС і виведенню його (залежно від його типу і приналежності) на найближчий аеродром або НКзЗПП. За необхідності спрямувати в район лиха найбільш підготовлений екіпаж корабельного ПС, що перебуває в повітрі, вжити заходів щодо застосування пошуково-рятувальних сил і засобів для надання допомоги екіпажу, який зазнає (зазнав) лиха, і керувати ними.

13. КрП на НКзЗПП після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційної групи і на КП ВМС про закінчення польотів на НКзЗПП та результати виконання Планової таблиці польотів;

дати команду на повне або часткове вимкнення засобів зв’язку і РТЗ польотів (залежно від заявок на польоти);

оформити журнал КрП на кораблі і Бюлетень погоди;

проконтролювати відправку первинних носіїв інформації засобів ОК польотів на обробку;

за результатами попереднього розбору польотів записати зауваження в журнал керівника польотів на кораблі про якість видів забезпечення польотів;

підготувати матеріали з даними про підсумки льотної зміни до повного розбору польотів;

брати участь у попередньому і повному розборах польотів;

після повного розбору польотів провести розбір з особами ГКрП.

ХVII. Функціональні обов’язки осіб групи забезпечення польотів

1. Старший інженер польотів

1. Старший інженер польотів до початку польотів зобов’язаний:

вивчити Планову таблицю польотів, завдання на льотну зміну, особливості роботи ІТС на період польотів;

пройти інструктаж у заступника командира авіаційної частини з ІАС;

провести загальне шикування особового складу ІАС, який виділений для забезпечення польотів на дану зміну, перевірити відповідність кількості фахівців встановленим нормам;

перевірити наявність виділених сил та засобів відповідно до розпорядження з АТЗ польотів;

{Абзац п'ятий пункту 1 глави 1 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

проконтролювати через спеціаліста спеціальної інженерної служби (служби авіаційного озброєння) відповідність типу та кількість АЗУ, які вказані у заявці та тих, що доставлені зі складу авіаційного озброєння для забезпечення польотів;

після доповіді чергового з АТЗ польотів про готовність ЗАТЗ польотів до забезпечення льотної зміни організувати проведення аеродромного контролю ЗАТО ПС;

{Абзац сьомий пункту 1 глави 1 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

розподілити ЗАТО ПС за зонами (позиціями);

керувати буксируванням ПС;

провести інструктаж старшого (начальника) технічної позиції підготовки ПС, чергового з АТЗ польотів, стартового наряду ІТС на льотну зміну (команда технічної допомоги, технічні пости);

{Абзац десятий пункту 1 глави 1 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

перевірити готовність до роботи ПУ ІАЗ польотів, технічних постів і позицій, команди технічної допомоги;

керувати роботами з підготовки ПС до польотів та контролювати своєчасність їх підготовки до польотів відповідно до Планової таблиці польотів;

{Пункт 1 глави 1 розділу XVII доповнено новим абзацом дванадцятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

уточнити з ІТС Планову таблицю польотів, завдання та особливості льотної зміни, отримати доповіді заступників командирів підрозділів з ІАС про готовність особового складу і ПС до польотів;

доповісти КрП на аеродромі за 20 хвилин до початку ПРП і до початку польотів про готовність ПС, команди технічної допомоги, технічних постів і позицій, ЗАТО ПС до польотів.

2. Під час польотів старший інженер польотів зобов'язаний:

забезпечувати випуск ПС у політ згідно з Плановою таблицею польотів;

доповідати КрП на аеродромі про затримки у підготовці ПС до польоту, вживання заходів щодо їх усунення, а також про випадки порушення правил експлуатації ПС особовим складом;

приймати доповіді від осіб, які проводять міжпольотний контроль за матеріалами бортових ЗОК, про результати аналізу матеріалів, випадки порушення режиму польоту з виходом ПС за експлуатаційні обмеження, відмови систем, що контролюються, порушення в експлуатації ПС льотним складом та ІТС. Про несправності ПС негайно доповідати КрП на аеродромі та заступнику командира авіаційної частини з ІАС;

{Абзац четвертий пункту 2 глави 1 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

вести Журнал старшого інженера польотів (додаток 18);

взаємодіяти з КрП на аеродромі при наданні допомоги льотному складу в особливих випадках (ситуаціях);

визначати місце розташування ПС, які прилітають з інших аеродромів, організовувати їх підготовку до польоту.

3. Старший інженер польотів після закінчення польотів зобов'язаний:

організувати проведення післяпольотної підготовки АТ;

організувати доставку на склади озброєння АЗУ, які не були використані під час польотів;

керувати буксируванням ПС;

підбити підсумки роботи ІАС за льотну зміну та доповісти заступнику командира авіаційної частини з ІАС;

брати участь у попередньому розборі польотів, доповісти командиру авіаційної частини про відмови АТ на землі і в повітрі, про порушення правил її експлуатації та заходів безпеки, про якість АТЗ польотів і причини затримки виходу ПС у політ;

занести до Журналу старшого інженера польотів зауваження та вказівки командира авіаційної частини, оцінку роботи ІАС;

прийняти доповіді заступників командирів підрозділів з ІАС про виконання післяпольотної підготовки, дати дозвіл на убуття ІТС та ЗАТО ПС з аеродрому.

2. Інженер-метеоролог (синоптик)

1. Інженер-метеоролог (синоптик) до початку польотів зобов’язаний:

вивчити характер, район (маршрути, полігони), тривалість, висоти та профілі майбутніх польотів, розташування рубежів повернення ПС на свій аеродром та рубежів прийняття рішення для посадки на запасні аеродроми, знати умови погоди, за яких можуть виконуватися польоти;

вивчити визначені на польоти завдання, запасні аеродроми, відстані та час польоту до них різних типів ПС, які виконують польоти, та мінімуми екіпажів, які беруть участь у польотах (відповідно до Планової таблиці польотів);

проаналізувати розвиток атмосферних процесів та орнітологічну обстановку і розробити попередній прогноз погоди та орнітологічної обстановки на період польотів, визначити ступінь його відповідності умовам, які необхідні для виконання завдань на польоти;

у встановлені терміни доповісти командиру військової частини, КрП на аеродромі та льотному складу прогноз погоди та орнітологічної обстановки на період польотів;

визначити за необхідності додатковий обсяг роботи метеорологічному підрозділу, доповісти про це начальнику метеорологічної служби (групи);

разом з начальником метеорологічної служби (групи) скласти план забезпечення БзП на льотну зміну у метеорологічному та орнітологічному відношенні, який затвердити у командира авіаційної частини і довести до визначених виконавців під підпис.

2. Інженер-метеоролог (синоптик) у період передпольотної підготовки до вильоту екіпажу-розвідника погоди зобов’язаний:

організовувати збір даних про фактичні умови погоди і проаналізувати умови погоди та орнітологічну обстановку в районі та на маршрутах майбутніх польотів, у районах аеродромів посадки та запасних аеродромів;

взяти участь у розробці завдань на РРП та проаналізувати результати РРП, які отримані від ОБУ, ЧШ, КрЗП;

розробити прогноз погоди на період ПРП і попередній прогноз на період польотів та пропозиції щодо заходів безпеки в метеорологічному та орнітологічному відношенні на період ПРП і польотів з урахуванням аналізу результатів РРП;

доповісти командиру авіаційної частини, КрП на аеродромі та екіпажу-розвіднику погоди фактичні метеорологічні умови, прогноз погоди та орнітологічну обстановку на своєму, запасних аеродромах, у районі польотів на період ПРП, пропозиції щодо уточнення маршрутів та профілів польотів на ПРП з урахуванням синоптичної обстановки та результатів РРП;

виписати та надати екіпажу-розвіднику погоди Бюлетень погоди (додаток 19);

за 20-25 хвилин до вильоту екіпажу-розвідника погоди уточнити висоту нижньої межі хмар та горизонтальну видимість на своєму аеродромі, а також наявність зон з НЯП для авіації за даними радіолокаційних спостережень. Якщо горизонтальна видимість або за даними інструментальних вимірів висота нижньої межі хмар менше зазначених у мінімумі командира екіпажу, негайно доповісти про це КрП на аеродромі та виписати Штормове попередження (додаток 20) на строк до поліпшення метеорологічних умов до рівня мінімуму командира екіпажу-розвідника погоди.

3. Інженер-метеоролог (синоптик) під час ПРП зобов’язаний:

перебувати на КДП (СКП) разом з КрП на аеродромі, аналізувати повідомлення екіпажу-розвідника погоди;

збирати дані й аналізувати умови погоди та орнітологічної обстановки на своєму та запасних аеродромах;

за необхідності доповідати КрП на аеродромі пропозиції щодо зміни профілю та маршруту ПРП;

під час виконання ПРП в СМУ та при УМП аналізувати інструментальні виміри висоти нижньої межі хмар на своєму аеродромі і у разі їх різкої розбіжності від даних екіпажу-розвідника погоди доповісти про це КрП на аеродромі та старшому льотної зміни.

4. Інженер-метеоролог (синоптик) після посадки екіпажу-розвідника погоди зобов’язаний:

бути присутнім під час доповіді екіпажу-розвідника погоди командиру авіаційної частини і КрП на аеродромі про результати ПРП;

уточнити попередній прогноз погоди на період польотів з урахуванням результатів ПРП і поточної метеорологічної інформації;

доповісти на передпольотних вказівках на польоти фактичну погоду, уточнений прогноз та орнітологічну обстановку в районі аеродрому, на маршрутах польотів, полігонах (майданчиках цільового призначення) і запасних аеродромах на період польотів і пропозиції щодо забезпечення БзП у метеорологічному та орнітологічному відношенні;

виписати і надати КрП на аеродромі Бюлетень погоди на льотну зміну.

5. Інженер-метеоролог (синоптик) у період польотів зобов’язаний:

бути на КДП (СКП) разом з КрП на аеродромі та здійснювати безпосереднє метеорологічне забезпечення польотів та орнітологічне забезпечення польотів у частині, що стосується;

{Абзац другий пункту 5 глави 2 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

знати повітряну обстановку, рубежі повернення ПС з маршрутів та рубежі прийняття рішення для посадки ПС на запасних аеродромах, а також мінімуми екіпажів, які виконують польоти та заплановані на польоти (згідно з Плановою таблицею польотів);

збирати поточні дані про умови погоди та перельоти птахів на аеродромі посадки, запасних аеродромах, у районі і на маршрутах (полігонах) польотів від екіпажів, обслуг РЛС та метеорологічного радіолокатора (далі - МРЛ), систематично аналізувати їх стан та зміни;

безперервно спостерігати за умовами погоди і за орнітологічною обстановкою на аеродромі, мати дані інструментальних вимірів метеорологічних величин, у тому числі на БПРМ та ДПРМ. Завжди бути готовим доповісти КрП на аеродромі умови погоди для посадки ПС та пропозиції в метеорологічному та орнітологічному відношенні;

доповідати КрП на аеродромі та старшому льотної зміни про випадки значних розбіжностей у значеннях висоти хмар на своєму аеродромі між даними замірів на КДП (СКП), БПРМ, ДПРМ та доповідями екіпажів ПС;

негайно доповідати КрП на аеродромі про штормові оповіщення та попередження, які надійшли від чергового інженера-метеоролога (синоптика) вищого штабу і метеопідрозділів інших відомств;

проводити щогодини, а при УМП, нестійких метеорологічних умовах або їх імовірному відхиленні від прогнозованих умов погоди - через кожні 30 хвилин (або частіше на вимогу КрП на аеродромі) збір даних про фактичну метеорологічну і орнітологічну обстановку на своєму, запасних аеродромах та надавати їх КрП на аеродромі (оновлювати інформацію на табло метеорологічної інформації) та доповідати про можливі зміни по району (маршрутах, полігонах) польотів, а також свої пропозиції із записом у Стартовий журнал інженера-метеоролога (синоптика) (додаток 21);

доповідати КрП на аеродромі пропозиції щодо проведення додаткових розвідок та дорозвідок погоди;

уточнювати розроблений на польоти прогноз погоди і доповідати КрП на аеродромі та черговому інженеру-метеорологу (синоптику) вищестоящого штабу про його підтвердження (або узгоджені зміни) через кожні 3 години, а при польотах у УМП - щогодини із записом у Стартовий журнал інженера-метеоролога (синоптика);

своєчасно доповідати КрП на аеродромі про наявні та очікувані НЯП для авіації в районі аеродрому та польотів (на маршрутах, полігонах), надавати йому під підпис заповнений бланк Штормового попередження з визначенням місця, часу початку, тривалості та інтенсивності НЯП, доповідати про це посадовим особам відповідно до Інструкції зі штормового оповіщення та попередження;

після вручення заповненого бланка Штормового попередження продовжувати спостереження за умовами погоди на аеродромі, аналізувати синоптичну ситуацію та всі зміни умов погоди в районі польотів, а у разі раптового погіршення умов погоди на своєму аеродромі негайно доповідати КрП на аеродромі умови погоди посадки на запасних аеродромах;

якщо штормове попередження не виправдовується, скасувати це штормове попередження;

при забезпеченні маршрутних польотів та перельотів до моменту підходу ПС до рубежів повернення або до рубежів прийняття рішень для посадки їх на запасних аеродромах бути готовим доповісти КрП на аеродромі уточнені дані про фактичні та очікувані умови погоди для прийняття рішення щодо продовження польоту, повернення або посадки ПС на запасних аеродромах;

вести Стартовий журнал інженера-метеоролога (синоптика).

6. Інженер-метеоролог (синоптик) після закінчення польотів зобов’язаний:

надати КрП на аеродромі Стартовий журнал інженера-метеоролога (синоптика) для оцінки прогнозу погоди (штормового попередження) і якості метеорологічного забезпечення польотів та орнітологічного забезпечення польотів у частині, що стосується;

{Абзац другий пункту 6 глави 2 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

заповнити Бюлетень погоди фактичними даними наземних спостережень і донесень екіпажів, які виконували польоти;

взяти участь у попередньому розборі польотів;

доповісти начальнику метеорологічної служби (групи) та черговому інженеру-метеорологу вищестоящого штабу про наявність інцидентів, якщо вони пов’язані з недоліками в метеорологічному та орнітологічному забезпеченні польотів, або причини їх виникнення та заходи, які виконувалися щодо недопущення їх повтору, а також оцінку якості метеорологічного забезпечення польотів, зауваження та пропозиції КрП на аеродромі та старшого льотної зміни.

3. Черговий з аеродромно-технічного забезпечення польотів

1. Черговий з АТЗ польотів до початку польотів зобов’язаний:

отримати завдання у заступника командира авіаційної частини, відповідального за АТЗ польотів (командира АТЧ), вивчити розпорядження з АТЗ польотів, усвідомити характер і особливості запланованих польотів;

організувати перевезення особового складу на аеродром;

забезпечити своєчасність прибуття на технічні позиції (у зони розосередження ПС) ЗАТО ПС та готовність їх до роботи;

перевірити знання особовим складом, який призначений для виконання заходів АТЗ польотів, завдань на польоти та функціональних обов’язків;

доповісти старшому інженеру польотів про готовність особового складу, автомобільної та спеціальної техніки, виділених матеріальних засобів до забезпечення польотів та отримати у нього інструктаж;

спільно з представником ІАС перевірити якість підготовки ЗАТО ПС, кондиційність ПММ, спеціальних рідин та стиснених (зріджених) газів;

перевірити готовність місць розміщення та обігріву особового складу на аеродромі, а також організацію його харчування;

перевірити готовність до роботи ПУ АТЗ польотів;

за 20 хвилин до початку ПРП та до початку польотів доповісти КрП на аеродромі про готовність ЗАТО до обслуговування ПС.

2. Черговий з АТЗ польотів під час польотів зобов’язаний:

організувати своєчасне подання до ПС ЗАТО ПС, АЗУ та інших матеріальних засобів;

організувати своєчасну доставку на аеродром їжі та питної води;

особисто та через помічників у зонах розосередження контролювати роботу особового складу підрозділів АТЗ, виділеного для забезпечення польотів, вживати заходів для забезпечення безпеки та виконання встановлених правил руху автотранспорту, ЗНЗП та пішоходів на аеродромі;

знати місце розташування аеродромного пункту спеціальної обробки та майданчиків для дезактивації, дегазації та дезінфекції техніки;

у випадках виходу з ладу ЗАТО ПС доповідати старшому інженеру польотів та вживати необхідних заходів для негайної заміни їх справними засобами;

вести Журнал чергового з аеродромно-технічного забезпечення польотів (додаток 22).

3. Черговий з АТЗ після закінчення польотів зобов’язаний:

забезпечити післяпольотну підготовку ПС;

брати участь у попередньому розборі польотів та надати командиру авіаційної частини Журнал чергового з аеродромно-технічного забезпечення польотів для запису зауважень і оцінки за АТЗ польотів;

організувати перевезення особового складу з аеродрому та з дозволу старшого інженера польотів повернення ЗАТО ПС у парк авіаційної частини;

доповісти командиру авіаційної частини, його заступнику, відповідальному за АТЗ польотів, про виконання завдань та зауваження, отримані від посадових осіб під час забезпечення польотів.

4. Відповідальний черговий зі зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів

1. Відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ польотів до початку польотів зобов’язаний:

вивчити характер і особливості наступних польотів;

уточнити склад основних і резервних засобів зв’язку та РТЗ польотів, які виділяються;

провести комплексну перевірку готовності персоналу чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів під час проведення попередньої підготовки;

ознайомитися з недоліками, які були виявлені під час минулих льотних змін, причинами їх виникнення і вжитими заходами щодо їх усунення;

організувати проведення передпольотної підготовки персоналу чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ;

провести передпольотний інструктаж особового складу чергових змін;

перевірити готовність до роботи основних і резервних засобів зв’язку та РТЗ польотів;

перевірити якість роботи радіостанцій у мережах управління ПС;

перевірити готовність до роботи ЗОК;

провести комплексну перевірку готовності персоналу чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів;

відповідно до рішення командира авіаційної частини (старшого авіаційного начальника) на ПРП до початку передпольотної льотної перевірки (ПРП) перевести засоби зв’язку та РТЗ польотів на автономні джерела електроживлення;

{Абзац дванадцятий пункту 1 глави 4 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

доповісти КрП на аеродромі про готовність до роботи особового складу чергових змін, засобів зв’язку та РТЗ польотів і ЗОК: за 30 хвилин до початку РРП, за 30 хвилин до зльоту екіпажу-розвідника погоди та за 20 хвилин до початку польотів;

керувати переміщенням рухомих засобів зв’язку та РТЗ польотів;

контролювати роботу особового складу чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ польотів під час передпольотної льотної перевірки (ПРП), вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків.

2. Рішення про заміну засобів зв’язку та РТЗ польотів, які вийшли з ладу до початку польотів, приймає командир (заступник командира) частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ. Відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ польотів доповідає про це КрП на аеродромі і командиру авіаційної частини.

3. Відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ польотів під час польотів зобов’язаний:

контролювати роботу засобів зв’язку і РТЗ польотів та ЗОК;

вживати заходів для відновлення працездатності засобів зв’язку та РТЗ польотів, які вийшли з ладу;

з дозволу КрП на аеродромі за необхідності давати команди на ввімкнення (вимкнення) основних (резервних) засобів зв’язку та РТЗ польотів і джерел електроживлення, на перехід з одного режиму (каналу) роботи на інший;

керувати переміщенням рухомих засобів РТЗ;

вести Журнал обліку якості забезпечення польотів (відповідального чергового зі зв’язку та радіотехнічного забезпечення польотів) (додаток 23).

4. Відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ польотів після закінчення польотів зобов’язаний:

отримати від КрП на аеродромі зауваження про роботу засобів зв’язку та РТЗ польотів і оцінку якості забезпечення польотів;

організувати здачу МОК на обробку;

підбити підсумки роботи особового складу чергових змін із забезпечення польотів;

керувати переміщенням рухомих засобів зв’язку та РТЗ;

організувати проведення післяпольотної підготовки засобів зв’язку та РТЗ польотів;

підготувати командиру частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ матеріал для розбору забезпечення польотів.

5. При забезпеченні перельотів і позааеродромних польотів відповідальний черговий зі зв’язку та РТЗ (черговий зі зв’язку та РТЗ) керується цими Правилами та вказівками КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС).

5. Відповідальний з радіолокаційного забезпечення польотів

1. Відповідальний з РЛЗ польотів до початку польотів зобов’язаний:

проаналізувати недоліки, які мали місце на попередніх польотах;

взяти участь у визначенні завдань на наступні польоти;

провести комплексну перевірку готовності персоналу чергових змін і засобів РЛЗ польотів до забезпечення наступних польотів під час проведення попередньої підготовки;

організувати проведення передпольотної підготовки особового складу і техніки до РЛЗ польотів, прийняти доповіді начальників (старших змін) розрахунків про готовність до забезпечення польотів радіоелектронної техніки і ЗОК;

провести передпольотний інструктаж особового складу;

перевірити підготовку до польотів засобів, які забезпечують проведення РРП (повинна завершитись за одну годину до вильоту екіпажу-розвідника погоди);

доповісти командиру частини (підрозділу) РТВ (зв’язку та РТЗ) про готовність;

доповісти КрП на аеродромі про готовність до роботи розрахунків РЛЗ польотів: за 30 хвилин до початку РРП, за 30 хвилин до зльоту екіпажу-розвідника погоди і за 20 хвилин до початку польотів;

під час ПРП перевірити готовність РЛС і автоматизованої системи управління (далі - АСУ) (за наявності), відповідність якості проходження радіолокаційної інформації встановленим вимогам, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків.

2. Відповідальний з РЛЗ польотів під час польотів зобов’язаний:

контролювати роботу РЛС та ЗОК;

за вказівкою КрП на аеродромі (старшого розрахунку ПУ) встановлювати визначені режими роботи РЛС;

визначати завдання начальникам (старшим змін) розрахунків РЛС на ведення радіолокаційного контролю за кожним ПС, яке виконує політ;

особисто контролювати повноту і якість радіолокаційної інформації, яка видається на ПУА;

давати команду на вмикання додаткових ЗОК у випадку загрози виникнення або виникнення в повітрі авіаційних подій або інцидентів;

вживати заходів для відновлення працездатності РЛС і своєчасного переходу на резервні джерела радіолокаційної інформації;

вести Журнал обліку якості забезпечення польотів (відповідального за радіолокаційне забезпечення польотів).

3. Відповідальний з РЛЗ польотів після закінчення польотів зобов’язаний:

отримати від КрП на аеродромі (старшого розрахунку ПУ) зауваження про роботу РЛС і оцінку якості забезпечення польотів;

доповісти командиру частини (підрозділу) РТВ (звязку та РТЗ) результати РЛЗ польотів авіації, недоліки, зауваження по роботі розрахунків РЛС та пропозиції щодо їх усунення;

організувати проведення післяпольотної підготовки на засобах РЛС;

підготувати дані для розбору РЛЗ польотів з розрахунками РЛС.

6. Черговий лікар (фельдшер)

1. Черговий лікар (фельдшер) до початку польотів зобов’язаний:

вивчити характер і особливості наступних польотів;

уточнити дані про льотний склад, який підлягає міжпольотному і післяпольотному медичному огляду;

перевірити оснащення і готовність МПА до роботи, готовність санітарного транспорту і медичних засобів забезпечення польотів;

перевірити якість кисню, призначеного для заправлення бортових кисневих систем ПС;

провести передпольотний медичний контроль льотного складу та осіб ГКрП;

доповісти командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни) про результати передпольотного медичного контролю льотного складу та осіб ГКрП із внесенням відповідних записів у Планову таблицю польотів щодо осіб, які за медичними показаннями підлягають усуненню від польотів.

2. Черговий лікар (фельдшер) під час польотів зобов’язаний:

проводити міжпольотний і післяпольотний медичний контроль льотного складу;

забезпечити роботу МПА;

стежити за дотриманням авіаційним персоналом режиму відпочинку, харчування і стартового часу;

контролювати санітарно-гігієнічний стан місць відпочинку та харчування особового складу;

надавати невідкладну медичну допомогу особовому складу на аеродромі, а також членам екіпажів ПС під час вимушених посадок і вимушених покидань ПС.

3. Черговий лікар (фельдшер) після закінчення польотів зобов’язаний доповісти командиру авіаційної частини результати медичного спостереження за льотним складом у процесі польотів, а також недоліки в організації праці, відпочинку і харчування авіаційного персоналу на аеродромі.

7. Хронометражист

1. Хронометражист до початку польотів зобов’язаний:

пройти інструктаж у начальника штабу (заступника начальника штабу) авіаційної частини;

отримати копію Планової таблиці польотів;

підготувати робоче місце.

2. Хронометражист під час польотів зобов’язаний:

вести Журнал хронометражу польотів (додаток 24);

доповідати КрП на аеродромі про перевищення екіпажем запланованого часу польоту.

3. Хронометражист після закінчення польотів зобов’язаний підготувати для КрП на аеродромі дані хронометражу за льотну зміну.

8. Черговий планшетист командного пункту

1. Черговий планшетист КП до початку польотів зобов’язаний:

отримати від КрДЗ (ОБУ) завдання на льотну зміну;

пройти тренування з проведення цілі на горизонтальному і вертикальному планшетах;

підготувати робоче місце;

доповісти КрДЗ (ОБУ) про готовність до роботи.

2. Черговий планшетист КП під час польотів зобов’язаний:

виконувати проведення повітряних цілей, у тому числі штильову прокладку;

негайно доповідати КрДЗ (ОБУ) про відхилення цілі від заданого маршруту, про втрату її оператором РЛС, а також про появу сторонніх цілей.

3. Черговий планшетист КП після закінчення польотів зобов’язаний підготувати звітну документацію щодо проведення повітряних цілей.

9. Спостерігач за повітряними суднами, які заходять на посадку

1. Спостерігач за ПС, які заходять на посадку, до початку польотів зобов’язаний:

вивчити конфігурації ПС, які заходять на посадку, при різних положеннях шасі, крила і механізації ПС;

отримати завдання і пройти інструктаж у ПКрП (КрП) на аеродромі;

перевірити сигналізацію (світлову і звукову) і зв’язок з КрП (ПКрП) на аеродромі.

2. Спостерігач за ПС, які заходять на посадку, під час польотів зобов’язаний:

стежити за допомогою оптичного приладу і візуально за положенням шасі, крила і механізацією ПС, які заходять на посадку;

негайно доповідати ПКрП (КрП на аеродромі) про невипуск шасі, ненормальне положення крила та механізації у ПС, які заходять на посадку, про появу птахів на посадковому курсі.

3. Спостерігач за ПС, які заходять на посадку, після закінчення польотів зобов’язаний отримати зауваження від ПКрП (КрП на аеродромі) та діяти за його вказівками.

10. Начальник аварійно-рятувальної команди

1. Начальник АРК у період попередньої підготовки зобов’язаний:

отримати інструктаж у заступника командира авіаційної частини;

перевірити законність призначення особового складу до АРК;

взяти участь у проведенні теоретичної та практичної підготовки особового складу АРК.

2. Начальник АРК до початку ПРП (польотів) зобов’язаний:

{Абзац перший пункту 2 глави 10 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

прийняти доповідь від підрозділів АРК про готовність до виконання завдань у складі АРК;

отримати інструктаж у КрП на аеродромі;

перевірити готовність до роботи та провести інструктаж особового складу АРК;

{Абзац четвертий пункту 2 глави 10 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

доповісти КрП на аеродромі про готовність АРК до виконання АРР.

3. Начальник АРК за командою “Готовність” або “Тривога” зобов’язаний:

довести до підрозділів АРК час і місце збору;

з’ясувати характер і масштаби події та порядок проведення АРР;

з прибуттям підрозділів до місця збору (місця події) перевірити їх склад та готовність до проведення АРР, доповісти на ПУ та координатору операції з АПР.

При проведенні АРР начальник АРК виконує обов’язки координатора на місці проведення робіт та підпорядковується координатору операції з АПР.

Начальник АРК у разі виконання функцій координатора на місці проведення робіт зобов’язаний:

визначити порядок проведення АРР та довести завдання підрозділам АРК та сил підсилення;

керувати проведенням АРР;

забезпечувати безпеку персоналу, який бере участь у АРР, з урахуванням виправданого ризику;

надавати пропозиції координатору операції з АПР про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил і засобів у разі потреби;

після завершення АРР надавати координатору операції з АПР донесення щодо проведення АРР.

{Пункт 3 глави 10 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

4. Начальник АРК після закінчення польотів зобов’язаний направити особовий склад і технічні засоби підрозділів, які входили до складу АРК, в розпорядження своїх командирів (начальників).

11. Начальник наземної пошуково-рятувальної групи

1. Начальник НПРГ призначається з числа персоналу ІАС, який має відповідну підготовку (пройшов навчання) та допущений наказом командира авіаційної частини до проведення ПРР і АРР.

Начальник НПРГ відповідає за підготовку особового складу групи, своєчасне заступання на чергування, постійну готовність до проведення ПРР, збереження аварійно-рятувального майна, використання його за призначенням і дотримання заходів безпеки при проведенні ПРР членами групи.

{Пункт 1 глави 11 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

2. Начальник НПРГ у період попередньої підготовки зобов’язаний:

отримати інструктаж у заступника командира авіаційної частини;

перевірити виділені транспортні засоби, їх заправку і технічний стан;

перевірити наявність, комплектацію і стан аварійно-рятувального майна;

уточнити район і характер польотів, ознайомитися з фактичними метеорологічними умовами та прогнозом погоди;

довести особовому складу групи час заступання на чергування, форму одягу і екіпірування, місцезнаходження, порядок оповіщення і збору при отриманні команди на вихід.

3. Начальник НПРГ до початку ПРП (польотів) зобов’язаний:

отримати інструктаж у КрП на аеродромі;

перевірити наявність, екіпірування особового складу НПРГ, знання ним функціональних обов’язків і готовність транспортного засобу;

перевірити наявність та стан аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження, топографічних карт, палеток тощо;

організувати перевірку справності засобів зв’язку та налаштування їх на виділені канали (частоти) управління під час проведення ПРР;

доповісти КрП на аеродромі про заступання НПРГ на чергування за 15 хвилин до зльоту екіпажу розвідника погоди (початку польотів).

{Пункт 3 глави 11 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

4. Начальник НПРГ після закінчення польотів зобов’язаний направити особовий склад групи і технічні засоби, які входили до складу НПРГ, в розпорядження своїх командирів (начальників).

5. Начальник НПРГ зобов’язаний:

виконувати функції координатора на місці проведення робіт;

виконувати функції координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт;

залучати НПРГ до дій у складі АРК при події на аеродромі за командою КрП на аеродромі (координатора операції з АПР);

знати плани дій на випадок авіаційної події у районі відповідальності аеродрому;

організовувати зв’язок з пошуково-рятувальними силами і засобами, що залучаються до дій відповідно до планів взаємодії;

добре знати район відповідальності аеродрому, вміти орієнтуватися на місцевості, користуватися картою, палеткою із сіткою візуального пошуку тощо;

уміти відкривати аварійні люки фюзеляжів, визволяти із ПС, яке зазнало лиха, членів екіпажів та пасажирів;

знати заходи безпеки під час проведення ПРР;

уміти готувати майданчики для посадки пошуково-рятувального вертольота та вести радіозв’язок;

уміти гасити (локалізувати) пожежі, надавати домедичну допомогу тим, хто зазнав лиха, та доставляти їх у найближчі заклади охорони здоров’я;

знати розміщення найближчих закладів охорони здоров’я, їх спеціалізацію та кількість ліжко-місць;

за аварійним сигналом “Готовність” або “Тривога” забезпечити прибуття НПРГ зі спорядженням і устаткуванням на виділених для цього транспортних засобах до місця, оголошеного під час сповіщення.

{Пункт 5 глави 11 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

6. Начальник НПРГ під час отримання команди (сигналу) на вихід зобов’язаний:

оголосити збір особового складу команди;

отримати у КрП на аеродромі або ОЧ КП (авіаційного диспетчера) завдання на пошук;

після з’ясування завдання довести його до особового складу, а також дані про авіаційну подію, попередній план дій і пошуку, заходи безпеки під час проведення ПРР;

забезпечити своєчасний вихід команди.

7. Начальник НПРГ при виході в район пошуку зобов’язаний:

скласти (уточнити) план пошуку (план рятування) і довести його до членів команди;

{Абзац другий пункту 7 глави 11 розділу XVII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

організувати пошук ПС, яке зазнало лиха, його пасажирів і членів екіпажу;

систематично доповідати на КП (ПУ) про хід і результати пошуку.

8. Начальник НПРГ після виявлення потерпілих зобов’язаний:

доповісти на КП (ПУ) про факт виявлення потерпілих;

сфотографувати (провести відеозйомку) місця події до проведення заходів, які можуть порушити положення деталей на місці події;

вжити екстрених заходів з надання необхідної допомоги пасажирам і екіпажу ПС, яке зазнало лиха, при цьому (за можливості) забезпечити збереження положення ПС та (або) його деталей;

за наявності вогнищ (пожеж) вжити заходів з їх гасіння;

вжити заходів для екстреної евакуації потерпілих з місця події;

доповісти керівнику ПРР про вжиті заходи і необхідну допомогу;

забезпечити охорону місця події і збереження положення ПС та (або) його деталей.

9. Начальник НПРГ після закінчення ПРР зобов’язаний:

організувати повернення команди на аеродром базування;

доповісти рапортом (усно і письмово) командиру авіаційної частини про результати ПРР.

12. Авіаційний диспетчер аеродрому

1. Авіаційний диспетчер аеродрому до початку польотів (перед заступанням на чергування) зобов’язаний вивчити і знати:

вимоги документів, які регламентують льотну роботу, і вміти керуватися ними;

ІВП у районі аеродрому, мінімуми свого і запасних аеродромів;

інструкцію зі складання заявок на використання повітряного простору під час планування проведення відповідного виду діяльності;

розташування, ступінь готовності засобів зв’язку та РТЗ польотів основного та запасних аеродромів, їх дані і порядок використання;

правильність оформлення заявок на польоти та перельоти, встановлений порядок і терміни їх подання до відповідних органів ОПР, ОУ видів ЗСУ та ЦОВВ;

аеродромну мережу;

схему дротового і радіозв’язку між ПУ, органами ОПР та ОУ видів ЗСУ та ЦОВВ;

відстань і розрахунковий час польоту між основними аеродромами ПС різних типів;

тактико-технічні дані основних типів ПС;

структуру і порядок використання повітряного простору;

можливості аеродрому з прийому ПС і розміщення екіпажів;

порядок узгодження польотів у районі аеродрому;

очікувану повітряну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі свого і запасних аеродромів, допустимі швидкості вітру для зльоту та посадки різних типів ПС;

місцезнаходження, склад та ступінь готовності сил і засобів ПРЗ польотів, порядок їх виклику;

плани польотів та перельотів на поточну і наступну доби;

характер (мету) виконання завдання екіпажами, які перелітають, і кількість пасажирів, які перевозяться;

порядок дій у випадку отримання повідомлення про сигнал "Лихо".

2. Авіаційний диспетчер аеродрому під час польотів (під час несення чергування) зобов’язаний:

приймати, правильно оформляти і своєчасно передавати у встановленому порядку заявки на польоти і перельоти, контролювати їх проходження до вищестоящих ПУ, відповідних органів ОПР та ОУ видів ЗСУ та ЦОВВ;

постійно знати повітряну, наземну, радіолокаційну, метеорологічну і орнітологічну обстановку;

своєчасно запитувати вищестоящий ПУ, орган ОПР про дозвіл на польоти (перельоти) та використання повітряного простору, доводити його до екіпажів із записом у Польотному листі, а також до КрП на аеродромі;

у день перельоту екіпажу з аеродрому першого вильоту робити відмітку в Польотному листі про початок і кінець стартового часу;

отримувати списки осіб та вантажу, які перевозяться на ПС, перевіряти наявність супровідної і завантажувальної відомості, польотної метеорологічної документації, відповідних підписів посадових осіб у Листі контролю готовності до вильоту;

{Абзац шостий пункту 2 глави 12 розділу XVII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

передавати вищому ПУ і відповідному органу ОПР рішення на випуск або прийом ПС і повідомляти КрП на аеродромі про отримані умови на польоти (перельоти);

інформувати екіпаж ПС про зміну заявки на політ (переліт) і перенесення часу вильоту;

своєчасно сповіщувати вищестоящий ПУ, орган ОПР, ОУ видів ЗСУ та ЦОВВ про посадку і виліт ПС, а також про початок (закінчення) польотів та їх перенесення;

своєчасно подавати заявки та контролювати виділення засобів АТЗ польотів, ІАЗ польотів, розміщення і харчування екіпажів;

своєчасно інформувати КрП на аеродромі про отримання від органу ОПР заборони та короткочасних обмежень використання повітряного простору і зміни повітряної обстановки, а також про готовність запасних аеродромів до прийому ПС;

забезпечувати виконання та вести плани польотів і перельотів;

доповідати КрП на аеродромі час зльоту та розрахунковий час посадки ПС, яке перелітає на аеродром, а також при використанні аеродрому запасним;

інформувати заінтересовані підрозділи, авіаційні частини (організації) про виліт (посадку) ПС;

заповнювати плани польотів і перельотів відповідно до заявок, які надійшли, і подавати їх на затвердження;

вести журнал обліку повітряних перевезень вантажів, журнал обліку перевезення пасажирів та недоліків щодо їх забезпечення.

3. Авіаційний диспетчер аеродрому після закінчення польотів (чергування) зобов’язаний оформити обліково-звітну документацію.

ХVIII. Функціональні обов’язки посадових осіб управління авіаційної частини при виконанні польотів

1. Старший авіаційний начальник аеродрому

1. Старший авіаційний начальник аеродрому зобов’язаний:

забезпечити авіаційну безпеку на аеродромі;

організовувати експлуатацію аеродрому відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів та службових документів;

вживати необхідних заходів щодо підтримання аеродрому в постійній експлуатаційній готовності, організації пропускного режиму, охорони та оборони аеродрому;

здійснювати контроль за дотриманням на аеродромі встановленого порядку виконання перельотів;

затверджувати схему руху особового складу та техніки по аеродрому, контролювати і вимагати від підпорядкованого особового складу суворого дотримання встановленого порядку руху транспортних засобів і пішоходів по аеродрому;

забезпечити охорону навколишнього середовища на аеродромі, пожежну безпеку, порядок на території аеродрому, закріпленій за авіаційною частиною;

контролювати відповідність відомостей ІВП у районі аеродрому змісту АНД, опублікованих у документах АНІ;

своєчасно надавати донесення про чергові роботи на аеродромі та на засобах РТЗ і РЛЗ польотів, які змінюють (доповнюють) опубліковані аеронавігаційні дані;

визначати екіпажам ПС, які здійснюють перельоти, місце для звірки бортових документів з контрольними примірниками та підготовки до перельотів;

організовувати контроль за порядком зберігання та використання документів АНІ;

систематично перевіряти стан штучних покриттів аеродрому, готовність до виконання польотів;

планувати та проводити польоти з урахуванням часу, необхідного для систематичного догляду та проведення ремонтів елементів льотного поля і аеродромних споруд;

забезпечувати наявними силами і засобами охорону ПС, яке прибуло, необхідне обслуговування екіпажу і пасажирів у встановленому порядку (включно з відпочинком та харчуванням), а також підготовку і випуск у подальший політ цього ПС у заявлений час відповідно до польотного завдання з урахуванням готовності екіпажу і метеорологічних умов.

2. Старший авіаційний начальник аеродрому повинен вживати всебічних заходів, щоб під час планування розвитку міст та інших населених пунктів у межах, встановлених для кожного класу аеродрому, смуг повітряних підходів, зон нормованих параметрів авіаційних шумів і електромагнітних полів (зон обмеження житлового, культурно-побутового і промислового будівництва), дотримуватися вимог БзП, допустимих рівнів авіаційних шумів та електромагнітних полів.

3. Старший авіаційний начальник аеродрому відповідає за постійну готовність аеродрому до забезпечення перельотів. Він зобов’язаний забезпечити готовність аеродрому і осіб ГКрП до вказаного в заявці часу, підтвердити відповідному органу ОПР про готовність до приймання ПС і доповісти про це вищому ПУ.

4. Старший авіаційний начальник аеродрому, на якому виконується проміжна посадка ПС, зобов’язаний:

надавати старшим перелітаючих груп (командирам одиночних екіпажів) усі види зв’язку для вирішення питань, пов’язаних з перельотом;

забезпечувати своєчасну заправку і підготовку ПС до вильоту;

організовувати охорону ПС;

забезпечувати розміщення, харчування, відпочинок та медичне обслуговування;

надавати інформацію про погоду та необхідні консультації;

забезпечувати доставку особового складу груп до місць розміщення, харчування і стоянки ПС.

5. На старшого авіаційного начальника аеродрому покладаються організація та проведення пошуку і рятування ПС на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) з пошуку і рятування (проведення ПРР).

6. У випадку авіаційної події старший авіаційний начальник аеродрому забезпечує дотримання вимог правил розслідування авіаційних подій і інцидентів у державній авіації України.

2. Старший льотної зміни

1. Старшого льотної зміни призначає командир авіаційної частини на кожну льотну зміну. На нього покладаються організація та проведення польотів у чіткій відповідності з вимогами документів, які регламентують льотну роботу.

2. Cтарший льотної зміни під час організації польотів зобов’язаний:

заслухати пропозиції визначеного особового складу управління авіаційної частини та підрозділів забезпечення щодо організації польотів і стану засобів забезпечення польотів;

прийняти рішення на польоти, визначити завдання визначеному особовому складу управління авіаційної частини та підрозділів забезпечення на планування, підготовку, проведення і забезпечення польотів;

визначити завдання на польоти екіпажам та особам ГКрП;

призначити екіпажі для проведення повітряної розвідки і дорозвідки погоди;

визначити порядок проведення попередньої підготовки до польотів;

визначити порядок проведення контролю попередньої підготовки до польотів льотного складу, осіб ГКрП, АТ;

підготуватися до польотів згідно із запланованим польотним завданням;

проводити заняття з льотним складом з аеродинаміки, тактики, методики виконання найбільш складних вправ КБП та з БзП;

здійснювати індивідуальний контроль готовності до польотів своїх заступників (якщо старший льотної зміни - командир авіаційної частини), командирів ескадрилій, КрП на аеродромі (полігоні) та екіпажів-розвідників погоди;

проводити розіграш польотів при плануванні групових польотів;

визначати обсяг додаткової підготовки або усувати від польотів екіпажі (групи), осіб ГКрП у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

заслухати доповіді визначених посадових осіб авіаційної частини та підрозділів забезпечення про готовність до польотів;

затвердити планові таблиці польотів (якщо старший льотної зміни - командир авіаційної частини);

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) про готовність до проведення польотів;

перевірити готовність до польотів аеродрому, засобів забезпечення польотів;

оцінити повітряну, наземну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі наступних польотів, прийняти рішення на виконання ПРП, визначити завдання для її проведення;

визначити порядок контролю проведення передпольотної підготовки льотного складу та ПС;

заслухати доповідь екіпажу-розвідника погоди про фактичні метеорологічні умови в районі польотів, чергового інженера-метеоролога (синоптика) про прогноз погоди та прийняти рішення щодо варіанта польотів;

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) рішення щодо варіанта польотів і запросити дозвіл на їх проведення;

надати передпольотні вказівки.

3. Старший льотної зміни під час виконання польотів зобов’язаний:

контролювати виконання Планової таблиці польотів, якість керівництва польотами та усіх видів забезпечення;

усувати від польотів екіпажі (осіб ГКрП) за порушення встановлених правил польотів, порядку використання повітряного простору, БзП та скоєння інцидентів з власної вини;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

припиняти частково або повністю польоти в разі виникнення умов, які загрожують БзП;

аналізувати за засобами ОК якість виконання польотних завдань безпосередньо підпорядкованого льотного складу;

у разі проведення ПРР в районі аеродрому - керувати ними.

4. Старший льотної зміни після закінчення польотів зобов’язаний:

провести попередній розбір польотів;

визначити порядок підготовки та проведення повного розбору польотів;

надати вказівки щодо усунення недоліків, які мали місце при виконанні польотів;

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) про закінчення польотів, підсумки льотної зміни, оцінки за забезпечення польотів та виявлені інциденти;

провести повний розбір польотів;

вжити заходів щодо виявлення та усунення причин інцидентів, які мали місце при проведенні польотів, у разі необхідності провести спеціальні заняття з особовим складом.

3. Командир авіаційної частини

1. Командир авіаційної частини відповідає за якість льотної підготовки та бойового вишколу авіаційної частини. На нього покладаються організація та проведення польотів у чіткій відповідності з вимогами документів, які регламентують льотну роботу.

2. Командир авіаційної частини під час організації польотів зобов’язаний:

заслухати пропозиції керівного складу авіаційної частини щодо організації польотів і доповіді командирів підрозділів забезпечення про стан засобів забезпечення польотів;

прийняти рішення на польоти, визначити завдання керівному складу авіаційної частини і підрозділів забезпечення на планування, підготовку, проведення і забезпечення польотів;

визначити завдання на польоти екіпажам та особам ГКрП;

призначити екіпажі для проведення повітряної розвідки і дорозвідки погоди;

визначити порядок проведення попередньої підготовки до польотів;

визначити порядок проведення контролю попередньої підготовки до польотів льотного складу, осіб ГКрП, АТ;

підготуватися до польотів згідно із запланованим польотним завданням;

проводити заняття з льотним складом з аеродинаміки, тактики, методики виконання найбільш складних вправ КБП та з БзП;

проконтролювати готовність до польотів своїх заступників, командирів ескадрилій, КрП на аеродромі (полігоні) та екіпажів-розвідників погоди;

провести розіграш польотів у разі планування групових польотів у складі двох ескадрилій;

визначити обсяг додаткової підготовки або усунути від польотів екіпажі (групи), осіб ГКрП у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

заслухати доповіді посадових осіб авіаційної частини, командирів підрозділів забезпечення про готовність до польотів;

затвердити планові таблиці польотів;

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) про готовність авіаційної частини до польотів;

перевірити готовність до польотів аеродрому, засобів забезпечення польотів;

оцінити повітряну, наземну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі наступних польотів, прийняти рішення на виконання повітряної розвідки погоди, визначити завдання для її проведення;

визначити порядок контролю проведення передпольотної підготовки льотного складу та ПС;

заслухати доповіді екіпажів-розвідників погоди про фактичні метеорологічні умови в районі польотів, інженера-метеоролога (синоптика) про прогноз погоди та прийняти рішення щодо варіанта польотів;

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) рішення щодо варіанта польотів і запросити дозвіл на їх проведення;

надати передпольотні вказівки.

3. Командир авіаційної частини під час виконання польотів зобов’язаний:

контролювати виконання Планової таблиці польотів, якість керівництва польотами, організацію усіх видів забезпечення;

стежити за змінами метеорологічної та орнітологічної обстановки в районі польотів і на запасних аеродромах;

усувати від польотів екіпажі (осіб ГКрП) за порушення встановлених правил польотів, порядку використання повітряного простору, БзП та скоєння інцидентів із власної вини;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

систематично керувати польотами на аеродромі і полігоні;

припиняти частково або повністю польоти в разі виникнення умов, які загрожують БзП;

аналізувати за МОК якість виконання польотних завдань своїми заступниками та командирами авіаційних підрозділів;

керувати ПРР в районі аеродрому.

4. Командир авіаційної частини після закінчення польотів зобов’язаний:

провести попередній розбір польотів;

визначити порядок підготовки та проведення повного розбору польотів в авіаційній частині та в авіаційних підрозділах;

дати вказівки щодо усунення недоліків, які мали місце при виконанні польотів;

доповісти безпосередньому командиру (начальнику) про закінчення польотів, підсумки льотної зміни, оцінки за забезпечення польотів та виявлені інциденти;

провести повний розбір польотів;

вжити заходів для розслідування, виявлення та усунення причин інцидентів, які мали місце при проведенні польотів, у разі необхідності провести спеціальні заняття з особовим складом по БзП.

5. Командири авіаційних частин на підставі зазначених у цих Правилах обов’язків посадових осіб організовують відпрацювання посадових інструкцій з урахуванням організаційно-штатної структури частини, специфіки її діяльності та особливостей виконання завдань.

4. Заступник командира авіаційної частини

1. Заступник командира авіаційної частини відповідає за якість льотно-тактичної і льотно-методичної підготовки керівного льотного складу авіаційної частини. На нього покладаються підготовка осіб ГКрП, організація ОК, пошуково-рятувального та орнітологічного забезпечення польотів.

2. Заступник командира авіаційної частини під час організації польотів зобов’язаний:

розподіляти керівний склад управління авіаційної частини за підрозділами для надання допомоги командирам авіаційних підрозділів у підготовці екіпажів (груп) до польотів і для роботи інструктором на наступних польотах;

підготувати і подати командиру авіаційної частини необхідні дані для прийняття рішення на польоти;

визначити завдання особам ГКрП і організувати їх підготовку до польотів;

перевірити планові таблиці польотів і підписати їх;

поставити завдання начальнику підрозділу ОК щодо забезпечення польотів;

дати вказівки щодо організації орнітологічного забезпечення польотів;

проводити заняття з льотчиками-інструкторами з методики виконання найбільш складних вправ КБП і заняття з льотним складом з тактики;

контролювати організацію попередньої підготовки льотного складу авіаційної частини і осіб ГКрП авіаційної частини до польотів;

брати участь у проведенні підготовки і контролю готовності екіпажів (груп) до польотів за вправами льотно-тактичної підготовки;

усувати від польотів екіпажі (групи), осіб ГКрП у разі їх незадовільної підготовки до польотів (з доповіддю командиру авіаційної частини);

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

провести контроль готовності осіб ГКрП до польотів;

контролювати організацію та проведення передпольотної підготовки льотного складу і осіб ГКрП;

перевірити готовність пошуково-рятувальних сил і засобів до забезпечення польотів, а також виконання запланованих на польоти заходів щодо орнітологічного забезпечення.

3. Заступник командира авіаційної частини під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу осіб ГКрП;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

систематично керувати польотами на аеродромі і полігоні;

стежити за змінами метеорологічної та орнітологічної обстановки в районі польотів і на запасних аеродромах;

контролювати організацію проведення міжпольотного ОК;

усувати від польотів екіпажі (групи) у випадку порушення правил польотів, порядку використання повітряного простору, БзП та забороняти польоти екіпажам у разі невідповідності метеорологічних умов умовам виконання запланованих їм польотних завдань.

4. Заступник командира авіаційної частини після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

доповісти командиру авіаційної частини попередню оцінку якості керівництва польотами, пошуково-рятувального та орнітологічного забезпечення польотів;

провести аналіз виконання польотів з льотно-тактичної підготовки і організації міжпольотного контролю в авіаційних підрозділах;

контролювати підготовку матеріалів до повного розбору польотів відповідно до вказівок командира авіаційної частини;

провести розбір польотів з особами ГКрП.

5. Начальник штабу авіаційної частини

1. Начальник штабу авіаційної частини відповідає за роботу штабу щодо організації підготовки, проведення і забезпечення польотів в авіаційній частині, за якість професійної підготовки осіб обслуги КП. На нього покладаються організація метеорологічного, РТЗ і РЛЗ польотів, зв’язку та організація ведення документів АНІ.

2. Начальник штабу під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати дані командиру авіаційної частини для прийняття ним рішення на польоти;

визначити завдання на польоти начальникам служб та офіцерам штабу авіаційної частини відповідно до рішення командира авіаційної частини, організувати їх участь у підготовці до польотів особового складу та проведенні контролю готовності;

організувати підготовку до польотів осіб обслуги КП та проводити з ними заняття;

забезпечити підготовку навчальної бази, необхідних засобів для проведення попередньої і передпольотної підготовки льотного складу та ГКрП;

розробити за необхідності питання взаємодії з частинами (підрозділами) інших ЦОВВ, родів авіації, авіації Сухопутних військ та ВМС ЗСУ;

організувати подання заявок на польоти і розпоряджень на їх забезпечення;

забезпечити виготовлення планових таблиць польотів, їх копій та витягів у необхідній кількості;

визначити завдання начальникам служб та офіцерам штабу на розроблення документів, які необхідні для виконання вправ льотно-тактичної підготовки;

контролювати готовність до польотів осіб обслуги КП;

підписати планові таблиці польотів та витяги з них;

організовувати проведення первинних, періодичних і спеціальних обльотів засобів зв’язку та РТЗ польотів аеродрому;

аналізувати і знати фактичний та очікуваний стан повітряної, наземної і метеорологічної обстановки;

доповісти командиру авіаційної частини про затвердження заявок на польоти, готовність основного і запасних аеродромів, полігонів, засобів управління та забезпечення польотів.

3. Начальник штабу під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу обслуги КП, підтримувати особисту натренованість в наведенні екіпажів на повітряні та наземні цілі;

організувати ОК управління польотами;

своєчасно забезпечувати осіб ГКрП інформацією про зміни повітряної і метеорологічної обстановки;

контролювати роботу засобів управління і забезпечення польотів;

організувати збір даних про якість бойового управління (керівництва польотами) та забезпечення польотів.

4. Начальник штабу після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати підготовку матеріалів до повного розбору польотів;

узагальнити результати аналізу якості організації польотів, бойового управління та забезпечення польотів;

брати участь у повному розборі польотів;

провести (за необхідності) розбір польотів з особами обслуги КП.

6. Заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки

1. Заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки відповідає за планування і якість льотної підготовки авіаційної частини. На нього покладаються організація і проведення підготовки льотного складу до польотів.

2. Заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки під час організації польотів зобов’язаний:

аналізувати рівень підготовки та натренованості льотного складу авіаційної частини, готувати пропозиції командиру авіаційної частини для прийняття рішення на польоти;

перевіряти планові таблиці польотів ескадрилій, а при польотах двох і більше ескадрилій складати зведену планову таблицю польотів авіаційної частини;

організовувати забезпечення льотного складу необхідними навчально-методичними посібниками (документами) і засобами;

контролювати організацію та методику проведення з льотним складом занять, тренувань на тренажерах і в кабінах ПС, а за необхідності організовувати проведення показових занять і тренувань;

контролювати готовність екіпажів до польотів і в разі незадовільної підготовки усувати їх від польотів з доповіддю командиру авіаційної частини;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

проводити заняття з аеродинаміки з льотним складом авіаційної частини;

контролювати проведення передпольотної підготовки екіпажів у авіаційних підрозділах.

3. Заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте вдосконалення і інструктором;

систематично керувати польотами на аеродромі та полігоні;

стежити за змінами метеорологічних умов і їх відповідністю рівню підготовки екіпажів та умовам виконання польотних завдань;

виявляти інциденти та помилки у техніці пілотування;

усувати від польотів екіпажі в разі порушення ними правил польотів, порядку використання повітряного простору, БзП, а також у разі невідповідності метеорологічних умов умовам виконання запланованих польотних завдань.

4. Заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

контролювати підготовку матеріалів до повного розбору польотів відповідно до вказівок командира авіаційної частини;

провести аналіз помилкових дій льотного складу під час виконання польотів, розробити пропозиції щодо їх профілактики;

розробляти і впроваджувати заходи щодо вдосконалення методики льотної підготовки екіпажів авіаційної частини.

7. Заступник командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби

1. Заступник командира авіаційної частини з ІАС відповідає за справність ПС авіаційної частини, своєчасність та якість підготовки особового складу ІАС, ПС та АЗУ до польотів. На нього покладаються організація професійної підготовки ІТС та навчання льотного складу правилам і особливостям експлуатації авіаційної техніки на землі та в польоті.

2. Заступник командира авіаційної частини з ІАС під час організації польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційної частини про дані за ІАС, які потрібні йому для прийняття рішення на польоти;

з’ясувати у командира авіаційної частини завдання на польоти;

виділити для підготовки до польотів потрібну кількість ПС;

виконати та підписати спільно із старшим штурманом авіаційної частини ІШР польотів;

виконати розрахунок необхідних сил і матеріальних засобів, ЗАТЗ польотів, скласти заявку та надати її в установленому порядку до штабу авіаційної частини для проведення подальшого планування та відпрацювання розпорядження з АТЗ польотів;

{Абзац шостий пункту 2 глави 7 розділу XVIII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

визначити завдання заступнику начальника ІАС, старшим інженерам (інженерам) авіаційної частини за спеціальністю, заступникам командирів підрозділів з ІАС, начальнику технічно-експлуатаційної частини авіаційної техніки (далі - ТЕЧ АТ), начальнику спеціальної інженерної служби (технічної позиції підготовки ракет) на польоти та організувати роботу ІАС авіаційної частини;

{Абзац сьомий пункту 2 глави 7 розділу XVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

визначити наряд ІТС на кожну льотну зміну (старшого інженера польотів, старшого (начальника) технічної позиції підготовки ПС, начальника АРК, спеціалістів у команду технічної допомоги та на технічні пости і позиції);

{Абзац восьмий пункту 2 глави 7 розділу XVIII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

провести інструктаж старшого інженера польотів, старшого (начальника) технічної позиції підготовки ПС, чергового з АТЗ польотів;

{Абзац дев'ятий пункту 2 глави 7 розділу XVIII в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

організувати (за необхідності) проведення занять та тренувань з особовим складом щодо правил льотної експлуатації систем та обладнання ПС у польоті, щодо технології підготовки до польотів ПС, його систем та обладнання;

провести контроль готовності ПС та ІТС, що залучаються до польотів;

{Пункт 2 глави 7 розділу XVIII доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

доповісти командиру авіаційної частини про готовність особового складу ІАС, ПС і озброєння до польотів;

організувати передпольотну підготовку ПС та перевірку їх готовності до польотів;

контролювати повноту та якість підготовки до польотів ПС авіаційної частини;

організувати контроль стану ЗАТО ПС та якості ПММ, спеціальних рідин та газів, які подаються на аеродром;

провести інструктаж екіпажів, запланованих на обліт ПС, з поясненням мети та програми обльоту, методики перевірки працездатності систем та обладнання ПС, особливостей їх експлуатації у польоті;

доповісти командиру авіаційної частини на передпольотних вказівках про готовність особового складу ІАС та ПС до польотів, виявлені недоліки, провести при необхідності інструктаж льотного складу щодо особливостей експлуатації ПС;

{Абзац сімнадцятий пункту 2 глави 7 розділу XVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

довести до ІТС варіант польотів та зміни у планових таблицях польотів.

3. Заступник командира авіаційної частини з ІАС під час проведення польотів зобов’язаний:

забезпечити підготовку ПС згідно з Плановою таблицею польотів;

організувати міжпольотний контроль роботи систем та обладнання ПС, правильності експлуатації ПС льотним складом та ІТС за матеріалами бортових ЗОК, перевірку повноти та якості підготовки ПС до повторного вильоту і проведення поопераційного контролю;

{Абзац третій пункту 3 глави 7 розділу XVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

оглянути заплановані на льотну зміну ПС згідно зі встановленим обсягом і нормами;

брати участь у виявленні причин відмов систем та обладнання ПС у польоті і визначати заходи щодо їх усунення;

контролювати технологічні строки підготовки ПС;

{Абзац шостий пункту 3 глави 7 розділу XVIII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

організувати контроль дотримання особовим складом заходів безпеки при підготовці ПС до польотів;

брати участь у прийнятті рішення керівником польотів для надання допомоги екіпажу в аварійній ситуації, яка пов’язана з відмовою систем або обладнання ПС у польоті;

комплектувати та при необхідності своєчасно направляти передові команди ІАС для зустрічі та підготовки ПС авіаційної частини на інших аеродромах;

надавати допомогу в організації підготовки ПС, які здійснюють переліт, або проводити їх підготовку до вильоту своїми силами.

4. Заступник командира авіаційної частини з ІАС після закінчення польотів зобов’язаний:

організувати виконання післяпольотної підготовки ПС авіаційної частини;

підвести попередні підсумки виконання завдань льотної зміни;

взяти участь у попередньому розборі польотів;

доповісти командиру авіаційної частини та своєму вищестоящому начальнику про стан ПС авіаційної частини, виявлені у процесі польотів несправності (недоліки) та заходи, проведені для їх усунення;

підготувати дані командиру авіаційної частини для проведення повного розбору польотів та брати участь у ньому.

8. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за аеродромно-технічне забезпечення польотів

1. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, відповідає за організацію та здійснення АТЗ польотів. На нього покладаються завдання: підтримання в постійній готовності до експлуатації аеродромів, аеродромних споруд, їх обладнання; організація та здійснення АТЗ польотів за напрямом тилового та технічного забезпечення.

2. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, при організації польотів зобов’язаний:

бути присутнім на постановці завдань на польоти командиром авіаційної частини, усвідомити їх характер та особливості;

з’ясувати у заступника командира авіаційної частини завдання на орнітологічне забезпечення польотів;

вивчити розпорядження командира авіаційної частини з АТЗ спланованих польотів;

оцінити обстановку та прийняти рішення щодо організації забезпечення польотів;

спланувати розподіл сил та засобів частини для забезпечення завдань польотів;

поставити завдання командирам підрозділів та начальникам служб щодо організації АТЗ польотів;

призначити чергового по АТЗ польотів, провести інструктаж та визначити час для підготовки і контролю його готовності до польотів;

організувати підготовку до польотів ЗАТО ПС, контроль якості ПММ, спецрідин, газів, інших матеріальних засобів та забезпечити своєчасну їх подачу для проведення попередньої підготовки ПС;

перевірити підготовку особового складу підрозділів та служб до забезпечення польотів;

контролювати підготовку до польотів льотного поля, системи енергоживлення, централізованої системи електрозабезпечення та заправки літальних апаратів (далі - ЦСЕЗ та ЗЛА), зарядних акумуляторних станцій (далі - ЗАС), ААГУ;

організувати перевірку наявності, технічного стану та підготовку до польотів ЗАТО ПС та техніки для підготовки та утримання льотного поля;

перевірити обладнання приміщень для зберігання висотного спорядження та переодягання льотного складу, приміщень для відпочинку та обігріву льотного складу та ІТС, а також стаціонарних місць і місць для прийому їжі на аеродромі всіх категорій авіаційного персоналу, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

організувати оточення льотного поля з метою виключення проникнення на нього сторонніх осіб, транспортних засобів та тварин;

організувати перевірку засобів пасивного та активного відлякування птахів;

організувати виділення ЗАТО ПС та перевірити їх прибуття на аеродром до встановленого строку;

доповісти командиру авіаційної частини про готовність аеродрому, аеродромних споруд та його обладнання, авіаційного персоналу підрозділів, служб та техніки до забезпечення польотів.

3. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, при проведенні польотів зобов’язаний:

організувати контроль за роботою особового складу підрозділів та служб, ЗАТО ПС, ЦСЕЗ та ЗЛА та правильним їх використанням;

контролювати виконання заходів АТЗ польотів та за необхідності вживати необхідних заходів для відправки на аеродром додаткових сил та засобів авіаційної частини;

контролювати через відповідні служби забезпечення виконання обов’язків особами, які виділені від авіаційної частини в ГЗП;

перевіряти якість та кондиційність матеріальних засобів, які подаються до ПС;

організувати контроль за виконанням водіями та пішоходами встановлених правил руху автотранспорту, ЗНЗП та пішоходів на аеродромі;

контролювати організацію харчування особового складу в стаціонарних місцях та місця для прийому їжі на аеродромі всіх категорій особового складу, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

контролювати порядок використання та обладнання приміщень для зберігання висотного спорядження та переодягання льотного складу, приміщень для відпочинку та обігріву авіаційного персоналу всіх категорій, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

вживати заходів щодо своєчасного АТЗ польотів авіаційних підрозділів та поодиноких ПС, які перелітають і виконують посадку на аеродромі.

4. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, після закінчення польотів зобов’язаний:

прийняти доповідь від чергового по АТЗ польотів про результати АТЗ польотів;

через чергового по АТЗ польотів організувати забезпечення післяпольотної підготовки ПС, перевірку стану елементів аеродрому (ЗПС, РД та технічних позицій підготовки ПС (далі - ТПП ПС)), спланувати усунення виявлених недоліків;

брати участь у попередньому розборі польотів;

провести розбір виконання заходів забезпечення польотів з начальниками служб та командирами підрозділів, вказати на недоліки та позитивні сторони, оцінити їх роботу;

контролювати облік авіаційних подій та інцидентів з вини особового складу підрозділів та служб, які залучаються до АТЗ польотів, недоліків в АТЗ польотів, аналізувати передумови їх виникнення, проводити профілактичні заходи з метою виключення їх створення в подальшому;

брати участь у роботі комісії з розслідування причин дострокового зняття авіаційних двигунів з ПС.

9. Заступник командира авіаційної частини з виховної роботи (по роботі з особовим складом)

1. Заступник командира авіаційної частини з виховної роботи відповідає за організацію і проведення МПЗ польотів.

2. Заступник командира авіаційної частини з виховної роботи під час організації польотів зобов’язаний:

отримати у командира авіаційної частини завдання щодо організації МПЗ польотів;

усвідомити завдання, характер та особливості наступних польотів, визначити спрямованість і зміст МПЗ польотів;

спланувати заходи МПЗ польотів на період підготовки та проведення польотів;

поставити завдання підпорядкованим офіцерам виховної роботи (посадовим особам по роботі з особовим складом) щодо організації та проведення заходів МПЗ польотів на льотну зміну;

проводити індивідуально-виховну роботу з керівним льотним складом та ІТС авіаційної частини, особами ГКрП, спрямовану на підвищення особистої відповідальності під час виконання завдань польотів;

організовувати цілеспрямовану психологічну підготовку льотних екіпажів до виконання польотних завдань;

оцінювати морально-психологічний стан особового складу, в першу чергу льотних екіпажів, їх психологічну готовність до польотів, висновки доповідати командиру авіаційної частини та старшому начальнику з виховної роботи (роботі з особовим складом);

особисто підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини (якщо посаду обіймає особа льотного складу).

3. Заступник командира авіаційної частини з виховної роботи під час проведення польотів зобов’язаний:

керувати офіцерами (посадовими особами) структур з виховної роботи (по роботі з особовим складом), задіяними у польотах та їх забезпеченні;

протягом льотної зміни контролювати морально-психологічний стан льотного складу та ІТС, осіб ГКрП, висновки доповідати командиру авіаційної частини;

організовувати інформування усіх категорій особового складу про якість виконання льотних завдань, роботу авіатехніки, служб забезпечення, усно та в наочній агітації пропагувати позитивний досвід;

проводити індивідуально-виховну роботу з різними категоріями особового складу;

здійснювати контроль з питань соціально-побутового забезпечення польотів;

виконувати польоти на особисте вдосконалення.

4. Заступник командира авіаційної частини з виховної роботи після закінчення польотів зобов’язаний:

заслухати доповіді офіцерів (посадових осіб) структур виховної роботи (по роботі з особовим складом), задіяних у польотах, про підсумки і ефективність МПЗ проведених польотів;

доповісти командиру авіаційної частини про підсумки і ефективність МПЗ польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

підбити підсумки МПЗ польотів на повному розборі польотів та на частковому розборі з офіцерами (посадовими особами) структур виховної роботи (по роботі з особовим складом);

узагальнити передовий досвід роботи льотних екіпажів, осіб ГКрП і особового складу підрозділів забезпечення, довести його до особового складу авіаційної частини.

10. Начальник служби безпеки польотів авіаційної частини

1. Начальник служби БзП відповідає за дотримання встановлених правил організації та забезпечення БзП у підрозділах, організацію та проведення роботи щодо виявлення небезпечних факторів, порушень і недоліків в організації польотів, що являють загрозу БзП. На нього покладаються участь у розслідуванні інцидентів, своєчасна підготовка об’єктивної інформації про їх причини, розроблення пропозицій з усунення небезпечних факторів, порушень та недоліків, які були виявлені у процесі розслідування, ведення обліку інцидентів, проведення їх аналізу і класифікації, розроблення спільно зі штабом та службами авіаційної частини програми запобігання авіаційних подій та планів щодо забезпечення БзП, планування профілактичної роботи, спрямованої на виявлення та усунення небезпечних факторів, розроблення та впровадження заходів щодо забезпечення БзП.

2. Начальник служби БзП під час організації польотів зобов’язаний:

контролювати дотримання особовим складом вимог нормативних документів з БзП, надавати допомогу керівному складу частини з питань запобігання авіаційним подіям та інцидентам;

проводити заняття з БзП з льотним складом і особами ГКрП;

контролювати правильність опрацювання планових таблиць польотів, законність допуску льотного складу до польотів та осіб ГКрП до керівництва польотами;

контролювати організацію та методику проведення з льотним складом, особами ГКрП занять, тренувань на тренажерах і в кабінах ПС;

розробляти спільно зі штабом та службами авіаційної частини профілактичні заходи на льотну зміну щодо забезпечення БзП;

контролювати якість проведення підготовки до польотів льотного складу та осіб ГКрП;

контролювати якість та своєчасність виконання вказівок вищестоящих ОУ щодо забезпечення БзП;

контролювати стан обліку та аналізу авіаційних подій та інцидентів у підрозділах, оцінювати ефективність профілактичних заходів, спрямованих на попередження їх виникнення;

у випадках незадовільної підготовки усувати від польотів льотний склад авіаційних підрозділів до командира авіаційного підрозділу включно, доповідаючи командиру авіаційної частини;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

доповідати командиру авіаційної частини про випадки незадовільної організації та порушення у проведенні попередньої підготовки до польотів.

3. Начальник служби БзП під час проведення польотів зобов’язаний:

брати участь у прийнятті рішення на розвідку погоди та на польоти;

перевіряти готовність РПДГ, АРК до дій під час виникнення нештатних ситуацій;

контролювати виконання обов’язків особами ГКрП та організацію забезпечення польотів;

контролювати дотримання заходів БзП у процесі льотної зміни;

виявляти небезпечні фактори, порушення і недоліки в організації польотів та своєчасно вживати заходів щодо їх усунення;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

виявляти і вести облік інцидентів, порушень порядку виконання польотних завдань, помилок у техніці пілотування та експлуатації авіаційної техніки;

перевіряти якість міжпольотного аналізу ОК польотів, оцінювати ефективність використання МОК для виявлення порушень польотних завдань, помилкових дій льотного складу та відмов авіаційної техніки;

усувати від польотів екіпажі у разі порушення ними правил польотів, правил використання повітряного простору та БзП з доповіддю командиру авіаційної частини;

контролювати відповідність метеорологічних умов рівню підготовки екіпажів.

4. Начальник служби БзП після закінчення польотів зобов’язаний:

провести аналіз дотримання заходів із забезпечення БзП, а у разі наявності інцидентів провести їх класифікацію;

готувати матеріал з БзП командиру авіаційної частини для проведення попереднього і повного розборів польотів;

взяти участь у попередньому розборі польотів;

брати участь у розслідуванні інцидентів, відпрацьовувати заходи щодо їх запобігання;

на підставі виявлених інцидентів та недоліків розробляти і впроваджувати профілактичні заходи щодо забезпечення БзП.

11. Старший штурман авіаційної частини

1. Старший штурман керує штурманською службою авіаційної частини і за своєю спеціальністю - діяльністю старших штурманів (штурманів) авіаційних підрозділів (ескадрилій), штурманів авіаційних ланок (загонів). Він відповідає за бойову готовність авіаційної частини у штурманському відношенні, штурманську підготовку і штурманське забезпечення польотів (бойового чергування, бойових дій) авіаційної частини, БзП у штурманському відношенні.

2. Старший штурман під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати та доповісти командиру авіаційної частини пропозиції щодо організації, виконання і забезпечення польотів у штурманському відношенні;

з’ясувати характер, особливості польотів і завдання на їх штурманське забезпечення;

визначати маршрути, кількість і типи засобів ураження, склад наземних засобів РТЗ і РЛЗ, які необхідні для забезпечення польотів;

брати участь у підготовці розпоряджень із забезпечення польотів, складанні планових таблиць польотів;

надати дані для складання заявок на польоти, роботу полігонів і засобів РТЗ і РЛЗ польотів, контролювати отримання дозволів на використання повітряного простору;

надати до штабу авіаційної частини необхідні дані для складання заявок на АЗУ та комплектуючі елементи до них;

контролювати відповідність рівня штурманської підготовки екіпажів запланованим польотним завданням і дотримання встановленої послідовності навчання їх навігації та бойовому застосуванню;

впевнитися у відсутності заборон або обмежень на використання запланованих на польоти АЗУ, виконати розрахунки для ефективного і безпечного їх застосування;

довести раціональні та безпечні умови навігації та бойового застосування до льотного складу та осіб ГКрП (ПУА);

довести до льотного складу та осіб ГКрП (ПУА) особливості запланованої льотної зміни у штурманському відношенні;

довести завдання штурману-програмісту на розроблення програм, а в разі відсутності в штаті авіаційної частини штурмана-програміста - організувати розроблення програм для польотів в автоматичному режимі для введення їх у бортові обчислювальні машини, перевірити ці програми і довести льотному складу необхідні дані відповідно до польотних завдань;

організувати та брати участь у проведенні штурманської підготовки авіаційної частини до польотів;

організувати проведення тренувань з навігації та бойового застосування на тренажерах і в кабінах ПС, штурманських тренажів, особисто провести тренування з екіпажами заступників командирів авіаційної частини, командирів підрозділів та їх заступників;

проконтролювати внесення відповідних змін у документи АНІ, які необхідні на борту ПС;

завчасно підготувати польотну документацію та необхідні розрахунки;

контролювати готовність до польотів льотного складу управління авіаційної частини, командирів ескадрилій та окремих екіпажів;

у разі зміни польотного завдання екіпажам, які перелітають з інших авіаційних частин, організувати їх штурманську підготовку та здійснити контроль готовності екіпажів до польотів;

забороняти польоти екіпажам до авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно у разі їх незадовільної підготовки до польотів у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від польотів льотний склад (льотчиків, штурманів до командира авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно) у разі їх незадовільної особистої штурманської підготовки до польотів з доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від управління польотами посадових осіб ГКрП і ПУА у разі їх незадовільної підготовки у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини;

провести інструктаж керівників польотів на полігонах, ЧШ;

завчасно підготуватись до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

виконати та підписати спільно із заступником командира авіаційної частини з озброєння ІШР польотів;

проконтролювати підготовку аеродрому в топогеодезичному відношенні;

організувати перевірку програм, які введені в бортові обчислювальні машини;

довести на передпольотних вказівках екіпажам та особам ГКрП (ПУА) необхідні дані на польоти, відлік точного часу.

3. Старший штурман під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу осіб ГКрП (ПУА) у штурманському відношенні;

контролювати виконання польотів за маршрутами, управління ПС під час виведення їх на аеродром посадки, а також при зниженні та заході на посадку;

брати участь у міжпольотному ОК польотів на бомбометання, пуск ракет, десантування і повітряне фотографування для визначення відхилень від заданих умов їх виконання, визначення якості повітряної навігації та бойового застосування;

виявляти за МОК, даними органів УПР (ОПР) помилки, які допущені екіпажами в навігації та бойовому застосуванні, випадки порушення правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором, перевіряти рівень штурманської підготовки екіпажів до заступника командира авіаційної частини включно;

освоювати нову АТ, авіаційне озброєння і способи їх застосування;

підтримувати навички в наведенні екіпажів (груп) на повітряні, наземні (морські) цілі, а також у керівництві польотами на полігоні, майданчику десантування (приземлення);

забороняти польоти екіпажам до авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно у разі грубих порушень ними правил виконання польотів, навігації та бойового застосування з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від польотів льотний склад (льотчиків, штурманів до командира авіаційної ескадрильї включно) та від управління польотами посадових осіб ГКрП і ПУА у разі порушення ними БзП у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини.

4. Старший штурман після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати проведення контролю точності навігації і бойового застосування за МОК;

оцінити роботу наземних засобів навігації та РТЗ польотів, якість виконання навігації та бойового застосування екіпажами;

аналізувати недоліки в організації і проведенні польотів, випадки порушень правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні, недоліки в роботі прицільно-навігаційних систем (далі - ПНС) та систем озброєння ПС авіаційної частини;

виявляти причини помилок, які були допущені льотним складом, особами ГКрП та ПУА, визначити заходи щодо їх попередження;

готувати необхідні дані командиру для повного розбору польотів і особисто брати участь у ньому;

вести польотну та облікову документацію;

розробляти і впроваджувати пропозиції щодо удосконалення штурманського забезпечення польотів.

12. Штурман (заступник старшого штурмана, старший штурман-інспектор) авіаційної частини

1. Штурман у своїй діяльності керується обов’язками і правами, які розробляються старшим штурманом і затверджуються командиром авіаційної частини.

2. Штурман у разі відсутності старшого штурмана виконує його обов’язки.

13. Штурман-програміст авіаційної частини

1. Штурман-програміст підпорядковується безпосередньо старшому штурману авіаційної частини і несе відповідальність за підготовку вихідних даних для програмування польотів в автоматичному режимі, розроблення програм та організацію введення їх у бортові обчислювальні машини ПС згідно із завданням на політ, підготовку льотного складу з основ програмування, професійну підготовку техніків-прошивальників.

2. Штурман-програміст під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати необхідні довідкові матеріали і розробити робочу карту штурмана-програміста;

отримати дані від старшого штурмана авіаційної частини про маршрути польотів, режими використання ПНС і вказівки щодо складання програм для польотів в автоматичному режимі;

підготувати вихідні дані для програмування;

заповнити бланки вихідних даних для програмування і вводу програм;

розрахувати дані для перевірки складених програм, ввести їх в обчислювачі ПНС та перевірити програми;

доповісти старшому штурману авіаційної частини про готовність програм польоту і передати їх спеціалістам ІАС для введення в обчислювачі ПНС;

довести до льотного складу програми польотів в автоматичному режимі і дані для їх перевірки;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у старшого штурмана авіаційної частини.

3. Штурман-програміст під час проведення польотів зобов’язаний:

давати вказівки технікам-прошивальникам на встановлення програм у ПНС згідно із завданням на польоти із записом у відповідному журналі;

контролювати правильність введення програм;

виявляти недоліки в роботі ПНС та аналізувати помилки, які були допущені екіпажами під час їх експлуатації;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

підтримувати навички у керівництві польотами на полігоні (майданчику десантування (приземлення)).

4. Штурман-програміст після закінчення польотів зобов’язаний:

узагальнити результати виконання польотів в автоматичному режимі і проаналізувати статистичні дані про роботу ПНС на кожному ПС;

надати старшому штурману авіаційної частини дані для повного розбору польотів;

розробляти пропозиції щодо усунення недоліків, які виявлені в процесі експлуатації ПНС ПС.

5. У разі відсутності в авіаційній частині штатного штурмана-програміста рішенням командира авіаційної частини його обов’язки покладаються на штурмана авіаційної частини або на одного зі старших штурманів (штурманів) підрозділів (позаштатного штурмана-програміста).

14. Начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки авіаційної частини

1. Начальник ПВТП відповідає за якість повітряно-вогневої підготовки. На нього покладаються організація підготовки льотного складу авіаційної частини до бойового застосування ракетно-артилерийського озброєння (далі - РАО) ПС і проведення заходів щодо забезпечення БзП на бойове застосування РАО ПС.

2. Начальник ПВТП під час організації польотів зобов’язаний:

надати пропозиції командиру авіаційної частини щодо планування вправ на бойове застосування РАО ПС;

усвідомити завдання наступних польотів, взяти участь у складанні планових таблиць польотів;

доповісти старшому штурману пропозиції щодо використання мішеневої обстановки на полігоні;

контролювати відповідність рівня підготовки екіпажів запланованим вправам, дотримання визначеної послідовності навчання елементам бойового застосування;

надавати допомогу командирам авіаційних підрозділів у підготовці екіпажів (груп) до польотів на бойове застосування;

проводити заняття з льотним складом з бойового застосування РАО ПС;

брати участь у проведенні тренувань екіпажів на тренажерах і в кабінах ПС щодо дій з обладнанням під час виконання польотів на бойове застосування;

контролювати готовність екіпажів до бойового застосування РАО ПС;

брати участь у розробленні заявок на виділення боєприпасів на польоти, контролювати виділення і вести облік їх витрат;

підготуватися до польотів і пройти контроль у командира авіаційної частини;

довести завдання начальнику підрозділу ОК щодо дешифрування МОК ПС, які виконують польоти на бойове застосування.

3. Начальник ПВТП під час проведення польотів зобов’язаний:

навчати екіпажі виконанню польотів на бойове застосування РАО ПС;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

контролювати порядок, дотримання умов виконання польотних завдань на бойове застосування РАО ПС екіпажами за МОК;

оцінювати якість виконання польотних завдань на бойове застосування;

систематично керувати польотами на полігоні.

4. Начальник ПВТП після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати підготовку матеріалів з бойового застосування РАО ПС до повного розбору польотів;

аналізувати помилки екіпажів під час виконання польотів на бойове застосування;

брати участь у повному розборі польотів.

15. Начальник зв’язку та РТЗ радіотехнічного забезпечення польотів авіаційної частини

1. Начальник зв’язку та РТЗ польотів відповідає за якість організації зв’язку та РТЗ польотів, відповідність даних засобів зв’язку та РТЗ польотів свого аеродрому документам АНІ. На нього покладаються організація та проведення підготовки екіпажів і осіб ГКрП до використання засобів зв’язку та РТЗ польотів.

2. Начальник зв’язку та РТЗ польотів під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати командиру авіаційної частини (начальнику штабу) пропозиції щодо організації зв’язку та РТЗ польотів з урахуванням стану технічних засобів і рівня підготовки особового складу підрозділу зв’язку та РТЗ;

з’ясувати завдання наступних польотів;

взяти участь у складанні заявок на роботу засобів зв’язку та РТЗ польотів;

провести звірку документів АНІ з контрольними примірниками і забезпечити екіпажі необхідними даними під час підготовки їх до польотів;

довести до екіпажів і осіб ГКрП необхідні документи (дані) зв’язку та РТЗ польотів;

проводити з льотним складом тренування і заняття з питань зв’язку та РТЗ польотів;

контролювати підготовку чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів;

організувати перевірку та підготовку засобів реєстрації радіообміну в повітряних радіомережах, переговорів осіб ГКрП і обслуги КП каналами гучномовного зв’язку та телефонними лініями;

підготуватись до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про готовність засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів;

здійснити контроль готовності до польотів наземних засобів зв’язку та РТЗ польотів, аварійних джерел живлення, особового складу чергових змін;

здійснювати контроль якості запису і відтворення радіообміну та службових переговорів осіб ГКрП і обслуги КП;

довести на передпольотних вказівках екіпажам і особам ГКрП необхідні дані на польоти.

3. Начальник зв’язку та РТЗ польотів під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

контролювати виконання особовим складом правил радіообміну і прихованого управління військами;

вживати заходів щодо своєчасного усунення недоліків у забезпеченні польотів засобами зв’язку та РТЗ.

4. Начальник зв’язку та РТЗ польотів після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про якість забезпечення польотів засобами зв’язку та РТЗ;

надати начальнику штабу авіаційної частини дані про порушення екіпажами, особами ГКрП і обслугою КП визначених правил радіообміну та використання радіотехнічних засобів польотів;

підготувати необхідні матеріали до повного розбору польотів і брати участь у ньому.

16. Начальник командного пункту авіаційної частини

1. Начальник КП відповідає за готовність КП до виконання завдань бойового управління. На нього покладена підготовка особового складу, обладнання КП та довідкових матеріалів до управління екіпажами (групами) під час польотів.

2. Начальник КП під час організації польотів зобов’язаний:

усвідомити завдання наступних польотів та визначити особливості управління екіпажами (групами) під час їх проведення з урахуванням можливостей технічних засобів КП авіаційної частини та пунктів управління, які залучаються до польотів, а також рівня підготовки їх обслуг;

надати старшому штурману авіаційної частини пропозиції щодо вибору маршрутів та профілю польотів для забезпечення безперервного та надійного управління екіпажами (групами);

брати участь у складанні планових таблиць польотів, контролювати відповідність запланованих польотних завдань рівню підготовки ОБУ (КрДЗ);

брати участь у складанні заявок на польоти, використання полігонів, засобів зв’язку і РТЗ, запасних аеродромів;

контролювати проходження заявок по інстанціях, про їх підтвердження доповісти начальнику штабу авіаційної частини;

визначити завдання обслугам КП, ПУА, РЛС, АСУ, організовувати їх підготовку до польотів та провести контроль готовності до управління екіпажами (групами);

брати участь у підготовці та проведенні комплексних тренувань осіб ГКрП та обслуги КП для відпрацювання дій з надання допомоги екіпажам в особливих випадках (ситуаціях) під час польоту;

звірити документи АНІ з контрольними примірниками, за необхідності організувати внесення до них змін;

бути присутнім під час визначення завдань на польоти керівному і льотному складу авіаційної частини та під час контролю їх готовності до польотів;

довести до обслуг КП (ПУ) порядок управління екіпажами (групами), рубежі прийому та передачі управління, порядок взаємодії екіпажів (груп) під час польотів за маршрутами;

готувати довідкові дані для виконання попередніх розрахунків на перехоплення повітряних цілей та нанесення ударів по наземних (морських) цілях;

доповісти начальнику штабу авіаційної частини і на вищестоящий КП (ПУ) про готовність обслуг КП та ПНА до управління екіпажами (групами);

аналізувати повітряну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі польотів, що плануються;

впевнитись у готовності засобів управління та ОК, а також обладнання КП, ПНА, АСУ для забезпечення польотів;

уточнити дислокацію та ступені готовності чергових пошуково-рятувальних сил та засобів.

3. Начальник КП під час проведення польотів зобов’язаний:

керувати роботою обслуг КП (ПУА) та РЛС під час виконання ПРП;

організовувати нанесення даних повітряної обстановки на планшети та ІКО РЛС;

інформувати льотний склад, обслуги КП (ПУА) та осіб ГКрП про повітряну обстановку, введення заборони та обмеження на польоти;

керувати роботою обслуг КП, ПНА, РЛС та АСУ з наведення екіпажів (груп) на повітряні та наземні (морські) цілі з урахуванням даних радіолокаційної та повітряної розвідки погоди, передпольотної перевірки працездатності засобів РТЗ і РЛЗ польотів;

взаємодіяти з вищестоящими та сусідніми КП (ПУ), органами ОПР та авіаційними диспетчерами під час вирішення питань контролю за польотами екіпажів (груп);

забезпечувати проведення заходів щодо протидії іноземним технічним засобам розвідки у процесі управління екіпажами (групами);

підтримувати особисту натренованість у наведенні екіпажів (груп) на повітряні та наземні (морські) цілі;

навчати ОБУ наведенню на повітряні та наземні (морські) цілі, управлінню екіпажами (групами) під час повітряних боїв;

контролювати порядок використання засобів ОК обслугою КП;

вживати заходів щодо надання допомоги екіпажам у разі виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті або ускладнення повітряної обстановки;

доповідати КрП на аеродромі про зміни повітряної, метеорологічної та орнітологічної обстановки в районі (на маршрутах) польотів;

забороняти з доповіддю КрП на аеродромі подальше виконання польотних завдань екіпажам у разі порушення ними встановлених правил використання повітряного простору;

контролювати роботу системи радіолокаційного розпізнавання на ПС та наземних РЛС;

доповідати КрП на аеродромі про відмову засобів управління польотами та заходи, які вживаються для відновлення їх працездатності;

передавати управління екіпажами (групами) на взаємодіючі ПУ при виникненні умов, що унеможливлюють управління ними з КП авіаційної частини;

організовувати в районі польотів авіаційної частини контроль за польотами транзитних ПС, забезпечити негайну інформацію КрП на аеродромі про появу сторонніх цілей;

організувати на встановлених каналах зв’язку та пеленгації прослуховування сигналу "Лихо", при його отриманні вжити заходів щодо надання допомоги екіпажу, який зазнає лиха.

4. Начальник КП після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на аеродромі про порушення правил виконання польотів та використання повітряного простору, які були допущені екіпажами (групами);

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про результати роботи КП (ПУ) під час забезпечення польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати збір та узагальнення МОК, необхідних для оцінки роботи обслуг КП, ПНА, РЛС, АСУ та екіпажів (груп), які виконували польоти на бойове застосування за вправами льотно-тактичної підготовки, та якості навігації;

провести аналіз і оцінку якості роботи обслуг КП, ПНА, РЛС, АСУ;

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів та брати участь у ньому;

заповнити відповідні журнали обліку.

17. Начальник розвідки авіаційної частини

1. Начальник розвідки відповідає за якість підготовки авіаційної частини до вирішення завдань повітряної розвідки. На нього покладаються підтримка постійної бойової готовності сил та засобів повітряної розвідки, організація та проведення підготовки особового складу авіаційної частини за завданнями повітряної розвідки.

2. Начальник розвідки під час організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання наступних польотів;

брати участь у плануванні польотів на повітряну розвідку;

розробити тактичну обстановку за противника під час планування польотів за вправами льотно-тактичної підготовки;

підготувати та доповісти начальнику штабу авіаційної частини пропозиції щодо визначення наряду сил та засобів для вирішення завдань повітряної розвідки;

довести до екіпажів порядок використання засобів розвідки, термінів виконання повітряної розвідки та порядок подання розвідувальних даних;

визначити завдання начальнику відділення обробки інформації, де вказати терміни обробки та дешифрування матеріалів повітряної розвідки, порядок та терміни подання добутих розвідувальних даних, визначити вид та форму звітних розвідувальних матеріалів, які подаються;

брати участь у контролі готовності екіпажів до польотів на повітряну розвідку;

перевіряти якість розрахунків на виконання інструментальної повітряної розвідки;

рекомендувати екіпажам найбільш ефективні засоби повітряної розвідки;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

контролювати обробку плану-графіка матеріалів повітряної розвідки диспетчером;

повідомити КрП на полігоні про порядок дій екіпажів літаків-розвідників;

доводити до екіпажів необхідну розвідувальну інформацію під час польотів за вправами льотно-тактичної підготовки;

контролювати наявність необхідних витратних матеріалів для забезпечення польотів на повітряну розвідку;

переконатися у готовності до польотів сил та засобів обробки матеріалів повітряної розвідки.

3. Начальник розвідки під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати своєчасність доставки у підрозділ матеріалів повітряної розвідки, якість їх обробки;

брати участь у дешифруванні матеріалів повітряної розвідки;

організувати збір розвідувальних даних на позаштатному пункті збору та обробки (отриманих за допомогою засобів зв’язку з борту ПС, за результатами опитування екіпажів після посадки, даних дешифрованих матеріалів повітряної розвідки);

своєчасно надавати розвідувальні дані в штаб авіаційної частини;

оцінювати ефективність застосування розвідувальної апаратури;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором (якщо посаду обіймає особа льотного складу).

4. Начальник розвідки після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

аналізувати працездатність розвідувального обладнання ПС, матеріали повітряної розвідки та роботу особового складу відділення обробки інформації;

подавати пропозиції командиру авіаційної частини щодо оцінки польотних завдань на повітряну розвідку;

готувати необхідні дані для повного розбору польотів та брати участь у його проведенні;

узагальнювати позитивний досвід виконання повітряної розвідки та запроваджувати його в практику польотів.

18. Начальник радіоелектронної боротьби авіаційної частини

1. Начальник РЕБ відповідає за якість підготовки авіаційної частини до вирішення завдань РЕБ. На нього покладаються організація і проведення підготовки екіпажів та керівного складу авіаційної частини за завданнями РЕБ. У разі відсутності в штаті частини цієї посади рішенням командира авіаційної частини обов’язки начальника РЕБ покладаються на іншу особу льотного складу.

2. Начальник РЕБ під час організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання на польоти з РЕБ;

брати участь у розробленні планової таблиці польотів, контролювати відповідність рівня підготовки екіпажів запланованим польотним завданням з РЕБ;

узгодити з командирами взаємодіючих частин (підрозділів) термін та порядок спільного опрацювання завдань з РЕБ;

опрацювати і доповісти командиру авіаційної частини пропозиції щодо застосування засобів РЕБ на маршрутах польоту (під час відпрацювання бойового застосування на полігоні);

визначити завдання і порядок застосування екіпажами засобів РЕБ і брати участь у підготовці екіпажів до польотів;

підготувати і доводити до екіпажів необхідні розрахункові і довідкові дані щодо застосування засобів РЕБ;

довести до екіпажів обмеження в застосуванні засобів РЕБ;

організувати проведення тренувань екіпажів на тренажерах і в кабінах ПС із застосування засобів РЕБ;

проводити з екіпажами спеціальні заняття;

провести інструктаж особового складу, який залучається до контролю застосування засобів РЕБ;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

взяти участь у контролі готовності екіпажів до польотів із застосуванням засобів РЕБ;

перевірити відповідність установлених на ПС засобів РЕБ польотним завданням, готовність сил і засобів РЕБ до застосування.

3. Начальник РЕБ під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати проведення заходів із забезпечення електромагнітної сумісності засобів РЕБ і радіоелектронних засобів району польотів;

переконатися, що на засобах протиповітряної оборони здійснюється ОК впливу на них перешкод від застосованих екіпажами засобів РЕБ;

організувати збір, обробку, аналіз матеріалів ОК і донесень екіпажів про виконання польотних завдань з РЕБ;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

контролювати порядок застосування засобів РЕБ та навички практичної роботи льотного складу в польоті;

аналізувати ефективність застосування засобів РЕБ.

4. Начальник РЕБ після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

підготувати до повного розбору польотів дані про якість відпрацювання екіпажами завдань РЕБ, про помилки, недоліки, які були допущені, і пропозиції щодо їх усунення;

брати участь в оцінці здатності екіпажів і обслуг КП (ПУ) діяти в умовах радіоелектронних перешкод, опрацьовувати пропозиції щодо удосконалення їх підготовки;

подавати до вищого штабу донесення з РЕБ;

узагальнювати і доводити до льотного складу та офіцерів штабу авіаційної частини досвід практичного застосування засобів РЕБ.

19. Начальник пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби авіаційної частини

1. Начальник ПР і ПДС відповідає за організацію ПРЗ польотів, аварійно-рятувальну і парашутно-десантну підготовку особового складу авіаційної частини та рівень підготовки льотного складу до дій після вимушеного покидання (вимушеної посадки) ПС, а також за постійну готовність сил і засобів служби до проведення ПРР. На нього покладаються навчання льотного складу використанню засобів покидання ПС та індивідуальних засобів рятування, проведення ПРР, контроль укомплектованості та стану аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження, а також спеціальна підготовка особового складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи).

2. Начальник ПР і ПДС при організації польотів зобов’язаний:

подати заступнику командира авіаційної частини дані про стан пошуково-рятувальних сил і засобів авіаційної частини;

усвідомити завдання і особливості запланованих польотів, при необхідності запитати додаткові пошуково-рятувальні сили і засоби;

провести інструктаж і дати вказівки особовому складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) на підготовку до польотів;

визначити склад аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження для екіпірування льотного складу та пасажирів відповідно до районів польотів, при необхідності організувати його доукомплектування;

контролювати підготовку льотного складу до використання засобів рятування, проводити з екіпажами спеціальні заняття;

організувати тренування з льотним складом щодо дій при вимушеному покиданні ПС чи його вимушеній посадці, використання аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження;

проводити заняття і тренування з екіпажами пошуково-рятувальних ПС, особовим складом НПРГ та РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) щодо дій при проведенні ПРР;

брати участь у плануванні тренувальних польотів пошуково-рятувальних ПС для практичного відпрацювання їх екіпажами дій щодо пошуку, надання допомоги та евакуації екіпажів (пасажирів), які зазнали лиха;

проводити з ГКрП та обслугами КП (ПУ) тренування з відпрацювання їх дій під час проведення ПРР;

контролювати підготовку до польотів пошуково-рятувальних сил і засобів авіаційної частини;

перевіряти готовність до польотів РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи), НПРГ, а також аварійно-рятувального майна, спеціального спорядження і засобів рятування;

брати участь у контролі готовності до польотів екіпажів, осіб ГКрП, обслуг КП (ПУ);

доповісти командиру авіаційної частини про готовність льотного складу і засобів рятування до польотів;

доповісти КрП на аеродромі про готовність РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) і НПРГ до ПРЗ польотів.

3. Начальник ПР і ПДС під час проведення польотів зобов’язаний:

переконатися у готовності чергових сил і засобів пошуково-рятувальної служби до забезпечення польотів;

організувати чергування пошуково-рятувальних сил у готовності № 2 та уточнити дії особового складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) та НПРГ при проведенні ними ПРР відповідно до фактичних метеорологічних умов, повітряної і наземної обстановки;

брати участь у тренувальних польотах екіпажів для проведення ПРР і в польотах на пошук та рятування екіпажів, які зазнали лиха;

контролювати екіпірування екіпажів та експлуатацію ними засобів рятування.

4. Начальник ПР і ПДС після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

доповісти командиру авіаційної частини про недоліки в експлуатації засобів рятування та екіпіруванні льотного складу;

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів і брати участь у його проведенні;

аналізувати стан ПРЗ польотів авіаційної частини і готувати пропозиції щодо його вдосконалення.

20. Начальник метеорологічної служби (групи) авіаційної частини

1. Начальник метеорологічної служби (групи) відповідає за постійну готовність служби (групи) до безпосереднього метеорологічного забезпечення польотів авіаційної частини, своєчасне та якісне проведення метеорологічних, орнітологічних спостережень та передачу їх в установлені адреси.

2. Начальник метеорологічної служби (групи) при організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання на метеорологічне забезпечення польотів;

визначити завдання особовому складу метеорологічного підрозділу на забезпечення польотів;

розробити на підставі аналізу метеорологічної і орнітологічної обстановки попередній прогноз погоди на день польотів і узгодити його з метеорологічним підрозділом вищестоящого штабу.

3. Начальник метеорологічної служби (групи) під час проведення польотів зобов’язаний:

організувати роботу метеорологічного підрозділу з метеорологічного забезпечення польотів, а при складних метеорологічних умовах, при УМП і різко мінливій погоді особисто брати участь у цьому забезпеченні;

доповідати особисто (контролювати повноту і своєчасність доповіді чергового метеоролога) командиру авіаційної частини, начальнику штабу, КрП на аеродромі, обслузі КП, льотному складу метеорологічну та орнітологічну обстановку, а також прогноз погоди на період польотів у районі базування (на маршрутах);

особисто брати участь в аналізі та обробці аеросиноптичних і орнітологічних матеріалів, узагальнювати ці дані та використовувати їх при забезпеченні польотів;

знати маршрути (райони), час початку і закінчення польотів, рубежі повернення ПС, УМП, контролювати відповідність фактичних погодних умов у районах (на маршрутах) польотів характеру завдань, які виконуються авіаційною частиною, і рівню підготовки льотного складу;

брати участь у розробці завдань на ПРП і РРП;

контролювати роботу чергового інженера-метеоролога (синоптика) та особового складу метеорологічного підрозділу.

4. Начальник метеорологічної служби (групи) після закінчення польотів зобов’язаний:

проконтролювати ведення документів і журналів з метеорологічного забезпечення польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

підготувати необхідні дані для повного розбору польотів і взяти участь у його проведенні;

провести розбір метеорологічного забезпечення польотів з особовим складом метеорологічного підрозділу.

21. Начальник медичної служби авіаційної частини

1. Начальник медичної служби несе відповідальність за якість медичного забезпечення польотів та парашутних стрибків, дієвість заходів для збереження здоров’я та працездатності льотного складу. На нього покладається контроль за станом здоров’я льотного складу, осіб ГКрП та авіаційного персоналу авіаційної частини.

2. Начальник медичної служби при організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання польотів та скласти план їх медичного забезпечення;

визначити необхідні сили та засоби медичної служби частини, які залучаються до медичного забезпечення польотів, поставити завдання черговому лікарю і черговому МПА на льотну зміну;

перевірити відповідність льотного навантаження, що планується, стану здоров’я та фізичної витривалості льотного складу;

вести у процесі попередньої підготовки нагляд за льотним складом та при необхідності організовувати медичний огляд окремих екіпажів та осіб ГКрП, провести з льотним складом бесіду про фізіолого-гігієнічні особливості наступних польотів;

вивчати психофізіологічні реакції льотного складу в процесі проведення тренувань на авіаційних тренажерах, використовуючи спеціальну медичну апаратуру;

перевірити відповідність меню-розкладки їдальні характеру запланованих польотів, санітарно-гігієнічні умови прийому їжі на аеродромі, уточнити розклад прийому їжі на льотну зміну;

проводити медичний контроль за організацією бортового харчування і водозабезпечення екіпажів, комплектністю медикаментозної та водно-харчової груп у НАЗ та бортових авіаційних запасах, при необхідності вживати заходів для їх заміни чи поповнення;

контролювати дотримання особовим складом передпольотного режиму відпочинку;

перевірити якість підгонки висотного і спеціального спорядження та його гігієнічний стан;

перевірити якість медичного кисню, який подається в системи життєзабезпечення на ПС;

перевірити обладнання та готовність до забезпечення польотів медичного поста аеродрому і керувати його роботою;

провести індивідуальний передпольотний медичний огляд особового складу, який бере участь у польотах;

доповісти командиру авіаційної частини та КрП на аеродромі про результати передпольотного індивідуального медичного огляду та опитування особового складу, а також про осіб, які за медичними показаннями підлягають усуненню від польотів.

3. Начальник медичної служби під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати режим харчування на аеродромі та перевіряти якість їжі;

проводити міжпольотний (післяпольотний) медичний контроль стану здоров’я та перенесення льотного навантаження льотним складом;

аналізувати дані, отримані за результатами передпольотного, міжпольотного, післяпольотного оглядів екіпажів, використовувати ці дані при оцінці перенесення польотів льотним складом;

надавати першу медичну допомогу особовому складу на аеродромі;

брати участь у ПРР для надання медичної допомоги членам екіпажу та пасажирам ПС, яке зазнало лиха, організовувати евакуацію потерпілих до лікувального закладу.

4. Начальник медичної служби після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

провести психофізіологічний аналіз помилкових дій, які були допущені авіаційним персоналом під час польотів;

визначити помилкові дії, що пов’язані з незадовільним станом здоров’я або зниженням працездатності особового складу або сталися з вини чергового медичного персоналу;

доповісти командиру авіаційної частини про недоліки, виявлені в медичному забезпеченні польотів;

готувати необхідні матеріали для повного розбору польотів та брати участь у ньому.

ХІХ. Функціональні обов’язки посадових осіб авіаційного підрозділу (ескадрильї)

1. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї)

1. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) відповідає за якість льотної підготовки та бойовий вишкіл підрозділу (ескадрильї). На нього покладаються організація і проведення польотів у суворій відповідності з вимогами документів, які регламентують льотну роботу.

2. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час організації польотів зобов’язаний:

усвідомити завдання наступних польотів;

визначити завдання своїм заступникам на підготовку особового складу і ПС авіаційного підрозділу до польотів;

уточнити порядок проведення попередньої і передпольотної підготовок авіаційного підрозділу;

визначити для кожного екіпажу вправи КБП і кількість польотів на наступну льотну зміну;

визначити завдання на польоти льотному складу авіаційного підрозділу, докладно роз’яснити порядок і методику виконання нових та найбільш складних польотних завдань і вправ льотно-тактичної підготовки;

надати вказівки заступнику командира ескадрильї щодо складання планових таблиць польотів авіаційного підрозділу;

розробити конкретні заходи для забезпечення БзП відповідно до завдань льотної зміни;

провести з льотним складом авіаційного підрозділу заняття з аеродинаміки, тактики або методики виконання польотних завдань;

організовувати підготовку льотного складу до польотів і контролювати проведення тренувань на тренажерах і в кабінах ПС;

контролювати якість підготовки до польотів своїх заступників і командирів ланок (загонів), провести з ними тренування;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

перевірити і затвердити плани польотних завдань екіпажів (груп), які виконують польоти за вправами льотно-тактичної підготовки;

провести контроль готовності авіаційного підрозділу до польотів;

усувати від польотів екіпажі (групи) у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

доповісти командиру авіаційної частини про готовність авіаційного підрозділу до польотів;

організовувати передпольотну підготовку льотного складу і ПС авіаційного підрозділу;

оцінити відповідність фактичних і прогнозованих метеорологічних умов рівню підготовки екіпажів (груп), уточнити порядок виконання польотних завдань.

3. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати організацію польотів і виконання екіпажами авіаційного підрозділу Планової таблиці польотів;

аналізувати і оцінювати за МОК якість виконання польотних завдань своїми заступниками, командирами ланок (загонів) та окремими екіпажами;

проводити міжпольотний розбір польотів, організовувати підготовку екіпажів (груп) до повторних вильотів;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

систематично керувати польотами на аеродромі;

усувати від польотів (з доповіддю командиру авіаційної частини) екіпажі (групи) авіаційного підрозділу у разі порушення ними правил польотів, використання повітряного простору, допущення грубих помилок у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні або в експлуатації систем і обладнання ПС.

4. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) після закінчення польотів зобов’язаний:

заслухати своїх заступників, командирів ланок (загонів) стосовно результатів проведення льотної зміни;

взяти участь у попередньому розборі польотів, доповісти командиру авіаційної частини про результати виконання завдань на польоти та виявлені недоліки;

організувати підготовку матеріалів до повного розбору польотів;

проаналізувати виявлені недоліки проведених польотів та провести детальний розбір польотів в авіаційному підрозділі з використанням МОК, оцінити якість виконання польотних завдань своїми заступниками і командирами ланок (загонів);

розробляти і проводити в авіаційному підрозділі заходи щодо профілактики помилок та інцидентів.

2. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї)

1. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) відповідає за якість техніки пілотування та повітряно-вогневої підготовки льотного складу авіаційного підрозділу. На нього покладаються планування польотів і організація підготовки екіпажів до польотів.

2. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час організації польотів зобов’язаний:

проаналізувати рівень підготовки та натренованості льотного складу авіаційного підрозділу з видів льотної підготовки;

скласти разом з командирами ланок (загонів) планові таблиці польотів авіаційного підрозділу;

провести заняття з льотним складом авіаційного підрозділу з методики виконання польотних завдань, які сплановані на льотну зміну;

організувати і провести тренування льотного складу на тренажерах і в кабінах ПС;

контролювати підготовку екіпажів (груп) до польотів;

усувати від польотів екіпажі (групи) у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу;

контролювати відповідність метеорологічних умов рівню підготовки льотного складу авіаційного підрозділу;

організувати і проконтролювати проведення передпольотних тренувань льотного складу в кабінах ПС.

3. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

контролювати проведення в ланках (загонах) міжпольотного аналізу МОК;

проводити міжпольотний аналіз виконання польотних завдань командирами ланок (загонів), окремими екіпажами;

систематично керувати польотами на полігоні (аеродромі);

виявляти і аналізувати помилки екіпажів авіаційного підрозділу у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні, а також недоліки в льотно-тактичній підготовці та випадки неграмотної експлуатації систем і обладнання ПС;

усувати від польотів (з доповіддю командиру авіаційного підрозділу) екіпажі (групи) авіаційного підрозділу у разі порушення ними правил польотів, використання повітряного простору, допущення грубих помилок у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні або в експлуатації систем і обладнання ПС.

4. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу про виконання Планової таблиці польотів та виявлені недоліки;

брати участь в оцінюванні результатів бойового застосування;

підготувати необхідні дані для повного розбору польотів;

контролювати своєчасність та правильність заповнення польотної документації льотним складом;

вести облік помилок та інцидентів, розробляти і проводити заходи щодо їх профілактики.

3. Начальник штабу авіаційного підрозділу (ескадрильї)

1. Начальник штабу відповідає за забезпечення підготовки льотного складу авіаційного підрозділу (ескадрильї) до польотів і ведення польотної документації в ескадрильї.

2. Начальник штабу під час організації польотів зобов’язаний:

брати участь у плануванні та організації підготовки до польотів льотного складу авіаційного підрозділу;

надати до штабу авіаційної частини заявки на забезпечення польотів;

організувати підготовку класів, тренажерів та навчальних посібників, які необхідні для проведення попередньої підготовки екіпажів до польотів;

контролювати підготовку екіпажів авіаційного підрозділу до польотів;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

організувати доставку особового складу авіаційного підрозділу на аеродром (до місць проведення занять, тренувань).

3. Начальник штабу під час проведення польотів зобов’язаний:

доводити до екіпажів дані про зміни повітряної і метеорологічної обстановки;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

контролювати виконання особовим складом авіаційного підрозділу встановленого на льотну зміну розпорядку дня.

4. Начальник штабу після закінчення польотів зобов’язаний:

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів і брати участь у ньому;

контролювати ведення польотної і технічної документації в авіаційному підрозділі.

4. Заступник командира авіаційного підрозділу з інженерно-авіаційної служби

1. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС несе відповідальність за справність ПС, своєчасність та якість підготовки особового складу ІАС та ПС підрозділу до польотів. На нього покладається навчання інженерно-технічного та льотного складу правилам і особливостям експлуатації ПС на землі та в польоті.

2. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС при організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання та особливості запланованих польотів у командира підрозділу та заступника командира авіаційної частини з ІАС;

спланувати роботу ІТС підрозділу по підготовці ПС до польотів, визначити завдання начальникам ТЕЧ ланок, обслуг (груп) обслуговування;

уточнити розрахунки та скласти плани підготовки ПС підрозділу до польотів;

визначити порядок контролю технічного стану ПС;

організувати підготовку ПС підрозділу до польотів;

контролювати дотримання вимог безпеки при буксируванні ПС;

оглянути заплановані на льотну зміну ПС згідно з встановленими обсягом і нормами;

контролювати правильність оформлення документів;

доповісти командиру авіаційного підрозділу та заступнику командира авіаційної частини з ІАС про виконання підготовки ПС до польотів та виявлені несправності;

контролювати передпольотну підготовку ПС підрозділу до польотів;

перевірити якість ПММ, наявність необхідних ЗАТО ПС;

доповісти командиру авіаційного підрозділу та старшому інженеру польотів про готовність ІТС та ПС підрозділу до польотів;

довести до ІТС підрозділу варіант польотів та зміни у Плановій таблиці польотів;

організувати спорядження ПС згідно із завданням на політ.

3. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати повноту та якість роботи ІТС підрозділу по підготовці ПС до повторного польоту;

{Абзац другий пункту 3 глави 4 розділу XIX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

організувати контроль працездатності систем та обладнання ПС за даними МОК;

вживати заходів щодо усунення несправностей, які виявлені у польоті та при огляді на землі;

доповідати старшому інженеру польотів зауваження по роботі систем та обладнання ПС, про порушення особовим складом підрозділу заходів безпеки при роботі на ПС.

4. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу та заступнику командира авіаційної частини з ІАС про стан ПС підрозділу, виявлені у процесі польотів недоліки (несправності) та вжиті заходи для їх усунення;

контролювати дотримання вимог безпеки при буксируванні ПС;

організувати виконання післяпольотної підготовки ПС підрозділу;

прийняти доповіді про завершення післяпольотної підготовки ПС та про оформлення документації;

доповісти старшому інженеру польотів про завершення післяпольотної підготовки ПС, використання ЗАТО ПС, отримати дозвіл на убуття особового складу з аеродрому;

{Абзац шостий пункту 4 глави 4 розділу XIX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

провести розбір польотів з ІТС підрозділу.

5. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) з виховної роботи (по роботі з особовим складом)

1. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) з виховної роботи відповідає за організацію і проведення МПЗ польотів авіаційного підрозділу.

2. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) з виховної роботи під час організації польотів зобов’язаний:

отримати у командира авіаційного підрозділу завдання щодо організації МПЗ польотів;

усвідомити завдання, характер та особливості наступних польотів, визначити спрямованість і зміст МПЗ польотів;

спланувати заходи МПЗ польотів авіаційного підрозділу на період підготовки та проведення польотів;

скласти та затвердити у командира авіаційного підрозділу план МПЗ польотів;

брати участь у плануванні польотів;

проводити індивідуально-виховну роботу з льотними екіпажами та інженерно-технічним складом під час підготовки до польотів;

проаналізувати морально-психологічний стан особового складу, психологічну готовність екіпажів до польотів, висновки доповідати командиру авіаційного підрозділу;

контролювати режим праці, приймання їжі та відпочинку особового складу авіаційного підрозділу;

особисто підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

доповісти командиру авіаційного підрозділу та заступнику командира авіаційної частини з виховної роботи (по роботі з особовим складом) про морально-психологічний стан особового складу авіаційного підрозділу і готовність його до польотів.

3. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) з виховної роботи під час проведення польотів зобов’язаний:

проводити індивідуально-виховну роботу з особовим складом авіаційного підрозділу;

протягом льотної зміни контролювати морально-психологічний стан льотного складу та ІТС, висновки доповідати командиру авіаційного підрозділу;

проводити інформування особового складу авіаційного підрозділу про якість виконання польотів;

здійснювати контроль з питань соціально-побутового забезпечення польотів авіаційного підрозділу;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором (якщо посаду обіймає особа льотного складу).

4. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) з виховної роботи після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу та заступнику командира авіаційної частини з виховної роботи про підсумки виконання польотів, виявлені недоліки і ефективність МПЗ проведених польотів;

проаналізувати рівень МПЗ польотів, доповісти командиру авіаційного підрозділу та заступнику командира авіаційної частини з виховної роботи (по роботі з особовим складом) пропозиції щодо його покращення;

узагальнити передовий досвід роботи льотних екіпажів, особового складу, довести його до особового складу авіаційного підрозділу;

підготувати необхідний матеріал з МПЗ польотів для повного розбору польотів.

6. Старший штурман авіаційного підрозділу (ескадрильї), штурман авіаційного підрозділу (ескадрильї)

1. Старший штурман, штурман авіаційного підрозділу (ескадрильї) здійснює керівництво роботою штурманів авіаційних ланок (загонів) і екіпажів за своєю спеціальністю та відповідає за бойову готовність екіпажів авіаційного підрозділу, якість їх штурманської підготовки та забезпечення БзП у штурманському відношенні.

2. Старший штурман, штурман авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час організації польотів зобов’язаний:

надати командиру авіаційного підрозділу пропозиції щодо планування польотів з урахуванням рівня штурманської підготовки екіпажів;

брати участь у складанні планових таблиць польотів підрозділу;

довести до льотного складу авіаційного підрозділу вказівки старшого штурмана авіаційної частини на польоти;

виконати необхідні розрахунки і довести до льотного складу необхідні дані щодо виконання запланованих польотних завдань;

провести з екіпажами авіаційного підрозділу тренування з навігації та бойового застосування з відпрацюванням навичок роботи екіпажів з обладнанням ПС на тренажерах, в кабінах ПС та з виконання штурманських розрахунків;

контролювати якість підготовки екіпажів до польотів у штурманському відношенні;

перевірити забезпечення льотного складу авіаційного підрозділу штурманським спорядженням, документами АНІ, польотними картами і необхідними довідковими матеріалами;

перевірити знання екіпажами даних роботи РТЗ навігації, які заплановані для забезпечення польотів, підготовку польотних карт і штурманських розрахунків;

провести контроль готовності до польоту в штурманському відношенні екіпажів заступника командира авіаційного підрозділу, командирів авіаційних ланок (загонів) і екіпажів, які виконують найскладніші польотні завдання;

усувати від польотів екіпажі підрозділу (до командира авіаційної ланки (загону) включно) у разі їх незадовільної штурманської підготовки до польотів з подальшою доповіддю командиру авіаційного підрозділу;

проконтролювати готовність до польотів навігаційного і прицільного обладнання ПС підрозділу;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу та старшого штурмана авіаційної частини;

проконтролювати точність ходу бортових годинників і показання наручних годинників льотного складу авіаційного підрозділу;

довести до екіпажів зміни навігаційної обстановки в районі польотів;

уточнити порядок виконання польотних завдань і заходи БзП під час відпрацювання елементів навігації та бойового застосування;

довести до спеціалістів служби ІАС необхідні дані для бойового застосування АЗУ.

3. Старший штурман, штурман підрозділу (ескадрильї) під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором, перевіряти рівень штурманської підготовки екіпажів до заступника командира авіаційного підрозділу включно;

підтримувати навички у керівництві польотами на полігоні, майданчику десантування (приземлення);

виявляти за МОК, даними органів УПР (ОПР) помилки, допущені екіпажами в навігації та бойовому застосуванні, випадки порушення правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні;

усувати від польотів екіпажі авіаційного підрозділу (до командира авіаційної ланки (загону) включно) у разі порушення ними заходів БзП у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційного підрозділу.

4. Старший штурман, штурман підрозділу (ескадрильї) після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу і старшому штурману авіаційної частини про результати виконання польотних завдань екіпажами підрозділу, про виявлені недоліки в організації і проведенні польотів, про порушення правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні, недоліки в роботі ПНС та систем озброєння ПС підрозділу;

оцінити роботу наземних засобів навігації, якість виконання екіпажами польотних завдань з навігації та бойового застосування, зокрема заступників командира авіаційного підрозділу і командирів ланок (загонів);

проаналізувати помилки, допущені екіпажами авіаційного підрозділу під час виконання польотів, підготувати необхідні матеріали до повного розбору польотів і брати участь у ньому;

провести розбір якості виконання польотів з навігації та бойового застосування з льотним складом авіаційного підрозділу;

заповнити польотну та облікову документацію;

контролювати своєчасність та правильність заповнення польотної документації льотним складом авіаційного підрозділу.

7. Командир авіаційної ланки (загону)

1. Командир авіаційної ланки (загону) відповідає за якість льотної підготовки екіпажів ланки (загону). На нього покладається навчання екіпажів ланки (загону) за видами льотної підготовки.

2. Командир авіаційної ланки (загону) під час організації польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу номери вправ КБП, які необхідно відпрацювати екіпажам на наступну льотну зміну, та пропозиції щодо їх комплексування;

усвідомити завдання на проведення попередньої підготовки льотного складу ланки (загону) до польотів;

вивчити з екіпажами зміст, порядок та методику виконання польотних завдань, заходів БзП під час їх виконання;

організувати самостійну підготовку екіпажів ланки (загону) до польотів;

виконати разом з льотним складом необхідні розрахунки для виконання польотних завдань, оформити польотну документацію;

провести тренування на тренажерах і в кабінах ПС з відпрацювання дій екіпажів в особливих випадках у польоті згідно із запланованими польотними завданнями;

провести індивідуальний контроль готовності екіпажів ланки (загону) до польотів;

усувати від польотів екіпажі ланки (загону) у разі їх незадовільної підготовки до польотів з доповіддю командиру авіаційного підрозділу (ескадрильї);

підготуватися до польотів, пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу;

провести тренування з екіпажами в кабінах ПС, уточнити екіпажам особливості виконання польотних завдань відповідно до фактичних умов метеорологічної і орнітологічної обстановки;

доповісти командиру авіаційного підрозділу про готовність екіпажів і ПС ланки (загону) до польотів.

3. Командир авіаційної ланки (загону) під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати відповідність фактичних метеорологічних умов рівню підготовки екіпажів та умовам виконання польотних завдань;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

перевіряти та аналізувати повноту і якість виконання польотних завдань екіпажами ланки (загону) за МОК, проводити міжпольотний розбір польотів;

усувати (з доповіддю командиру авіаційного підрозділу) екіпажі ланки (загону) від польотів у разі порушення ними встановлених правил польотів, правил використання повітряного простору, виявлення грубих помилок (інцидентів) у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні, експлуатації систем і обладнання ПС.

4. Командир авіаційної ланки (загону) після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу про підсумки виконання польотних завдань, виявлені недоліки;

оцінити якість виконання польотів екіпажами ланки (загону) з використанням МОК і провести з ними детальний розбір польотів;

контролювати своєчасність та правильність заповнення польотної документації льотним складом ланки (загону).

8. Штурман авіаційної ланки (загону)

1. Штурман, а на одномісних ПС - командир авіаційної ланки (загону) відповідає за бойову готовність авіаційної ланки (загону) у штурманському відношенні, за стан штурманської підготовки льотного складу ланки (загону) і БзП у штурманському відношенні.

2. Штурман під час організації польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційної ланки (загону) пропозиції щодо планування польотів з урахуванням рівня штурманської підготовки екіпажів авіаційної ланки (загону);

підготувати перелік навчальних посібників, необхідних для підготовки до виконання запланованих польотних завдань;

разом з командиром авіаційної ланки (загону) виконати необхідні розрахунки та розробити необхідні схеми виконання запланованих польотних завдань;

готувати екіпажі авіаційної ланки (загону) до польотів у штурманському відношенні, добиватися засвоєння порядку, послідовності та методики виконання елементів польотного завдання;

надавати допомогу екіпажам у підготовці бортової документації, польотних карт, виконанні ІШР, розробленні ШПП;

контролювати повноту і правильність підготовки та заповнення льотним складом авіаційної ланки (загону) польотної документації;

навчати екіпажі комплексному використанню засобів навігації, бойовому застосуванню та відновленню орієнтування;

особисто провести з екіпажами авіаційної ланки (загону) тренування з навігації та бойового застосування з відпрацюванням навичок роботи екіпажів з обладнанням у кабінах ПС, на тренажерах, з виконання штурманських розрахунків, а також провести розіграш польоту;

проконтролювати підготовку до польотів і ПНС ПС авіаційної ланки (загону);

проконтролювати готовність екіпажів авіаційної ланки (загону) до польотів у штурманському відношенні;

усувати від польотів екіпажі авіаційної ланки (загону) у разі їх незадовільної штурманської підготовки до польотів з подальшою доповіддю командиру авіаційної ланки (загону) та старшому штурману (штурману) авіаційного підрозділу (ескадрильї);

підготуватися до польотів та пройти контроль готовності у командира авіаційної ланки (загону) і старшого штурмана (штурмана) авіаційного підрозділу (ескадрильї);

доповісти командиру авіаційної ланки (загону) про готовність екіпажів ланки (загону) до польотів у штурманському відношенні.

3. Штурман під час проведення польотів зобов’язаний:

оцінити метеорологічну, повітряну та навігаційну обстановку, провести необхідні розрахунки і довести до екіпажів особливості виконання польотних завдань;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

перевіряти рівень льотної штурманської підготовки екіпажів авіаційної ланки (загону);

систематично контролювати точність показань бортових годинників на ПС та наручних годинників льотного складу авіаційної ланки (загону);

виявляти за МОК, даними органів УПР (ОПР) помилки, допущені екіпажами авіаційної ланки (загону) в навігації та бойовому застосуванні, випадки порушення правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні;

усувати від польотів екіпажі авіаційної ланки (загону) у разі порушення ними заходів БзП у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної ланки (загону);

доповісти командиру авіаційної ланки (загону) та старшому штурману (штурману) авіаційного підрозділу (ескадрильї) про результати виконання польотних завдань, виявлені недоліки.

4. Штурман після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційної ланки (загону) та старшому штурману (штурману) авіаційного підрозділу (ескадрильї) про результати виконання польотних завдань екіпажами авіаційної ланки (загону), виявлені недоліки, порушення ними правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні, недоліки в роботі ПНС та систем озброєння ПС авіаційної ланки (загону);

оцінювати якість виконання екіпажами авіаційної ланки (загону) польотних завдань з навігації та бойового застосування;

проаналізувати помилки, допущені екіпажами авіаційної ланки (загону) під час виконання польотів, підготувати необхідні матеріали командиру авіаційної ланки (загону) та старшому штурману (штурману) авіаційного підрозділу (ескадрильї) для розбору польотів;

провести детальний розбір якості польотів з навігації та бойового застосування з екіпажами авіаційної ланки (загону);

заповнювати польотну документацію;

контролювати своєчасність та правильність заповнення польотної документації льотним складом ланки (загону).

ХХ. Функціональні обов’язки командирів підрозділів забезпечення

1. Командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення авіаційної частини

1. Командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення (далі - БАТЗ) відповідає за підготовку особового складу та ЗАТО ПС та своєчасну їх подачу для обслуговування ПС. На нього покладаються підтримання в постійній готовності особового складу та ЗАТО ПС до забезпечення польотів та виконання вимог керівних документів щодо допуску особового складу та техніки до виконання заходів забезпечення польотів ПС.

2. Командир БАТЗ під час організації польотів зобов’язаний:

бути присутнім на постановці завдань командиром авіаційної частини на польоти, усвідомити їх характер та особливості;

вивчити розпорядження командира авіаційної частини з АТЗ спланованих польотів;

оцінити обстановку та прийняти рішення щодо виділення ЗАТО ПС для виконання заходів забезпечення польотів;

спланувати розподіл сил та засобів БАТЗ для забезпечення польотів;

поставити завдання командирам підрозділів БАТЗ щодо організації АТЗ польотів;

провести заняття та інструктаж авіаційного персоналу батальйону та визначити час готовності до польотів;

організувати підготовку до польотів ЗАТО ПС, контроль якості авіаційного пального, мастила, спеціальних рідин, газів та забезпечити своєчасну їх подачу для проведення попередньої підготовки ПС;

організувати підготовку до польотів ЦСЕЗ та ЗЛА, обладнання ЗАС авіаційних акумуляторних батарей;

перевірити наявність, технічний стан та підготовку до польотів ЗАТО ПС та їх технічну документацію;

перевірити обладнання приміщень чергового по АТЗ польотів, відпочинку, обігрівання та місць для приймання їжі авіаційного персоналу батальйону, який залучається до забезпечення польотів;

виділити ЗАТО ПС та організувати їх прибуття на аеродром до встановленого строку;

доповісти командиру авіаційної частини про готовність авіаційного персоналу БАТЗ до забезпечення польотів.

3. Командир БАТЗ під час проведення польотів зобов’язаний:

організувати контроль за роботою авіаційного персоналу БАТЗ, ЗАТО ПС, ЦСЕЗ та ЗЛА та правильним їх використанням;

вживати заходів (за необхідності) для відправки на аеродром додаткових сил та засобів БАТЗ для забезпечення польотів;

контролювати виконання обов’язків посадовими особами БАТЗ, які виділені в ГЗП;

організувати контроль за виконанням встановлених правил руху автотранспорту, ЗНЗП та пішоходів на аеродромі;

контролювати організацію харчування особового складу БАТЗ на аеродромі;

вживати заходів щодо своєчасного виділення ЗАТО ПС для забезпечення польотів авіаційних підрозділів та поодиноких ПС, які перелітають і виконують посадку на аеродромі.

4. Командир БАТЗ після закінчення польотів зобов’язаний:

через чергового з АТЗ польотів організувати повернення особового складу БАТЗ та ЗАТО ПС до МС, організувати їх технічне обслуговування, спланувати усунення виявлених недоліків під час АТЗ польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

провести розбір виконання заходів забезпечення польотів з командирами підрозділів БАТЗ, вказати на недоліки та позитивні сторони, оцінити їх роботу;

контролювати облік авіаційних подій та інцидентів з вини особового складу БАТЗ, який залучався до АТЗ польотів, недоліків в АТЗ польотів, аналізувати передумови їх виникнення, проводити профілактичні заходи з метою унеможливлення їх створення надалі;

брати участь у роботі комісії з розслідування причин дострокового зняття авіаційних двигунів з ПС.

2. Командир авіаційної комендатури

1. Командир авіаційної комендатури відповідає за організацію та здійснення аеродромно-технічного, зв’язку і радіотехнічного, орнітологічного забезпечення польотів, а також бере участь в організації ПРЗ польотів. На нього покладаються підтримка в постійній готовності до експлуатації закріплених за авіаційною комендатурою аеродромів, аеродромних споруд, їх обладнання; організація та здійснення МТЗ за напрямом тилового та технічного забезпечення.

2. Командир авіаційної комендатури при організації польотів зобов’язаний:

бути присутнім на постановці завдань командиром авіаційної частини на польоти, усвідомити їх характер та особливості;

з’ясувати у заступника командира авіаційної частини завдання на орнітологічне забезпечення польотів;

вивчити розпорядження командира авіаційної частини з АТЗ і РТЗ спланованих польотів;

оцінити обстановку та прийняти рішення про організацію забезпечення польотів;

спланувати розподіл сил та засобів авіаційної комендатури для забезпечення завдань польотів;

поставити завдання командирам підрозділів та начальникам служб щодо організації видів забезпечення польотів;

призначити чергового по АТЗ польотів, відповідального чергового зі зв’язку та РТЗ польотів, провести інструктаж та визначити час для підготовки і контролю їх готовності до польотів;

організувати підготовку до польотів ЗАТО ПС, контроль якості авіаційного пального, мастила, спецрідин, газів, інших матеріальних засобів та забезпечити своєчасну їх подачу для проведення попередньої підготовки ПС;

організувати підготовку до польотів засобів зв’язку та РТЗ, здійснити контроль проведення попередньої та передпольотної підготовок на засобах зв’язку та РТЗ, забезпечити їх своєчасне вмикання для забезпечення польотів (перельотів);

перевірити підготовку особового складу підрозділів та служб до забезпечення польотів;

перевірити наявність, технічний стан та підготовку до польотів ЗАТО ПС;

контролювати підготовку до польотів льотного поля, системи енергоживлення, ЦСЕЗ та ЗЛА, ЗАС, ААГУ;

перевірити наявність, технічний стан та підготовку до польотів ЗАТО ПС та техніки для підготовки та утримання льотного поля;

перевірити обладнання приміщень для зберігання висотного спорядження та переодягання льотного складу, приміщень для відпочинку та обігріву льотного та ІТС, а також стаціонарних місць та місць для приймання їжі на аеродромі всіх категорій авіаційного персоналу, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

організувати оточення льотного поля для виключення проникнення на нього сторонніх осіб, транспортних засобів та тварин;

організувати перевірку засобів пасивного та активного відлякування птахів;

виділити ЗАТО ПС та перевірити їх прибуття на аеродром до встановленого строку;

доповісти командиру авіаційної частини про готовність аеродрому, аеродромних споруд та його обладнання, авіаційного персоналу підрозділів, служб та техніки до забезпечення польотів.

3. Командир авіаційної комендатури при проведенні польотів зобов’язаний:

організувати контроль за роботою особового складу підрозділів та служб, ЗАТО ПС, ЦСЕЗ та ЗЛА, засобів зв’язку та РТЗ польотів і правильним їх використанням;

контролювати виконання заходів забезпечення польотів та при необхідності вживати необхідних заходів для відправки на аеродром додаткових сил та засобів авіаційної частини для забезпечення польотів;

контролювати через відповідні служби забезпечення виконання обов’язків особами, які виділені від тилу авіаційної частини в ГЗП, перевіряти якість та кондиційність матеріальних засобів, які подаються до ПС;

організувати контроль за виконанням встановлених правил руху автотранспорту, ЗНЗП та пішоходів на аеродромі;

контролювати організацію харчування особового складу в стаціонарних місцях та місцях для прийому їжі на аеродромі всіх категорій особового складу, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

контролювати порядок використання та обладнання приміщень для зберігання висотного спорядження та переодягання льотного складу, приміщень для відпочинку та обігріву авіаційного персоналу всіх категорій, який залучається для виконання та забезпечення польотів;

вживати заходів щодо своєчасного АТЗ та РТЗ польотів авіаційних підрозділів та поодиноких ПС, які перелітають і виконують посадку на аеродромі.

4. Командир авіаційної комендатури після закінчення польотів зобов’язаний:

прийняти доповіді від чергового по АТЗ польотів та від відповідального чергового зі зв’язку та РТЗ польотів про результати забезпечення польотів;

через чергового по АТЗ організувати забезпечення післяпольотної підготовки ПС, перевірку стану елементів аеродрому (ЗПС, РД та ТПП ПС), спланувати усунення виявлених недоліків;

через відповідального чергового зі зв’язку та РТЗ польотів організувати забезпечення післяпольотної підготовки засобів зв’язку та РТЗ, спланувати усунення виявлених недоліків;

брати участь у попередньому розборі польотів;

провести розбір виконання заходів забезпечення польотів з начальниками служб та командирами підрозділів, вказати на недоліки та позитивні сторони, оцінити їх роботу;

контролювати облік авіаційних подій та інцидентів з вини особового складу підрозділів та служб, які залучаються до АТЗ та РТЗ польотів, недоліків в АТЗ та РТЗ польотів, аналізувати передумови їх виникнення, проводити профілактичні заходи з метою унеможливлення їх створення надалі;

брати участь у роботі комісії з розслідування причин дострокового зняття авіаційних двигунів з ПС.

3. Комендант аеродрому

1. Комендант аеродрому при організації польотів зобов’язаний:

отримати завдання у командира БАТЗ, вивчити розпорядження на АТЗ польотів, характер і особливості польотів, які плануються;

разом з командиром БАТЗ проаналізувати метеообстановку в районі аеродрому і прийняти рішення на оптимальний варіант проведення робіт з підготовки аеродрому до польотів;

перед початком робіт на льотному полі аеродрому доповісти план робіт КрП на аеродромі;

забезпечити дублювання сигналу термінового звільнення ЗПС для особового складу, який працює на великій відстані від КДП (СКП);

узгодити з КрП на аеродромі строки і порядок виводу на/з ЗПС техніки і особового складу;

терміново забирати зі ЗПС техніку, яка вийшла з ладу під час роботи;

організувати виконання робіт і керувати діями особового складу під час підготовки льотного поля аеродрому до польотів;

у зимовий період через 1-2 години доповідати командиру БАТЗ, інформувати КрП на аеродромі про стан робіт з прибирання штучних покриттів;

після закінчення підготовки штучних покриттів перед початком кожної зміни польотів разом із КрП на аеродромі провести ретельний огляд і перевірку готовності ЗПС, РД, МС, технічних позицій, ґрунтової частини льотної смуги, ААГУ і передати аеродром КрП на аеродромі відповідно до Журналу обліку стану і готовності аеродрому до проведення польотів (додаток 25).

2. Комендант аеродрому під час польотів зобов’язаний:

контролювати порядок руху автотранспорту та особового складу по аеродрому, терміново вживати заходів щодо недопущення порушень порядку пересування по льотному полю;

організувати усунення виявлених дефектів та пошкоджень аеродромних покрить (за рішенням КрП на аеродромі).

3. Комендант аеродрому після закінчення польотів зобов’язаний:

провести перевірку стану штучних покрить аеродрому, організувати усунення виявлених недоліків;

взяти участь у попередньому розборі польотів;

доповісти командиру БАТЗ про виконання завдань та недоліки в АТЗ польотів.

4. Командир частини (підрозділу) зв’язку та радіотехнічного забезпечення

1. Командир частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ відповідає за якість зв’язку та РТЗ польотів. На нього покладаються утримання в постійній готовності до роботи засобів зв’язку та РТЗ польотів, участь в орнітологічному забезпеченні польотів.

2. Командир частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ під час організації польотів зобов’язаний:

бути присутнім на визначенні завдань керівному складу на польоти, усвідомити їх характер та особливості;

з’ясувати у заступника командира авіаційної частини завдання на орнітологічне забезпечення польотів;

прийняти рішення на забезпечення наступних польотів та довести його до особового складу підрозділу, який залучається для забезпечення польотів;

призначити відповідального чергового зі зв’язку та РТЗ польотів, провести інструктаж, визначити час для підготовки та контролю його готовності до польотів;

організувати попереднє технічне обслуговування основних та резервних засобів зв’язку та РТЗ польотів, що призначаються для забезпечення польотів;

{Абзац шостий пункту 2 глави 4 розділу XX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

здійснити контроль проведення комплексної перевірки готовності особового складу та засобів зв’язку, РТЗ та ЗОК до забезпечення польотів;

проконтролювати передпольотну підготовку засобів зв’язку та РТЗ польотів і ОК;

доповісти командиру авіаційної частини та КрП на аеродромі про готовність особового складу підрозділу і засобів зв’язку та РТЗ польотів до забезпечення польотів;

організувати проведення вимірювань нижньої межі хмарності та спостережень за перельотами птахів над ДПРМ і БПРМ, а також на посадковому курсі під час польотів, забезпечити надання доповідей про результати вимірювань і спостережень до КрП на аеродромі та до метеорологічного підрозділу;

до початку польотів організувати усунення недоліків у роботі засобів зв’язку, АСУ та РТЗ польотів, які були виявлені в процесі передпольотної перевірки їх працездатності;

приймати рішення про заміну засобів зв’язку та РТЗ польотів, що вийшли з ладу до початку польотів, доповідати про це командиру авіаційної частини на аеродромі.

3. Командир частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу техніки та особового складу підрозділу, які виділені для забезпечення польотів;

усувати недоліки, виявлені під час польотів, забезпечувати з дозволу КрП на аеродромі оперативні перемикання засобів зв’язку та РТЗ польотів у встановлені терміни.

4. Командир частини (підрозділу) зв’язку та РТЗ після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

здійснювати контроль проведення післяпольотної підготовки засобів зв’язку та РТЗ польотів;

провести з особовим складом підрозділу попередній та повний розбори забезпечення польотів;

взяти участь у повному розборі польотів, який проводить командир авіаційної частини;

доповісти своєму безпосередньому начальнику про результати забезпечення польотів та виявлені недоліки за льотну зміну;

узагальнювати передовий досвід забезпечення польотів та впроваджувати його в практику роботи підрозділу;

брати участь у проведенні розслідування інцидентів, які трапилися з вини особового складу підрозділу зв’язку та РТЗ.

5. Командир частини (підрозділу) радіотехнічних військ

1. Командир частини (підрозділу) РТВ відповідає за якість РЛЗ польотів. На нього покладається утримання в постійній готовності до роботи радіолокаційних засобів.

2. Командир частини (підрозділу) РТВ під час організації польотів зобов’язаний:

бути присутнім на визначенні завдань керівному складу на польоти, усвідомити їх характер та особливості;

прийняти рішення на забезпечення наступних польотів та довести його до особового складу підрозділу, що залучається для забезпечення польотів;

призначити відповідального чергового з РЛЗ польотів, провести інструктаж, визначити час для підготовки та контролю його готовності до польотів;

організувати попереднє технічне обслуговування основних та резервних радіолокаційних засобів польотів, які призначаються для забезпечення польотів;

{Абзац п'ятий пункту 2 глави 5 розділу XX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

здійснити контроль проведення комплексної перевірки готовності особового складу та радіолокаційних засобів, ЗОК до забезпечення польотів;

проконтролювати передпольотну підготовку радіолокаційних засобів, ЗОК;

доповісти командиру авіаційної частини та КрП на аеродромі про готовність особового складу підрозділу і радіолокаційних засобів польотів до забезпечення польотів;

до початку польотів організувати усунення недоліків у роботі радіолокаційних засобів та АСУ, які були виявлені в процесі передпольотної перевірки їх працездатності;

приймати рішення про заміну радіолокаційних засобів, які відмовили до початку польотів, доповідати про це командиру авіаційної частини.

3. Командир частини (підрозділу) РТВ під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу техніки та особового складу частини (підрозділу), які виділені для забезпечення польотів;

усувати недоліки, виявлені під час польотів, забезпечувати з дозволу КрП на аеродромі оперативні перемикання засобів РЛЗ польотів у встановлені терміни.

4. Командир частини (підрозділу) РТВ після закінчення польотів зобов’язаний:

взяти участь у попередньому розборі польотів;

здійснювати контроль проведення післяпольотної підготовки засобів РЛЗ польотів;

провести з особовим складом підрозділу попередній та повний розбори забезпечення польотів;

взяти участь у повному розборі польотів, який проводить командир авіаційної частини;

доповісти своєму безпосередньому начальнику про результати забезпечення польотів та виявлені недоліки за льотну зміну;

узагальнювати передовий досвід забезпечення польотів та впроваджувати його в практику роботи підрозділу;

брати участь у проведенні розслідування інцидентів, які трапились з вини особового складу частини (підрозділу) РТВ.

XXI. Особливості виконання польотів державною авіацією під час особливого періоду

1. Цей розділ застосовуються в державній авіації під час особливого періоду.

2. Цей розділ визначає повноваження Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Центрального управління Служби безпеки України, командувачів видів ЗСУ, командувача Національної гвардії України (далі — Уповноважені органи) щодо встановлення процедур з організації та проведення польотів ДА в авіаційних частинах, що належать до їх сфери управління.

3. Розділ I цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) право на організацію польотів на аеродромах (злітно-посадкових майданчиках, аеродромних ділянках доріг тощо), що використовуються для тимчасового розташування (базування) повітряних суден (далі — оперативний аеродром), надається старшому авіаційної групи на оперативному аеродромі, який призначається з числа льотного складу для організації та проведення підготовки авіаційної групи до виконання завдань, організації управління та взаємодії з іншими підрозділами на оперативному аеродромі;

2) командир авіаційної частини з урахуванням специфіки льотної експлуатації ПС та характеру польотів може застосувати за погодженням з вищим командиром (керівником) іншу форму Планової таблиці польотів та умовні знаки для її складання, ніж наведені у додатках 1, 6 до цих Правил;

3) командир авіаційної частини визначає перелік документів, що мають бути на борту ПС для виконання польоту;

4) документи та довідкові дані, необхідні для виконання польоту, у тому числі і документи АНІ, можуть замінятися (доповнюватися) електронними документами в EFB;

5) як допоміжний засіб навігації дозволяється використовувати в польоті портативні засоби супутникової навігації.

4. Глава 2 розділу II цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) перелік допусків, що надаються льотному складу, та процедура їх надання (у тому числі ті, що встановлені пунктами 3–6, 9 глави 2 розділу II цих Правил) визначаються організаційно-розпорядчими актами Уповноважених органів;

2) льотному складу при наявності чинного сертифіката льотного інструктора надається право здійснювати льотну підготовку (навчання) та надавати допуск до польотів льотному складу незалежно від займаних ними посад та відомчої належності;

3) здійснювати льотну підготовку (навчання), льотні перевірки та надавати допуск до польотів льотному складу мають право:

посадові особи, які мають допуск до польотів як інструктор,— для підпорядкованого льотного складу;

посадові особи незалежно від займаних ними посад, підпорядкованості та відомчої належності, які мають допуск до польотів як інструктор, відповідно до наказу командира авіаційної частини — для льотного складу, незалежно від займаних ним посад, підпорядкованості та відомчої належності;

4) льотний склад, який має перерви у виконанні стрибків з парашутом більше встановлених норм, допускається до виконання польотів з урахуванням процедури, визначеної організаційно-розпорядчими актами Уповноважених органів.

5. Глава 3 розділу II цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) перевірка за видами льотної підготовки членів льотного екіпажу одномісних та багатомісних ПС проводиться на борту ПС у польоті або на авіаційному тренажері класу FFS (Full Flight Simulator — комплексний пілотажний тренажер);

2) Уповноважені органи визначають види льотної підготовки, за якими здійснюються перевірки льотного складу та перевірки, які проводяться виключно на борту ПС у польоті;

3) перевірки, виконані на FFS, обліковуються в розділах поденного обліку польотів та перевірок льотної підготовки льотної книжки, час польоту на FFS до нальоту на ПС не зараховується;

4) льотний склад перевіряється на знання теоретичних дисциплін, перелік яких та порядок проведення перевірок визначаються Уповноваженими органами з урахуванням особливостей експлуатації конкретних типів ПС.

6. Глава 4 розділу II цих Правил застосовується з такими особливостями:

Уповноважені органи визначають:

максимальні перерви у тренувальних польотах у різних метеорологічних умовах та за видами льотної підготовки;

права командира авіаційної частини щодо встановлення максимальних перерв льотному складу;

порядок виконання тренувальних польотів у різних метеорологічних умовах у разі виникнення перерв у польотах, які перевищують встановлені строки;

порядок виконання тренувальних польотів після контрольного польоту, відновлення втрачених навичок особами льотного екіпажу у разі перерв у польотах за окремими видами льотної підготовки, допуску льотного складу до польотів після щорічної основної відпустки, а також у разі тривалої відсутності в авіаційній частині з причин, що не пов’язані з льотною роботою (лікування, навчання, відрядження тощо).

7. Глава 5 розділу II цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) кількість польотів, загальний наліт у льотний день (льотну зміну) під час виконання польотів за планом льотної (навчально-льотної) підготовки, тривалість льотної зміни, стартовий час встановлює командир авіаційної частини в межах норм, визначених відповідними Уповноваженими органами;

2) стартовий час екіпажу не повинен перевищувати 14 годин, обмеження стартового часу при відбитті засобів повітряного нападу противника та при виводі ПС з-під удару не застосовується;

3) у разі введення режиму повітряної загрози в період відпочинку початок польотів (льотної зміни) може переноситись на час дії режиму повітряної загрози. У цьому випадку тривалість льотної зміни та стартовий час для екіпажів ПС встановлюється посадовою особою, що організовує польоти, з урахуванням дотримання належного рівня безпеки польотів;

4) льотний склад та особи ГКрП допускаються до польотів (керівництва польотами) на строк до 12 місяців після надання частини щорічної основної відпустки тривалістю не менше 15 календарних днів.

8. Розділ III цих Правил застосовується з урахуванням особливостей виконання польотів та повноважень Уповноважених органів визначати інший склад ГКрП, вимоги щодо призначення посадових осіб до складу ГКрП та порядок допуску до керівництва польотами осіб ГКрП, у тому числі в разі виникнення перерв у керівництві польотами, які перевищують встановлені строки.

9. Розділ IV цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) командир авіаційної частини, з урахуванням організаційно-штатної структури авіаційної частини, та з урахуванням оперативної (бойової) обстановки, що склалася в районі аеродрому, районі виконання польотів та навколо нього, може визначити інший алгоритм прийняття рішення, постановки завдань на польоти, планування польотів, ніж визначено главами 2, 3 розділу IV цих Правил;

2) командир авіаційної частини з урахуванням особливостей експлуатації конкретних типів ПС може застосовувати інший алгоритм організації та проведення підготовки до польотів льотного складу та осіб ГКрП, ніж визначено пунктами 2–28, 39–47 глави 4 розділу IV цих Правил.

10. Розділ V цих Правил застосовується з такими особливостями:

1) старший льотної зміни відповідно до встановленої в авіаційній частині процедури здійснює аналіз фактичної метеорологічної і орнітологічної обстановки та їх прогноз на період виконання польотів;

2) старший льотної зміни приймає рішення на проведення РРП та/або ПРП, якщо синоптичної інформації, що є у його розпорядженні, недостатньо для прийняття рішення на виконання польотів або їх проведення визначено командиром авіаційної частини обов’язковим;

3) якщо ПРП не проводиться, польоти починаються з дорозвідки погоди, під час якої перевіряється працездатність засобів радіолокаційного забезпечення, зв’язку та радіотехнічного засобів польотів у обсязі, визначеному старшим льотної зміни з огляду на завдання на польоти.

11. Командир авіаційної частини з урахуванням особливостей експлуатації конкретних типів ПС може застосовувати інший алгоритм проведення передпольотної підготовки до польотів та розбору польотів, ніж визначено в розділах VI та VIII цих Правил.

12. Уповноважені органи з урахуванням особливостей експлуатації конкретних типів ПС можуть змінювати види забезпечення польотів (із визначенням їх змісту), що встановлені розділом XIII цих Правил.

13. Розділ XVIII цих Правил не застосовується.

Уповноважені органи визначають основні вимоги до системи управління авіаційної частини.

Завданнями цієї системи управління є:

визначення обов’язків та підзвітності посадових осіб;

забезпечення безпеки авіації, яка включає загальну політику та принципи щодо безпеки польотів та авіаційної безпеки;

визначення загроз безпеці польотів та дій щодо зниження ризиків;

підтримання підготовки та компетенції персоналу авіаційної частини;

документування усіх ключових процесів авіаційної діяльності, визначених командиром авіаційної частини, включаючи процеси доведення до відома персоналу їх обов’язків та процедур, внесення змін до документації;

моніторинг відповідності положенням нормативно-правових актів у галузі ДА.

Командир авіаційної частини з урахуванням основних вимог до системи управління та організаційно-штатної структури авіаційної частини визначає функціональні обов’язки та їх розподіл між посадовими особами авіаційної частини.

{Правила доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони № 533 від 08.08.2025 }

Начальник

Управління регулювання

діяльності державної авіації

України

М.Б. Кушнірук

{ Додатки 1 -25 }

{Додатки 4, 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }

{Додаток 12 в редакції Наказу Міністерства оборони № 416 від 07.08.2017 }