Для проведення розрахунків і оцінки потреби в ПММ, установлення норм та обсягів їх запасів застосовується розрахунково-постачальна одиниця - заправка, маса якої визначається:
для танків, бойових машин піхоти, колісної військово-інженерної техніки - за місткістю баків та інших ємностей, які конструктивно входять у паливну систему як базової машини, так і спеціального обладнання;
для колісних бронетранспортерів, легкових, вантажних і спеціальних автомобілів - із розрахунку забезпечення запасу ходу на 500 км за основними експлуатаційними нормами витрати ПММ;
для літаків військово-транспортної авіації - за ємністю основних баків;
для вертольотів - за ємністю основних і підвісних баків;
для силових агрегатів - із розрахунку забезпечення їх роботи протягом 50 мотогодин за експлуатаційними нормами витрати ПММ.
Крім того, під час визначення маси заправки для військової техніки, яка має спеціальне обладнання з відбором потужності від базового шасі, додатково враховуються ПММ, необхідні для забезпечення роботи спеціального обладнання протягом 5 мотогодин за експлуатаційними нормами витрати.
Якщо паливні баки автомобілів і колісних бронетранспортерів не дають можливості розмістити одну заправку, на кожен автомобіль (бронетранспортер) виділяються каністри (бочки) для зберігання решти пального, що залишилося після його заправки до паливних баків. За відсутності можливості встановлення (розміщення) на окремих зразках військової техніки каністр (бочок) вони перевозяться транспортом військової частини. З цією метою, а також для утримання запасів ПММ для спеціального обладнання з відбором потужності від базового шасі, силових двигунів і теплових агрегатів, каністри (бочки) видаються військовим частинам понад їх табельну потребу із ЦБЗ ПММ.