Оцінка придатності до льотної роботи при явних дефектах кісток, хрящів, м'язів, сухожиль та суглобів виноситься залежно від функціонального стану опорно-рухового апарату (обсяг рухів, м'язова сила, наявність атрофії м'язів, довжина кінцівок), льотної професії того, кого оглядають, досвіду роботи його при наявному дефекті, типу літака, на якому він виконуватиме польоти, та характеру роботи, що виконується. До пункту "а" належать стани після перелому кісток таза; діафізарні та метафізарні переломи довгих трубчастих кісток після завершення лікування, включаючи і відпустку через хворобу; металеві конструкції після переломів кісток; наслідки центрального вивиху головки стегнової кістки з порушенням функції (у тому числі анкілоз та деформуючий артроз); стани після вивиху суглобів нижньої кінцівки. Пункт "б" передбачає допуск до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами після закінчення лікування з приводу переломів довгих трубчастих кісток, кісток таза з деформацією тазового кільця, вивиху суглобів нижньої кінцівки не раніше ніж через 12 місяців за відсутності функціональних порушень та больового синдрому. При неускладнених переломах зовнішньої кісточки променевої кістки в типовому місці, кісток кисті, стопи, ключиці, які потребують для повного відновлення функції менше 4 місяців, особи, які оглядаються за графами II-VII Переліку хвороб, можуть бути визнані придатними до льотної роботи, льотного навчання, парашутних стрибків та керівництва польотами. Зрощені ізольовані переломи окремих кісток таза без деформації тазового кільця не є підставою для застосування цієї статті