До пункту "а" відносять кістковий або фіброзний анкілоз великого суглоба або дефекти епіфізів кісток, що викликають нестабільність суглоба; остеоартроз великих суглобів з больовим синдромом і атрофією м'язів кінцівки; звичний вивих будь-якого суглоба, у тому числі вивих пальця кисті, що ускладнює виконання операцій, обумовлених фахом, при відмові від хірургічного лікування або його неефективності; остеопорози з патологічними переломами, неправильне зрощення перелому, псевдоартрози, кісти кісток, фіброзні дисплазії, остеомієліти, остеонекрози, хвороба Педжета (деформуючий остеїт); прогресуючий осифікований міозит; повторні рецидивні синовіїти, тендовагініти; контрактури Дюпюітрена II-IV ступенів при незадовільних результатах оперативного лікування або відмові від нього; усі інші м'язові і сухожилкові контрактури; післятравматична деформація суглобів з порушеннями функцій та які перешкоджають носінню льотної форми одягу, взуття і використанню спеціального спорядження.
Повторний вивих суглоба повинен бути засвідчений медичними документами і рентгенограмами суглоба до і після вправляння вивиху. Нестабільність унаслідок ушкодження зв'язок капсули суглоба підтверджується клінічно і рентгенологічно з використанням функціональних рентгенодосліджень.
Після оперативного лікування звичного вивиху плечового суглоба або нестабільності колінного суглоба допуск до льотної роботи можливий не раніше ніж через 12 місяців після завершення лікування за умови повного відновлення функцій суглобів, вилучення металоконструкції.
Особи, які перенесли ендопротезування на суглобах із застосуванням синтетичних матеріалів, визнаються непридатними до льотної роботи.
Остеомієлітичний процес слід уважати закінченим за відсутності загострення не менше 3 років, водночас не повинно бути секвестральних порожнин та секвестрів. У цьому разі оцінка придатності до льотної роботи надається залежно від характеру і локалізації захворювання, ступеня порушення функції, льотної професії та досвіду роботи того, кого оглядають.
У разі захворювання кісток типу остеохондропатій, остеофітів і за відсутності показань до хірургічного лікування придатність за графами II-VI визначається залежно від характеру локалізації, стадії захворювання, ступеня порушення функції та льотної професії.
Захворювання кісток типу остеохондропатій властиві юнацькому віку, тому особлива увага повинна бути зосереджена при відборі кандидатів на навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу.
Системний остеопороз повинен бути підтверджений денситометрією, виключенням ендокринних розладів гострого генезу та медикаментозних факторів.
Пункт "б" передбачає деформуючі артрози в одному з великих суглобів I стадії, артропатії без порушення функції та больового синдрому з непрогресуючим перебігом; контрактуру Дюпюітрена I ступеня та інші контрактури, які не прогресують і не перешкоджають носінню льотного одягу, взуття та використанню спеціального спорядження.
Постанова за необхідності виноситься за участю льотчика-консультанта або парашутиста-консультанта.
При оцінці обсягу рухів у суглобах слід керуватися таблицею оцінки об'єму рухів у суглобах у градусах:
Суглоб
Рух
Норма
Обмеження рухів
незначне
помірне
значне
1
2
3
4
5
6
Плечовий з плечовим поясом
Ліктьовий
Згинання
Розгинання
Відведення
Згинання
Розгинання
Пронація
Супінація
180
40
180
40
180
180
180
115
30
115
80
150
135
135
100
20
100
90
140
90
90
80
15
80
100
120
60
60
Променево-зап'ястний
Згинання
Розгинання
Відведення:
радіальне
ульнарне
75
65
20
40
35
30
10
25
20 - 25
20 - 25
5
15
15
15
2 - 3
10
Тазостегновий
Згинання
Розгинання
Відведення
75
180
50
100
170
25
110
160
20
120
150
15
Колінний
Гомілково-стопний
Згинання
Розгинання
Підошвене згинання
Тильне згинання (розгинання)
40
180
130
70
60
175
120
75
90
170
110
80
110
160
100
85