Надання соціальних послуг особам з інвалідністю, особам похилого віку припиняється в разі:
поліпшення стану здоров’я, подолання складних життєвих обставин, в результаті чого в осіб з інвалідністю, осіб похилого віку зникає потреба в їх отриманні;
закінчення встановленого строку надання соціальних послуг;
направлення (переведення) до іншого надавача соціальних послуг;
зміни місця проживання/перебування (переїзду за межі адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження надавача соціальних послуг);
невиконання без поважних причин особою з інвалідністю, особою похилого віку вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
відмови особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування від отримання соціальних послуг;
подання надавачу соціальних послуг особою з інвалідністю, особою похилого віку письмової заяви про припинення надання таких послуг - за наявності висновку комісії лікарів-психіатрів про те, що особа здатна задовольняти свої основні життєві потреби самостійно, - в разі отримання соціальної послуги стаціонарного догляду;
подання надавачу соціальних послуг законним представником особи з інвалідністю, особи похилого віку, визнаної в установленому законом порядку недієздатною, письмової заяви із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
рішення суду про незаконне поміщення особи до закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади;
припинення діяльності надавача соціальних послуг;
смерті особи з інвалідністю, особи похилого віку.
У разі виявлення в особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до медичного висновку медичних протипоказань до надання соціальних послуг, перелік яких затверджується МОЗ, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.