Планування капітальних видатків здійснюється виходячи із пріоритетності та обґрунтованості потреби.
При плануванні видатків на придбання обладнання і предметів довгострокового користування враховуються фактична наявність виробничого обладнання і предметів довгострокового користування на початок планового року, планове вибуття необоротних активів у зв’язку з їх фізичним та моральним зносом (за результатами щорічної інвентаризації), інтенсивність використання об’єктів основних засобів, пов’язана з переходом на нові організаційні, виробничі структури і технології, строк корисного використання (експлуатації) об’єктів. Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2001 року № 332.
Для визначення потреби у необоротних активах також аналізуються: необхідність додаткових площ та потужності або фізичної продуктивності об’єкта основних засобів для збільшення обсягів діяльності та якості обслуговування.
Планування та використання коштів на поточний та капітальний ремонт здійснюється з урахуванням Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за № 1046/9645.