За наявності заїкання особа льотного складу підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, за необхідності - психіатром, отоларингологом, а по змозі - і логопедом. Ступінь вираженості заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції в різних умовах і оцінюється за випадками найбільш вираженого прояву захворювання. При не різко вираженому ступені заїкання до продовження льотної роботи допускаються за графами IV-VI Переліку хвороб лише ті особи льотного складу, у характеристиках яких є прямі вказівки про те, що заїкання не впливає на виконання льотної роботи.
Обстеження осіб, які страждають нічним нетриманням сечі, проводиться в стаціонарних умовах. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з військової частини. Обстеження повинно бути повним і комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається за статтею Переліку хвороб, яка передбачає основне захворювання. За відсутності патології з боку сечостатевої системи висновок дає невропатолог. { Стаття 77 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони N 466 ( z1033-11 ) від 01.08.2011 }