Рішення, передбачені підпунктами “а” - “в” пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та підпунктами “а” - “в” пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, виконуються суб’єктом розгляду скарги у межах компетенції, визначеної Законами.
Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації буде визнано за необхідне проведення правоохоронними органами перевірки зазначених у відповідній скарзі обставин, Мін’юст чи відповідний територіальний орган надсилає відповідні відомості правоохоронним органам для проведення перевірки таких відомостей та вжиття в межах їх компетенції відповідних заходів реагування щодо припинення порушення закону.
Рішення, передбачені підпунктами “г” і “ґ” пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та підпунктами “г” і “ґ” пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, виконуються технічними адміністраторами реєстрів.
У разі виявлення під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтями 166 - 11 та 166 - 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Мін’юст чи відповідний територіальний орган складає протокол про адміністративне правопорушення у порядку, визначеному Мін’юстом. При цьому державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання суб’єктом державної реєстрації, нотаріусом засвідченої в установленому законодавством порядку копії рішення Мін’юсту чи його територіального органу, зобов’язана прибути до Мін’юсту чи відповідного територіального органу для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Рішення, передбачені Порушення державним реєстратором, уповноваженою особою суб’єкта державної реєстрації встановленого абзацом другим цього пункту строку є підставою для прийняття Мін’юстом рішення, передбаченого підпунктом “е” “ґ” пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та та/або підпунктом “е” “ґ” пункту 2 частини шостої статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, виконуються керівником органу, в якому працює посадова особа, відповідно до вимог законодавства.формувань”.
{Пункт 15 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 345 від 01.06.2016 }