Військовослужбовці з підвищеним артеріальним тиском підлягають стаціонарному обстеженню у лікувальному закладі.
До підпункту "а" належать:
гіпертонічна хвороба III стадії та симптоматичні артеріальні гіпертензії зі стабільно високими показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного - 180 мм рт.ст. та вище, діастолічного - 110 мм рт.ст. та вище).
Третя стадія гіпертонічної хвороби характеризується стабільно високими показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного - 180 мм рт.ст. та вище, діастолічного - 110 мм рт.ст. та вище). При III стадії гіпертонічної хвороби є об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней із симптомами з їх боку та вираженим порушенням функцій. Працездатність хворого різко знижена. Діагноз гіпертонічної хвороби III стадії за наявності інфаркту міокарда, інсульту або інших ознак III стадії слід установлювати лише в тих випадках, коли ці ускладнення виникають на фоні тривало існуючої гіпертонічної хвороби, що підтверджується наявністю об'єктивних ознак гіпертензивного ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки тощо). Показники артеріального тиску можуть бути знижені в осіб, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт;
швидко прогресуюча (злоякісна) гіпертонічна хвороба;
церебральні розлади на фоні гіпертонічної хвороби у вигляді динамічних порушень мозкового кровообігу з минущими руховими, чутливими, мовними, мозжочковими, вестибулярними розладами;
генералізоване звуження артерій сітківки очей з крововиливами або ексудатами та набряком соска зорового нерва.
Єднання артеріальної гіпертензії будь-якого ступеня з асоційованими клінічними станами.
Асоційовані клінічні стани:
інфаркт міокарда, коронарна реваскуляризація;
ішемічна хвороба серця (далі - ІХС);
серцева недостатність II-A - III стадії;
інсульт, хронічна гіпертензивна енцефалопатія III стадії;
крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва або без нього;
хронічна ниркова недостатність з концентрацією креатиніну в плазмі у чоловіків вище 133 мкмоль/л, у жінок - вище 124 мкмоль/л, протеїнурія - більше 300 мг/добу;
розшаровуюча аневризма аорти;
цукровий діабет, діабетична нефропатія.
До підпункту "б" належать гіпертонічна хвороба II стадії та симптоматичні артеріальні гіпертензії II ступеня із стійким підвищенням показників артеріального тиску (у спокої: систолічного 160 мм рт.ст. та вище, діастолічного 100 мм рт.ст. та вище), який не приходить у норму без проведення постійної медикаментозної терапії.
До цього самого підпункту належить гіпертонічна хвороба III стадії після перенесення транзиторної ішемічної атаки, гострої гіпертензивної енцефалопатії без порушення функцій з боку нервової системи.
Друга стадія гіпертонічної хвороби характеризується ураженням органів-мішеней:
гіпертрофією міокарда лівого шлуночка, виявленою при рентгенологічному, електрокардіографічному або ехокардіографічному обстеженні (індекс маси міокарда у чоловіків більше 125 г/кв.м, у жінок - більше 110 г/кв.м);
генералізованим або локальним звуженням судин сітківки;
протеїнурією (30-300 мг/добу) і (або) рівнем креатиніну: для чоловіків - 115-133 мкмоль/л, для жінок - 107-124 мкмоль/л;
наявністю атеросклеротичних змін у магістральних артеріях (УЗ-ознаки потовщення інтіми-медії сонної артерії більше 0,9 мм).
У разі формулювання діагнозу гіпертонічної хвороби II стадії необхідно вказати, на підставі чого встановлюється II стадія: наявність гіпертрофії лівого шлуночка, звуження артерій сітківки тощо. У хворих з протеїнурією в діагнозі слід вказати на наявність гіпертензивного ураження нирок, якщо відсутня інша причина протеїнурії.
До підпункту "в" належить гіпертонічна хвороба I стадії з підвищеними показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного від 140 до 159 мм рт.ст., діастолічного від 90 до 99 мм рт.ст.). У клінічній картині показники артеріального тиску лабільні, значно змінюються протягом доби. Спонтанна нормалізація тиску можлива (під час відпочинку, перебування у відпустці тощо), але вона нетривала, наступає повільно. Відсутні зміни з боку серця, головного мозку, нирок та судинні зміни на очному дні. Працездатність збережена, функції органів та систем не порушені.
Наявність підвищення артеріального тиску, вперше виявленого в осіб у віці 17-28 років, дає підставу для стаціонарного обстеження та диспансерного нагляду протягом 3-6 місяців з подальшим стаціонарним обстеженням та оглядом ВЛК із визначенням ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ.
Об'єктивні ознаки ураження органів-мішеней:
гіпертрофія лівого шлуночка: ЕКГ-ознака Соколова-Лайона або амплітудні критерії Корнела (сума амплітуд зубця S у відведенні V3 та R у відведенні Avl для чоловіків більше ніж 28 мм, жінок -
більше ніж 20 мм або Корнельський добуток: (S V3 + R aVL + 6 мм)
помножене на тривалість комплексу QRS у мілісекундах більше ніж 2440 мм·мс. Ехо-КГ: індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) більше 125 г/кв.м для чоловіків та більше 110 г/кв.м для жінок;
УЗ - ознаки потовщення стінки артерії: товщина шару інтима-медія сонної артерії більша за 0,9 мм або наявні атеросклеротичні бляшки;
незначне підвищення креатиніну сироватки крові (для чоловіків - 115-133 мкмоль/л та жінок - 107-124 мкмоль/л);
мікроальбумінурія (30-300 мг/доба або співвідношення альбумін/креатинін у сечі більше ніж 22 мг/г для чоловіків та більше ніж 31 мг/г для жінок).