Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:
1) вчинення страхувальником та/або вигодонабувачем навмисних дій, що призвели до настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням громадянського чи службового обов'язку, необхідною обороною (без перевищення її меж) або захистом майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Дії страхувальника та/або вигодонабувача, на користь якого укладено договір обов'язкового страхування, кваліфікуються відповідно до законодавства;
2) вчинення страхувальником та/або вигодонабувачем умисного злочину, що призвело до настання страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо недостовірних відомостей про предмет страхування або про факт настання страхового випадку;
4) відшкодування страхувальникові в повному обсязі збитків за майновим страхуванням особою, винною у їх заподіянні;
5) несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважної причини або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Договором обов'язкового страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за умови, що вони не суперечать закону або цим Порядку та правилам.