Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання — частина 2

Наказ від 19.01.2018 № 62 · Чинний з 10.04.2018

Опубліковано: Офіційний вісник України, 2018 р., № 28, стор. 117, стаття 1005, код акта 89675/2018 (2018-04-10)

← попередня частина · частина 2 з 2

Перевірка величини опору ступенів ізоляції та перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду.

13. Мостові електричні крани в корпусах електролізу у виробництві алюмінію повинні мати ізоляцію, що унеможливлює з’єднання електролізерів, які перебувають під напругою, із "землею" через гак (вантажозахоплювальний пристрій) або канат крана. Кількість послідовних ступенів ізоляції гака або вантажозахоплювального пристрою від "землі" має бути не менше трьох. Величина опору ізоляції кожного ступеня має бути не менше 1,5 МОм.

Перевірка величини опору ізоляції вантажозахоплювального пристрою мостового електричного крана та захвата механізму переставлення обпалених анодів (штирів) від металоконструкцій має проводитися кожної зміни. Перевірка опору двох інших ступенів ізоляції мостового крана має здійснюватися не рідше одного разу за 15 днів.

14. Гак крана чи іншого підіймального пристрою, що застосовується у виробництві кристалічного кремнію та електротермічного кремнію під час нарощування електродів без вимкнення печі, повинен мати не менше двох послідовних ступенів ізоляції від "землі". Величина опору ізоляції кожного ступеня має бути не менше 1,5 МОм. Перевірка опору ізоляції має відбуватися кожної зміни.

15. Результати вимірювань опору ізоляції за пунктами 13, 14 цієї глави повинні заноситися до вахтового журналу машиніста.

10. Вимоги до гідравлічного обладнання

1. Гідравлічне обладнання вантажопідіймальних кранів і машин має унеможливлювати:

довільне опускання вантажу (стріли, башти тощо) у разі відключення приводу насоса, втрати тиску, розриву гідропроводів, порушення герметичності з’єднань тощо);

ушкодження елементів гідропроводу (труб, рукавів, їх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

2. Гідропривід механізмів має забезпечувати пуск механізмів підіймання вантажу, висування стріли з вантажем на гаку, а також механізму підіймання башти під час монтажу баштового крана з будь-якого положення та опускання вантажу, стріли, башти з усталеною швидкістю.

3. Конструкція гідроприводу має передбачати повне та безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

4. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

безперервне фільтрування робочої рідини.

Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, оснащується переливним клапаном.

5. Кожен гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

6. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста крана, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

7. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.

8. У разі припинення електропостачання чи відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання вантажу, піднятої частини баштового крана під час його монтажу, а також можливість керування стрілою до положення, у якому кран перебуватиме в безпечному стані.

9. Конструкція гідробака має передбачати контроль рівня робочої рідини. Застосування щупів не дозволяється. За наявності на крані кількох баків для рідини вони повинні мати різне марковання.

11. Вимоги до приладів і пристроїв безпеки

1. Вантажопідіймальні крани та машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

1) механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального органа. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального органа може не встановлюватися, якщо за умовами експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, установленого журналом нагляду (паспортом). Електричні талі, обладнані муфтою граничного моменту, можуть не обладнуватися обмежником верхнього положення вантажозахоплювального органа;

2) механізму зміни вильоту в крайніх робочих положеннях;

3) механізму пересування вантажопідіймальних кранів на рейковому ходу (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, якщо швидкість вантажопідіймального крана (візка) перед підходом до крайнього положення може перевищити 0,5 м/с. Механізми пересування баштового, козлового кранів і перевантажувачів обладнуються обмежниками незалежно від швидкості пересування;

4) механізмів пересування вантажопідіймальних кранів (за винятком залізничних), їх вантажних візків, а також однорейкових візків, що працюють на одній колії.

Зазначені пристрої встановлюються також для обмеження ходу будь-якого іншого механізму, якщо в крайніх положеннях можливі удари з виникненням навантажень, що перевищують розрахункові або аварійні ситуації. До таких механізмів відносять механізми повертання, висування телескопічних складових частин, механізми вантажозахоплювального органа, підіймання та повертання кабіни тощо.

2. Після спрацьовування обмежника робочого руху має забезпечуватися можливість руху механізму в зворотному напрямку. Подальший рух у тому самому напрямку дозволяється для механізмів:

1) пересування мостових і консольних кранів, їх вантажних візків, однорейкових візків, а також вантажних візків козлових кранів і перевантажувачів під час підходу до посадкової площадки або тупикового упору. Швидкість руху в цьому разі має бути не більше половини максимальної, а її абсолютне значення не більше 0,5 м/с;

2) зміни вильоту під час опускання стріли самохідного крана без вантажу для обслуговування, переведення в транспортне положення або під час опускання стріли для приведення крана в тимчасове неробоче положення у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану.

3. Обмежник висоти підіймання має забезпечувати після зупинки вантажозахоплювального органа, що підіймався без вантажу, зазор між вантажозахоплювальним органом та упором в електричних талів не менше 50 мм, а в усіх інших механізмів підіймання - не менше 200 мм.

Якщо швидкість підіймання більше 0,67 м/с, перед відключенням двигуна обмежником має передбачатися попередній перехід на знижену швидкість не більшу ніж 0,34 м/с.

4. У грейферних кранів з роздільним електричним приводом механізмів підіймання та замикання грейфера обмежник (обмежники) має (мають) вимикати одночасно двигуни обох механізмів у разі досягнення грейфером крайнього верхнього положення.

5. Обмежник механізму пересування крана, візка або таля встановлюється таким чином, щоб накладення гальма відбувалося на відстані до упору, що дорівнює не менше половини шляху гальмування механізму, а в механізмах пересування баштових, портальних і козлових кранів і перевантажувачів - не менше повного шляху гальмування.

У разі встановлення взаємних обмежників ходу механізмів пересування вантажопідіймальних кранів або їх вантажних візків, що працюють на одній колії, має виключатися зіткнення вантажопідіймальних кранів (візків).

Шлях гальмування механізму пересування зазначається в журналі нагляду (паспорті) вантажопідіймального крана.

6. Крани стрілового типу, крім консольних, мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу та зміни вильоту у разі підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність, зазначену в журналі нагляду (паспорті) для цього вильоту, більше ніж на 15 % для баштових кранів (з вантажним моментом до 200 кН ⋅ м включно) та портальних кранів і більше ніж на 10 % - для інших кранів.

У вантажопідіймальних кранів, що мають дві чи більше вантажні характеристики, обмежник вантажопідіймальності обладнується пристроєм для перемикання його на обрану характеристику. У баштових і портальних кранів пристрій для перемикання має опломбовуватися.

7. Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) стрілові крани вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кН·м включно. У таких кранів з гідравлічним приводом захист від перевантаження має здійснюватися запобіжними клапанами гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

8. Крани мостового типу обладнуються обмежниками вантажопідіймальності (для кожної вантажної лебідки), якщо можливе їх перевантаження за технологією виробництва. До таких вантажопідіймальних кранів (у тому числі з електричними талями) належать:

магнітні - для перевантаження листового металу, прокату та інших монолітних вантажів;

грейферні - для перевантаження скрапу, шлаку металургійного виробництва, виконання підводних робіт, розбирання безпрокладних штабелів круглого лісу;

контейнерні;

крани для виймання бетонних виробів із форм і опок, деревини з води тощо;

крани, призначені для перевантаження ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів, радіоізотопів, пожежонебезпечних, токсичних і вибухонебезпечних вантажів.

Обмежниками вантажопідіймальності також обладнуються вантажопідіймальні крани із змінною вздовж моста вантажопідіймальністю, крани, вантажопідіймальність яких обмежена, відповідно до журналу нагляду (паспорта).

Обмежник вантажопідіймальності кранів мостового типу (крім контейнерних кранів і кранів-штабелеукладальників мостових) має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в журналі нагляду (паспорті) крана, більше ніж на 15 %. В обґрунтованих випадках, за умови додаткової перевірки розрахунком несучої здатності крана, допускається збільшувати це значення до 25 %.

Обмежник вантажопідіймальності контейнерних кранів має автоматично вимикати механізми підіймання вантажу, якщо маса вантажу перевищує вантажопідіймальність, зазначену в журналі нагляду (паспорті) крана, більше ніж на 10 %, а кранів-штабелеукладальників мостових - на 25 %.

9. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливим опускання вантажу чи ввімкнення інших механізмів для зменшення вантажного моменту.

10. Вантажопідіймальні крани, вантажопідіймальність яких змінюється зі зміною вильоту, обладнуються покажчиком допустимої вантажопідіймальності, що відповідає встановленому вильоту. Шкала (табло) покажчика має бути чітко видно з робочого місця машиніста крана.

Під час градуювання покажчика вимірювання вильоту необхідно здійснювати на горизонтальному майданчику з вантажем на гаку, що відповідає цьому вильоту, а позначки вильоту робити після зняття вантажу.

Установлення покажчика не вимагається, якщо вантажопідіймальний кран обладнаний обмежником вантажопідіймальності з індикацією вантажопідіймальності, що допускається для встановленого вильоту.

11. Стрілові самохідні крани мають бути обладнані пристроєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також у разі роботи в обмеженому просторі дозволяється застосовувати обмежники робочих рухів і координатний захист.

12. У кабіні стрілових самохідних кранів мають бути встановлені покажчики кута нахилу крана (креноміри, сигналізатори). Якщо керування виносними опорами крана здійснюється не з кабіни, на неповоротній рамі встановлюється додатковий покажчик кута нахилу крана поблизу органів керування виносними опорами.

13. Вантажопідіймальні крани, крім тих, що керуються із підлоги з підвісного пульта, а також однорейкові візки мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм, який має бути виразно чутно у робочій зоні та за тональністю відрізнятися від автомобільного. У разі наявності декількох постів керування ввімкнення сигналу має бути можливе з будь-якого з них.

14. Баштові крани з висотою до верху оголовка більше 15 м, козлові крани прогоном більше 16 м, портальні крани, перевантажувачі, а також кабельні крани мають бути обладнані анемометром (або сигналізатором тиску вітру для кранів мостового типу), що автоматично вмикає звуковий сигнал у разі перевищення допустимої швидкості вітру робочого стану, зазначеної в журналі нагляду (паспорті) крана.

15. Козлові крани та перевантажувачі мають бути розраховані на максимально можливе зусилля перекосу, що виникає під час пересування крана, та за необхідності мають бути обладнані обмежником перекосу автоматичної дії.

16. У вантажопідіймальних кранів і машин з електроприводом (крім талів з додатковим вантажоупорним гальмом, а також вантажопідіймальних кранів і однорейкових візків з такими талями) має бути передбачений захист від падіння вантажу та стріли у разі обриву будь-якої з трьох фаз мережі живлення.

Якщо спрацював захист, мають вимикатися електродвигуни механізмів підіймання вантажу, зміни вильоту та замикатися гальма цих механізмів.

17. Крани мають бути обладнані пристроєм для автоматичного зняття напруги з електродвигунів механізмів і струмопроводів до них під час виходу обслуговувального персоналу на галерею крана або на площадки з механізмами. У вантажопідіймальних кранів, що працюють у приміщенні, тролеї напругою не більше ніж 42 В у такому випадку можуть не вимикатися.

У вантажопідіймальних кранів, вхід на які передбачений через галерею моста, таким блокуванням мають бути обладнані двері входу на галерею.

18. Двері для входу до кабіни керування з посадкової площадки мають бути обладнані електричним блокуванням, що не дає змоги почати пересування, якщо двері відчинені.

Якщо кабіна має тамбур, таким блокуванням споряджаються його двері.

19. У кранів, оснащених вантажопідіймальними електромагнітами, що живляться від електромережі, електрична схема має бути виконана так, щоб у разі зняття напруги з крана контактами приладів та пристроїв безпеки напруга з вантажопідіймального електромагніту не знімалася, або такі крани споряджуються резервною батареєю, що має постачати енергію у випадку несправності мережі живлення і забезпечувати потрібний струм протягом щонайменше 10 хв. У разі неспроможності працівників покинути небезпечну зону протягом десяти хвилин, що забезпечується резервною батареєю, необхідно застосовувати додаткові заходи, наприклад механічний засіб закріплювання вантажу. У кабіні керування має передбачатися покажчик намагнічування вантажопідіймального електромагніту, а для електромагнітів зі змінною потужністю - повного та часткового намагнічування.

20. У баштових кранів з неповоротною баштою, портальних та інших кранів з кабіною керування на поворотній частині має бути передбачений пристрій (пристрої), що автоматично вимикає механізм повертання у разі відчинення люка або дверей для безпечного переходу працівників з неповоротної частини на поворотну і в зворотному напрямку. Люки або двері можуть не встановлюватися за умови оснащення пристроями, що виконуватимуть зазначені функції. У вантажопідіймальних кранів з частотою обертання більше ніж 0,5 об/хв люк або двері для переходу працівників з неповоротної частини на поворотну мають бути обладнані замком і кнопкою звукового сигнального пристрою.

21. У разі спрацьовування приладів і пристроїв безпеки (кінцевих вимикачів, аварійного вимикача, блокування люка, дверей кабіни тощо) їх контакти мають розривати електричне коло.

22. Вантажопідіймальні крани, крім залізничних, що пересуваються крановими коліями просто неба, обладнуються протиугінними пристроями з ручним або машинним приводом, які мають забезпечувати утримувальне зусилля від дії вітрового навантаження на кран у неробочому стані, зазначене в настанові з експлуатації крана.

Мостові крани, що працюють просто неба або в незахищеному від вітру місці, протиугінними пристроями можуть не обладнуватися, якщо під дією вітрового навантаження на кран у неробочому стані, допустима швидкість якого зазначена в журналі нагляду (паспорті) крана, запас гальмування механізмів пересування становить не менше 1,2.

Для вантажопідіймальних кранів коли застосування протиугінних рейкових захоплювачів неможливе через конструктивні особливості кранової колії, суб’єктом господарювання мають бути вжиті інші заходи щодо унеможливлення угону вантажопідіймальних кранів вітром.

23. Протиугінні пристрої мають забезпечувати закріплення вантажопідіймального крана на всьому шляху його пересування. Ця вимога не стосується ремонтних кранів, що встановлюються на перевантажувачах і мають фіксуватися в неробочому стані, наприклад біля тупикових упорів.

24. Протиугінні пристрої з машинним приводом мають бути обладнані засобами для приведення їх у дію вручну.

25. Вантажопідіймальні крани з машинним приводом, що пересуваються крановою колією, та їхні візки, а також талі й однорейкові візки для пом’якшення можливого удару в упори або одне об одне мають бути обладнані пружними буферними пристроями.

26. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються рейковою колією, а також талі мають бути обладнані опорними деталями у разі поломки коліс або інших елементів ходових пристроїв.

Опорні деталі мають бути встановлені також на ходових візках причіпних кабін.

Опорні деталі мають установлюватися на відстані не більше 20 мм від рейок і бути розрахованими на найбільше можливе навантаження.

27. У стрілових кранів зі змінним вильотом з гнучким підвішуванням стріли мають бути встановлені упори або інші пристрої, що запобігають закиданню стріли.

У баштових кранів такі пристрої повинні встановлюватися, якщо на мінімальному вильоті кут між горизонталлю та стрілою перевищує 70°.

28. На кінцях кранової колії вантажопідіймального крана, його вантажного візка, таля та однорейкового візка з метою унеможливлення їх сходження з рейок мають бути встановлені упори, розраховані на найбільше можливе робоче навантаження, і конструкція яких має відповідати зазначеній в настанові з експлуатації.

29. Блок настроювання обмежника вантажопідіймальності, а також реєстратор робочих параметрів, у разі його наявності, мають бути опломбовані. Місця опломбування приладів безпеки мають відповідати зазначеним в експлуатаційних документах на ці прилади.

30. У разі експлуатації крана кліматичного виконання нижче макрокліматичного району експлуатації вони мають бути обладнані пристроєм (температурним реле тощо), який унеможливлює експлуатацію крана у разі зниження температури нижче, зазначеної в журналі нагляду (паспорті) крана, температури робочого стану. У цьому разі має бути можливість опускання вантажу.

12. Вимоги до поста керування

1. Пости керування в кабіні мають бути виконані та встановлені таким чином, щоб керування сидячи було зручним і не заважало спостереженню за вантажозахоплювальним органом і вантажем, а спрямування рухів органів керування (рукояток, важелів, джойстиків, маховиків) повинно, за змогою, відповідати напрямку рухів механізмів.

Умовне позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього строку експлуатації.

2. Окремі положення органів керування мають фіксуватися. Зусилля фіксації в нульовому положенні (або положенні Вимкнено) повинно перевищувати зусилля в інших положеннях. У разі безступінчатого регулювання має бути забезпечена фіксація тільки в нульовому положенні.

3. Кнопки для реверсивного пуску механізмів повинні мати блокування, яке унеможливлює одночасне ввімкнення реверсивних кіл.

4. Кнопки або рукоятки пульта керування з підлоги мають оснащуватися пристроєм для самоповороту їх у нульове положення. Робота механізмів має бути можлива тільки за безперервного натискання на кнопку або затримування рукоятки в робочому положенні.

5. Підвішування пульта керування з підлоги здійснюється на сталевому тросику такої довжини, яка давала б змогу працівнику, який керує краном або талем, перебувати на безпечній відстані від вантажу, що переміщується. Пульт розташовується на висоті від 1 м до 1,5 м від підлоги.

6. Швидкості пересування кранів і талів, що керуються з підлоги (крім тих, що керуються з пульта по радіо), мають бути такими, щоб швидкість переміщення пульта керування, підвішеного до вантажного візка (таля) або стаціонарно закріпленого на обладнанні, не перевищувала 1,0 м/с.

7. Увімкнення лінійного контактора має бути можливим тільки тоді, коли всі контролери перебувають у нульовому положенні.

Контакти нульового блокування панелі керування механізму з індивідуальним нульовим захистом у коло контактора захисної панелі (ввідного пристрою) можуть не вмикатися. У цьому разі в кабіні керування встановлюється світлова індикація ввімкнення та вимкнення цієї панелі керування.

8. За наявності декількох постів керування має бути передбачене блокування, що унеможливлює одночасне керування з різних постів.

9. Баштові крани для безпечного монтажу та (або) випробувань мають бути обладнані виносним пультом керування. Під час нарощування башти баштового крана керування може здійснюватися з пульта, розташованого на монтажній обоймі.

13. Вимоги до кабін керування

1. Кабіна керування (далі - кабіна) або пост керування мають бути розташовані в такому місці, щоб машиніст міг спостерігати за зачіплюванням вантажу, а також за вантажозахоплювальним органом і вантажем протягом повного робочого циклу. Виняток може бути допущений для баштових, самохідних стрілових із баштово-стріловим обладнанням, кабельних, спеціальних і портальних кранів.

2. Розташування кабіни має унеможливлювати удар об неї вантажу. Розташовувати механізми крана безпосередньо над кабіною не дозволяється.

3. Кабіна двобалкового мостового та пересувного консольного кранів має встановлюватися під балкою або галереєю моста (консолі) та сполучатися з галереєю засобами доступу.

У кранів мостового типу дозволяється підвішувати кабіну до рами вантажного візка чи використовувати причіпні кабіни. У цьому разі вихід із кабіни на галерею моста здійснюється через настил візка або зовнішніми огородженими засобами доступу.

4. Кабіна кранів мостового типу підвішується з боку, протилежного тому, на якому розташовані головні тролеї.

Якщо тролеї недоступні для випадкового дотику до них з кабіни, посадкової площадки або засобів доступу, кабіна може бути розташована з боку тролеїв.

5. Кабіни вантажопідіймальних кранів бувають закриті та відкриті. Кабіни закритого типу обладнуються суцільною огорожею з усіх боків і суцільним верхнім перекриттям. Такими кабінами обладнуються крани, призначені для роботи просто неба та в інших несприятливих умовах (гарячі цехи, хімічне виробництво тощо).

У кабіні вантажопідіймального крана має бути забезпечений вільний доступ до розташованого в ній обладнання.

6. Світлові отвори кабіни влаштовуються з безосколкового скла.

У мостових двобалкових і пересувних консольних кранів та однорейкових візків, що встановлені в приміщенні, дозволяється обладнання суцільної огорожі відкритої кабіни на висоту не менше 1 м від підлоги.

У мостових однобалкових кранів огородження кабіни, призначеної для роботи в сидячому положенні, влаштовується на висоту 0,7 м.

У разі огородження кабіни на висоту до 1 м безосколковим склом необхідне додаткове огородження металевими ґратами.

У кабінах відкритого типу вантажопідіймальних кранів, що працюють усередині приміщення, верхнє перекриття може не влаштовуватися.

7. Якщо відстань між задньою стінкою кабіни та предметами, щодо яких вона переміщується, становить менше 400 мм, відкриті кабіни мостових і пересувних консольних кранів повинні мати суцільну огорожу із задньої та бічних сторін на висоту не менше 1800 мм. У цьому випадку огородження задньої сторони кабіни влаштовується на всю ширину, а бічних сторін - не менше ніж на 400 мм з боків, що прилягають до задньої стінки.

8. Кабіна має бути засклена так, щоб забезпечувалась можливість очищення скла як зсередини, так і ззовні, або має передбачатися пристрій для очищення скла.

Нижнє скло, на яке може стати машиніст, має бути захищене ґратами, здатними витримати масу машиніста.

У кабінах вантажопідіймальних кранів, що працюють просто неба, необхідно установлювати сонцезахисні щитки.

9. Двері для входу до кабіни можуть бути розкривними або розсувними та обладнуються із внутрішнього боку засувом. У вантажопідіймальних кранів, що працюють поза приміщенням, двері мають, крім того, замикатися ззовні.

Розкривні двері мають відчинятися всередину кабіни. У стрілових самохідних кранів, а також, якщо перед входом до кабіни є тамбур або площадка з відповідним огородженням (перилами), двері кабіни можуть відчинятися назовні.

У разі входу до кабіни через люк у підлозі останній має бути обладнаний вимикачем безпеки, що вимикає механізми у разі відчинення люка.

10. Підлога в кабіні вантажопідіймального крана з електричним приводом та однорейкового візка повинна мати настил з неметалевих матеріалів, що унеможливлюють ковзання, і бути покритою гумовим діелектричним килимком. Дозволяється гумові килимки розміром не менше ніж 500 мм × 700 мм класти тільки в місцях обслуговування електрообладнання.

11. Кабіни обладнуються стаціонарним сидінням для машиніста, влаштованим і розміщеним так, щоб забезпечувалась можливість керувати вантажопідіймальним краном або машиною сидячи і спостерігати за вантажем. Має бути передбачена можливість регулювання положення сидіння по висоті та в горизонтальній площині.

Дозволяється влаштовувати поворотними сидіння машиніста з постом керування або кабіну в цілому.

12. У кабіні мають забезпечуватися належні параметри мікроклімату, рівень шуму та вібрації, рівні напруженості електромагнітного поля тощо.

14. Вимоги до противаги та баласту

1. Складові частини противаги та баласту мають бути закріплені або вкладені в кожух для унеможливлення їх падіння та зміни встановленої маси. У разі застосування для противаги або баласту дрібного штучного вантажу він уміщується в металевий ящик, що унеможливлює потрапляння на нього атмосферних опадів і втрату вантажу. Застосовувати для противаги або баласту пісок, гравій і щебінь не дозволяється.

Баласт стаціонарних кранів і тих, що не пересуваються під час роботи, допускається не закріплювати за умови унеможливлення його зміщення.

На кранах стрілового типу як баласт і противага мають застосовуватися інвентарні марковані вантажі, виготовлення й укладання яких здійснюється за кресленнями розробника крана.

Якщо плити противаги та баласту для баштових і портальних кранів виготовлені не виробником цих кранів, додається інформація про якість плит із зазначенням їх фактичної маси.

2. Пересувні противаги мають переміщуватися автоматично зі зміною вильоту чи мати видимий машиністу покажчик положення противаги залежно від вильоту.

15. Вимоги до огорожі легкодоступних частин механізмів

1. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються та можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення. Огородженню підлягають:

зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;

з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, розташовані в місцях проходу обслуговувального персоналу;

барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста чи в проходах (огорожа барабанів не повинна перешкоджати спостереженню за навиванням каната);

вали механізму пересування кранів мостового типу з частотою обертання 0,83 об/с і більше (вали, що розташовані в місці розташування люка для виходу на галерею, мають захищатися незалежно від частоти обертання).

Огородженню підлягають також усі вали, якщо вони розташовані в місцях, призначених для проходу обслуговувального персоналу.

2. Ходові колеса опорних кранів, що пересуваються крановою колією (за винятком залізничних), та їх опорних вантажних візків мають бути споряджені щитками (жорсткими або рухомими залежно від конструкції тупикового упора), що унеможливлюють потрапляння під колеса сторонніх предметів. Зазор між щитком і рейкою не повинен перевищувати 10 мм.

3. Неізольовані струмопровідні частини електрообладнання (у тому числі вимикачів, що подають живлення на тролеї або кабель), розташовані в місцях, що уможливлюють дотик до них, мають бути огороджені.

Електрообладнання, розташоване в приміщенні, що замикається, або в місцях, де у разі входу (або підходу) працівників автоматично знімається напруга, може не огороджуватися.

4. Головні тролеї та їх струмознімачі мають бути недоступні для випадкового до них дотику з моста вантажопідіймального крана, засобів доступу, посадкових та інших площадок, де можуть перебувати працівники, що забезпечується відповідним їх розташуванням або огородженням.

5. Тролеї крана, що не вимикаються контактом блокування люка (неізольовані частини пристроїв для живлення вантажопідіймальних магнітів напругою більше ніж 42 В, тролеї напругою більше ніж 42 В у вантажопідіймального крана з пересувною кабіною), мають бути огороджені або розташовані між фермами (балками) моста (консолі) крана на відстані, не доступній для обслуговувального персоналу. Огородження тролеїв виконується вздовж усієї довжини та з торців.

6. У місцях можливого дотику вантажних канатів до головних тролеїв чи тролеїв крана, якому вони належать, або вантажопідіймального крана, розташованого ярусом нижче, мають бути встановлені відповідні захисні пристрої.

16. Вимоги до галерей, площадок і засобів доступу

1. На вантажопідіймальних кранах для безпечного доступу до механічного, електричного та гідравлічного обладнання, приладів і пристроїв безпеки та металоконструкцій, що вимагають технічного обслуговування, мають бути передбачені галереї, площадки і засоби доступу.

На однобалкових мостових кранах вантажопідіймальністю до 10 т включно, а також на двобалкових підвісних кранах улаштування галерей, площадок та засобів доступу не обов’язкове, якщо в місцях їх установлення передбачені ремонтні площадки або інші засоби для обслуговування.

У разі відсутності площадок і засобів доступу для обслуговування блоків і приладів безпеки на стрілі має бути передбачена можливість її опускання.

2. Для доступу на вантажопідіймальний кран із землі, з перехідного містка (крім баштових стаціонарних) та в кабіну передбачаються зручні входи. У кранів мостового типу та пересувних консольних також обладнуються безпечний вхід на опорний вантажний візок і безпечний доступ до підвісного вантажного візка. Розміри вхідного прорізу мають бути не менше ніж 400 мм × 1800 мм.

3. У кранів мостового типу та пересувних консольних за наявності галереї, призначеної для обслуговування електрообладнання та механізмів, ширина вільного проходу галереєю має бути:

у кранів з центральним приводом механізму пересування - не менше ніж 500 мм;

у кранів з роздільним приводом механізму пересування або ручним приводом - не менше ніж 400 мм.

У тих самих кранів на галереї, призначеній для розташування тролеїв, ширина проходу між перилами і пристроями, що підтримують тролеї, а також струмознімачами має бути не менше ніж 400 мм.

4. У прогонах споруд, де встановлюються опорні мостові крани з групою класифікації (режиму роботи) А6 і вище, а також для всіх вантажопідіймальних кранів на естакадах мають бути обладнані галереї для проходу вздовж кранових колій по обидва боки прогону.

Галереї для проходу вздовж кранової колії споряджаються перилами з боку прогону та з протилежного боку, якщо немає стіни. Галереї на відкритій естакаді можуть бути споряджені перилами тільки з зовнішнього боку (протилежного прогону).

Ширина проходу (у просвіті) галереєю має бути не менше ніж 500 мм, а висота - не менше ніж 1800 мм.

У місцях розташування колон забезпечується прохід збоку або в тілі колони завширшки не менше ніж 400 мм і заввишки не менше ніж 1800 мм. Залишати біля колон неогороджену ділянку галереї не дозволяється.

У разі обладнання проходу всередині колони за 1000 мм до підходу до неї ширина проходу вздовж галереї має бути поступово зменшена до ширини проходу в колоні.

Кожна галерея повинна мати виходи на засоби доступу не рідше ніж через 200 м.

5. У разі коли відстань від підлоги ремонтної площадки до нижніх частин крана менше ніж 1800 мм двері для входу на ремонтну площадку мають бути обладнані замком і автоматичним електричним блокуванням, що знімає напругу з головних тролеїв ремонтної ділянки.

Дозволяється застосування як стаціонарних, так і пересувних ремонтних площадок.

6. Керовані з кабіни мостові крани (крім однобалкових з електроталями) обладнуються площадками для обслуговування головних тролеїв і струмоприймачів, якщо вони розташовані нижче настилу галереї крана. Люк для входу з настилу моста на цю площадку споряджається кришкою із замком.

Площадка для обслуговування головних тролеїв повинна мати висоту не менше ніж 1800 мм, ширину не менше ніж 600 мм, довжину не менше ніж 800 мм і бути огороджена перилами. За необхідності ця площадка може бути знімною або підйомною.

7. Розміри люка для виходу на галереї і площадки необхідно приймати не менше ніж 500 мм х 500 мм, а люк обладнується кришкою, яка легко і зручно відчиняється.

Кут між кришкою люка у відчиненому положенні та настилом має бути не більше ніж 75 ° або кришка має бути оснащена надійним фіксатором для тримання кришки у відчиненому положенні.

8. Для входу до кабіни мостового, пересувного консольного крана, а також однорейкового візка влаштовується посадкова площадка із засобами доступу. Відстань від підлоги посадкової площадки до нижніх частин перекриття або частин конструкцій, що виступають, має бути не менше ніж 1800 мм. Підлога посадкової площадки розташовується на одному рівні з підлогою кабіни або її тамбура. Відстань між посадковою площадкою і порогом дверей кабіни (тамбура) після зупинки крана має бути не менше ніж 60 мм і не більше ніж 150 мм.

Якщо неможливо витримати відстань за висотою (1800 мм), дозволяється влаштування посадкової площадки нижче рівня підлоги кабіни, але не більше ніж на 250 мм.

У разі розташування посадкової площадки в торці споруди та неможливості додержання зазначених відстаней за висотою або між порогом і посадковою площадкою дозволяється наїзд кабіни на посадкову площадку, але не більше ніж на 400 мм за умови повністю стиснутих буферів. У цьому разі відстань між посадковою площадкою та нижньою частиною кабіни (за вертикаллю) має бути від 100 мм до 150 мм, між кабіною і огорожею посадкової площадки - не менше ніж 400 мм, а з боку входу до кабіни - не менше ніж 700 мм.

Стояки перил або конструкції кріплення посадкової площадки, розташовані на висоті понад 1000 мм від її настилу, мають бути віддалені від кабіни на відстань не менше ніж 400 мм.

9. Вхід до кабіни мостового крана через міст дозволяється лише в тих випадках, коли безпосередня посадка до кабіни неможлива з конструктивних або виробничих причин. У цьому разі вхід на кран улаштовується в спеціально відведеному для цього місці через двері в перилах моста, які обладнані електричним блокуванням відповідно до вимог пункту 18 глави 11 цього розділу та звуковим сигналом.

У магнітних кранів вхід до кабіни через міст не дозволяється, крім випадків, коли тролеї, які живлять вантажопідіймальний електромагніт, огороджені або розташовані в недоступному для дотику місці та не вимикаються електричним блокуванням дверей входу на кран.

10. Настил галерей, площадок та проходів виконується з металу або інших міцних матеріалів, що задовольняють протипожежні норми. Настил улаштовується за всією довжиною та шириною галереї або площадки.

Металевий настил виконується так, щоб унеможливлювалося ковзання (сталеві просічно-витяжні, рифлені, перфоровані листи тощо). У разі застосування настилів з отворами один з розмірів отвору не повинен перевищувати 20 мм.

11. Галереї, площадки, проходи та засоби доступу, влаштовані в місцях розташування тролеїв або неізольованих проводів, що перебувають під напругою, незалежно від наявності блокування входу огороджуються з метою унеможливлення випадкового дотику до тролеїв або неізольованих проводів.

12. Площадки та галереї, розташовані на кранах, кінцеві балки кранів, а також площадки, галереї та сходи, призначені для доступу на вантажопідіймальні крани, машини та кранові колії, мають бути огороджені перилами заввишки не менше ніж 1000 мм із суцільним бордюром унизу заввишки не менше ніж 100 мм, закріпленим на відстані не більше ніж 10 мм від пішохідного рівня. У перилах має бути передбачена принаймні одна проміжна перекладина або аналогічний засіб захисту. Розмір вільного простору між поручнем і перекладиною, а також між перекладиною і бордюром не повинен перевищувати 500 мм.

Драбини зі східцями споряджаються з двох боків перилами.

Перила мають бути також установлені з торцевих боків опорного візка кранів мостового типу або пересувних консольних, а за відсутності галереї уздовж моста (консолі) крана - і з поздовжніх боків візка.

На візку мостового або пересувного консольного крана, на кінцевій балці таких кранів висота перил може бути зменшена до 800 мм, якщо габарити споруди не дозволяють установити перила заввишки 1000 мм.

13. На портальних кранах має бути влаштований безпечний вхід із засобів доступу порталу на площадку, розташовану навколо оголовка порталу за будь-якого положення поворотної частини крана.

Висота від настилу цієї площадки до нижніх елементів поворотної частини, що виступають, має бути не менше ніж 1800 мм. Вхід з порталу на поворотну частину крана має бути можливим за будь-якого положення поворотної частини.

14. Драбина зі східцями для доступу з підлоги на посадкові площадки та стаціонарні галереї, а також на площадки та галереї кранів мостового і кабельного типів, баштових і портальних мають бути завширшки від 450 мм до 800 мм.

Ширина інших засобів доступу, розташованих безпосередньо на крані, за винятком тих, що висотою підйому не більше ніж 1500 мм, має бути від 400 мм до 600 мм. Якщо конструктивно неможливо виконати цю вимогу, дозволяється ширину засобів доступу зменшувати до 300 мм.

Засоби доступу висотою підйому не більше ніж 1500 мм, розташовані на крані, у тому числі для виходу з кабіни на галерею крана мостового типу або пересувного консольного, мають виконуватися завширшки не менше ніж 350 мм.

15. Висота щабля у драбини має бути від 225 мм до 300 мм, а висота східця у драбин зі східцями - не більше ніж 250 мм.

Крок східців (щаблів) має бути однаковим за висотою сходів (драбин). Відстань від щаблів драбин до конструкцій має бути не менше ніж 200 мм і не менше ніж 150 мм у разі переривчастої перешкоди (конструкції).

16. Драбини зі східцями повинні мати плоскі металеві східці завглибшки не менше ніж 80 мм, які унеможливлюють ковзання.

17. Засоби доступу з підлоги на посадкові, ремонтні площадки та галереї для проходу вздовж кранових колій розташовуються так, щоб унеможливлювалося затискання працівників, які на них перебувають, вантажопідіймальним краном, що рухається, або його кабіною.

18. Драбини висотою підйому понад 3000 мм обладнуються починаючи з висоти в межах 2,2-3,0 м від початкового рівня (з якого працівник починає підйом) драбини огорожею у вигляді дуг. Дуги розташовуються на відстані не більше ніж 1500 мм одна від одної і з’єднуються між собою не менше ніж трьома поздовжніми штабами, розташованими одна від одної на відстані не більше ніж 300 мм. Відстань від драбини до дуги має бути не менше ніж 650 мм і не більше ніж 800 мм, а радіус дуги від 325 мм до 400 мм.

Огорожа у вигляді дуг не потрібна, якщо драбина перебуває усередині ґратчастої колони перерізом не більше ніж 900 мм × 900 мм або трубчастої башти діаметром не більше ніж 1000 мм.

Влаштування драбин над люками не дозволяється.

Якщо висота підйому драбини понад 10 м, мають улаштовуватися площадки з відстанню між ними не більше ніж 6 м. Площадка повинна мати довжину не менше ніж 700 мм. У разі розташування драбини всередині трубчастої башти, а також якщо висота підйому однопрогонової драбини не перевищує 10 м, такі площадки можуть не влаштовуватися.

19. Засоби доступу для входу на площадки обслуговування стрілових самохідних кранів мають бути стаціонарними, складаними (висувними) з висотою поручня в місці входу на площадку не менше ніж 150 мм.

Ці засоби доступу мають бути завширшки не менше ніж 320 мм з постійною висотою щаблів від 230 мм до 400 мм, а висотою східців від 180 мм до 250 мм. Висота до першого щабля (східця) від поверхні підлоги або площадки має бути не більше ніж 600 мм.

17. Вимоги до кранів кабельного типу

1. До кранів кабельного типу застосовуються мінімальні вимоги, зазначені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням додаткових вимог, викладених у цій главі.

2. Коефіцієнт стійкості пересувних нехитних опор кранів кабельного типу в будь-якому напрямку з урахуванням всіх основних і додаткових навантажень (сил інерції, вітрового навантаження, маси снігу, зусиль від забігання однієї з опор) за найбільш несприятливої їх комбінації має бути не менше 1,3.

Коефіцієнт стійкості хитних опор у площині, перпендикулярній несучим канатам, має бути не менше 1,3.

3. Кран має бути обладнаний пристроєм, що автоматично зупиняє механізми пересування опор у разі забігання однієї з них щодо іншої на визначену виробником величину.

4. Кран має бути споряджений обмежником вантажопідіймальності, що спрацьовує у разі перевищення паспортної вантажопідіймальності більш ніж на 15 %. Після спрацьовування обмежника вантажопідіймальності має бути можливе тільки опускання вантажу.

5. Пересувний кран під час роботи на одному місці більше однієї зміни має бути закріплений ручними захоплювачами або пристроями з машинним приводом. Крани, під час роботи яких потрібне їх часте пересування, можуть під час роботи на захоплювачі не встановлюватися, але вони мають бути прикріплені захоплювачами у разі припинення роботи.

6. У кабіні мають бути встановлені покажчики положення вантажозахоплювального органа за висотою та вздовж прогону, а також покажчик відкритого та закритого положення грейфера.

Ці покажчики мають допускати можливість регулювання шкали для зняття похибок, що накопичуються.

7. Механізм підіймання, а також механізми замикання грейфера грейферних кранів мають оснащуватися пристроями (кінцевими вимикачами), що автоматично зупиняють їх під час:

підіймання, коли відстань між буферами вантажозахоплювального органа та вантажного візка досягає 1 м;

опускання, коли на барабані залишаються навитими не менше трьох витків каната.

8. Механізм пересування вантажного візка має бути обладнаний пристроєм (кінцевим вимикачем), що автоматично зупиняє його на відстані не менше ніж 5 м від площадки опори або поліспастового візка. Дозволяється подальше пересування вантажного візка до площадок опор або до поліспастового візка на ревізійній (зниженій) швидкості.

9. Вантажний візок має бути побудований так, щоб унеможливлювалося його падіння у разі поломки або сходження ходових коліс із несучого каната (канатів).

10. Вантажний візок знизу та вантажозахоплювальний орган (гакова підвіска, грейфер) зверху повинні мати дерев’яні або інші пружні буфери, що унеможливлюють упирання вантажозахоплювального органа в обладнання візка.

11. Механізм пересування вантажного візка має забезпечувати ревізійну (знижену) швидкість не більше ніж 0,5 м/с для огляду та змащування канатів.

12. Гальмо механізму пересування вантажного візка має забезпечувати гальмівний момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування не менше ніж 1,25.

13. Для вантажного візка з канатотяговим шківом механізму пересування діаметр шківа має бути не менше 60 діаметрів канатів. Коефіцієнт зчеплення каната з канатотяговим шківом під час розрахунку на статичне навантаження має бути не менше ніж 1,5, а з урахуванням динамічних навантажень - не менше ніж 1,25.

14. Проїзд на вантажному візку крана дозволяється тільки ремонтному персоналу. Така робота має виконуватися за нарядом-допуском.

15. Машинне приміщення кранів має відповідати таким вимогам:

висота приміщення встановлюється з урахуванням розміщення над основним обладнанням крана необхідних підіймальних засобів (кранів, талів тощо);

відстань від стін приміщення до лебідок і між лебідками має бути не менше ніж 800 мм; для мостових кабельних кранів дозволяється зменшення відстані між стіною приміщення та лебідкою до 200 мм за умови забезпечення безпечного підходу до частин лебідки, що потребують обслуговування;

розміри дверей приміщення мають дозволяти переміщення найбільш крупних нерознімних елементів обладнання; висота дверей має бути не менше ніж 1800 мм.

16. Машинне приміщення, кабіна, головки башт крана мають бути споряджені телефонним зв’язком, що дозволяє вести одночасну розмову між усіма пунктами.

17. У машинному приміщенні крана, у кабіні та на опорах мають бути вивішені таблички із зазначенням вантажопідіймальності крана, облікового номера та дати наступного технічного огляду. Матеріал таблички і метод виконання написів на ній мають забезпечувати їх схоронність протягом строку до наступного технічного огляду.

18. Для огляду несучих канатів і підтримок у прогоні крана вантажні візки споряджаються площадками.

Площадки мають бути завширшки не менше ніж 750 мм з перилами відповідно до пункту 12 глави 16 цього розділу. Місця входу на площадку повинні мати жорсткі огорожі з замком, що не допускає довільного його відмикання.

19. На опорах крана має бути площадка для підтягування несучих канатів, обслуговування обладнання та входу на вантажний візок. Ширина площадок має бути не менше ніж 1000 мм, а їх перила відповідати вимогам цих Правил.

20. Крани з хитними опорами мають обладнуватися спеціальними площадками та монтажними блоками для посадки противаги хитної башти. Площадки мають бути розраховані на навантаження від маси опори у разі зняття несучих канатів.

21. Несучі канати мають застосовуватися закритої конструкції та бути виконані з одного шматка (без зрощуваних ділянок).

На кранах, призначених для монтажних робіт, як несучі канати дозволяється застосування канатів одинарного звивання (спіральних) або канатів подвійного звивання з металевим осердям.

У разі коли вантажний візок рухається в обмеженій зоні прогону дозволяється поза зазначеною зоною зрощувати несучий канат з’єднувальною муфтою, але не більше ніж в одному місці.

Для підвіски електрокабелів і зворотних віток робочих канатів мають застосовуватися канати з металевим осердям, переважно оцинковані.

22. Для підіймальних канатів і тягових канатів пересування візка та підтримок, канатів пересування опор мають застосовуватися канати подвійного звивання з органічним осердям. Для підіймальних канатів і канатів пересування опор дозволяється застосування канатів із металевим осердям.

Для підіймальних канатів необхідно застосовувати канати хрестового звивання. Дозволяється застосування канатів одностороннього звивання, якщо розкручування канатів або завивка віток поліспаста унеможливлені.

Для тягових канатів пересування вантажного візка, підтримок і опор переважно необхідно застосовувати канати одностороннього звивання.

23. Пристрій для кріплення несучого каната на опорах має бути шарнірним і дозволяти регулювання натягу каната. У разі застосування кількох несучих канатів забезпечується рівномірний натяг канатів.

24. Несучий канат має кріпитися в муфті клинами або заливання металевим легкоплавким сплавом.

На кранах із змінним прогоном дозволяється кріплення несучого каната затискачами, у цьому разі кріплення має бути розраховане на зусилля, що дорівнює розривному зусиллю каната в цілому.

25. Діаметр барабанів і напрямних блоків для вантажних, тягових і грейферних (підтримуючих і замикаючих) канатів визначається за формулою

D ≥ h ⋅ d ,

(7)

де

D

-

діаметр барабана чи блока по середній лінії навитого каната, мм;

d

-

діаметр каната, мм;

h

-

коефіцієнт вибору діаметра барабана або блока.

Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Z p і коефіцієнта вибору діаметра h кранів кабельного типу приймаються за додатком 23 до цих Правил.

26. Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і розробленою технологією дозволяється зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше ніж 1000 діаметрів каната.

27. Норми бракування сталевих канатів необхідно вказати в настанові з експлуатації крана.

Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.

У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.

28. Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту від 100 мм до 200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.

29. Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана від 5 до 8 разів виконують:

підіймання й опускання вантажу із зупинками на різних висотах;

пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;

пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);

підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.

30. Журнал нагляду (паспорт) крана кабельного типу має бути споряджений такими документами:

акти приймання металоконструкцій (у виробника та на монтажному майданчику);

акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;

проект кранової колії;

акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;

акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);

акт вимірювання провису несучих канатів;

акт вимірювання натягу у відтяжках опор;

акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;

акт перевірки положення хитної опори.

31. Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.

Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).

Перевірка стану кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.

Зазначені перевірки проводяться суб’єктом господарювання, який виконав монтаж.

18. Вимоги до кранів-штабелеукладальників мостових

1. До кранів-штабелеукладальників мостових застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. Вантажні візки кранів-штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка у разі наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю понад 2 т і кранів-штабелеукладальників мостових, керованих із кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове збільшення навантаження.

3. Механізм підіймання кранів-штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

4. Кабіна має бути закритою й обладнаною обертально-розкривними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що унеможливлює зменшення його натягу.

5. Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота - 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімального скла і фрамуг.

6. Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

7. Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана у разі:

незамкнених зсередини дверей кабіни;

ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;

спрацьовування будь-якого з двох обмежників верхнього положення захвата;

спрацьовування уловлювачів кабіни;

спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;

спрацьовування обмежника вантажопідіймальності;

відриву коліс візка від рейок, спричиненого наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

8. Під час керування краном-штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.

9. Під час розроблення проектів установлення кранів штабелеукладальників мостових виконуються такі умови:

1) відстань по вертикалі від підлоги чи верху платформи транспортних засобів до нижньої точки невисувної частини колони має бути не менше ніж 100 мм;

2) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верху стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше ніж 100 мм;

3) під час роботи кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають у проході (з вантажем на захваті), мають бути не менше ніж:

150 мм на кожен бік - у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів-штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів-штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах дозволяється 75 мм на кожен бік);

200 мм на кожен бік за довжини вантажу від 4 м до 6 м;

300 мм на кожен бік за довжини вантажу більше ніж 6 м.

10. У зоні роботи крана-штабелеукладальника мостового присутність людей не дозволяється (крім машиніста під час керування з підлоги). Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана-штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеному майданчику.

11. Крани-штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх зіткнення.

19. Вимоги до кранів-штабелеукладальників стелажних опорних

1. До кранів-штабелеукладальників стелажних опорних (далі - кран стелажний) застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. Канати, що застосовуються на стелажних кранах для підіймання вантажу разом із кабіною оператора або окремо кабіни, повинні бути вантажолюдського призначення, виготовлені з дроту високої якості (ВК).

3. У механізмах підіймання вантажу необхідно застосовувати сталеві канати або пластинчасті ланцюги. Сталеві канати повинні мати коефіцієнт запасу міцності не менше ніж 9, а ланцюги - не менше ніж 6, якщо кабіна не обладнана уловлювачами, і відповідно не менше ніж 6 і 5, якщо кабіна обладнана уловлювачами або кабіна відсутня.

Сталеві канати або пластинчасті ланцюги, що застосовуються на стелажних кранах, мають бути перевірені розрахунком за формулою

F o ≥ Z р ⋅ S ,

(8)

де

F о

-

розривне зусилля каната в цілому або руйнівне навантаження ланцюга, Н;

Z p

-

коефіцієнт запасу міцності каната (ланцюга);

S

-

найбільший розрахунковий натяг вітки каната, ланцюга, Н.

За наявності кількох незалежних несучих органів (канати або ланцюги) у разі обриву одного з них непошкоджені несучі органи мають утримувати увесь вантаж.

4. Коефіцієнт запасу гальмування для механізму підіймання вантажу має бути не менше ніж 1,75 для групи режиму роботи 4М (М6) і 2,0 - для групи 5М (М7).

5. Діаметри вантажних, зрівняльних і відхиляють блоків, а також діаметри вантажних барабанів повинні обиратися відповідно до вимог пункту 1 глави 7 цього розділу.

6. У механізмах підіймання вантажу з кінематичним зв’язком між барабаном і електродвигуном, що не розмикається, як гальмівний шків може бути використана одна з півмуфт з’єднання електродвигуна з редуктором.

7. У разі застосування муфт з амортизувальним пристроєм (втулочно-пальцеві, пружинні) як гальмівний шків має використовуватися виключно півмуфта, закріплена на валу редуктора.

8. Конструкція стелажного крана має бути такою, щоб унеможливлювалося його перекидання або сходження з рейок у разі наїзду на упор.

9. Кабіна стелажного крана має бути закритою або напіввідкритою. Напіввідкрита кабіна повинна мати бічні стіни на їх повну висоту, дах і задню стіну заввишки не менше ніж 1,1 м.

10. Розкривні двері кабіни можуть відчинятися як усередину, так і назовні.

Двері кабіни (розкривні назовні або розсувні) мають відчинятися машиністом зсередини тільки у разі звільнених замковому пристрої та додаткової механічної засувки, що утримують двері в зачиненому положенні.

11. Кабіна повинна мати блокувальні пристрої, що допускають рух стелажного крана (кабіни) тільки у разі перебування машиніста в межах її габариту.

12. У разі аварії повинна бути забезпечена можливість безпечного виходу машиніста з кабіни, а також безпечного його спуску.

13. За наявності в кабіні керування люків або аварійного виходу розмір їх повинен бути не менше ніж 500 мм х 500 мм.

14. Противага може складатися з однієї або кількох частин (вантажів). Противага, складена з кількох вантажів, має бути такою, щоб зміщення кожного вантажу в бік не зменшувало зазор між противагою і елементами конструкції стелажного крана і стелажів.

15. Противага має бути обладнана башмаками і пересуватися напрямними. Якщо противага обладнана роликовими башмаками, то мають бути додатково передбачені контрольні жорсткі башмаки.

16. Несуча частина противаги має забезпечувати надійне кріплення вантажів, перешкоджати їх взаємному зсуву і пошкодженню під час посадки противаги на буфер.

17. На стелажних кранах мають бути встановлені такі пристрої та прилади безпеки:

уловлювачі рухомої кабіни керування чи аварійне гальмо;

обмежувач швидкості опускання кабіни;

пристрій контролю натягу несучого органа - обмежувач вантажопідіймальності (на кранах з ручними приводами крана, вантажного візка і обертання колони можна не встановлювати);

пристрій контролю натягу приводного органа обмежувача швидкості;

пристрій контролю зайнятості рук машиніста (для кранів з напіввідкритою кабіною);

пристрій безпеки переходу стелажних кранів на передавальний візок (за потреби);

аварійний вимикач механізму підіймання вантажу в крайньому верхньому положенні вантажопідйомника (для кранів, керованих з підлоги, і автоматичних кранів, не обладнаних кабіною, установлення не обов’язкове);

пристрій контролю положення вантажу на вантажозахоплювальному органі (для кранів з автоматичним керуванням);

аварійний вимикач для зняття напруги силового кола і кола керування, установлений на всіх пультах керування (кнопка "Стоп");

вимикачі, що обмежують крайні положення стелажного крана, передавального візка, вантажного візка, вантажопідйомника, вантажозахоплювального органа та обертання колони (за необхідності);

вимикачі живлення з замковим пристроєм, установлені на пультах керування;

перемикачі пультів керування (у разі багатопостового керування);

звукова попереджувальна сигналізація для кранів, керованих з кабіни;

кінцеві упори і буферні пристрої, що обмежують переміщення крана, передавального візка, вантажного візка, вантажопідйомника, вантажозахоплювального органа (для кранів з телескопічними захватами) і обертання колони (за необхідності):

механічні уловлювачі (підхоплювачі) крана, передавального візка і вантажного візка;

запобіжні опори і скидальні щитки на крані, передавальному візку і вантажному візку;

електроблокування.

18. Кабіна керування, що вертикально пересувається та підвішена на одному несучому органі, повинна бути обладнана уловлювачами.

19. Уловлювачі можуть не встановлюватися, якщо кабіна керування підвішена на двох або кількох незалежних один від одного несучих органах, а механізм підіймання обладнаний аварійним гальмом.

20. Уловлювачі повинні бути механічно пов’язані з обмежувачами швидкості.

21. Для двоколонних стелажних кранів має бути забезпечено одночасне увімкнення уловлювачів, якщо кабіна жорстко пов’язана з вантажопідйомником.

22. За швидкості опускання кабіни, що перевищує на 15-40 % номінальну, повинні спрацьовувати уловлювачі незалежно від причин, що спричинила збільшення швидкості опускання кабіни.

23. Допускається приведення в дію уловлювачів за швидкості 0,7 м/с, якщо номінальна швидкість опускання кабіни не більше ніж 0,5 м/с.

24. Уловлювачі повинні створювати гальмівне зусилля не менше ніж 1,25 зусилля, створюваного силою ваги елементів, що уловлюються.

25. Середнє уповільнення кабіни не повинно перевищувати 25 м/с - 2 - для уловлювачів плавного гальмування і 30 м/с - 2 - для уловлювачів різкого гальмування. Тривалість дії уповільнення, що перевищують вказані значення, повинна бути не більше ніж 0,04 с.

26. Аварійне гальмо має спрацьовувати у разі досягнення швидкості опускання, що дорівнює швидкості спрацьовування обмежувача швидкості.

Аварійне гальмо має створювати гальмівний момент не менше ніж 1,5 статичного моменту, створюваного на валу гальма.

Гальмівний шків аварійного гальма повинен бути жорстко з’єднаний з барабаном (зірочкою) несучого органа.

У разі спрацьовування аварійного гальма має вимикатися механізм підіймання.

27. Обмежувач швидкості має бути механічним і спрацьовувати у разі перевищення швидкості опускання кабіни понад номінальну за значень, вказаних у пункті 22 цієї глави.

28. Обмежувач швидкості повинен створювати не менше ніж дворазове зусилля, необхідне для приведення в дію уловлювачів або аварійного гальма.

29. Обмежувач швидкості, що приводиться в дію пружинами або іншими пружними елементами, повинен автоматично спрацьовувати у разі пошкодження цих деталей.

30. Канат, що використовується як тяговий орган обмежувача швидкості, має бути сталевим діаметром не менше ніж 6 мм. Діаметр каната, використовуваного для створення гальмівного моменту, має бути не менше ніж 8 мм.

31. Коефіцієнт запасу міцності тягового органа обмежувача швидкості має бути не менше ніж 8.

32. Кріплення тягового органа обмежувача швидкості має бути виконане способами, що допускаються для кріплення несучих канатів.

33. Натяг тягового органа обмежувача швидкості має створюватися вантажем або пружиною, що працює на стиснення.

34. Пристрій контролю натягу несучого органа має забезпечувати вимкнення механізму підіймання вантажу у разі ослаблення натягу одного, кількох або всіх несучих органів.

35. Обмежувач вантажопідіймальності не повинен допускати перевантаження стелажного крана більш ніж на 25 %.

36. Механічні уловлювачі (підхоплювачі) мають бути встановлені так, щоб унеможливити перекидання або сходження з рейок стелажного крана, передавального або вантажного візка.

Зазори між уловлювачами (підхоплювачами), що охоплюють кранові або підвізкові рейкові колії, і цими коліями мають бути достатніми для вільного пересування стелажних кранів, передавальних і вантажних візків, але не більше ніж 25 мм на сторону.

37. На випадок поломки ходових коліс стелажного крана, передавального або вантажного візка ці складові частини мають бути споряджені опорними деталями, віддаленими від головки кранових колій або підвізкових рейок на відстань не більше ніж 20 мм і розрахованими на найбільше можливе для цих деталей навантаження.

38. Скидальні щитки мають бути встановлені з зазором від головки рейки на відстані не більше ніж 10 мм.

39. Як опорні деталі та скидальні щитки можуть використовуватися деталі конструкції кранових візків (балок).

40. У системі керування стелажними кранами мають бути передбачені блокування, що не допускають увімкнення:

будь-якого механізму, якщо відчинені двері кабіни керування;

механізму підіймання вантажу, якщо ослаблений приводний орган обмежувача швидкості або кабіна керування зависла на уловлювачах;

якщо кабіна (вантажопідйомник) у крайньому верхньому положенні зупинена аварійним вимикачем;

механізму підіймання вантажу у разі ввімкнення вгору, якщо спрацював обмежувач вантажопідіймальності;

механізму підіймання вантажу у разі ввімкнення донизу, якщо виникла слабина несучого органа;

механізму пересування крана з автоматичним керуванням і підіймання вантажу на робочій швидкості, якщо вантажозахоплювальний орган зміщений відносно середнього положення;

механізму пересування крана і підіймання вантажу за працюючого приводу вантажозахоплювального органа або якщо обидві руки оператора не лежать на важелях керування (для кранів з напіввідкритою кабіною);

механізму висунення вантажозахоплювального органа за працюючого приводу пересування крана або підіймання вантажу;

механізму пересування передавального візка, якщо кран на ньому не зафіксований (або не зійшов з нього повністю), а стикові замки не розкриті.

41. У місцях переходу стелажного крана на передавальний візок мають бути передбачені стикові замки, що з’єднують передавальний візок з крановою колією стелажного крана. Стикові замки повинні бути обладнані механічними упорами, що обмежують пересування стелажного крана, за розімкнутих колій.

42. Механічні упори стикових замків, що встановлюються на передавальному візку та на крановій колії стелажного крана, повинні автоматично забиратися після здійснення стиковки передавального візка та кранових колій стелажного крана й автоматично повертатися у вихідне положення після розстикування стикових замків. Положення стикових замків повинно контролюватися електричними вимикачами.

43. Перехід стелажного крана на передавальний візок допускається тільки тоді, коли візок і кранова колія стелажного крана з’єднані між собою стиковим замком. Перехід на передавальний візок повинен здійснюватися зі швидкістю не більше ніж 0,5 м/с. Цих вимог необхідно дотримуватися і під час переходу стелажного крана з візка на кранову колію.

20. Вимоги до кранових підйомників (ліфтів для кранів), лебідок, приводних колисок і колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами

1. До кранових підйомників (ліфтів для кранів), лебідок, приводних колисок і колисок для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. У кабіні кранового підйомника (ліфта для крана) та біля дверей нижньої посадкової площадки мають бути встановлені таблички з правилами користування підйомником.

3. Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені безпечними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.

Рукоятки лебідок з ручним приводом мають бути обладнані втулками, що вільно обертаються.

4. Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально закритого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше ніж 2.

5. Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не дозволяється.

6. Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом, виготовленим відповідно до вимог пункту 1 глави 14 цього розділу, для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.

7. Лебідки з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше ніж 0,33 м/с мають забезпечувати плавне посадження колиски, закріпленої до каната лебідки.

8. Стаціонарна лебідка з електричним приводом має бути обладнана кінцевим вимикачем, що вимикає електродвигун у разі наближення колиски до верхнього робочого положення.

9. Керування стаціонарною лебідкою з електричним приводом має відбуватися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку поста керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.

10. Розрахунок канатів і блоків повинен здійснюватися за умов групи класифікації (режиму роботи) М8.

11. Канати, що застосовуються на приводних колисках, повинні бути вантажолюдского призначення, виготовлені з дроту високої якості (ВК).

12. Діаметр канатів повинен розраховуватися, але має бути не менше ніж 7 мм.

13. Коефіцієнт запасу міцності вантажного каната приводної колиски повинен бути не менше ніж 9. Коефіцієнт запасу міцності каната уловлювача за максимального динамічного зусилля під час аварійного спрацьовування уловлювача у разі обриву вантажного каната має бути не менше ніж 3.

14. Керування приводом повинно здійснюватися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку поста керування. У разі припинення натискання на кнопку привід колиски повинен зупинятися.

15. Колиски мають бути споряджені кінцевим вимикачем, що автоматично вимикає електродвигун приводу у разі наближення колиски до консолі, установленої на даху будівлі, на відстань від 0,5 м до 0,6 м.

16. Зв’язок валу електродвигуна з валом барабана лебідки має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використання для цієї мети пасових або фрикційних передач, фрикційних і кулачкових муфт не допускається.

17. Лебідки приводних колисок мають бути обладнані двома гальмами, що діють автоматично і незалежно один від одного під час вимкнення двигуна лебідки.

Одне з гальм має бути колодковим з коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 2. Коефіцієнт запасу гальмування другого гальма має бути не менше ніж 1,25.

18. Приводні колиски мають бути споряджені уловлювачами. Максимальна висота падіння люльки до зупинення її уловлювачами має бути не більше ніж 0,15 м.

19. По периметру колиски має бути огородження заввишки з неробочих боків не менше ніж 1,20 м, а з боку фронту роботи - не менше ніж 1,00 м, з проміжною перекладиною відповідно до пункту 12 глави 16 цього розділу. Висота суцільного бортового зашиття понизу колиски має бути не менше ніж 0,15 м. Улаштування дверей в огородженні колисок не допускається.

20. Несучі елементи огородження колисок повинні витримувати навантаження не менше ніж 700 Н, прикладене до поручня огородження в напрямку, перпендикулярному до його осі почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.

21. Настил колисок має бути суцільним і неслизьким.

22. Привід колиски повинен мати пристрій для її ручного опускання.

23. Кількість затискачів кріплення канатів повинна розраховуватися, але бути не менше трьох.

24. Коефіцієнт стійкості консолі, що врівноважена вантажами, має бути не менше ніж 2,2.

25. У разі якщо можливе зачеплення колиски за частини споруди, що виступають, а також якщо швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжито заходів для захисту працівників, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за частини споруди, що виступають.

26. Колиски для підіймання працівників вантажопідіймальними кранами мають споряджуватися з неробочих боків огородженням (перилами) заввишки не менше ніж 1200 мм, а з боку фронту роботи - не менше ніж 1000 мм. Огородження (перила) мають оснащуватися проміжною перекладиною відповідно до пункту 12 глави 16 цього розділу і суцільним бордюром понизу висотою не менше ніж 150 мм. Улаштування дверець в огорожі не дозволяється. Конструкція колиски має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту.

27. Спосіб підвішування колиски для підіймання працівників має унеможливлювати її перекидання та довільне відчеплення.

Канати підвішування колиски повинні мати коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки не менше ніж 9.

28. У разі підвішування колисок до гака останній споряджається запобіжним замком, що унеможливлює падіння колиски.

Консольні колиски повинні мати противагу, що забезпечує відхилення робочої платформи колиски від горизонталі не більше ніж 5 ° , під час пересування працівників і вантажу вздовж робочої платформи.

Колиски, які підвішуються до спредера, мають бути оснащені запобіжними пристроями, що унеможливлюють повертання головки поворотного замка спредера в кутових фітингах колиски після її з’єднання зі спредером.

21. Вимоги до кранів-маніпуляторів

1. До кранів-маніпуляторів застосовуються мінімальні вимоги, викладені у главах 1-16 цього розділу, з урахуванням вимог, зазначених у цій главі.

2. Секції стріли з ручним висуванням повинні мати пристрій для їхньої фіксації від самочинного руху під час роботи і транспортуванні кранів-маніпуляторів.

3. У здвоєних поліспастах механізмів підіймання і висування секцій стріли має бути встановлений зрівняльний блок або важіль.

Дозволяється застосувати як зрівняльний пристрій нерухливий сектор з профілем, що повторює рівчак канатного блоку, у цьому разі кут сектора і його розташування має забезпечувати сходження з нього каната без перегинів.

4. Кріплення гака до траверси має унеможливлювати самочинне відгвинчування гайки. Якщо стопоріння гайки здійснюється планкою, то вона повинна вкладатися в пази, профрезовані у верхній частині хвостовика гака і гайки, та фіксуватися в пазах болтом (болтами) з унеможливленням самочинного відгвинчування. Дозволяється стопоріння гайки гаків вантажопідйомністю менше 5 т здійснювати штифтами.

5. Змінні вантажозахватні органи з гідроприводом повинні мати пристрої для їх підключення до гідросистеми крана-маніпулятора.

6. Сталеві канати повинні бути перевірені розрахунком за формулою (3) цих Правил. Мінімальні коефіцієнти використання канатів (мінімальні коефіцієнти запасу міцності канатів) Z p кранів-маніпуляторів мають відповідати коефіцієнтам, зазначеним у додатку 24 до цих Правил.

7. Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів щодо руйнівного навантаження зазначені в додатку 21 до цих Правил.

8. На механізмах пересування рейкових кранів-маніпуляторів мають установлюватися гальма нормально закритого типу.

9. На механізмах повертання кранів-маніпуляторів, що працюють просто неба, а також на кранах-маніпуляторах групи класифікації (режиму роботи) М3 і вище мають бути встановлені гальма нормально закритого типу.

Дозволяється не встановлювати гальма на рейкові механізми повертання. У обґрунтованих випадках дозволяється встановлення додаткового пристрою для плавного гальмування.

10. Виносні опори кранів-маніпуляторів мають бути оснащені підп’ятниками і за необхідності додатковими підкладками. Балки виносних опор повинні мати пристрої для надійного їх фіксування в транспортному положенні. У разі ручного висування балки повинні мати ручки.

11. Крани-маніпулятори з машинним приводом мають бути обладнані такими обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

вантажозахоплювального органа крана-маніпулятора з канатною підвіскою в крайніх верхньому і нижньому положеннях;

механізму пересування рейкового крана-маніпулятора;

механізму повертання для обмеження обертання, крім рейкових механізмів.

12. На кранах-маніпуляторах з піднімальною кабіною має бути встановлений пристрій, що запобігає робочим рухам і підійманню (опусканню) кабіни, якщо незачинені двері кабіни.

13. Крани-маніпулятори для попередження їх руйнування і (або) перекидання мають бути обладнані обмежником вантажопідіймальності (обмежником вантажного моменту), що автоматично вимикає механізми підіймання вантажу і зміни вильоту у випадку підіймання вантажу, маса якого перевищує вантажопідіймальність для цього вильоту більш ніж на 10 %.

Дозволяється не обладнувати обмежником вантажопідіймальності (вантажного моменту) крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 1 т включно або вантажним моментом до 40 кН ⋅ м включно. У цьому разі захист від перевантаження мають виконувати запобіжні клапани гідросистеми, які мають спрацьовувати в межах робочих перевантажень крана від 100 % до 110 % розрахункової вантажопідіймальності.

14. На бічних поверхнях секцій стріли з ручним висуванням мають бути написи, що вказують номінальну вантажопідіймальність крана-маніпулятора в різних положеннях висунутих секцій. Написи мають бути чітко видимі з робочого місця машиніста крана.

15. Якщо в кабіну до електричних апаратів подається напруга більше ніж 42 В, на підлозі кабіни має бути влаштований настил з ізоляційного матеріалу, покритий діелектричним килимком.

16. Внутрішні розміри кабін стаціонарних і причіпних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 2 м, ширина - 0,9 м, довжина в зоні важелів керування - 1,3 м.

Внутрішні розміри кабін самохідних кранів-маніпуляторів мають бути не менше ніж: висота - 1,8 м, ширина - 0,92 м, довжина в зоні важелів керування - 1,5 м.

У обґрунтованих випадках дозволяється зменшувати висоту кабіни до 1,45 м, ширину до 0,7 м, довжину в зоні важелів керування до 1,1 м.

17. У разі використання для керування краном-маніпулятором більше одного пульта керування мають бути передбачені пристрої, що унеможливлюють одночасну роботу з двох пультів, за винятком випадків, коли органи керування пов’язані один з одним механічно.

18. Кожен пульт керування крана з електроприводом має бути обладнаний пристроєм аварійної зупинки, який вимикає всі механізми крана-маніпулятора. Усі пульти керування незалежно від типу приводу мають бути обладнані кнопкою звукового сигналу.

19. Сидіння машиніста, що розташоване на висоті (у кранах-маніпуляторах без кабіни), повинне мати пом’якшене, теплоізолювальне і таке покриття, що не промокає, як безпосередньо на сидінні та спинці, так і на підлокітниках. У транспортному положенні крісло має бути встановлене так, щоб на його поверхні не накопичувалась волога (атмосферні опади). Несучі металоконструкції сидіння і його кріплення до крана маніпулятора повинні без залишкових деформацій витримувати вертикальне навантаження 1600 Н, що діє на горизонтальну поверхню сидіння. Регулювання сидіння по горизонталі повинно здійснюватися без застосування будь-якого інструменту.

20. Настил площадок і проходів має відповідати вимогам пункту 10 глави 16 цього розділу.

Настил має витримувати навантаження 1500 Н, прикладене в колі діаметром 125 мм у будь-якому місці на поверхні, без залишкових деформацій. Пружна деформація настилу не повинна перевищувати 2 % відстані між опорами або 10 мм.

21. Площадки мають бути обгороджені перилами відповідно до вимог пункту 12 глави 16 цього розділу.

Поручні мають витримувати без залишкових деформацій горизонтальне навантаження 300 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація поручня не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

22. Засоби доступу на площадки кранів маніпуляторів мають відповідати вимогам пункту 19 глави 16 цього розділу.

Щаблі та східці засобів доступу повинні витримувати без залишкових деформацій навантаження до 1500 Н, розподілене по довжині 100 мм. Пружна деформація щаблів і східців не повинна перевищувати 2 % відстані між стійками або 10 мм.

22. Вимоги до знімних вантажозахоплювальних пристроїв

1. Розрахунок стропів, виконаних із дозволених для цих цілей матеріалів, здійснюється з урахуванням кількості віток канатів і кута нахилу їх до вертикалі.

Допустиме робоче навантаження на строп визначають за умови рівномірного натягу кожної з віток і дотримання розрахункового кута 45 ° між віткою та вертикаллю. Допускається призначати додаткове робоче навантаження на строп для кута нахилу вітки до вертикалі 60 ° .

Для стропа з кількістю віток більше трьох, що сприймають розрахункове навантаження, враховують у розрахунку не більше трьох віток. Під час розрахунку стропів, призначених для транспортування заздалегідь відомого вантажу, як розрахункові кути між віткою стропа та вертикаллю можуть бути прийняті фактичні кути.

2. Для канатних стропів із сталевих канатів мають використовуватися сталеві канати хрестового звивання.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля каната відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 6.

3. Кінці канатів стропів заправляються опресовуванням алюмінієвими втулками, обтисненням сталевими втулкам або заплітанням відповідно до вимог пункту 4 глави 6 цього розділу.

4. Для ланцюгових стропів мають використовуватися круглоланкові ланцюги. Коефіцієнт запасу руйнівного навантаження ланцюга відносно навантаження окремої вітки стропа має бути не менше ніж 4.

5. Для виготовлення стропів також можуть застосовуватися конопляні, бавовняні, сизалеві канати, а також канати із синтетичних матеріалів (поліамідних, поліпропіленових, поліефірних) і комбінованих, а також стрічки.

Коефіцієнт запасу розривного зусилля відносно навантаження окремої вітки стропа має бути для канатів і стрічок із синтетичних матеріалів не менше ніж 7, а для канатів з натуральних волокон - не менше ніж 8.

6. Заплетення петлі конопляного, бавовняного, сизалевого каната повинно мати не менше двох повних і двох половинних пробивок. Місце заплетення має бути обмотане мотузкою або захищене в інший спосіб.

7. Для знімних моторних грейферів або інших вантажозахоплювальних пристроїв, поворот яких у вертикальній площині протягом експлуатації не є допустимим, має бути забезпечена фіксація знімного вантажозахоплювального пристрою відносно корпусу гакової підвіски.

IX. Загальні мінімальні вимоги безпеки до мобільних підйомників

1. Загальні вимоги

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на мобільні підйомники, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, що поширюється на мобільні підйомники, а саме:

самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, залізничні тощо);

причіпні.

2. Мобільні підйомники, зазначені в пункті 1 цієї глави, протягом строку своєї експлуатації мають підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.

3. Кліматичне виконання мобільних підйомників має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися.

4. Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги мобільного підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робочого стану (швидкість вітру не більше ніж 10 м/с на висоті 10 м) має бути не менше ніж 1,15, у цьому разі кут нахилу мобільного підйомника не повинен перевищувати 3 ° , якщо в настанові з експлуатації мобільного підйомника не передбачений більший кут нахилу.

Для мобільних підйомників, установлених на залізничних платформах, необхідно враховувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час визначення стійкості не враховується.

5. Конструкція мобільних підйомників має забезпечувати:

безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;

можливість буксирування;

плавність пуску та зупинки механізмів.

6. Механізми мобільного підйомника, що приводяться в дію за допомогою механічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб довільне їх увімкнення або роз’єднання було неможливим.

7. У з’єднаннях елементів мобільних підйомників (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути унеможливлене їх довільне розгвинчування або роз’єднування. Використання пружинних шайб для кріплення опорно-поворотного пристрою не допускається.

8. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин мобільного підйомника, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

9. У телескопічних мобільних підйомників має бути передбачена фіксація висунутих секцій стріли в робочому положенні.

10. Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання тяг.

11. У металоконструкціях мобільних підйомників, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

12. До механізмів, приладів і пристроїв безпеки, електрообладнання мобільних підйомників, що потребують постійного технічного обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.

13. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

14. Мобільні підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку напрацювання в мотогодинах.

15. Ходові колеса мобільних підйомників, що транспортуються автомобільними дорогами, мають бути споряджені пневматичними шинами.

2. Вимоги до робочих платформ

1. Для зручного доступу на опорну раму, поворотну платформу, а за необхідності і на робочу платформу мобільний підйомник має бути обладнаний підніжками або сходами з поручнями. Допускається використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні елементи підйомника.

Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не повинна перевищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути не слизькими.

2. Робочі платформи мобільних підйомників мають споряджатися огорожею висотою не менше ніж 1000 мм з проміжною пов’яззю на висоті 500 мм та суцільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень огорожі має бути зручним для обхвату рукою та облицьований малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу платформу має бути захищеним знімною огорожею або дверима, що унеможливлюють самочинне їх відчинення.

За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.

Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше ніж 600 мм × 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше ніж 700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше ніж 0,5 м - 2 на працівника; ширина входу на робочу платформу - не менше ніж 500 мм.

Робоча платформа мобільного підйомника, призначеного для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована від металоконструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше ніж 0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання падінню робочої платформи у разі руйнування опорних ізоляторів.

3. Конструкція робочої платформи має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають витримувати зосереджене навантаження не менше ніж 1300 Н, прикладене перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.

3. Вимоги до канатів

1. Кріплення та розташування канатів на мобільних підйомниках мають унеможливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним.

2. Петля на кінці каната для його закріплення на мобільному підйомнику має бути виконана із застосуванням:

коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням затискачів або в інший надійний спосіб;

сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната за допомогою втулки, привареної до металоконструкції підйомника).

На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати марковання, що відповідає діаметру каната.

3. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у додатку 17 до цих Правил. Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на довжині від 10 мм до 30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути щільно обмотані м’яким дротом, кінці якого заправляються у спосіб, що унеможливлює їх розмотування, або ізольовані в інший спосіб, що унеможливлює пошкодження рук працівників.

Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.

4. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється у спосіб, що допускає можливість заміни каната.

У разі застосування притискних планок їх кількість визначається розрахунком, але має бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.

5. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підіймання, висування телескопічних секцій і в системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, мають бути перевірені розрахунком за формулою

F o ≥ S ⋅ Z p ,

(9)

де

F o

-

розривне зусилля каната в цілому, Н;

S

-

найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта корисної дії поліспаста, Н;

Z p = 9

-

мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната). У системі орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, що складається з двох паралельних віток із зрівняльним пристроєм, Z p має бути не менше ніж 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.

6. Норми бракування канатів, що перебувають в експлуатації, мають відповідати наведеним у пунктах 41-48 глави 3 розділу VI цих Правил.

4. Вимоги до ланцюгів

Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним у пункті 5 глави 3 цього розділу.

5. Вимоги до барабанів і блоків

1. Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим канатом, визначаються за формулою

D ≥ h ⋅ d ,

(10)

де

D

-

діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;

h

-

коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне значення якого дорівнює 16;

d

-

діаметр каната, мм.

2. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому (верхньому) можливому положенні робочої платформи на барабані залишалося навитими не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що перебувають під затискним пристроєм.

3. Барабани під одношарове навивання каната мають бути оснащені нарізаними по гвинтовій лінії канавками.

4. Барабани, призначені для багатошарового навивання каната, повинні мати реборди з обох боків барабана.

5. Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У разі навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

6. Реборди барабана мають підніматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри.

7. Під час багатошарового навивання каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

8. Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % діаметра каната.

Зазначені пристрої, а також інші захисні кожухи навколо блоків мають унеможливлювати накопичення в них вологи.

6. Вимоги до виносних опор

1. Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин має бути не більше ніж 200 Н. У разі більшого зусилля виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним або іншим приводом.

2. Мобільні підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.

3. Мобільні підйомники можуть бути обладнані стабілізатором пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного осідання на поворотах під час руху.

7. Вимоги до гальм

1. Механізми підіймання та висування мобільних підйомників мають бути обладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимкнення, або іншими пристроями, що унеможливлюють самочинне опускання (переміщення) робочої платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.

Застосування стрічкових гальм не допускається. Дозволяється застосування стрічкових гальм у механізмах мобільних підйомників з механічним приводом, оснащених лебідками із самогальмівною передачею.

Гальма мають бути захищені від потрапляння мастила і вологи.

У механізмах підіймання та висування з гідроциліндром має бути передбачений пристрій (зворотний клапан), який виключає можливість опускання (переміщення) робочої платформи у разі падіння тиску в гідроприводі.

Механізми підіймання та висування з ручним приводом обладнуються вантажоупорним гальмом.

Механізм повертання мобільного підйомника має бути самогальмівний або обладнаний гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,5.

2. Причіпні підйомники і підйомники на спецшасі мають бути обладнані стоянковим гальмом.

8. Вимоги до приладів і пристроїв безпеки

1. Мобільні підйомники мають бути обладнані:

1) обмежником граничного вантажу (далі - ОГВ);

2) системою орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні, кут нахилу підлоги робочої платформи має бути не більше ніж 5 ° ;

3) обмежником робочої зони;

4) системою блокування підіймання та повороту секцій стріли, якщо мобільний підйомник не виставлений на опори;

5) системою блокування підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транспортній позиції, крім опор, які встановлюються вручну;

6) системою аварійного опускання робочої платформи у разі відмови приводу механізмів;

7) пристроєм, призначеним для аварійної евакуації працівників з робочої платформи, що розташовується нижче рівня робочого майданчика;

8) фіксатором виносних опор;

9) покажчиком кута нахилу підйомника;

10) системою аварійної зупинки двигуна;

11) анемометром (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м);

12) двостороннім переговорним пристроєм (для підйомників з висотою підіймання робочої платформи понад 22 м).

Пристрої безпеки у разі спрацьовування мають припиняти рух складових частин підйомника без вимкнення силової установки.

2. ОГВ має забезпечувати подачу попереджувального звукового сигналу у разі наближення до граничнодопустимого навантаження мобільного підйомника та вимикати всі механізми у разі навантаження більше ніж 110 % вантажопідіймальності. Увімкнення механізмів може бути лише після зменшення навантаження до граничнодопустимого.

Для мобільних підйомників з двома робочими платформами подача попереджувального звукового сигналу та вимкнення механізмів мають забезпечуватися залежно від сумарного навантаження на дві робочі платформи.

Захисна панель і релейний (електронний) блок ОГВ мають бути опломбовані.

Залізничні підйомники, а також мобільні підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 7,5 м, призначені тільки для виконання робіт на контактній мережі міського транспорту, якщо в цих підйомників вертикальна проекція центра ваги вантажу є завжди всередині опорного контуру, дозволяється не обладнувати ОГВ.

3. У мобільних підйомників з електроприводом має бути передбачений захист від падіння стріли у разі обриву будь-якої з трьох фаз мережі живлення.

Якщо спрацював захист механізмів підіймання та висування, мають вимикатися електродвигуни і накладатися гальма цих механізмів.

4. Мобільні підйомники мають бути обладнані зовнішніми світловими приладами.

9. Вимоги до пультів керування

1. Мобільні підйомники мають бути обладнані двома пультами керування, розташованими один на робочій платформі, інший - внизу, у зручному для машиніста місці, або мати дистанційне керування.

Мобільні підйомники з висотою підіймання робочої платформи до 12 м включно допускається виготовляти тільки з нижнім пультом керування.

2. На мобільних підйомниках з двома пультами керування має бути передбачене блокування, що унеможливлює одночасне керування підйомником з цих пультів.

3. Рукоятки (кнопки) пультів керування мають бути оснащені пристроєм для самоповернення в нульову позицію. Утримання рукояток (кнопок) у ввімкненому положенні може бути тільки за умови безперервного натиснення на рукоятку (кнопку) керування. На рукоятках (кнопках) або поруч з ними має бути позначення напрямів руху механізмів мобільного підйомника, що вмикаються. Позначення напрямків рухів механізмів має зберігатися протягом усього терміну експлуатації.

Напрям руху рукояток має відповідати напрямам руху механізмів підйомника.

4. Пульти керування мобільним підйомником установлюються таким чином, щоб керування було зручним і не утруднювало спостереження за переміщенням робочої платформи протягом усього робочого циклу.

5. Пульти керування мобільним підйомником мають бути оснащені кнопкою Стоп системи аварійної зупинки двигуна, а також кнопкою вмикання звукового сигналу. Допустиме використання звукового сигналу автомобіля.

6. Мобільні підйомники, що не обладнані пультом керування в робочій платформі, мають бути оснащені пристроями в робочій платформі згідно з пунктом 5 цієї глави.

7. Пульт керування в робочій платформі мобільних підйомників, призначених для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольованим від металоконструкцій підйомника, а опір ізоляції - не менше ніж 0,5 МОм.

10. Вимоги до гідравлічного обладнання

1. Конструкція гідроприводу мобільного підйомника має унеможливлювати:

пошкодження гідропристроїв;

розрив гідропроводів і їх з’єднань, а також пошкодження їх від стикання з елементами конструкцій.

2. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

заміну його складових частин без зливання робочої рідини;

повне видалення робочої рідини (за необхідності);

автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;

можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;

контроль забруднення фільтра.

3. З’єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.

4. Гідропривід має забезпечувати пуск завантаженої робочої платформи з будь-якого положення й опускання її з усталеною швидкістю.

5. Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуатаційних документах мобільного підйомника. Відрегульовані запобіжні клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку експлуатації підйомника, а надалі - працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо в гідробак.

6. Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Тонкість фільтрації встановлюється відповідно до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.

7. Основні характеристики гідропристроїв необхідно обирати таким чином, щоб під час роботи не виникали перевантаження конструкцій мобільного підйомника.

8. Гідропривід має бути оснащений манометрами чи іншими пристроями для контролю тиску, або мають бути передбачені місця для їх підключення.

9. Між насосом і запобіжним клапаном не допускається встановлювати запірну арматуру.

10. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, оснащується запобіжним клапаном для захисту від підвищення тиску у разі його забруднення. Тиск відкривання клапана має бути не більше ніж 0,4 МПа. Мають бути передбачені пристрої, що дають змогу контролювати забрудненість фільтра.

11. Конструкція гідробака повинна забезпечувати безпечний контроль рівня робочої рідини за допомогою прозорого покажчика або іншого пристрою, на яких позначаються максимальний і мінімальний рівні робочої рідини. Застосування жезлових покажчиків (щупів) не допускається.

За наявності декількох баків для робочої рідини вони повинні мати різне марковання.

12. Рукави, що розміщені в безпосередній близькості від робочого місця машиніста мобільного підйомника, мають бути закриті запобіжним кожухом або екраном.

13. Труби гідроприводу мають бути надійно закріплені для усунення небезпечних коливань (вібрації) і попередження порушення герметичності їх з’єднань.

14. Подовження напірних трубопроводів зварюванням не допускається (крім приварювання штуцерів, ніпелів, трійників тощо).

15. Елементи керування, що не ввімкнені постійно, після припинення на них дії мають повертатися в нульову позицію і вимикати чи зупиняти механізми мобільного підйомника.

16. Гідропривід мобільного підйомника має передбачати роздільне керування:

рухами робочої платформи;

виносними опорами;

механізмом пересування підйомника.

У разі відмови гідроприводу має бути забезпечене аварійне опускання робочої платформи зі швидкістю не більше ніж 0,2 м/с, а також можливість керування стрілою до положення, у якому підйомник буде знаходитися в безпечному стані.

11. Вимоги до електричного обладнання

1. Електрообладнання мобільних підйомників, його монтаж, струмопроводи та заземлення мають відповідати вимогам цих Правил.

2. Електропостачання мобільних підйомників від зовнішньої електричної мережі може здійснюватися від стаціонарних або пересувних джерел електроенергії з глухозаземленою чи ізольованою нейтраллю з номінальною напругою 380 В змінного струму і 220 В постійного струму.

3. Електропостачання мобільних підйомників від зовнішньої мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

Ввідний пристрій мобільних підйомників повинен замикатися у вимкненому стані й мати покажчик Вимкнено, Увімкнено.

4. На мобільних підйомниках застосовуються гнучкі кабелі і проводи з мідними жилами.

Переріз жил проводів і кабелів електричних кіл має бути не менше ніж 1,5 мм - 2 .

Для кіл з напругою до 42 В допускається застосування проводів і кабелів з мідними багатодротовими жилами перерізом не менше ніж 0,5 мм2 за умов, що приєднання жил до наконечників виконане паянням або обтисканням і проводи не несуть механічного навантаження.

Використання металоконструкцій підйомника як струмопроводу для живлення кіл напругою більше ніж 25 В не дозволяється.

5. У місцях, де ізоляція та оболонка проводів і кабелів можуть зазнавати дії мастила, потрібно застосовувати проводи та кабелі з мастилостійкою ізоляцією і оболонкою. Допускається застосування немастилостійких проводів і кабелів за умови їх прокладання в герметичних трубах.

6. У місцях можливих механічних пошкоджень електропроводки має бути передбачений її захист.

7. Жили проводів і кабелів електричних кіл необхідно маркувати.

8. Напруга системи керування мобільним підйомником має бути не більше ніж 42 В.

9. Напруга ремонтного освітлення мобільних підйомників має бути не більше ніж 25 В.

10. У разі встановлення на мобільному підйомнику світильників (прожекторів) для освітлення робочої зони вони мають вмикатися самостійними вимикачами на шасі і на робочій платформі.

11. У мобільних підйомників, що мають напругу живлення понад 42 В змінного струму та 110 В постійного струму, для захисту працівників від ураження електричним струмом унаслідок пошкодження ізоляції необхідно виконувати заземлення або занулення електрообладнання.

12. Занулення мобільного підйомника, що живиться від пересувних або стаціонарних джерел електроенергії з глухозаземленою нейтраллю, здійснюється через нульовий робочий провідник шляхом його приєднання до болта з гайкою, привареного до зачищеної металевої частини підйомника. Місце з’єднання має бути доступне для огляду.

13. Корпус пульта дистанційного керування має бути виготовлений з ізоляційного матеріалу або заземлений не менше ніж двома нульовими захисними провідниками (РЕ провідниками).

14. Захисне заземлення чи занулення електроприймачів мобільного підйомника не потрібно додатково виконувати, якщо електроприймачі мають надійний електричний контакт із заземленою або зануленою металоконструкцією підйомника.

X. Загальні мінімальні вимоги безпеки до будівельних підйомників

1. Загальні вимоги

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на будівельні підйомники, виготовлені до 01 січня 2012 року, - дати набуття обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, що поширюється на будівельні підйомники, а саме:

вантажні;

вантажопасажирські.

2. Будівельні підйомники, зазначені в пункті 1 цієї глави, протягом строку експлуатації мають підтримуватися роботодавцем щонайменше на рівні, зазначеному в цьому розділі.

3. Кліматичне виконання будівельних підйомників має відповідати макрокліматичним районам України, у яких вони можуть експлуатуватися.

4. Вільностоячі будівельні підйомники, що не закріплюються до споруд, призначені для експлуатації в сейсмічних районах (понад 6 балів), мають бути виготовлені у сейсмічному виконанні відповідному району встановлення будівельного підйомника.

5. У вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах мають застосовуватися будівельні підйомники, призначені для роботи в цих умовах.

2. Напрямні

1. Висота напрямних має бути такою, щоб за можливого переміщення вантажонесучого пристрою (противаги) за межі крайніх положень опорні ролики (башмаки) не сходили б із напрямних.

2. Напрямні та їх стики мають бути убезпечені від взаємного зміщення.

3. Металоконструкції, напрямні та інші металеві деталі підйомника мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації. У коробчастих і трубчастих металоконструкціях, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

3. Вантажонесучий пристрій

1. Кабіна вантажопасажирського підйомника повинна мати огорожу з усіх боків. Висота кабіни в світлі має бути не менше 2 м.

2. Кабіна повинна мати двері, у разі суцільного огородження - і вікна (вікно). Висота дверей має бути не менше 1,8 м, ширина дверей - не менше 0,6 м.

3. Світлові прорізи (вікна) кабіни мають бути виконані з безосколкового скла. Висота розташування вікна від підлоги кабіни - не нижче 1000 мм.

4. Дах кабіни має бути розрахований на навантаження від маси двох працівників і монтажного інструменту виходячи з навантаження 1000 Н на кожного працівника та на інструмент, розподіленого на площі по 0,3 м х 0,3 м.

5. За наявності люка в даху кабіни розміри люка мають бути не менше 750 мм х 750 мм.

6. Люк має закриватися кришкою, що відчиняється назовні та витримує навантаження, зазначене в пункті 4 цієї глави. У відкритому положенні кришка люка не повинна виходити за габарити кабіни в плані.

7. Люк має бути обладнаний замком і відкриватися тільки спеціальним ключем.

8. Підлога кабіни не повинна бути слизькою.

9. У разі обладнання кабіни трапом для проходу в будівлю або на перехідну площадку трап в неробочому положенні (під час руху кабіни) не повинен виходити за габарити кабіни.

10. У підйомників з висувним трапом відчинення дверей кабіни повинно бути заблоковане з висувним трапом так, щоб двері відчинялись тільки після висування трапа на величину робочого ходу, а зворотне переміщення трапа могло відбуватись тільки у разі зачинених дверей кабіни.

11. Двері кабіни вантажопасажирського підйомника з провідником і нижньої огорожі його повинні замикатись і відмикатись ключем, який має знаходитися у провідника. Застосування автоматичного замка не обов’язкове.

12. Вантажні підйомники, що обладнані висувним трапом або вантажонесучим пристроєм, а також підйомники з поворотною платформою повинні бути обладнані пристроєм, який запобігає самочинному переміщенню трапа (вантажонесучого пристрою) або платформи. У неробочому положенні (під час переміщення платформи) трап має бути жорстко зафіксований на платформі.

13. Вантажні підйомники, що допускають вихід працівника на вантажну платформу, повинні бути розраховані на навантаження і обладнані пристроями, що забезпечують безпеку під час перебування працівників на платформі. Можливість виходу працівників на платформу повинна бути записана в журналі нагляду (паспорті) підйомника.

14. У підйомників з подачею вантажу всередину будівлі, що обладнані пристроєм для опускання вантажу на міжповерхове перекриття, величина вертикального переміщення вантажу має бути не менше ніж 1 м.

15. Платформа вантажних підйомників без провідника може бути огороджена з трьох сторін за умови наявності пристрою, який запобігає можливому сповзанню вантажу за габарити платформи. Огорожею з одного боку можуть бути двері, які замикаються. Висота огорожі повинна бути не менше ніж 1000 мм з суцільним обшиттям знизу на висоту не менше ніж 200 мм. Для платформ, на які забороняється вихід людей, висота огорожі може бути зменшена до 500 мм.

16. Платформи, призначені для підіймання вагонеток або візків, повинні бути обладнані упорами або замками, що запобігають зрушенню вагонетки або візка з місця.

17. Вантажні підйомники можуть бути споряджені змінним обладнанням для будівельних матеріалів, зокрема, рідких, сипких, довгомірних, пакетованих тощо.

Якщо зазначені пристрої є змінними, то їх маса (включно маса тари вантажу) має бути врахована під час визначення корисної вантажопідіймальності підйомника.

4. Канати, ланцюги

1. Канати вантажопасажирських підйомників за своїм призначенням повинні відповідати типу ГЛ (вантажолюдські), канати вантажних підйомників - типу Г (вантажні).

2. Зрощування канатів не допускається.

3. Підвішування кабіни здійснюється не менше, ніж на двох сталевих незалежних канатах або двох окремих ланцюгах. Підіймальні канати повинні мати однакову конструкцію і однаковий діаметр. Підвішування противаги допускається виконувати на одному канаті.

4. Як тяговий орган допускається використовувати пластинчасті або роликові (втулкові) ланцюги.

5. У разі підвішування вантажонесучого пристрою на двох і більше канатах має бути передбачено компенсаційний пристрій.

6. Кріплення кінців каната до елементів підйомника має враховувати робочі й випробувальні навантаження.

7. Кріплення канатів до барабанів повинно виконуватися за допомогою клина з використанням затискачів (не менше трьох) або притискних планок (не менше двох).

8. Сталеві канати (ланцюги), що застосовуються в механізмах підіймання, мають бути перевірені розрахунком за формулою

F o ≥ S ⋅ Z p ,

(11)

де

F o

-

розривне зусилля каната (ланцюга) в цілому, Н;

S

-

найбільший натяг каната (ланцюга), Н;

Z p

-

мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната):

1) у вантажопасажирських підйомниках:

підіймальний і противаги - 9;

противаги рейкових підйомників - 4,5;

2) у вантажних підйомниках:

підіймальний і противаги - 5;

зміни вильоту - 4.

9. Коефіцієнт запасу міцності ланцюгів, що використовуються як тягові, має бути не менше ніж 9.

5. Барабани і блоки

1. Діаметр барабана і блоків вантажних підйомників визначається за формулою

D > e ⋅ d ,

(12)

де

D

-

діаметр барабана (блока), який вимірюється за середньою лінією навитого каната, мм;

d

-

діаметр каната, мм;

e

-

коефіцієнт вибору діаметрів барабана, блока - не менше ніж:

25 - для підіймального каната вантажопасажирських підйомників;

18 - для всіх інших канатів вантажопасажирських і вантажних підйомників.

2. Кріплення та розташування канатів (ланцюгів) на підйомнику має унеможливлювати спадання їх з барабанів, блоків або зірочок і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або з іншими канатами.

3. Канатоємкість барабана повинна вибиратися за умови забезпечення підіймання вантажонесучого пристрою на повну висоту (до торкання упорів), у разі перебування вантажонесучого пристрою в найнижчому положенні, на барабані має залишатися не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

4. Барабани, розраховані на одношарове навивання каната, повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки.

5. У підйомників без провідника дозволяється багатошарове намотування канатів на рівний барабан, у якого кут набігання каната на барабан за відсутності канатоукладача не повинен перевищувати 3°.

6. Рівний барабан, а також барабан із канавками, призначені для однієї вітки каната, повинні бути виготовлені з ребордами. Реборди повинні підвищуватись над верхнім шаром каната не менше ніж на два його діаметри.

7. Канатні блоки канатних механізмів і підвіски противаги повинні бути обладнані пристроєм (огородженнями), що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між зазначеним пристроєм (огородженнями) і ребордою блока має бути не більше ніж 20 % діаметра каната.

8. Розміщення блоків і канатів на підйомнику має унеможливлювати тертя канатів об конструкції підйомника або один об одного.

6. Механізми, гальма

1. Механізми мають бути такими, щоб самовільне ввімкнення або розчеплення механізмів було неможливим.

2. Механізми підіймання з машинним приводом повинні бути виконані так, щоб опускання вантажу здійснювалося тільки від працюючого двигуна.

3. В елементах механізмів підйомника, що передають крутний момент, повинні застосовуватися зубчасті, шліцьові, шпонкові, болтові та подібні з’єднання, що унеможливлюють їх самовільне розгвинчування або роз’єднування.

4. Зубчасто-рейковий привід механізму підіймання має бути захищений від безпосереднього потрапляння на його привідну шестерню будівельного сміття.

5. Підйомники мають бути оснащені автоматично діючими гальмами нормально-закритого типу. Застосування стрічкових гальм не допускається.

6. Гальмівний момент гальма повинен створюватися за допомогою пружин (пружини) стиснення або вантажу.

7. Як гальмівний шків допускається використання півмуфти з’єднання електродвигуна з редуктором, що розташована на валу редуктора.

8. Гальмо підйомника має зупиняти маси, що рухаються в робочому режимі, а також утримувати кабіну, платформу під час проведення статичного випробування.

9. У гальм вантажопасажирського підйомників повинен бути передбачений пристрій для ручного розгальмовування. У разі припинення впливати на цей пристрій дія гальма повинна автоматично відновлюватися.

10. Коефіцієнт запасу гальмування в приводі механізму підіймання має бути достатнім для зупинення і утримування кабіни, платформи за всіх можливих режимів їх експлуатації (підіймання-опускання максимального вантажу, підіймання-опускання порожньої кабіни, платформи, під час монтажу) і повинен бути не менше ніж 1,5.

11. Лебідки з ручним приводом для вертикального переміщення платформи (вантажу) після введення її у віконний проріз будівлі або для виконання монтажних операцій мають бути обладнані вантажоупорним гальмом з коефіцієнтом запасу гальмування не менше ніж 1,25.

12. Конструкція підйомника повинна забезпечувати захист гальм від прямого потрапляння атмосферних опадів.

7. Противага

1. Противага повинна бути обладнана роликами, що не повинні виходити з напрямних як під час роботи, так і під час випробувань.

2. Маса противаги для підйомників з канатотяговими шкивами повинна дорівнювати 100 % маси кабіни плюс 50 % вантажопідіймальності.

3. Маса противаги для підйомників з рейковим механізмом підіймання і з барабанними лебідками не повинна перевищувати сумарну масу порожнього вантажонесучого пристрою і підвісного кабелю довжиною, рівною максимальній висоті підіймання.

4. Противага, що складається з окремих вантажів, має бути виконана таким чином, щоб зміщення кожного вантажу щодо інших було б унеможливлене.

5. На елементах противаги і баласті має зазначатися їх фактична маса.

6. Допускається застосування тільки тарованих вантажів противаги.

8. Електрообладнання

1. Напруга від джерела живлення повинна подаватися на підйомник через ввідний пристрій з ручним приводом.

2. Ввідний пристрій повинен мати пристрій для замикання його на замок у вимкненому положенні, а також покажчик положення його рукоятки ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.

3. Напруга живлення силових кіл має бути не вище 380 В змінного струму частотою 50 Гц, а кіл керування, освітлення і сигналізації - не вище 220 В. Напруга ремонтного освітлення підйомників має бути не більше 25 В.

4. Металоконструкція підйомника, а також металеві неструмопровідні частини його електрообладнання (корпуси електродвигунів, вимикачів безпеки, каркаси шаф керування, кожухи електричних апаратів тощо) мають бути заземлені.

5. Електропривід підйомника повинен відповідати таким вимогам:

зняття механічного гальма відбувається одночасно з вмиканням електродвигуна або після його ввімкнення;

вимикання електродвигуна супроводжується накладенням механічного гальма;

має унеможливлюватися самозапуск електродвигуна після відновлення напруги в мережі живлення.

6. Вимкнення електродвигуна підйомника і накладення механічного гальма має відбуватися у разі:

теплового перевантаження електродвигуна;

короткого замикання в силовому колі або колі керування;

обриві однієї з фаз мережі живлення;

спрацьовування вимикачів безпеки.

7. Кабіну підйомника необхідно обладнати:

робочим освітленням;

звуковою сигналізацією, що тонально відрізняється від автомобільних сигналів, яка вмикається машиністом;

зв’язком (телефонним або по радіоканалу) машиніста з будівельниками.

штепсельною розеткою для переносної лампи освітлення.

8. Кабіна і платформа підйомника повинні бути обладнані уловлювачами. Приведення в дію уловлювачів підйомників з провідником має здійснюватися обмежувачем швидкості. Уловлювачі вантажних підйомників можуть приводитись у дію за допомогою механічного зв’язку їх з несучими канатами.

9. Підйомники необхідно обладнати кінцевими вимикачами, які вимикають привід у разі переходу кабіною (платформою) крайніх робочих положень понад 200 мм.

10. Двері кабіни з шахти підйомників з провідником повинні мати електричні контакти, які контролюють зачинення стулок, а в тих випадках, коли двері оснащені автоматичним замком, має бути установлений контакт, який контролює його замикання.

11. У вантажопасажирських підйомниках з провідником пост керування має бути установлений у кабіні.

У підйомниках без провідника пост керування установлюється в безпечному місці і повинна бути забезпечена достатня видимість навантажувально-розвантажувальних площадок.

Дозволяється керування кількома підйомниками без провідника одним оператором із загального пульта.

12. Виносний пульт керування необхідно оснастити блокувальним пристроєм, що унеможливлює ввімкнення механізмів підйомника сторонньою особою.

13. Замість машинного приміщення дозволяється обгороджувати лебідку. Устаткування блочного приміщення є не обов'язковим. Робоче місце оператора повинно бути захищене від атмосферних опадів, утеплене і за потреби повинно мати достатньо міцне перекриття.

14. Гнучкий кабель, підвішений до кабіни (платформи), може закріплюватись на будинку або мати пристрій, який запобігає його розгойдуванню.

15. До місця керування підйомником необхідно підвести сигналізацію з усіх поверхів, на яких відбувається завантаження і розвантаження.

16. У кабіні підйомників без провідника необхідно установити сигнальний пристрій, що має бути незалежний від електроживлення підйомника, для виклику чергового персоналу.

XI. Розслідування аварій і нещасних випадків

Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце під час монтажу, демонтажу, експлуатації (використання за призначенням, технічного обслуговування, ремонту), модифікації (реконструкції чи модернізації), перевірки технічного стану (технічного огляду, експертного обстеження) обладнання, здійснюється відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про охорону праці".

Директор

Департаменту заробітної

плати та умов праці

О. Товстенко

Додаток 1

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 12 глави 2 розділу III)

НАЙМЕНША ДОПУСТИМА ВІДСТАНЬ

від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана, мобільного підйомника

Глибина котловану (канави), м

Відстань від основи укосу до найближчої опори* для ненасипного ґрунту, м

піщаного і гравійного

супіщаного

суглинного

глинистого

лесового сухого

1

1,5

1,25

1,0

1,0

1,0

2

3,0

2,4

2,0

1,5

2,0

3

4,0

3,6

3,25

1,75

2,5

4

5,0

4,4

4,0

3,0

3,0

5

6,0

5,3

4,75

3,5

3,5

*Найближча опора - край виносної опори самохідного стрілового крана, мобільного підйомника або край основи укосу баластної призми вантажопідіймального крана, що переміщується крановими коліями

Додаток 2

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 13 глави 2 розділу III)

ДОПУСТИМА ВІДСТАНЬ

до струмопровідних частин ВРУ та ПЛ, що перебувають під напругою

Напруга, кВ

Відстань від частин вантажопідіймального крана, мобільного підйомника в робочому та транспортному положеннях від стропів інших знімних вантажозахоплювальних пристроїв і вантажів, м

До 1, 6, 10, 20, 35;

1,0

60, 110;

1,5

150;

2,0

220;

2,5

330;

3,5

400, 500;

4,5

750;

6,0

800 постійного струму

4,5

Додаток 3

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 6 глави 1 розділу IV)

ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ

кранових колій опорних кранів від проектного положення

Додаток 4

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 6 глави 1 розділу IV)

ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ

кранових колій підвісних вантажопідіймальних машин від проектного положення

Додаток 5

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 8 глави 1 розділу IV)

СХЕМА

проведення вимірювань величини спрацювання та відгину полиці монорейки під час проведення її дефектації

В - первинна ширина полиці;

t - товщина стінки;

Δ В - спрацювання полиці;

f 1 - відгин полиці;

δ - первинна товщина полиці на відстані (В - t)/4 від краю;

Δδ - зменшення товщини полиці через спрацювання.

Додаток 6

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 3 глави 4 розділу IV)

АКТ

здавання-приймання наземної (надземної) кранової рейкової колії в експлуатацію

Додаток 7

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 3 глави 3 розділу VI)

ПРИЗНАЧЕНИЙ СТРОК

служби (граничний строк експлуатації) обладнання

Вид обладнання

Група класифікації (режим роботи)

Призначений строк служби (граничний строк експлуатації), рік

Крани мостового типу, у тому числі мостові перевантажувачі. Крани консольні стаціонарні і пересувні

рідко використовуваний

30(16)**

А1-А4

20 (16)**

А5

16 (16)**

А6-А7

16 (12)**

А8

12 (12)**

Крани кабельного типу

-

15

Крани портальні, крани-перевантажувачі

А1-А4

20**

А5

16**

А6-А8

12**

Крани баштові вантажопідіймальністю, т:

до 10 включно;

А4

10*

понад 10

А4

16*

Крани баштові приставні

А4

16*

Крани-лісонавантажувачі вантажопідіймальністю, т:

до 10 включно;

А5

10*

понад 10

А5

16*

Крани баштові для гідротехнічного будівництва та укладки бетону

А6

10*

А7

8*

Крани щоглові

А4

10*

Крани стрілові переносні

А1-А4

8*

Крани автомобільні, баштові автомобільні, крани-маніпулятори вантажопідіймальністю до 30 т

А1-А4

10

Крани пневмоколісні, гусеничні, короткобазові, на шасі автомобільного типу, підвищеної прохідності, причіпні вантажопідіймальністю, т:

до 16 включно;

А1-А6

11

понад 16 до 40 включно;

А1-А6

12

понад 40 до 100 включно;

А1-А4

13

понад 100

А1-А4

16

Крани залізничні вантажопідіймальністю, т:

до 25 включно;

А1-А6

12

понад 25 до 40 включно;

А1-А6

14

понад 40 до 100 включно;

А1-А4

16

понад 100 т

А1-А4

18

Крани монтажні спеціальні автомобільні вантажопідіймальністю, т:

до 10 включно;

А1-А4

10

понад 10 до 25 включно;

А1-А4

15

понад 25

А1-А4

17

Крани монтажні спеціальні пневмоколісні, гусеничні, типу тягач-кранова установка, на шасі автомобільного типу вантажопідіймальністю, т:

до 16 включно;

А1-А4

10

понад 16 до 40 включно;

А1-А4

15

понад 40 до 63 включно;

А1-А4

17

понад 63

А1-А4

20

Крани монтажні спеціальні тракторні

А1-А4

10

Крани-штабелеукладальники стелажні опорні

А4-А5

12

Підйомники мобільні (самохідні та причіпні)

-

8

Підйомники будівельні та щоглові

-

5

Лебідки і приводні колиски для підіймання працівників

-

12

Лебідки для підіймання вантажу ручні та електричні

-

6

Візки однорейкові, талі ручні та електричні

-

7

Лебідки важільні

-

4

Механізми монтажно-тягові

-

3

*Призначений строк служби (граничний строк експлуатації) зазначений для 1,5 змінної роботи. У разі роботи крана більше ніж 1,5 зміни призначений строк служби (граничний строк експлуатації) має бути відповідно скоригований.

**Для кранів, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості, агресивного середовища (пропарювальні камери, травильні відділення, зольні цехи тощо), поза залежністю від групи класифікації (режиму роботи) призначений строк служби (граничний строк експлуатації) становить 12 років.

Примітка. У дужках зазначений призначений строк служби (граничний строк експлуатації) кранів, що експлуатуються просто неба чи під навісом, у неопалюваних приміщеннях

Додаток 8

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 10 глави 3 розділу VI)

ГРАНИЧНІ НОРМИ

бракування елементів вантажопідіймальних кранів та машин

Елементи

Дефекти, за наявності яких елемент вибраковується

Металеві конструкції

1. Тріщини, розшарування металу.

2. Зменшення поперечного перерізу несучих елементів унаслідок корозії понад 20 %. У разі втрати несучим елементом поперечного перерізу від 10 % до 20 % дозволяється експлуатація зі зменшенням вантажопідіймальності.

3. Видимий зсув елементів пакета або наявність слідів зміщення болтових і заклепочних з’єднань.

4. Тріщини будь-яких розмірів у перемичках між отворами і (або), що йдуть від отворів болтових і заклепочних з’єднань.

5. Зрізання (зминання) хоч би одного болта чи заклепки.

6. Деформації металоконструкцій (скручування та надлишковий прогин прогонових балок моста і кінцевих балок, опорних, поворотних рам, стріл кранів і мобільних підйомників, відхилення від прямолінійності тощо), деформації елементів металоконструкцій (розкосів і поясів ґратчастих конструкцій, стінок і поясів коробчастих конструкцій, елементів рам тощо), що перевищують установлені норми;

7. Руйнування чи здуття елементів замкнутого перерізу внаслідок замерзання в них води

Блоки

1. Тріщини будь-якого характеру, розташування та розмірів

2. Спрацювання рівчака блока більше ніж на 40 % первинного радіуса рівчака.

3.Часткові обломи реборд більше ніж 75 мм на довжину.

4. Наявність видимого відбитка профілю каната на рівчаку

Елементи

Дефекти, за наявності яких елемент вибраковується

Барабани

1. Тріщини будь-якого характеру, розташування та розмірів.

2. Спрацювання рівчака барабана за профілем більше ніж 2 мм.

3. Зріз чи спрацювання гребеня канавки більше ніж 2 мм за висотою на довжині більше 1/3 витка.

4. Зменшення товщини стінки по дну рівчака більше ніж на 10 %

Ходові колеса кранів і візків

1. Тріщини будь-якого характеру, розташування та розмірів.

2. Спрацювання поверхні реборди на 50 % і більше від її первинної товщини. Сколи, відгини реборд.

3. Спрацювання поверхні катання колеса більше ніж 2 % діаметра. Лиски на поверхні катання.

4. Різниця діаметрів коліс, що кінематично зв’язані, більше ніж на 0,5 % (у механізмах з центральним приводом).

5. Відшарування на поверхні завтовшки більше 0,3 мм.

6. Окремі раковини завглибшки до 3 мм площею більше ніж на 3 %

Гаки

1. Тріщини та надриви на поверхні.

2. Спрацювання більше ніж на 10 % первинної висоти вертикального перерізу гака.

3. Збільшення розміру зіва гака більше ніж на 12 % первинного розміру

Шківи гальмівні

1. Тріщини та обломи, що виходять на робочі та посадкові поверхні.

2. Радіальне биття шківів більше ніж 1/1000 діаметра шківа.

3. Спрацювання робочих поверхонь шківів, зменшення товщини обода в результаті спрацювання та проточок більше ніж на 25 %, хвилі та риски завглибшки більше ніж 2 мм

Накладки гальмівні

1. Тріщини та обломи, що підходять до отворів під заклепки гальмівних накладок.

2. Спрацювання гальмівної накладки, що перевищує 50 % первинної товщини, але не більше ніж до головок заклепок

Додаток 9

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 42 глави 3 розділу VI)

КІЛЬКІСТЬ ОБРИВІВ ДРОТІВ,

за наявності яких канати подвійного звивання

вантажопідіймальних кранів та машин вибраковуються

Кількість несучих дротів у зовнішніх сталках, n

Конструкція канатів

Тип звивання

Група класифікації (режиму роботи) механізму

за гармонізованими міжнародними та європейськими стандартами (типові зразки конструкцій)

за національними стандартами

М1, М2, М3 та М4

М5, М6, М7 та М8

хрестове звивання

одностороннє звивання

хрестове звивання

одностороннє звивання

довжина ділянки

6d

30d

6d

30d

6d

30d

6d

30d

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

n ≤ 50

6 × 7 (6/1)

6 × 7(1+6)+1 × 7(1+6)

ЛК-О

2

4

1

2

4

8

2

4

6 × 7(1+6)+1 о.с.

ЛК-О

8 × 6(0+6)+9 о.с.

ЛК-О

51 ≤ n ≤ 75

6 × 19 (9/9/1)*

6 × 19(1+9+9)+1о.с.*

ЛК-О

3

6

2

3

6

12

3

6

6 × 19(1+9+9)+7 × 7(1+6)*

ЛК-О

76 ≤ n ≤ 100

18 × 7(1+6)+1о.с.

ЛК-О

4

8

2

4

8

16

4

8

101 ≤ n ≤ 120

8 × 19(9/9/1)*

6 × 19(1+6+6/6)+7 × 7(1+6)

ЛК-Р

5

10

2

5

10

19

5

10

6 × 19(12/6/1)

6 × 19(1+6+6/6)+ 1о.с.

ЛК-Р

6 × 19 (12/6+6F/1)

6 × 25(1+6; 6+12)+ 1о.с.

ЛК-3

6 × 25FS (12/12/1)*

6 × 25(1+6; 6+12)+ 7 × 7(1+6)

ЛК-3

121 ≤ n ≤ 140

8 × 16(0+5+11)+ 9 о.с.

ТК

6

11

3

6

11

22

6

11

141 ≤ n ≤ 160

8 × 19 (12/6+6F/1)

6

13

3

6

13

26

6

13

161 ≤ n ≤ 180

6 × 36 (14/7+7/7/1)*

6 × 30(0+15+15)+ 7о.с.

ЛК-О

7

14

4

7

14

29

7

14

6 × 36(1+7+7/7+14)+ 1о.с.*

ЛК-РО

6 × 36(1+7+7/7+14)+ 7 × 7(1+6)*

ЛК-РО

181 ≤ n ≤ 200

6 × 31(1+6+6/6+12)+ 1о.с.

ЛК-О

8

16

4

8

16

32

8

16

6 × 31(1+6+6/6+12)+ 7 × 7(1+6)

ЛК-О

6 × 37(1+6+15+15)+ 1о.с.*

ТЛК-О

201 ≤ n ≤ 220

6 × 41 (16/8+8/8/1)*

9

18

4

9

18

38

9

18

221 ≤ n ≤ 240

6 × 37 (18/12/6/1)

18 × 19(1+6+6/6)+ 1о.с.

ЛК-Р

10

19

5

10

19

38

10

19

241 ≤ n ≤ 260

10

21

5

10

21

42

10

21

261 ≤ n ≤ 280

11

22

6

11

22

45

11

22

281 ≤ n ≤ 300

12

24

6

12

24

48

12

24

300< n

0,04n

0,08n

0,02n

0,04n

0,08n

0,16n

0,04n

0,08n

Примітки:

1. d - діаметр каната, мм.

2. Дроти заповнення не вважаються несучими, тому не підлягають обліку. У канатів з кількома шарами сталок ураховуються дроти тільки видимого зовнішнього шару. У канатів з металевим осердям останнє розглядається як внутрішня сталка і не враховується під час підрахування кількості несучих дротів.

3. Кількість обривів не варто плутати з кількістю обірваних кінців дротів, яка може бути в 2 рази більше.

4. Клас конструкції канатів, у яких діаметр зовнішніх дротів перевищує діаметр дротів нижніх шарів, знижений та позначений зірочкою.

5. У разі роботи каната повністю або частково на блоках із синтетичного матеріалу або з металу із синтетичною футерівкою характерна поява значної кількості обривів дротів усередині каната до появи видимих ознак обривів дротів або інтенсивного спрацювання на зовнішній поверхні каната. Такі канати вибраковуються з урахуванням утрати внутрішнього перерізу.

6. Незаповнені рядки в графі "Конструкція канатів" означають відсутність конструкцій канатів з відповідною кількістю дротів. У разі появи таких конструкцій канатів, а також для канатів із загальною кількістю дротів більше 300 кількість обривів дротів, за яких канат вибраковується, визначається за формулами, наведеними у нижньому рядку таблиці, у цьому разі знайдене значення округлюється до цілого в більший бік.

7. Конструкція канатів за міжнародними стандартами: знаком "/" відокремлено один шар дротів від іншого або в одному шарі відокремлені дроти різного діаметра;

кількість дротів сталок указано від периферії до центра каната;

F - канати з дротами заповнення, SF - канати з синтетичним осердям

Додаток 10

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 42 глави 3 розділу VI)

КІЛЬКІСТЬ ОБРИВІВ ДРОТІВ,

за наявності яких канати подвійного звивання мобільних,

будівельних і щоглових підйомників відбраковуються

Кількість несучих дротів у зовнішніх сталках, n

Конструкція канатів

Тип звивання

Хрестове звивання

Одностороннє звивання

за гармонізованими міжнародними та європейськими стандартами (типові зразки конструкцій

за національними стандартами

довжина ділянки

6d

30d

6d

30d

51 ≤ n ≤ 75

6x19 (9/9/1)*

6х19(1+9+9)+1о.с.*

ЛК-О

3

6

2

3

6х19(1+9+9)+7х 7(1+6)*

ЛК-О

101 ≤ n ≤ 120

8x19(9/9/1)*

6х19(1+6+6/6)+7х 7(1+6)

ЛК-Р

5

10

2

5

6x19(12/6/1)

6х19(1+6+6/6)+1о.с.

ЛК-Р

6x19 (12/6+6F/1)

6х25(1+6; 6+12)+ 1о.с.

ЛК-3

6x25FS (12/12/1)*

6х25(1+6; 6+12)+ 7х7(1+6)

ЛК-3

161 ≤ n ≤ 180

6x36 (14/7+7/7/1)*

6х36(1+7+7/7+14)+ 1о.с.*

ЛК-РО

7

14

4

7

6х36(1+7+7/7+14)+ 7х7(1+6)*

ЛК-РО

181 ≤ n ≤ 200

6х37(1+6+15+15)+ 1о.с.*

ТЛК-О

8

16

4

8

Примітки:

1. n - кількість несучих дротів у зовнішніх сталках каната; d - діаметр каната, мм.

2. Дроти заповнення не вважаються несучими, тому не підлягають обліку. У канатів з кількома шарами сталок ураховуються дроти тільки видимого зовнішнього шару. У канатів з металевим осердям останнє розглядається як внутрішня сталка і не враховується під час підрахування кількості несучих дротів.

3. Кількість обривів не слід плутати з кількістю обірваних кінців дротів, яка може бути в 2 рази більше.

4. Клас конструкції канатів, у яких діаметр зовнішніх дротів перевищує діаметр дротів нижніх шарів, знижений та позначений (*).

5. Конструкція канатів за міжнародними стандартами:

знаком "/" відокремлено один шар дротів від іншого або в одному шарі відокремлені дроти різного діаметра;

кількість дротів сталок указано від периферії до центра каната;

"F" - канати з дротами заповнення, FS - канати із синтетичним осердям

Додаток 11

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 42 глави 3 розділу VI)

НОРМИ

бракування каната залежно від поверхневого спрацювання або корозії

Додаток 12

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 50 глави 3 розділу VI)

НОРМИ

бракування знімних вантажозахоплювальних пристроїв

Додаток 13

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 16 глави 5 розділу VI)

ФОРМА ВАХТОВОГО ЖУРНАЛУ

машиніста вантажопідіймального крана, машини, підйомника

Додаток 14

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 20 глави 2 розділу VII)

СИГНАЛИ ,

які подають за допомогою рук, що застосовуються під час переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами

Додаток 15

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 1 глави 4 розділу VII)

НАРЯД-ДОПУСК

на проведення робіт вантажопідіймальним краном і мобільним підйомником поблизу повітряних ліній електропередачі

Додаток 16

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 9 глави 6 розділу VII)

СИГНАЛИ ,

які подають за допомогою рук, що застосовуються під час роботи мобільного підйомника

Додаток 17

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 4 глави 6 розділу VIII)

КІЛЬКІСТЬ ПРОКОЛІВ

основної вітки каната кожною повною сталкою під час заплітання

Діаметр сталевого каната, мм

Кількість проколів кожною повною сталкою, не менше

До 14 включ.

Понад 14 " 27 "

" 27 " 60 "

4

5

6

Додаток 18

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 8 глави 6 розділу VIII)

МІНІМАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ

використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната) вантажопідіймальних кранів і машин

Група класифікації (режиму роботи) механізму

Рухомі канати

Нерухомі канати

Z р

М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8

3,15

3,35

3,55

4,00

4,50

5,60

7,10

9,00

2,5

2,5

3,0

3,5

4,0

4,5

5,0

5,0

Додаток 19

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 8 глави 6 розділу VIII)

МІНІМАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ

використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната) для стрілових самохідних кранів

Група класифікації (режиму роботи) крана *

Рухомі канати

Нерухомі канати

підіймання вантажу

підіймання, опускання стріли

зміни довжини стріли

під час монтажу

під час експлуатації

під час монтажу

група класифікації (режиму роботи) механізму

Z р

група класифікації (режиму роботи) механізму

Z р

група класифікації (режиму роботи) механізму

Z р

Z р

Z р

Z р

А1

А3

А4

М3

М4

М5

3,55

4,00

4,50

М2

М3

М3

3,35

3,55

3,55

М1

М2

М1**

3,15

3,35

3,15

3,05

3,0

2,73

* Для автомобільних кранів вантажопідіймальністю до 16 т включно приймається група класифікації (режиму роботи) А3.

** Без вантажу

Додаток 20

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 1 глави 7 розділу VIII)

КОЕФІЦІЄНТИ

вибору діаметрів барабана (h 1 ), блока (h 2 ), зрівняльного блока (h 3 )

Група класифікації (режиму роботи) механізму

Коефіцієнти вибору діаметрів

барабана h 1

блока h 2

зрівняльного блока h 3

М1

М2

М3

М4

М5

М6

М7

М8

11,2

12,5

14,0

16,0

18,0

20,0

22,4

25,0

12,5

14,0

16,0

18,0

20,0

22,4

25,0

28,0

11,2

12,5

12,5

14,0

14,0

16,0

16,0

18,0

Додаток 21

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 3 глави 8 розділу VIII)

МІНІМАЛЬНІ КОЕФІЦІЄНТИ

запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів щодо руйнівного навантаження

Тип ланцюга

Група класифікації (режиму роботи) механізму

М1, М2

М3-М8

Вантажний пластинчастий

3

5

Вантажний зварний і якірний, що працюють на рівному барабані, або для підвішування вантажопідіймальних магнітів тощо

3

6

Вантажний зварний, що працює на зірочці (калібрований)

3

8

Додаток 22

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 3 глави 9 розділу VIII)

СТУПІНЬ ЗАХИСТУ

і категорія розміщення електроустаткування

Додаток 23

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 25 глави 17 розділу VIII)

МІНІМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА

використання каната Z p і коефіцієнта вибору діаметра h кранів кабельного типу

Додаток 24

до Правил охорони праці під час

експлуатації вантажопідіймальних

кранів, підіймальних пристроїв

і відповідного обладнання

(пункт 6 глави 21 розділу VIII)

МІНІМАЛЬНІ КОЕФІЦІЄНТИ

використання канатів (мінімальні коефіцієнти запасу міцності канатів) Z p кранів-маніпуляторів

Група класифікації (режиму роботи) механізму

Рухомі канати

Нерухомі канати

Z р

М3

М4

М5

М6

3,55

4,00

4,50

5,60

3,0

3,5

4,0

4,5

← попередня частина · частина 2 з 2