Терміни у цьому Порядку вживаються у таких значеннях:
бойова психічна травма - патологічний стан центральної нервової системи, що виникає внаслідок впливу чинників бойового стресу та зумовлює дезорганізацію поведінки особи, що постраждала;
бойовий стрес - фізіологічні та психічні реакції особи на бойову обстановку, що супроводжуються емоційною напругою, змінами поведінки та фізіологічними проявами, які можуть мати як адаптивний, так і дезадаптивний характер;
військовий психолог - посадова особа підрозділів психологічної підтримки персоналу, яка має відповідний рівень освіти та здійснює проведення заходів психологічної допомоги військовослужбовцям;
психічне здоров’я військовослужбовця - складова його загального здоров’я, що дозволяє йому реалізувати власний потенціал, впоратися з життєвими труднощами, продуктивно виконувати свої службові обов’язки та робити власний внесок у життя свого підрозділу;
психологічна готовність військовослужбовця - система мотиваційних та вольових характеристик особистості, моральної та ціннісної налаштованості, а також її професійної компетенції, що забезпечує здатність діяти усвідомлено, ефективно та результативно в умовах виконання службово--бойових завдань;
психологічна декомпресія - комплекс психологічних та медико-психологічних заходів, які проводяться з військовослужбовцями після виведення (відведення) військової частини (підрозділу) або окремих військовослужбовців з району виконання завдань за призначенням для відновлення їх психічного і фізичного стану та соціальної реадаптації;
психологічна підтримка - діяльність визначених структур і посадових осіб у підрозділах Міноборони, спрямована на профілактику психогенних втрат, підвищення стійкості та адаптивних можливостей військовослужбовців під час проходження військової служби;
психологічна стійкість - здатність людини чинити опір негативним стресовим факторам, зберігати контроль над емоціями, поведінкою і прийняттям рішень;
психологічне відновлення - комплекс заходів психологічного характеру, спрямованих на збереження, відновлення та корекцію психічних функцій військовослужбовців, які зазнали впливу психотравматичних подій і постраждали внаслідок цього;
психологічне діагностування - оцінка актуального психічного стану та індивідуально-психологічних особливостей окремого військовослужбовця та соціально-психологічних процесів у військових підрозділах;
психологічний дебрифінг - структурований метод психологічної допомоги, який проводиться з групою військовослужбовців, які спільно пережили психотравматичну ситуацію, має за мету зниження тяжкості психологічних наслідків та профілактику розвитку ознак посттравматичного стресового розладу;
психогенні втрати - зменшення або втрата боєздатності військовослужбовцями внаслідок впливу факторів службового та/або бойового стресу;
психотравматична подія (ситуація) - екстремальна критична подія або низка подій із загрозою для життя, здоров’я чи гідності людини, яка може мати значний негативний (екстремальний психогенний) вплив на її особистість та психічне здоров’я;
пункт психологічної допомоги - визначене та облаштоване в установленому порядку місце, призначене для надання психологічної допомоги військовослужбовцям військових частин (підрозділів) під час виконання завдань за призначенням;
службовий стрес - фізіологічні та психічні реакції особи, що виникають під час військової служби через суб’єктивно надмірні психічні та фізичні навантаження.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, визначених у Законах України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та інших нормативно-правових актах у сфері охорони психічного здоров’я.