Наявність ІХС повинна бути підтверджена інструментальними та лабораторними методами дослідження. Обов'язкові методи: ЕКГ у спокої та з навантажувальними пробами, Ехо-КГ, визначення ліпідного складу крові; додаткові методи: стрес-ехокардіографія, холтерівське моніторування ЕКГ, коронароангіографія тощо.
До підпункту "а" належать захворювання серця і судин:
стенокардія напруги III-IV функціональних класів;
аневризма серця, крупноосередковий кардіосклероз після трансмурального або повторного інфаркту міокарда з патологічним
зубцем Q та без нього (з обов'язковим анамнезом та ЕКГ-підтвердженням);
поєднання стенокардії напруги II функціонального класу із СН IIA стадії;
раптова серцева смерть з відновленням серцевої діяльності;
наявність ІХС або стани після імплантації штучного водія ритму, аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики із стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності порушень ритму;
шлуночкові тахікардії (крім нестійких шлуночкових тахікардій у вигляді трьох комплексів за даними холтерівського моніторування, які оглядаються за підпунктом "б");
стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла, що супроводжуються синкопальним станом;
синоаурикулярна або атриовентрикулярна блокада III ступеня та стійка, резистентна до терапії синоаурикулярна або AV-блокада II ступеня з клінічною симптоматикою;
трипучкова блокада серця, синдром Фредеріка;
будь-які порушення ритму або провідності серця, які супроводжувались тромбоемболічними ускладненнями, аритмогенним шоком, синдромом Моргань-Адамс-Стокса;
набутий синдром подовженого інтервалу Q-T із синкопальними станами;
стани після аорто-коронарного шунтування, черезшкірної коронарної ангіопластики зі стентуванням (або без) коронарних артерій за наявності важких чи середньої важкості порушень ритму та провідності або СН IIA стадії та вище.
До підпункту "б" належать:
стенокардія напруги II функціонального класу із СН II стадії;
дрібновогнищевий кардіосклероз або стенокардія напруги ФК II: надшлуночкові тахікардії;
фібриляція або тріпотіння передсердь постійної або персистуючої форми;
синдроми перезбудження шлуночків: Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW), Лаунна-Ганнога-Лівайна (LGL) за наявності клінічних проявів;
набутий синдром подовженого інтервалу Q-T без синкопальних станів;
стійка шлуночкова екстрасистолія: часта (30 і більше ектопічних комплексів за годину), алоритмія, парна, поліморфна або рання; парасистолія;
синоаурикулярна або атриовентрикулярна блокада II ступеня;
стійкі двопучкові блокади серця за наявності QRS - 0,12 сек. і більше;
блокада ніжок пучка Гіса, що супроводжується порушенням AV-провідності або клінічними проявами, A-блокада II ступеня I типу;
стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла без синкопальних станів (крім зупинки синусового вузла, який належить до підпункту "а").
До підпункту "в" належать стенокардія напруги І функціонального класу.
Функціональні класи стенокардії напруги визначаються клінічно та підтверджуються за допомогою дозованого фізичного навантаження або фармакологічними пробами.
До підпункту "в" також належать:
безбольова ішемія міокарда;
повна блокада ніжок пучка Гіса без порушень AV-провідності або в поєднанні з AV-блокадою I ступеня без клінічних проявів;
стійка міграція надшлуночкового водія ритму;
екстрасистолія: предсердна, атріовентрикулярна, поодинока шлуночкова (до 30 ектопічних комплексів за годину).
Діагноз безбольової форми ішемічної хвороби базується на підставі виявлення ознак ішемії міокарда за допомогою тесту з фізичним навантаженням, холтерівського моніторування ЕКГ з верифікацією за даними коронарографії, сцинтіграфії міокарда із Tl, стрес-ехоКГ із добутаміном.
Характеристика функціональних класів:
I функціональний клас - хворий добре витримує звичайні фізичні навантаження. Стенокардія виникає лише при посиленому, швидкому або тривалому навантаженні. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 125 Вт та більше;
II функціональний клас - незначне обмеження звичної діяльності. Стенокардія виникає під час ходьби або швидкого підйому сходами, під час ходьби вгору або навантаження після їжі, у прохолодну погоду, при емоційному перевантаженні або тільки протягом перших декількох годин після пробудження. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 75-100 Вт;
III функціональний клас - значне обмеження звичайної фізичної активності. Стенокардія виникає при проходженні одного - двох кварталів (100-200 метрів) по рівній поверхні або при підйомі на один поверх сходами з нормальною швидкістю за нормальних умов. Толерантність до фізичного навантаження або порогова потужність - 50-75 Вт;
IV функціональний клас - неспроможність виконувати будь-яке фізичне навантаження без дискомфорту або стенокардія спокою, приступи виникають при невеликих фізичних навантаженнях, ходьбі по рівній поверхні на відстань менше ніж 100 м. Характерне виникнення приступів стенокардії й у спокої. Однак, рідкі приступи стенокардії у спокої не є обов'язковою підставою для віднесення хворого до IV функціонального класу. Толерантність до фізичного навантаження або порогова напруга - менше 50 Вт.
За наявності симптоматичної артеріальної гіпертензії виноситься також діагноз та відповідна стаття основного захворювання.
Таблиця 4
Характеристика функціональних класів
Показники
Функціональний клас
I
II
III
IV
Метаболічні одиниці (МЕТ)
7,0 та більше
4,0-6,9
2,0-3,9
Нижче 2,0
Подвійний добуток (умов. од.)
278 та більше
218-277
151-217
Нижче 150
Потужність останнього ступеня навантаження (кгм/хв)
125 та більше
75-100
50-75
25 або ВЕМ протипоказана