Платіжна вимога подається до органу Державного казначейства України, в якому обслуговується установа, організація - боржник. У рядку "Платник" вказується: назва установи (організації), у полі "рахунок N" - номер її реєстраційного рахунка. У рядку "Банк платника" зазначається назва органу Державного казначейства України, в якому відкрито реєстраційний рахунок. У рядку "Призначення платежу" стягувач має зазначити: назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання (стягнення) коштів; акт ненормативного характеру, на підставі якого здійснюється стягнення (постанова, рішення тощо). Якщо зі змісту закону випливає потреба посилання на інші документи (договір, митну декларацію, вексель тощо), то в платіжній вимозі слід вказувати реквізити відповідного документа (назва, дата, номер).
До розрахунково-платіжних документів повинні додаватись оригінали виконавчих документів, відповідно до п.3.1.
Якщо платіжна вимога не оформлена відповідно до зазначених вимог, то орган Державного казначейства України наступного дня повертає її безпосередньо стягувачеві. Причина відмови зазначається на зворотній стороні платіжного документа.