До пункту "а" належать рубцеві звуження або нервово-м'язові захворювання стравоходу, набуті стравохідно-трахіальні або стравохідно-бронхіальні свищі; ГЕРХ з виразковим або ерозивним езофагітом, що потребує повторного стаціонарного лікування; стравохід Берета; гастроентерити з порушенням секреторної та кислотоутворювальної функції з частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, які потребують повторної і тривалої госпіталізації більше двох місяців; хронічні рецидивні неспецифічні виразкові коліти, хвороба Крона незалежно від ступеня порушення функції травлення та частоти загострень; резекція тонкої або товстої кишки; спайковий процес у черевній порожнині; випадіння прямої кишки незалежно від ступеня; недостатність сфінктера заднього проходу; хронічний парапроктит; свищі прямої кишки та заднього проходу; дивертикул стравоходу великих розмірів (більше 2 см), що погано спорожнюється і супроводжується дисфагією, або множинні дивертикули стравоходу та шлунка, дивертикул з явищами дивертикуліту; дивертикулярна хвороба кишечнику; ерозії гастродуоденальної зони, часто рецидивні (більше 2 разів на рік). У разі випадіння прямої кишки, звуження заднього проходу або недостатності сфінктера заднього проходу, хронічного парапроктиту особам льотного складу пропонується хірургічне лікування. У разі відмови від лікування чи при неефективності хірургічного лікування або рецидиві захворювання особи льотного складу визнаються непридатними до льотної роботи. Пункт "б" передбачає ГЕРХ з езофагітом з нечастими загостреннями, хронічні неатрофічні гастрити та гастродуоденіти з нечастими загостреннями, синдром подразненого кишечнику, дивертикули стравоходу до 2 см в діаметрі, які швидко випорожнюються та без будь-яких клінічних симптомів, без дивертикуліту. Пункт "в" передбачає ГЕРХ без езофагіту. { Статтю 46 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства оборони N 466 ( z1033-11 ) від 01.08.2011 }