Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузія) та інших зовнішніх чинників. До пункту "а" належать дефекти та деформації кісток черепа, щелепно-лицьової ділянки після поранень і травм, які не замінені або замінені трансплантатами; анкілози скронево-нижньощелепних суглобів; хибні суглоби нижньої щелепи, контрактури щелепнолицевої ділянки, наслідки проникних та закритих травм головного мозку, що виявляються в порушеннях нервово-психічної діяльності, розладах чутливості, рухів та координації; наслідки травматичного пошкодження горла, трахеї, гортані, які ускладнюють дихання з незначним порушенням функції зовнішнього дихання. До пункту "б" належать віддалені наслідки травм головного мозку, при яких мають місце окремі розсіяні органічні ознаки і явища незначно вираженої вегетосудинної нестійкості без порушення рухових, чутливих, координаційних та інших функцій нервової системи при доброму загальному самопочутті та доброму перенесенні комплексу функціональних проб-навантажень. За наявності емоційно-вольових або інтелектуально-мнестичних розладів, які виникли внаслідок травми головного мозку, медичний огляд проводиться з застосуванням статті 12 Переліку хвороб. До пункту "в" належать наслідки черепно-мозкової травми без видимих клінічних проявів. Факт лікування з приводу травми головного мозку або її наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами. За наявності наслідків ураження центральної нервової системи від дії зовнішніх чинників (радіоактивне опромінювання, низькі та високі температури, світло, підвищений або знижений тиск повітря, води, інші зовнішні чинники) медичний огляд проводиться за пунктами "а", "б", "в" або залежно від ступеня порушення функцій. Після лікування гострої черепно-мозкової травми льотному складу надається відпустка з подальшим оглядом. Надалі, після використання відпустки льотний склад, парашутисти та керівники польотів визнаються непридатними до льотної роботи, парашутних стрибків та керівництва польотами. Відновлення на льотній роботі, визнання придатності до парашутних стрибків та керівництва польотами після гострої черепно-мозкової травми можливі не раніше ніж через 12 місяців після отримання травми з обов'язковим проведенням КПД, КТ та МРТ головного мозку, ЕЕГ, РЕГ, вестибулометричних, ортостатичних проб, огляду офтальмологом (очне дно, гострота зору, поле зору). Надалі особи з такими наслідками підлягають стаціонарному обстеженню протягом 2 років