Особи льотного складу, парашутисти та група керівництва польотами, у яких виявлені захворювання нирок, підлягають стаціонарному обстеженню. До пункту "а" належать хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, амілоїдоз нирок тощо) з порушеннями функцій будь-якого ступеня або без порушень функцій. Помірними порушеннями функцій нирок вважаються: стійка незначна еритроцитурія, лейкоцитурія, зниження відносної густини сечі за пробою Зимницького (менше 1020), зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше ніж на 30%, на видільних урограмах поява контрасту пізніше 20-ї хвилини, рівень клубочкової фільтрації > 90 мл/хв <= 124 мл/хв, рівень креатиніну крові > 0,110 <= 0,123 ммоль/л. Незначними порушеннями функцій нирок уважаються: приходяща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія протягом 1,5 - 2 місяців при нормальних показниках рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, на екскреторних урограмах поява контрасту пізніше 10-ї хвилини. Курсанти ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, після перенесеного гострого гломерулонефриту визнаються непридатними до льотного навчання. Льотному складу, парашутистам та керівникам польотів, які перенесли гострий нефрит, надається відпустка за станом здоров'я. Відновлення на льотній роботі, допуск до парашутних стрибків та керівництва польотами можливі через 1 рік після одужання, надалі вони підлягають огляду в госпітальних ЛЛК протягом наступних трьох років