У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
біологічна безпека (біобезпека) - безперервний процес оцінки та управління ризиком, спрямований на уникнення або мінімізацію ризиків мікробіологічного інфікування, що може викликати хвороби людей або тварин чи внаслідок якого тварини стають непридатними для використання у сільському господарстві або будь-якого іншого використання;
господарство - будівлі, споруди, ферми, будь-яке інше місце на території України, де перебувають, розводяться та утримуються тварини з сільськогосподарською метою;
демаркаційна зона - територія розмежування господарства від зовнішніх територій та об’єктів. Може слугувати для перевантаження вантажів, у тому числі живих тварин, розміщення дезінфікуючих бар’єрів (мийно-дезінфікуючих блоків) та має обмежений доступ з обох боків;
закритий режим роботи - комплекс адміністративно-господарських заходів, спрямованих на недопущення занесення на територію господарства збудників інфекційних захворювань тварин, який, зокрема, передбачає створення суцільної огорожі території господарства, наявність ветсанпропускника, діючих дезбар’єрів, дезкилимків, особливий режим роботи персоналу;
знезараження - комплекс заходів, спрямованих на знищення або видалення збудників заразних хвороб;
знищення - механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка та розміщення (захоронення) продукції або її залишкових компонентів у спеціально визначених місцях з метою зниження ризиків поширення будь-яких інфекційних хвороб;
компартменталізація - визначення задекларованого оператором потужності окремого ветеринарно-санітарного статусу щодо однієї або кількох хвороб, стосовно яких запроваджено заходи нагляду, контролю та біологічної безпеки шляхом оцінки відповідності плану біологічної безпеки вжитим заходам;
план біологічної безпеки - документ, що визначає потенційні шляхи занесення та розповсюдження хвороби або хвороб у зонах чи компартменті, з вичерпним переліком заходів, які вживаються та плануються з метою мінімізації ризиків, пов’язаних із хворобою або хворобами, відповідно до національних ветеринарно-санітарних вимог та рекомендацій відповідних міжнародних організацій;
рівень біобезпеки - ступінь відповідності ветеринарно-санітарним вимогам, правилам та критеріям, дотримання яких спрямоване на унеможливлення занесення (або винесення) збудників інфекційних та/або інвазійних хвороб тварин, що визначається компетентним органом.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про ветеринарну медицину».