Гострота зору на відстань визначається монокулярно, без корекції ізольованими знаками. Кандидати і курсанти першого року навчання ВВНЗ, які здійснюють підготовку льотного складу, повинні мати гостроту зору не нижче 1,0 (повна) на кожне око. Особи, які оглядаються за графою VII, повинні мати гостроту зору з корекцією для далі та близькості 1,0 на кожне око. У сумнівних випадках гострота зору досліджується за допомогою контрольних методів.
До пункту "а" належать випадки безуспішного повторного хірургічного лікування травматичного відшарування сітківки на обох очах з прогресуючим зниженням гостроти зору.
Для рядків таблиці Головіна-Сівцева, що відповідають гостроті зору від 0,7 до 1,0, при помилці не більше ніж на один знак в одному рядку гострота зору вважається повною. В окремих випадках пілоти та штурмани, які літають на всіх типах транспортних літаків і вертольотів, при зниженні гостроти зору внаслідок аномалій рефракції, можуть допускатися до польотів в коригувальних окулярах при гостроті зору без корекції не нижче 0,5 та гостроті зору з корекцією не нижче 0,9 на кожне око. При цьому сила сферичного коригувального скла не повинна бути більшою + або - 2,0 Д, а циліндричного - не більше + або - 1,0 Д. Інші члени екіпажу і спеціалісти, не пов'язані з керуванням літальним апаратом, допускаються до польотів у коригувальних окулярах, при гостроті зору з корекцією не нижче 0,7 на одне око і 0,5 на друге око. Парашутистам, які оглядаються за графами IV - VI Переліку хвороб, висуваються вимоги до гостроти зору, зазначені в пункті "б". Особи льотного складу з гостротою зору нижче 0,6 на одне око та 0,8 на друге око непридатні до участі в ММО.
Громадяни та військовослужбовці, оглянуті за графами I, II, III Розкладу хвороб, після перенесеного відшарування або розриву сітківки будь-якої етіології на одному оці навіть за умови збережених функцій ока (гострота зору, поле зору тощо) визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час.