Визначення вартості заміщення (відтворення) нежитлових приміщень на підставі укрупнених показників вартості відтворення об'єктів-аналогів, наведених у Збірнику, може проводитися з використанням укрупненого показника вартості заміщення (відтворення) 1 м - 3 будівельного об'єму будинку, у якому розташовані такі приміщення, або 1 м - 2 загальної корисної площі нежитлових приміщень. При цьому пріоритетним є використання укрупненого показника вартості заміщення (відтворення) 1 м - 3 будівельного об'єму попереднього оціненого відповідно до розділу V цього Порядку будинку (блока, секції), у якому розміщені такі приміщення, та їх корисного об'єму.
У разі оцінки нежитлових приміщень, розміщених у підземній частині будинку (блока, секції), або оцінки нежитлових приміщень павільйонного типу (без перегородок, внутрішніх дверей, з неповним інженерним обладнанням), зокрема паркінгів, до вартості заміщення (відтворення) 1 м - 3 об'єму будинку (блока, секції) застосовується коефіцієнт 0,8.
Під час відбору об'єктів-аналогів перевага віддається таким типам (типорозмірам) з нежитловими приміщеннями:
з однаковим функціональним призначенням;
з подібним внутрішнім опорядженням і складом інженерного обладнання:
з найближчими значеннями корисної площі нежитлових приміщень, що підлягають оцінці, і площі таких приміщень об'єкта-аналога.
У разі коли поверховість, конструктивно-технологічні характеристики стін, клас якості (капітальність), категорія внутрішнього опорядження, умови будівництва і перелік інженерного обладнання будинку (блока, секції) з оцінюваними нежитловими приміщеннями збігаються з відповідними показниками об'єкта-аналога, а будівельний об'єм, висота поверху і площа нежитлових приміщень відрізняються від відповідних показників об'єкта-аналога не більше ніж на 35 відсотків, визначення вартості заміщення нежитлових приміщень може здійснюватися за укрупненими показниками вартості загального будівельного об'єму будинку чи будівельного об'єму нежитлових приміщень відібраного об'єкта-аналога з унесенням поправок на відмінність конструктивних елементів і видів робіт оцінюваних нежитлових приміщень від нежитлових приміщень об'єкта-аналога.
У разі оцінки нежитлових приміщень, які розташовані нижче позначки чистої підлоги першого поверху, де також розміщені допоміжні приміщення, що забезпечують експлуатацію та побутове обслуговування таких нежитлових приміщень, розрахунковий об'єм оцінюваних нежитлових приміщень визначається за формулою:
V* (р)н.ж.п. =V* н.ж.п.(-) хК п.ч. ,
де
V* н.ж.п.(-)
-
корисний об'єм нежитлових приміщень, розташованих нижче позначки чистої підлоги першого поверху.
У разі оцінки нежитлових приміщень, які розташовані вище позначки чистої підлоги першого поверху, експлуатація та побутове обслуговування яких забезпечується допоміжними приміщеннями, їх розрахунковий об'єм визначається за формулою:
V* (р)н.ж.п. =V* н.ж.п.(+) хК п.ч. хК* v ,
де
V* н.ж.п.(+)
-
корисний об'єм нежитлових приміщень, розташованих вище позначки чистої підлоги першого поверху;
К* v
-
поправний коефіцієнт, що додатково до об'єму таких нежитлових приміщень ураховує об'єм допоміжних приміщень, розташованих вище позначки чистої підлоги першого поверху, який визначається за формулою:
де
V б(+)
-
будівельний об'єм оцінюваного будинку вище позначки чистої підлоги першого поверху;
S кв.б.
-
загальна площа всіх квартир будинку;
S* н.ж.п(+)
-
корисна площа нежитлових приміщень будинку, розташованих вище позначки чистої підлоги першого поверху;
h п.б.
-
середньозважена висота поверху будинку.
У разі оцінки нежитлових приміщень, які розташовані вище позначки чистої підлоги першого поверху, експлуатація та побутове обслуговування яких забезпечується лише допоміжними приміщеннями, що розташовані нижче позначки чистої підлоги першого поверху, поправний коефіцієнт К* v дорівнює 1.
За відсутності інформації про загальну корисну площу всіх квартир будинку, у якому розміщені оцінювані нежитлові приміщення з допоміжними приміщеннями для житлової і нежитлової частин будинку, коефіцієнт К* v визначається в порядку, наведеному в пункті 3 цього розділу.