Система забезпечення антитерористичної захищеності повинна забезпечувати реалізацію таких цілей:
1) в умовах повсякденного функціонування:
підтримка визначених умов комфортності життєдіяльності осіб, що перебувають на об’єкті;
виявлення і усунення причин та умов, що сприяють вчиненню терористичних актів;
завчасне виявлення терористичних загроз та терористичних посягань на об’єкті та передача інформації суб’єктам боротьби з тероризмом для вжиття відповідних заходів;
проведення підготовки, навчання і тренування (як теоретичних, так і практичних) з питань реагування на терористичні загрози та посягання персоналу об’єкта, який виконує посадові обов’язки, пов’язані із функціонуванням об’єкта, а також навчання населення, яке може потрапити у зону ураження (проведення закладами вищої освіти СБУ підготовки, навчання і тренування керівників об’єктів з питань реагування на терористичні загрози та посягання);
2) в умовах загрози вчинення або вчинення терористичного акту:
зниження ризику завдання шкоди життю та здоров’ю людей, обладнанню, а також об’єкту в цілому;
організація оповіщення та евакуації осіб, що перебувають на об’єкті та прилеглій до нього території;
укриття персоналу об’єкта у захисних спорудах цивільного захисту;
мінімізація та ліквідація наслідків терористичного акту.
Для досягнення зазначених цілей система забезпечення антитерористичної захищеності повинна включати:
санкціонований (контрольований) прохід (проїзд) осіб (транспортних засобів) на об’єкт;
запобігання несанкціонованому проникненню осіб у зони загального та обмеженого доступу об’єкта (в окремі функціональні зони, приміщення, на поверхи, до критично важливих точок тощо);
запобігання створенню передумов для вчинення актів кібертероризму за рахунок несанкціонованого отримання будь-якими особами, групами та організаціями віддаленого чи безпосереднього доступу до комунікаційних та технологічних систем об’єкта з метою порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації, що в них обробляється (для об’єктів, які підлягають кіберзахисту відповідно до вимог Закону України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”);
запобігання витоку технічними каналами за межі об’єкта інформації з обмеженим доступом;
запобігання спробам пронесення і провезення на об’єкт заборонених речовин і предметів, які можуть бути використані для вчинення терористичного акту;
запобігання використанню надзвичайних ситуацій для проникнення на об’єкт;
здійснення інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
виявлення змін обстановки, які можуть бути пов’язані з підготовкою до протиправних дій на об’єкті та прилеглій до нього території;
своєчасну передачу інформації суб’єктам охоронної діяльності, що забезпечують охорону об’єкта, та регіональним органам СБУ, Національної поліції, ДСНС, а також у разі потреби іншим суб’єктам боротьби з тероризмом;
своєчасне реагування на надзвичайні ситуації;
термінове оповіщення осіб, що перебувають на об’єкті та прилеглій до нього території, щодо безпечної та безперешкодної евакуації;
організацію здійснення об’єктивного контролю за діями персоналу об’єкта, у тому числі можливих орендарів об’єкта;
відновлення штатного режиму функціонування (відбудови) об’єкта після терористичного акту.
Зазначені цілі повинні досягатися шляхом створення протягом усього життєвого циклу об’єктів систем управління доступу та контролю за діями виробничих та інших підрозділів, застосування превентивних дій, використання технічних систем, підсистем і засобів, здійснення на об’єктах заходів з криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту комунікаційних та технологічних систем, протидії технічним розвідкам (за наявності об’єктів протидії), передбачених законодавством у сферах забезпечення кібербезпеки, захисту інформації, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Вимоги до системи управління доступом та контролю визначаються керівником державного органу, органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить об’єкт, керівником юридичної особи, яка є власником об’єкта або використовує його відповідно до законодавства, чи фізичною особою, яка є власником об’єкта або використовує його на інших законних підставах.
Визначення загальних вимог, взаємозв’язок та послідовність дій суб’єктів державної системи фізичного захисту та інших заінтересованих органів щодо фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання” та інших нормативно-правових актів, виданих на його виконання.