Зони охоронюваного ландшафту є природною чи переважно природною територією за межами території пам’ятки, охоронної зони та/або зони регулювання забудови, з якою пам’ятка, комплекс (ансамбль) пам’яток та історично сформована територія, на якій збереглася значна кількість об’єктів культурної спадщини, мають активний візуальний зв’язок. Вона визначається для збереження і відновлення природних утворень, які є характерним історично сформованим середовищем сприйняття таких об’єктів культурної спадщини.
У межах зони охоронюваного ландшафту здійснюються заходи щодо збереження природних та культурних ландшафтів, забезпечується охорона особливостей рельєфу, водоймищ, рослинності, відтворення їх історичного вигляду, збереження візуальних зв’язків пам’яток, комплексів (ансамблів) пам’яток, проводиться захист берегових, лукових територій від зсувів та розмиву, укріплення схилів, ярів, їх озеленення, проведення інших природоохоронних заходів, знесення чи візуальне перетворення будівель, споруд і насаджень, що спотворюють такий ландшафт.
У зоні охоронюваного ландшафту забороняється виконання шляхових і земляних робіт, які руйнують ландшафт, що охороняється. У зоні охоронюваного ландшафту встановлюються заборона нового будівництва та обмеження реконструкції існуючих будівель та споруд із забороною збільшення їх висоти та площі забудови. Реконструкція дисгармонійних будівель та споруд дозволяється виключно у разі, коли вона приводить до зменшення відхилень до встановлених режимів використання зони охоронюваного ландшафту, у тому числі висотних та планувальних обмежень.
Розмір зони охоронюваного ландшафту визначається з урахуванням візуально-пейзажних зв’язків пам’яток, комплексів (ансамблів) пам’яток та їх територій з природними складовими навколишнього природного середовища і встановлюється з урахуванням природних та антропогенних розпланувальних рубежів.