Ст. pd1_23. Порядок організації здійснення поховань (перепоховань у випадку встановлення особи) на…, п. 23

Про затвердження Порядку організації здійснення поховань (перепоховань у випадку встановлення особи) на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі невпізнаних тіл (останків) військовослужбовців, поліцейських, які загинули (померли) внаслідок збройної агресії проти України · порівняння редакції від 2024-12-20 з редакцією від 2026-10-14

Абзаців змінено: 0, вилучено: 1, додано: 8, без змін: 0.

За результатами розгляду документів, зазначених у пункті 21 цього Порядку, та інформації, наданої МВС відповідно до пункту 22 цього Порядку, державна установа протягом 10 робочих днів з дати надходження відповіді від МВС приймає рішення про укладення договору про перепоховання або про відмову в укладенні такого договору, про що повідомляє особі, яка ініціювала перепоховання, листом в паперовій чи електронній формі (за технічної можливості). У разі відмови в укладенні договору про перепоховання у листі зазначається обґрунтована підстава відповідно до пункту 24 цього Порядку.

Державна установа відмовляє в задоволенні заяви про залишення останків загиблої (померлої) особи на місці їх поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі у разі, коли:

встановлена загибла (померла) особа з числа невпізнаних тіл (останків) загиблих (померлих) осіб не належить до осіб, визначених частиною першою статті 15 - 1 Закону;

документи, зазначені в абзацах другому — п’ятому пункту 19 цього Порядку, подано не в повному обсязі або виявлено невідповідності (помилки) в таких документах та особа не усунула недоліки у встановлений строк;

спеціальною комісією прийнято рішення про відсутність підстав для залишення останків ідентифікованої (встановленої) загиблої (померлої) особи на місці їх поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі;

наявне волевиявлення загиблої (померлої) особи, виражене нею за життя, щодо побажання бути похованому в іншому місці, крім Національного військового меморіального кладовища, військового меморіального кладовища.

У разі коли виконавцем волевиявлення загиблої (померлої) особи або особою, яка зобов’язалася поховати загиблу (померлу) особу відповідно до законодавства, а у разі їх відсутності — відповідною обласною, Київською міською державною адміністрацією (військовою адміністрацією) подано копії документів, зазначених в абзацах другому — п’ятому пункту 19 цього Порядку, не в повному обсязі або виявлено невідповідності (помилки) в таких документах, державна установа приймає рішення про залишення заяви без руху, про що повідомляє особі, що ініціювала перепоховання, з дотриманням положень, передбачених статтею 43 Закону України “Про адміністративну процедуру”, із зазначенням виявлених недоліків та строку для їх усунення.

У разі неусунення недоліків у встановлений строк державна установа приймає рішення про відмову в задоволенні заяви про залишення останків загиблої (померлої) особи на місці їх поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі.

Рішення державної установи про відмову в задоволенні заяви про залишення останків загиблої (померлої) особи на місці їх поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі оформлюється відповідно до статті 71 Закону України “Про адміністративну процедуру”, в якому зазначаються, зокрема, строки і порядок його оскарження.

Закреслене — текст редакції від 2024-12-20, підкреслене — текст редакції від 2026-10-14. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2024-12-20 або 2026-10-14.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.