Під хронічним середнім отитом (епітимпанітом, мезотимпанітом) розуміється хронічна оторея із слизово-гнійними виділеннями та стійкою перфорацією барабанної перетинки. Особи льотного складу, парашутисти, керівники польотів - непридатні.
Льотний склад та парашутисти, у яких хронічні захворювання середнього вуха (слизові, адгезивні, серозні та інші негнійні середні отити), хронічний євстахеїт, суха перфорація барабанної перетинки супроводжуються різко вираженими порушеннями барофункції та слуховими розладами, оглядаються за пунктом "б". Стійкість і вираженість порушень барофункції вуха, крім отоманометрії, повинні бути підтверджені дослідженнями в барокамері.
Оцінка стану барофункції вуха у кандидатів на навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, проводиться шляхом зіставлення результатів вушної манометрії з даними ЛОР-ендоскопії, акуметрії і результатами випробування в барокамері на витривалість перенесення перепадів баротиску. У тих випадках, коли при нормальній отоскопічній картині і нормальному слухові вушні манометричні проби (у тому числі продування вух за Політцером) зумовлюють порушення прохідності євстахієвої труби, рекомендоване повторне дослідження після анемізації слизової носа. Наявність у кандидатів на навчання у ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, після барокамерних випробувань легкої гіперемії барабанних перетинок або ін'єкції судин в області молоточка при нормальних даних отоманометрії і відсутності іншої патології ЛОР-органів не є перешкодою до вступу в ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу.
Залишкові явища перенесеного середнього отиту у вигляді невеликих рубців на місці колишніх перфорацій і вапнування барабанної перетинки при її хороший рухливості, нормальному слухові і непорушеній барофункції не дають підстав для застосування цієї статті до льотного складу та кандидатів на навчання і курсантів ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу.
Стійкі і різко виражені порушення барофункції вуха (загальна гіперемія барабанної перетинки з крововиливом в неї або випотіванням у порожнину вуха), що виникають при дослідженні в барокамері, є перешкодою до льотної роботи. Аналогічне рішення виноситься в тому випадку, коли на перший план виступають не больові відчуття і місцеві реакції з боку барабанної перетинки, а довготривалі слухові розлади (більше доби), що виникають кожного разу після впливу перепадів тиску повітря в умовах звичайного польоту або після випробування в барокамері. Тому до випробування в барокамері на перенесення перепадів барометричного тиску і після нього необхідно дослідити стан слухової функції (за допомогою аудіометра).
Наявність загальної гіперемії барабанної перетинки без крововиливу або випотівання в порожнину середнього вуха, яке супроводжується відчуттям болю або закладанням вух, а також помірними слуховими розладами, що зникають протягом доби після випробування в барокамері, оцінюється як нерізко виражене порушення барофункції вуха, рішення приймається за пунктом "в" цієї статті. Обов'язково проводиться дослідження стану слухової функції за допомогою аудіометра.
Особи льотного складу та курсанти, у яких діагностується суха перфорація барабанної перетинки, підлягають обстеженню в стаціонарних умовах, де проводиться повне акуметричне і рентгенологічне обстеження. Відсутність загострення, добрий стан слухової функції (слух на шепітну мову не менше 3/3 м), нормальний стан ЛОР-органів можуть бути підставою для винесення висновку про придатність до льотної роботи. У медичних характеристиках повинні бути відображені питання, що стосуються протікання процесу в умовах професійної діяльності.
Парашутисти, у яких є захворювання середнього вуха, для виявлення порушень барофункції повинні проходити випробування в барокамері на перенесення швидких та помірних змін барометричного тиску. Парашутистам, у яких відсутні захворювання ЛОР-органів, проводиться випробування на перенесення помірних змін барометричного тиску.