Моніторинг та оцінка
Моніторинг соціального супроводження здійснюється обласними ЦСССДМ та Держсоцслужбою.
Основою моніторингу є планова звітна та оперативна документація, інформація, яка подається в обласні ЦСССДМ, Держсоцслужбу.
Щороку соціальним працівником готується інформація про ефективність функціонування прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу та розвитку прийомних дітей/дітей вихованців, з якою ознайомлюється хоча б один з прийомних батьків/ батьків-вихователів та яка затверджується директором відповідного ЦСССДМ. Після цього інформація, за відповідною формою, подається до служби у справах неповнолітніх за місцем проживання прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу.
Критеріями успішності соціального супроводження, які визначаються на підставі результатів планів соціального супроводження, оцінки ефективності функціонування прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу, досліджень щодо розвитку та адаптації прийомної дитини/вихованця, відповідних документів, які зберігаються в особових справах сім'ї та дитини, довідок від різних підприємств, установ та організацій, звітів соціального працівника тощо є:
задоволення фундаментальних життєвих потреб дитини (безпеки, житла, якісної їжі) та забезпечення належних побутових умов (одяг, окреме робоче місце, місце для сну та відпочинку тощо);
використання ресурсів та потенціалу громади для повноцінного розвитку дитини, її успішної соціалізації;
досягнення в особистісному розвитку дитини (покращення показників навчання, залучення до гурткової роботи, спортивних секцій, громадських формувань, наявність успіхів у формуванні соціальних навичок);
забезпеченість належного догляду за збереженням здоров'я дитини, прийняття, у разі необхідності, адекватних заходів щодо його поліпшення;
достатній рівень підготовленості дитини до самостійного життя (сформованість професійних планів, вирішення/знання шляхів розв'язання житлової проблеми, уміння розпоряджатися коштами, сформованість вміння вибудовувати стосунки, уникати небезпечних ситуацій, вести здоровий спосіб життя; здатність до прийняття самостійних рішень та відповідальності за них; працелюбність, наявність друзів, уміння співпрацювати);
володіння навичками самообслуговування (наявність практичних навичок самостійно їсти, одягатися; прибирати кімнату, мити посуд; користуватися побутовою технікою; самостійно приготувати нескладну їжу, сформованість навичок особистої гігієни відповідно до віку тощо);
достатній рівень самоусвідомлення, самоідентифікації дитини (володіння дитиною рідною мовою, можливість, бажання відкрито сповідувати свою релігію; відчуття себе окремою особистістю, яку цінують; позитивне сприйняття своїх здібностей, теперішньої ситуації, загалом відчуття приналежності до родини, громади; знання дитиною своїх кровних родичів чи інформації про них; належна самооцінка та позитивне світосприйняття; усвідомлення культурної та релігійної належності);
установлення та розвиток стосунків дитини з біологічною сім'єю, повернення до біологічної сім'ї (при відсутності заборони на такі стосунки згідно з рішенням суду);
самопочуття дитини в сім'ї (упевненість, комфортність, прив'язаність до членів сім'ї, позитивна думка про них, дружні стосунки з усіма або з окремими членами сім'ї);
відсутність/успішне вирішення/попередження гострих конфліктів, неадекватних відносин у прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу;
виконання прийомними батьками/батьками-вихователями плану соціального супроводження;
дотримання прийомними батьками/батьками-вихователями умов договору про організацію діяльності прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу;
наявність позитивного морально-психологічного клімату в прийомній сім'ї/дитячому будинку сімейного типу (стосунки довіри, взаємоповаги між прийомними та рідними дітьми, іншими членами сім'ї, родичами; залучення обох батьків до процесу виховання, відсутність розчарування, невиправданих очікувань).
Перший заступник директора Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді В.С.Вовк