Суб'єкт інформаційного захисту повинен використовувати електронні платіжні засоби, що відповідають таким вимогам:
1) дані в електронній формі, що містяться в електронному платіжному засобі, зберігаються в захищеному від НСД вигляді;
2) дані, що містяться в електронному платіжному засобі, не можуть бути доступними в повному обсязі без додаткового підтвердження права на доступ до цих даних;
3) обмін даними, що містяться в електронному платіжному засобі, між учасниками платіжного ринку може здійснюватися лише в захищеному від НСД вигляді;
4) платіжні додатки, розміщені в апаратно-програмному середовищі електронного платіжного засобу, не можуть використовувати дані інших додатків цього електронного платіжного засобу;
5) у разі використання електронного платіжного засобу в кількох платіжних системах, потрібних для ініціювання платіжної операції, дані кожної окремої платіжної системи повинні зберігатися незалежно одні від одних;
6) криптографічні ключі, що вносяться до електронного платіжного засобу під час його емісії, не можуть бути скопійовані та можуть бути використані лише для шифрування/розшифрування даних або для створення/перевірки електронного підпису;
7) якщо електронний платіжний засіб здійснює генерацію криптографічних ключів або виконує інші криптографічні операції, то проводиться зовнішня незалежна перевірка стійкості до атак цього електронного платіжного засобу.
{Розділ XI доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 119 від 13.06.2022 }