Пункт "а" передбачає судинні захворювання головного і спинного мозку з прогресуючим перебігом, погіршенням кровообігу мозку, транзиторними або стійкими розладами функцій, вираженими вогнищевими випаданнями різноманітної локалізації; наслідки субарахноїдальних крововиливів нетравматичної природи.
Для придатності до військової служби осіб, яких оглядають за графами I, II, III Розкладу хвороб, сприйняття шепітної мови повинно бути на відстані не менше 1 м на одне вухо та 4 м на друге вухо або по 3 м на кожне вухо. Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота повинні бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Пункт "б" передбачає початкові атеросклеротичні зміни мозкових артерій за відсутності клінічних ознак недостатності кровопостачання мозку і при хорошому перенесенні функціональних навантажувальних проб. Надалі особи підлягають стаціонарному обстеженню протягом 3 років.
Для визначення пониження слуху потрібні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вуха.
При зниженні слуху, що визначає зміну ступеня придатності до військової служби, зазначені дослідження проводяться багаторазово (не менше 3-х разів) за період обстеження. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи на обидва вуха, то слід використовувати методи об'єктивного визначення глухоти.
Військовослужбовці зі зниженим слухом призначаються на посади і роботу з урахуванням цього недоліку.
Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби, служби за контрактом ураховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика командування та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок).
Після операцій, що поліпшують слух, щодо оглянутих за графами II, III Розкладу хвороб в окремих випадках за статтею 37 приймається постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я. Після реалізації відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за пунктами "а", "б" або "в" статті 36.