МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
08.05.2026 № 599
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 травня 2026 року
за № 728/46122
Про затвердження Порядку організації надання перинатальної та неонатальної допомоги
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України
№ 703 від 28.05.2026}
Відповідно до частини дев’ятої статті 33, статті 58 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», підпункту 3 пункту 26 операційного плану заходів з реалізації у 2025–2027 роках Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2025 року № 34-р, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою забезпечення безперервного, якісного та безпечного ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду, надання медичної допомоги новонародженим
НАКАЗУЮ :
1. Затвердити Порядок організації надання перинатальної та неонатальної допомоги, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 жовтня 2011 року № 726 «Про вдосконалення організації надання медичної допомоги матерям та новонародженим у перинатальних центрах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 січня 2012 року за № 68/20381.
3. Департаменту медичних послуг (Валерії Соручан) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України, після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Євгенія Гончара.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
{Наказ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
Заступник Міністра —
головний державний санітарний лікар
України
Ігор КУЗІН
ПОГОДЖЕНО:
Уповноважений Верховної Ради України
з прав людини
Голова Спільного представницького органу
об’єднань профспілок
Керівник Секретаріату
Спільного представницького органу
сторони роботодавців на національному рівні
Дмитро ЛУБІНЕЦЬ
Сергій БИЗОВ
Руслан ІЛЛІЧОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
08 травня 2026 року № 599
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 травня 2026 року
за № 728/46122
Порядок
організації надання перинатальної та неонатальної допомоги
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає основні організаційні засади функціонування закладів охорони здоров’я (далі — ЗОЗ), які надають перинатальну та неонатальну допомогу, з метою забезпечення безперервного, якісного та безпечного ведення вагітності, пологів, післяпологового періоду, надання медичної допомоги новонародженим відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
2. Регіональна система організації надання перинатальної та неонатальної допомоги, викладена в цьому Порядку, побудована за трирівневою моделлю з урахуванням адміністративно-територіального устрою, демографічної структури та географічних особливостей.
3. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
мережа ЗОЗ, які надають перинатальну допомогу (далі — перинатальна мережа) — це сформована та функціонально взаємопов’язана сукупність ЗОЗ різних рівнів, спроможних надавати медичну допомогу вагітним, роділлям, породіллям, матерям та новонародженим відповідно до трирівневої моделі, у межах якої забезпечується реалізація рівнів надання перинатальної та неонатальної допомоги;
неонатальна допомога — це спеціалізований напрямок надання медичної допомоги, що включає заходи з профілактики, діагностики та лікування патологічних станів новонароджених, особливо тих, що народилися передчасно та/або з встановленими ускладненнями;
неонатальний період — період, що починається з моменту народження та триває 28 повних діб після народження, та поділяється на:
ранній неональний період — перші 7 діб життя;
пізній неонатальний період — з 8 доби життя до 28 доби;
перинатальний період — період, що починається з 22-го повного тижня вагітності (з 154 доби від першого дня останнього нормального менструального циклу — термін гестації, якому відповідає маса тіла 500 г) та закінчується після 7-ми повних діб життя новонародженого;
{Абзац сьомий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
ступінь перинатального ризику — це інтегральна оцінка рівня ймовірності розвитку ускладнень під час вагітності, пологів, у пренатальному або ранньому неонатальному періодах, що ґрунтується на сукупності медико-біологічних, психосоціальних, акушерсько-гінекологічних та неонатальних чинників, які впливають на здоров’я матері та новонародженого.
трирівнева модель організації надання перинатальної допомоги (далі — трирівнева модель) — це система диференціації медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям, матерям та новонародженим відповідно до складності клінічного стану, ступеня перинатального ризику та спроможності ЗОЗ щодо ресурсного забезпечення та обсягу надання медичних послуг.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», та Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2006 року № 179, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2006 року за № 427/12301, та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
{Абзац десятий пункту 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
4. Перинатальна мережа формується з урахуванням таких критеріїв:
визначення обсягу, виду та складності медичної допомоги, що надається відповідно до рівня ЗОЗ;
розподіл пацієнтів відповідно до ступеня перинатального ризику;
рівень професійної підготовки та кількісного складу медичних працівників;
здатність ЗОЗ забезпечити належні умови для медичного транспортування пацієнтів між перинатальною мережею;
наявність у ЗОЗ функціональних можливостей для організації виїзних консультативних послуг;
відповідність матеріально-технічного забезпечення ЗОЗ вимогам до надання перинатальної та неонатальної допомоги;
наявність та впровадження новітніх перинатальних технологій.
II. Профіль та рівні перинатальної мережі
1. У межах трирівневої моделі, кожен рівень передбачає надання медичної допомоги з урахуванням складності клінічного випадку, ступеня перинатального ризику та спроможності ЗОЗ.
2. Трирівнева модель передбачає розподіл організації та завдань надання перинатальної та неонатальної медичної допомоги за рівнями її надання.
3. Взаємодія між ЗОЗ в перинатальній мережі здійснюється з метою забезпечення послідовності надання медичної допомоги та зниженням ризиків для матері та новонародженого.
{Пункт 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
4. У кожному ЗОЗ, що надає медичну допомогу під час пологів та неонатальну допомогу, визначається особа та/або група осіб, яка відповідає за координацію надання медичної допомоги, взаємодію з іншими ЗОЗ та організацію направлення та/або переведення пацієнтів.
{Пункт 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
5. Транспортування вагітних, роділь, породіль та новонароджених здійснюється з урахуванням клінічного стану, медичних показань та ступеня перинатального ризику відповідно до Порядку транспортування вагітних, роділь та породіль в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 06 лютого 2015 року № 51, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 220/26665, та Порядку транспортування новонароджених дітей високого перинатального ризику в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 листопада 2013 року № 1024, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2013 року за № 2110/24642.
{Пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
6. Медична допомога засобами телемедицини (телеконсультування / телевідеоконсультування) надається відповідно до Порядку надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 вересня 2022 року № 1695, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2022 року за № 1155/38491, та галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, затверджених МОЗ.
{Пункт 6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
III. Класифікація ступенів перинатального ризику
1. Ступінь перинатального ризику визначається за трьома категоріями у випадку наявності факторів ризику та прогнозованої ймовірності розвитку ускладнень, що застосовуються для подальшої маршрутизації пацієнтів між рівнями перинатальної мережі.
2. Оцінка ступеня перинатального ризику є ключовим етапом визначення маршруту в системі організації надання перинатальної та неонатальної медичної допомоги та поділяється на:
низький ступінь перинатального ризику — мінімальна кількість (клінічно незначна кількість) чинників ризику в анамнезі та клінічному перебігу вагітності; можливість ведення вагітності, пологів та спостереження за новонародженим на першому рівні перинатальної мережі;
середній ступінь перинатального ризику — наявність ускладнень або супутніх станів, визначених у додатку 1 до цього Порядку, які потребують нагляду та лікування на другому рівні перинатальної мережі;
високий ступінь перинатального ризику — тяжкі супутні захворювання, патологія вагітності, високий ризик ускладнень для плода або новонародженого, визначених у додатку 2 до цього Порядку, потреба медичної допомоги під час вагітності, пологів та новонародженим на третьому рівні перинатальної мережі.
IV. Перший рівень перинатальної мережі
1. Перший рівень перинатальної мережі забезпечується ЗОЗ, які надають медичну допомогу жінкам із фізіологічним перебігом вагітності, роділлям та породіллям, а також здоровим новонародженим з терміном гестації > 36 тижнів.
2. Допологова допомога (далі — ДПД) пацієнтці з нормальною вагітністю розпочинається при зверненні жінки до надавачів медичних послуг, які надають первинну медичну допомогу для встановлення та/або підтвердження вагітності.
ДПД включає заходи з допологової освіти, консультування, фізикальних, лабораторних, інструментальних досліджень та інших заходів відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.
На першому рівні перинатальної мережі здійснюється реалізація за програмами допологового навчання з питань фізичного та психологічного благополуччя під час вагітності та пологів, підтримки грудного вигодовування, раннього батьківства, а також навчання для подружніх пар, спрямованого на поліпшення взаємин у сім’ї та взаємин між батьками і дітьми, та заходів із запобігання небажаній вагітності.
3. Формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я за категорією «Вагітність та пологи» проводиться відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 червня 2021 року за № 728/36350.
4. Діагностика вагітності та медичне обстеження вагітної жінки у разі прийняття нею рішення про переривання вагітності, а також перелік заходів та послуг з профілактики небажаної вагітності, проведення операції (процедури) штучного переривання вагітності та попередження можливих ускладнень здійснюються згідно з Порядком надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 травня 2013 року № 423, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1095/23627.
5. Під час кожного звернення вагітної жінки з метою отримання медичної допомоги, дані фізикального, лабораторного та інструментального обстеження вносяться до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 28 лютого 2020 року № 587, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2020 року за № 236/34519.
6. Інформована згода оформлюється відповідно до форми первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення і на присутність або участь учасників освітнього процесу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09 грудня 2020 року № 2837).
{Пункт 6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
V. Другий рівень перинатальної мережі
1. Другий рівень перинатальної мережі забезпечується ЗОЗ з відділеннями інтенсивної терапії новонароджених (далі — ВІТН) або палатою інтенсивної терапії новонароджених (далі — ПІТН), що надають медичну допомогу вагітним, роділлям, породіллям середнього (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризиків та новонародженим з патологією середньої тяжкості, масою тіла > 1500 г, терміном гестації ≥ 34 тижні, які не мають порушення життєво важливих функцій, а також виконання завдань першого рівня перинатальної мережі (за потреби).
{Пункт 1 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
2. Перелік медичних показань для надання медичної допомоги на другому рівні перинатальної мережі наведений у додатку 1 до цього Порядку.
3. У випадках виникнення ускладнень вагітності, багатоплідної вагітності, екстрагенітальної патології, ознак хромосомної або вродженої патології плода, допомога надається згідно з відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я, затвердженими МОЗ.
4. У разі виявлення ВІЛ-інфекції, сифілісу, інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, акушерської, перинатальної або екстрагенітальної патології, медична допомога надається згідно з відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я, затвердженими МОЗ.
VI. Третій рівень перинатальної мережі
1. Третій рівень перинатальної мережі забезпечується ЗОЗ, що надають медичну допомогу жінкам, вагітним, роділлям, породіллям високого (за сукупністю факторів) ступеня акушерського та перинатального ризиків та новонародженим з порушеннями життєвих функцій та терміном гестації ≥ 32 тижні, а також передчасно народженим новонародженим < 1500 г та терміном гестації < 32 тижнів, незалежно від стану та наявної патології та забезпечують організаційно-методичну підтримку ЗОЗ першому та другому рівням перинатальної мережі.
2. Перелік медичних показань для надання медичної допомоги на третьому рівні перинатальної мережі наведений у додатку 2 до цього Порядку.
В.о. директора
Департаменту медичних послуг
Валерія СОРУЧАН
Додаток 1
до Порядку організації надання
перинатальної та неонатальної допомоги
(абзац третій пункту 2 розділу III)
Перелік
медичних показань для надання медичної допомоги на другому рівні перинатальної мережі
1. Жінки з акушерськими ускладненнями, зокрема:
гестаційний діабет (компенсований, без потреби в інсулінотерапії);
помірна прееклампсія;
анемія середнього ступеня;
низьке прикріплення плаценти;
розрив плодових оболонок у строк 34 тижні та більше;
загроза передчасних пологів у строк 34 тижні та більше;
один рубець на матці після кесаревого розтину без ознак деформації або загрози розриву;
передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (за показаннями до невідкладного розродження).
2. Жінки з обтяженим анамнезом, зокрема:
мертвонародження або неонатальна смертність в анамнезі;
попередні пологи, які відбулись у строк до 34 тижнів;
наявність ускладнень під час попередніх пологів (наприклад, кровотечі, гіпотонія, гіпоксія плода);
вік матері < 18 або > 40 років у поєднанні з іншим фактором ризику;
відсутність медичного спостереження в I триместрі;
сідничне передлежання плода (без інших акушерських ускладнень).
3. Жінки з екстрагенітальними захворюваннями, які потребують міждисциплінарного контролю:
серцево-судинна недостатність 0 або I ступеня;
артеріальна гіпертензія (контрольована, без ознак органного ураження);
легеневі захворювання (за відсутністю дихальної недостатності);
артеріальна гіпертензія (контрольована, без ознак органного ураження);
бронхіальна астма (персистуючий перебіг, легка або середня форма тяжкості);
ендокринні захворювання (компенсований гіпотиреоз, гестаційний діабет, відсутність порушення функції відповідної ендокринної залози);
захворювання нирок без порушення функції;
захворювання гепатобіліарної системи без порушення функції;
доброякісні захворювання системи крові;
хронічні вірусні інфекції (ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити B та C у стадії ремісії).
4. Стани плода:
затримка росту плода I ступеня;
вроджені аномалії розвитку, які не потребують антенатального та/або негайного постнатального хірургічного втручання.
5. Стани новонародженого:
гестаційний вік ≥ 32 тижнів;
маса тіла при народженні ≥ 1500 г;
гіпоксично-ішемічна енцефалопатія легкого та середнього ступеня (за наявності ВІТН);
дихальні розлади, що потребують лише кисневої терапії, неінвазійної дихальної підтримки або короткочасної штучної вентиляції легень (лише за наявності ВІТН);
неонатальні інфекції;
жовтяниці, які не потребують обмінного переливання крові;
потреба будь-яких діагностичних або лікувальних заходів, недоступних у ЗОЗ першого рівня перинатальної мережі.
{Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }
Додаток 2
до Порядку організації надання
перинатальної та неонатальної допомоги
(абзац четвертий пункту 2 розділу III)
Перелік
медичних показань для надання медичної допомоги на третьому рівні перинатальної мережі
1. Жінки з акушерським ускладненнями, зокрема:
прееклампсія, гестаційна гіпертензія у попередніх пологах;
HELLP-синдром;
еклампсія;
тяжка прееклампсія, зокрема, в попередніх пологах;
вагінальні кровотечі у II та III триместрі вагітності або після пологів (за відсутності показань до невідкладного розродження або після надання необхідної невідкладної медичної допомоги та стабілізації стану);
передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (за відсутності показань до невідкладного розродження та/або після надання необхідної невідкладної медичної допомоги та стабілізації стану);
передлежання плаценти;
передчасні пологи в строк від 22 до 32 тижнів;
плацентарна дисфункція із критичним станом плода;
передчасний розрив плідних оболонок у строк 22–36 днів повних тижнів;
тяжка анемія;
багатоплідна вагітність з ускладненнями (монохоріальна моноамніотична двійня, дискордантний ріст плодів, TTTS, загибель одного плода);
два та більше кесарських розтинів в анамнезі;
заплановані вагінальні пологи у жінок з рубцем на матці;
рубець на матці з наявністю екстрагенітальної патології.
2. Жінки з тяжкою екстрагенітальною патологією, зокрема:
артеріальна гіпертензія II–III ступеня із ураженням органів – мішеней;
серцево — судинні захворювання з порушенням гемодинаміки та розвитком серцевої недостатності II, III ступеня (функціональний клас за NYHA III, IV), кровообіг Фонтена, синдром Ейзенменгера, синдром Марфана, Еллерса-Данлоса, дилятаційна кардіоміопатія;
тяжкі ураження нирок з порушенням функції (нефропатія, ниркова недостатність);
тяжкі захворювання печінки;
ендокринні захворювання (цукровий діабет з ускладненнями, у тому числі гестаційний інсулінозалежний, порушеннями функції відповідної залози);
захворювання системи зсідання крові високий ризик венозного тромбоемболізму (антифосфоліпідний синдром, вроджена тромбофілія, хвороба Віллебранда (ангіогемофілія), набуті та інгібіторні гемофілії, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії в анамнезі);
автоімунні та системні захворювання (системний червоний вовчак, синдром Рейно, синдром Стілла);
виявлена під час вагітності онкологічна патологія, після комбінованого лікування онкологічної патології в анамнезі;
неврологічна патологія;
легеневі захворювання, ускладнені дихальною недостатністю;
гінекологічна патологія.
3. Стани плода:
затримка росту плода II, III ступеня;
вроджені вади розвитку плода, що потребують антенатального та/або постнатального хірургічного втручання;
водянка плода;
діагностовані внутрішньоутробні інфекції;
геморагічні та гематологічні порушення.
4. Стани новонародженого:
гестаційний вік < 32 тижнів;
маса тіла при народженні < 1500 г;
вроджені вади розвитку та стани, що потребують хірургічного втручання та/або інтенсивної терапії;
гіпоксично-ішемічна енцефалопатія з поліорганним ураженням;
потреба лікувальної гіпотермії;
інші тяжкі ураження центральної нервової системи;
судоми, резистентні до стандартної терапії;
дихальні розлади, які потребують респіраторної підтримки;
неонатальні інфекції із септичними ознаками;
геморагічні та гематологічні порушення;
метаболічні порушення, резистентні до стандартної терапії;
відсутність позитивної динаміки або погіршення стану новонародженого незважаючи на лікування у ЗОЗ першого та другого рівнів перинатальної мережі протягом 48–72 годин;
стани, які потребують виконання спеціальних діагностичних процедур або оперативного втручання;
потреба будь-яких медичних інтервенцій, недоступних у ЗОЗ першого та другого рівнів перинатальної мережі.
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 703 від 28.05.2026 }