Додаток 2, п. 2

Чинна редакція від 08.04.2015 · Наказ набрав чинності 05.06.2015

Додаток 2 до Порядку надання медичної допомоги жінкам з багатоплідною вагітністю (пункт 8 розділу І)

Визначення хоріальності включає:

вжиття всіх необхідних заходів для точного визначення хоріальності, оскільки саме вона обумовлює перебіг БВ, її результати, тактику ведення, перинатальну захворюваність та смертність, а також визначає програму антенатального догляду, яку слід запропонувати жінці з БВ (частота відвідувань жіночої консультації, частота проведення УЗД тощо).

При цьому, якщо хоріальність точно визначити не вдається, УЗД має бути проведене більш досвідченим фахівцем або консиліумом, а якщо візуалізацію під час трансабдомінального УЗД ускладнено відхиленням матки (ретрофлексія) чи ожирінням жінки, для визначення хоріальності слід використовувати трансвагінальне ультразвукове дослідження.

Ознаки монохоріального та дихоріального типу плацентації наведені в таблиці 1.

Наявність двох окремо розташованих плацент та міжамніотичної мембрани товщиною понад 2 мм є достовірною ознакою дихоріальної двійні.

При виявленні єдиної «плацентарної маси» потрібно відрізнити «єдину плаценту» (монохоріальна двійня) від двох плацент, що розташовані щільно одна до одної (дихоріальна двійня, так звана «злита форма»). Для цього шукають наявність ультразвукових Т- і λ -ознак, що утворюються біля основи міжамніотичної мембрани (у місці її відходження від плацентарної поверхні).

Ці ознаки з високим ступенем достовірності дозволяють відрізнити дихоріальну двійню від монохоріальної у разі виявлення єдиної «плацентарної маси»:

λ -ознака свідчить про злиту форму дихоріального типу плацентації;

Т-ознака вказує на монохоріальний тип плацентації;

наявність так званої «чорної» або «порожньої» λ -ознаки, коли окремі амніотичні оболонки кожного близнюка ще не зійшлися разом настільки щільно, щоб створити одну спільну оболонку, і між поверхнею плаценти та оболонками помітна трикутна порожнина, заповнена рідиною, вказує на монохоріальний тип плацентації.

Варто враховувати, що після 14 тижня вагітності λ - та Т-ознаки стають менш доступними для дослідження і тоді допоміжним критерієм діагностики хоріальності є визначення статі близнюків (різностатеві близнюки - дихоріальна двійня, одностатеві близнюки - монохоріальна або дихоріальна двійня).

На більш пізніх строках вагітності (ІІ-ІІІ триместри) точна діагностика хоріальності можлива тільки за наявності двох окремо розташованих плацент. За наявності єдиної плацентарної маси (одна плацента або плаценти, що злилися) та одностатевих плодів при сонографії часто відбувається гіпердіагностика монохоріального типу плацентації.

Таблиця 1. Діагностика хоріальності

Ознака

Монохоріальна діамніотична двійня

Дихоріальна двійня

Визначення λ - та Т-ознак

Т-ознака або так звана «чорна» чи «порожня» λ -ознака

λ -ознака

Підрахунок плацент

1 плацента

2 плаценти розташовані окремо або щільно одна до одної (начебто 1 плацента)

Оцінка вигляду статевих органів

Подібні статеві органи

Різні статеві органи або подібні статеві органи

Визначення товщини міжамніотичної мембрани

< 2 мм

(2 шари, обидва амніотичні)

> 2 мм

(4 шари: 2 хоріальні, 2 амніотичні)

Відсутність візуалізації міжамніотичної мембрани в поєднанні з єдиною плацентарною масою під час УЗД в ранні терміни вагітності може свідчити про монохоріальну моноамніотичну двійню.

Якщо хоріальність під час вагітності не була точно визначеною, це необхідно зробити після розродження (див. таблицю 2).

Таблиця 2. Діагностика хоріальності після народження посліду

Дихоріальна діамніотична двійня

Монохоріальна діамніотична двійня

Два окремих плацентарних диски

або

Два плацентарних диски, що є злитими,

або

Один плацентарний диск

Один плацентарний диск

Під час розшарування міжамніотичної мембрани вдається чітко розрізнити дві безсудинні амніотичні оболонки, між якими знаходиться хоріальна оболонка.

Під час розшарування міжамніотичної мембрани вдається чітко розрізнити дві безсудинні амніотичні оболонки, між якими хоріальна оболонка відсутня.

Розшарування амніотичних оболонок до поверхні плаценти дозволить побачити, що кожна оболонка переходить на плодову поверхню відповідної плаценти.

Хоріальна оболонка складається також з двох шарів.

За наявності двох окремих плацентарних дисків два шари чітко виражені.

За наявності одного плацентарного диска два шари можуть бути зрощені один з одним і розшарувати їх не завжди вдається.

Розшарування хоріальних оболонок до плаценти (якщо вдається це зробити) дозволить побачити, що подальше розшарування супроводжуватиметься проникненням у тканину плаценти з порушенням її цілісності

Розшарування амніотичних оболонок до плаценти дозволить побачити, що кожна оболонка переходить на плодову поверхню відповідної плаценти та виявляється єдина хоріальна пластина

У разі злитої форми дихоріальної плацентації (єдиний плацентарний диск) судини, що починаються в басейні одного з плодів, не перетинають умовну лінію відходження амніотичної перетинки та не анастомозують із судинами іншого плода

Наявність поверхневих судинних анастомозів на плодовій поверхні плаценти, що починаються в судинному басейні одного з плодів, перетинають умовну лінію відходження амніотичної перетинки та сполучаються із судинами іншого плода