Для визначення пониження слуху необхідні, крім звичайного дослідження шепітною мовою, повторні спеціальні дослідження розмовною та шепітною мовою, камертонами і тональною, пороговою аудіометрією з обов'язковим визначенням барофункції вух.
Стійка повна глухота на обидва вуха або глухонімота повинні бути підтверджені лікувально-профілактичними закладами, установами або навчальними закладами для глухонімих.
Військовослужбовці із зниженим слухом призначаються на посади і службу із врахуванням цього недоліку.
Одноразове дослідження слуху особи, яку оглядають, недостатнє для порівняння правильності та однорідності показань. Якщо є підозра на повну глухоту на одне чи обидва вуха, використовують методи об'єктивного визначення глухоти.
Під час індивідуальної оцінки придатності до військової служби враховуються конкретні умови служби військовослужбовця, характеристика керівника підрозділу та дані функціонального дослідження слуху шляхом перевірки чутливості через навушники з використанням електроакустичних засобів зв'язку (телефони, радіозв'язок) та проведення сурдологічного дослідження (аудіометрії).
Після операцій, що поліпшують слух, військовослужбовцям в окремих випадках за статтею 40 Розкладу хвороб надається відпустка у зв'язку із хворобою. Після закінчення відпустки придатність осіб до військової служби визначається залежно від результатів лікування за підпунктами "а", "б" або "в" цієї статті.