У цьому Порядку використовуються такі терміни та визначення:
Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки - комплекс організаційної, науково-технічної та експертно-аналітичної діяльності, яка проводиться спеціально вповноваженим органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки - Держатомрегулюванням України з метою незалежної оцінки рівня технічної безпеки у сфері використання ядерної енергії, з урахуванням усіх факторів, що спричиняють ядерну та радіаційну небезпеку для здоров'я людини та довкілля, включаючи забезпечення фізичного захисту. Ця експертиза проводиться зокрема при здійсненні:
дозвільної діяльності;
комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва.
Відповідальна експертна організація - державне підприємство "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки", що перебуває у сфері управління Держатомрегулювання України та призначене для здійснення науково-технічної та експертно-аналітичної підтримки регулювальної діяльності.
Експерт - юридична або фізична особа, що залучається до виконання державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулюванням України, має необхідні ресурси, кваліфікацію та досвід науково-технічної діяльності у відповідній спеціалізації з оцінки факторів, які впливають на безпеку у сфері використання ядерної енергії, відповідальна за якість та результати експертизи.
Замовник проекту (далі - замовник) - суб'єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії, який згідно з установленими вимогами подає для проведення державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки або комплексної державної експертизи відповідну документацію.
Інші терміни використовуються у значеннях, установлених Законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ) і "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" ( 1370-14 ).