Площа основи будівлі визначається шляхом множення її довжини на ширину, значення яких використовуються при обчисленні периметра будівлі; при цьому довжина і ширина будівлі приймаються за зовнішнім обміром її горизонтального перетину на рівні першого поверху вище цоколю, включаючи шар штукатурки чи облицювання.
Площа основи окремого блока спареного будинку визначається як площа його горизонтального перетину на рівні першого поверху вище цоколю, утворена зовнішнім обміром трьох зовнішніх стін і вісевою лінією внутрішньої стіни будинку, що розмежовує будинок на блоки.
У тих випадках, коли будівля в плані являє собою складну геометричну фігуру, останню при вимірі слід розбити на прості геометричні фігури (прямокутники, трикутники і т.ін.), а площу основи визначати як суму площ цих фігур. Площа основи будівлі (чи її частини), розташованої на стовпах, визначається як горизонтальна проекція перетину будівлі (її частини) на рівні підлоги нижнього перекриття поверху, що спирається безпосередньо на стовпи. При цьому площа під будинком (його частиною), розташованим на стовпах, а також проїзди під ним до площі будинку не зараховуються.
Площа відкритого навісу визначається як горизонтальна проекція його покрівлі.