До підпункту "а" належать:
наслідки дії на організм інших зовнішніх чинників (баротравма вуха, баротравма легень, кесонна (гостра та хронічна декомпресійна) хвороба, асфіксія, ураження блискавкою, електричним струмом, впливи вібрації, джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, лазерного випромінювання та токсичні дії мікроорганізмів I-II груп патогенності) із значним порушенням функцій органів та систем;
незначні стійкі зміни у периферичній крові, наявність неврологічних синдромів як наслідок перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування.
До підпункту "б" належать:
наслідки дії інших зовнішніх чинників (баротравма вуха, баротравма легень, кесонна (гостра та хронічна декомпресійна) хвороба, асфіксія, ураження блискавкою, електричним струмом, впливи вібрації, джерел іонізуючого випромінювання, джерел електромагнітного поля, лазерного випромінювання та токсичні дії мікроорганізмів I-II груп патогенності) із помірним порушенням функцій органів та систем;
незначні стійкі зміни у функціях органів та систем як наслідок перенесених гострих отруєнь бойовими отруйними речовинами (далі - БОР), компонентами ракетного палива (далі - КРП) після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування.
До підпункту "в" належать:
наслідки дії інших зовнішніх чинників (баротравма вуха, баротравма легень, кесонна (гостра та хронічна декомпресійна) хвороба, асфіксія, ураження блискавкою, електричним струмом, впливи вібрації, джерел електромагнітного поля, лазерного випромінювання та токсичні дії мікроорганізмів I-II груп патогенності) із незначним порушенням функцій органів та систем;
стан після перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушення показників крові та функцій органів та систем;
стан після перенесених гострих отруєнь БОР, КРП після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушень функцій органів і систем протягом року після одужання.
До підпункту "г" належать:
стани після перенесених наслідків дії на організм інших зовнішніх чинників, вказаних у Розкладі хвороб, за наявності об'єктивних даних без порушень функцій органів та систем після одужання (більше року).
При залишкових явищах після перенесених гострих отруєнь, токсичної дії речовин та інших зовнішніх чинників військовослужбовцям виноситься Постанова про потребу у відпустці або у звільненні.
Військовослужбовці, які у зв'язку із службовою необхідністю працюють із радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінення, компонентами ракетного палива та отримали опромінення, яке перевищує річну граничнодопустиму дозу у п'ять разів, або перенесли гостру інтоксикацію компонентами ракетного палива, обов'язково направляються на стаціонарне обстеження та лікування.
За ступенем патогенності мікроорганізми I-II груп патогенності згідно з Державними санітарними правилами (ДСП 9.9.5.035.99) "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності", затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99, поділяються:
1. Перша група:
збудник особливо небезпечної бактеріальної інфекції - чуми;
вірусні збудники геморагічних лихоманок (Марбурга, Ебола, Ласса, Хуанин, Мачупо та Конго-Кримської), натуральної віспи та мавпячого вірусу B.
2. Друга група:
збудники небезпечних бактеріальних інфекцій - холери (усі види), сибірської виразки, сапу, меліоїдозу, туляремії, бруцельозу, лептоспірозу, легіонельозу;
вірусні небезпечні збудники інфекцій сказу, вірусних гепатитів В, С, Д ("дельта"), ВІЛ-інфекції (СНІДу), Т-клітинного лейкозу;
збудники повільних нейроінфекцій (пріонних інфекцій - хвороба Крейцфельд-Якоба) та енцефалітів, енцефаломієлітів і менінгоенцефалітів, пташиного грипу, жовтої лихоманки, москітних гарячок, ящуру, гарячок з менінгіальним синдромом та артритами;
рикетсії КУ-лихоманки, епідемічного висипного тифу та хвороби Бриля, висипного тифу щурів, гарячки Цуцугамуши, плямистої гарячки Скеляних гір, везикульозного рикетсіозу;
грибкові інфекції бластомікозу, кокцидоїдозу та гістоплазмозу;
хламідії орнітозу (пситакозу);
отрути біологічного походження - ботулінічні токсини всіх видів, правцевий токсин та отрута павука каракурта.