Про затвердження Положення про порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури в Україні

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

24.08.2022 № 187

Про затвердження Положення про порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури в Україні

{Заголовок із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку

№ 16 від 11.02.2025

№ 37 від 09.04.2026}

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статті 82 Закону України “Про платіжні послуги” (далі - Закон) та з метою визначення порядку здійснення оверсайту платіжної інфраструктури в Україні Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури в Україні (далі - Положення), що додається.

{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

2. Об’єктам оверсайта-резидентам привести свою діяльність та документи у відповідність до вимог Положення, а саме:

1) платіжним організаціям платіжних систем, учасникам платіжних систем, зареєстрованим у Національному банку України станом на день введення в дію Закону, які мають намір продовжувати роботу платіжної системи/діяльність у платіжній системі, - протягом одного року з дня введення в дію Закону;

2) оператору послуг платіжної інфраструктури, зареєстрованому в Національному банку України станом на день введення в дію Закону, який має намір продовжувати діяльність, - протягом шести місяців із дня введення в дію Закону;

3) розрахунковому банку платіжної системи, зареєстрованої в Національному банку України станом на день введення в дію Закону, який має намір продовжувати надавати послуги розрахункового банку в цій платіжній системі, - протягом одного року з дня введення в дію Закону;

4) емітенту електронних грошей, який на день введення в дію Закону має узгоджені правила використання електронних грошей в Україні та який має намір продовжувати діяльність з випуску та використання електронних грошей, - протягом одного року з дня введення в дію Закону.

{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

3. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 28 листопада 2014 року № 755 “Про затвердження Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні”;

2) пункт 5 постанови Правління Національного банку України від 24 липня 2015 року № 480 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”;

3) постанову Правління Національного банку України від 28 жовтня 2015 року № 747 “Про затвердження Змін до Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні”;

4) підпункт 3 пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2017 року № 11 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”;

5) пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2018 року № 61 “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”;

6) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 22 листопада 2019 року № 139 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України”;

7) постанову Правління Національного банку України від 21 січня 2020 року № 11 “Про затвердження Змін до Положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні”.

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Олексія Шабана.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова

К. Шевченко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

24.08.2022 № 187

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури в Україні

{Заголовок із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{У тексті Положення слова “оператор значущої платіжної системи”, “надзвичайна ситуація” у всіх числах та відмінках замінено відповідно словами “оператор системно важливої/важливої платіжної системи”, “надзвичайна подія” у відповідних числах та відмінках згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

{У тексті Положення слово “оверсайту” у всіх відмінках та числах замінено словом “оверсайта” у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до статей 7, 15 Закону України “Про Національний банк України”, статей 71, 82 Закону України “Про платіжні послуги” і визначає основні організаційні засади та порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури (далі - оверсайт), критерії важливості та порядок визначення системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи, важливого технологічного оператора платіжних послуг, включаючи банк, що надає послуги технологічного оператора платіжних послуг (далі - технологічний оператор), а також вимоги до об’єктів оверсайта, що здійснюють діяльність на території України.

{Пункт 1 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

1) багаторівнева структура участі - структура участі, що передбачає можливість участі в платіжній системі прямим та непрямим учасникам платіжної системи;

2) безперервність діяльності - спроможність об’єкта оверсайта своєчасно та ефективно здійснювати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності та в разі виникнення надзвичайної події;

3) важлива платіжна система - платіжна система, яку Національний банк України (далі - Національний банк) визначив важливою платіжною системою відповідно до встановлених цим Положенням вимог та критеріїв важливості;

4) важливий технологічний оператор - технологічний оператор, якого Національний банк визначив важливим відповідно до встановлених цим Положенням вимог та критеріїв важливості;

5) валові розрахунки в режимі реального часу - режим розрахунків, що передбачає безперервне виконання зобов’язань учасників платіжної системи окремо за кожною платіжною операцією в платіжній системі без відстрочення в часі;

6) відкладені нетто-розрахунки - режим розрахунків, що передбачає виконання зобов’язань учасників платіжної системи за результатами клірингу з визначеною періодичністю;

7) взаємозалежність - взаємозв’язок, що виникає в процесі діяльності між об’єктами оверсайта;

8) депозитарний ризик - ризик втрати фінансових активів об’єкта оверсайта;

9) загальний комерційний ризик - ризик погіршення фінансового стану об’єкта оверсайта в результаті зниження його доходів або збільшення видатків, унаслідок якого витрати перевищують доходи та призводять до втрат, покриття яких здійснюється за рахунок капіталу, виключаючи ризики, пов’язані з невиконанням зобов’язань учасником платіжної системи або іншою особою, яка має фінансові зобов’язання перед об’єктом оверсайта;

10) заінтересовані особи - власники оператора платіжної системи, учасники платіжної системи, органи державної влади, розрахункові банки, технологічні оператори;

11) інвестиційний ризик - ризик втрати або недоступності фінансових активів об’єкта оверсайта, що виникає внаслідок їх інвестування;

12) інформаційна інфраструктура - це сукупність інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних, технологічних, облікових систем або їх окремих елементів, включаючи інформаційно-комунікаційні технології і комунікаційні системи, а також програмного забезпечення, баз даних, електронних комунікаційних мереж, включаючи канали та лінії електронних комунікаційних мереж (канали зв’язку), інші засоби інформатизації, що використовуються для виконання платіжних операцій, надання платіжних послуг та/або надання послуг, допоміжних до платіжних послуг;

13) інцидент порушення безперервності діяльності - неспроможність об’єкта оверсайта, включаючи нерезидента, своєчасно виконувати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності та в разі виникнення надзвичайної події;

14) істотний інцидент порушення безперервності діяльності - неспроможність об’єкта оверсайта, включаючи нерезидента, своєчасно виконувати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності та в разі виникнення надзвичайної події протягом двох годин або більш тривалого часу;

15) кіберзагроза - наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку в кіберпросторі, спричиняють негативний вплив на кібербезпеку та кіберзахист об’єктів оверсайта та/або платіжних систем;

16) кіберінцидент - подія або сукупність несприятливих подій ненавмисного характеру або таких, що мають ознаки можливої кібератаки, які становлять загрозу безпеці інформаційної інфраструктури, створюють імовірність порушення штатного режиму її функціонування, а також ставлять під загрозу захищеність інформаційних ресурсів;

17) кіберризик - поєднання ймовірності виникнення кіберінцидентів та їх наслідків, включаючи виникнення збитків та/або додаткових втрат унаслідок реалізації кіберзагроз, є складовою операційного ризику;

18) кіберстійкість - спроможність об’єкта оверсайта запобігати, протистояти, стримувати та оперативно відновлюватися після кіберінцидентів та кібератак;

19) кредитний ризик - ризик того, що учасник платіжної системи або інша організація, з якою оператор платіжної системи має договірні відносини, не зможе виконати свої фінансові зобов’язання в повному обсязі в установлений момент часу (поточний кредитний ризик) та/або в будь-який момент у подальшому (потенційний майбутній кредитний ризик);

20) критерії важливості - установлені Національним банком обсяги операцій та види послуг, у разі надання яких платіжна система, технологічний оператор можуть бути віднесені Національним банком до відповідної категорії важливості, визначеної цим Положенням;

21) критична залежність - залежність діяльності платіжної системи від суб’єкта платіжної системи, постачальника електронних комунікаційних послуг, невиконання зобов’язань якими може призвести до неможливості забезпечення безперервності діяльності платіжної системи;

22) критичні операції/послуги - платіжні операції та/або послуги, а також послуги, що є допоміжними до платіжних послуг, та інші послуги, невиконання/ненадання яких призведе до порушення забезпечення надання платіжних послуг об’єктом оверсайта та/або роботи об’єкта оверсайта/платіжної системи в цілому;

23) міжнародні стандарти оверсайта - документи, прийняті Комітетом з платіжних систем та ринкової інфраструктури Банку міжнародних розрахунків та Технічним комітетом Міжнародної організації комісій з цінних паперів, що визначають стандарти оверсайта для інфраструктури фінансового ринку;

24) надзвичайна подія - порушення штатного режиму та/або нормальних умов функціонування об’єкта оверсайта, платіжної системи, що призводить до порушення та/або становлять загрозу для безперервності діяльності об’єкта оверсайта, платіжної системи;

25) оператор системно важливої/важливої платіжної системи - оператор платіжної системи, яку Національний банк визначив системно важливою платіжною системою, оператор платіжної системи, яку Національний банк визначив важливою платіжною системою;

26) операційний ризик - ризик того, що недоліки внутрішніх процесів, інформаційної інфраструктури, включаючи кіберінциденти, втрату чи витік інформації, навмисні або ненавмисні дії працівників об’єкта оверсайта або інших осіб, порушення в управлінні або внаслідок зовнішніх подій призведуть до скорочення, погіршення або зупинення надання/здійснення послуг/операцій об’єктом оверсайта, платіжною системою;

27) основна робоча зона - приміщення та розташоване в ньому обладнання, а також інформаційна інфраструктура, за допомогою яких забезпечується штатний режим діяльності об’єкта оверсайта та/або платіжної системи;

28) остаточність розрахунків - обумовлений документами об’єкта оверсайта момент часу, у який розрахунок у платіжній системі стає безвідкличним та безумовним, та після якого платіжна операція не може бути скасована учасником платіжної системи та/або заінтересованою особою, та/або ініціатором платіжної операції;

29) оцінювання - комплекс заходів, що здійснюються Національним банком з метою попередження, виявлення та усунення недоліків у діяльності системно важливих платіжних систем, важливих платіжних систем, важливих технологічних операторів та платіжних систем, створених Національним банком, а також удосконалення їх діяльності;

30) правовий ризик - ризик відсутності правового регулювання, зміни або непередбачуваного застосування положень законодавства України, що можуть призвести до виникнення збитків об’єкта оверсайта або визнання недійсними умов договору;

31) процедури діяльності платіжної системи та/або оператора платіжної системи (далі - процедури діяльності) - задокументований опис послідовних дій та/або заходів, які необхідно виконати та/або вжити для забезпечення надійності та безперервності діяльності платіжної системи;

32) регламентні роботи - заплановані не пізніше ніж за один робочий день заходи з технічної експлуатації інформаційної інфраструктури, що можуть включати в себе планове оновлення програмного забезпечення, обслуговування та/або модернізацію серверів та комп’ютерного обладнання, перевірку безпеки мережі та захисту даних, перенесення основної робочої зони;

33) резервна робоча зона - географічно віддалене від основної робочої зони допоміжне приміщення, призначене для здійснення/надання критичних операцій/послуг об’єкта оверсайта, платіжної системи в разі виникнення надзвичайної події до відновлення штатного режиму діяльності, що має інформаційну інфраструктуру, та забезпечене матеріальними і трудовими ресурсами, достатніми для підтримання інформаційної інфраструктури в робочому стані;

34) ризик ліквідності - ризик того, що об’єкт оверсайта не матиме достатньо коштів для виконання своїх фінансових зобов’язань належним чином у повному обсязі в установлений момент часу, але він зможе їх виконати в інший момент часу в подальшому;

35) ринковий ризик - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів як за балансовими, так і позабалансовими позиціями внаслідок зміни ринкових цін;

36) розрахунковий ризик - ризик того, що розрахунки в платіжній системі/схемі не здійснюватимуться належним чином;

37) системний ризик - ризик того, що неспроможність одного або кількох суб’єктів платіжної системи виконати свої зобов’язання або порушення безперервності діяльності самої платіжної системи призведе до порушення діяльності інших суб’єктів платіжної системи, інших установ або функціонування фінансової системи в цілому;

38) системно важлива платіжна система - платіжна система, яку Національний банк визначив системно важливою платіжною системою відповідно до встановлених цим Положенням критеріїв важливості;

39) спільний оверсайт - діяльність, що здійснює Національний банк разом із центральними банками інших держав щодо оверсайта об’єктів, створених нерезидентами;

40) стрес-сценарій - модель можливого розвитку подій (обставин) унаслідок впливу різних факторів ризиків, виникнення яких може завдати шкоди безперервності діяльності об’єкта оверсайта та/або фінансовому стану, та/або ліквідності суб’єктів платіжних систем;

41) управління операційним ризиком - постійна діяльність об’єкта оверсайта щодо оцінки операційного ризику, визначення його допустимого рівня та застосування заходів контролю з метою забезпечення безперервності діяльності;

42) штатний режим діяльності - функціонування за стандартними для об’єкта оверсайта, платіжної системи регламентом і технологією надання/виконання платіжних послуг/операцій.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

{Пункт 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

3. Вимоги цього Положення поширюються на об’єктів оверсайта-резидентів, а саме: операторів платіжних систем, учасників платіжних систем, розрахункові банки, технологічних операторів (далі - суб’єкти платіжних систем) у частині їх діяльності на території України.

{Пункт 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

4. Вимоги цього Положення поширюються на Національний банк як оператора платіжних систем, крім вимог, установлених у пунктах 27, 29, 34, 42 розділу II, підпунктах 11, 14 пункту 45 розділу III, пункті 57 розділу IV, підпунктах 5, 9 пункту 73 розділу VI, пункті 103 розділу XII, пунктах 127, 136, 137, 138 розділу XVI цього Положення.

{Пункт 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

5. Оператор платіжної системи-нерезидент зобов’язаний виконувати вимоги, установлені в пунктах 14-16 розділу I, пунктах 23, 25, 28 розділу II, пунктах 44, 45 - 1 розділу III, пунктах 57, 57 - 2 розділу IV, пункті 70 розділу V, пункті 75 розділу VI, пункті 84 розділу VIII, пункті 92 розділу X та пунктах 96, 98, 98 - 2 , 98 - 3 , 99, 100, 100 - 1 розділу XI цього Положення, у частині функціонування платіжної системи в Україні.

{Пункт 5 розділу I в редакції Постанов Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

6. Це Положення ґрунтується на міжнародних стандартах оверсайта.

7. Національний банк здійснює оверсайт з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури, що включає:

1) моніторинг платіжної інфраструктури;

2) оцінювання платіжної інфраструктури на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам оверсайта;

3) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності платіжної інфраструктури;

4) надання рекомендацій щодо вдосконалення діяльності платіжної інфраструктури та/або застосування заходів впливу.

8. Національний банк за потреби обмінюється інформацією щодо діяльності об’єктів оверсайта-нерезидентів у межах спільного оверсайта з центральними банками інших держав, резидентами яких вони є, а також з іншими міжнародними організаціями та органами влади.

9. Національний банк здійснює виїзний та безвиїзний моніторинг об’єктів оверсайта відповідно до нормативно-правових актів, які визначають порядок здійснення такого моніторингу.

10. Національний банк має право застосовувати до об’єкта оверсайта заходи впливу за невиконання вимог цього Положення, визначені законодавством України, відповідно до порядку та критеріїв, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

11. Національний банк має право вимагати від об’єктів оверсайта надання інформації та документів, що підтверджують виконання вимог цього Положення, шляхом направлення відповідного запиту.

12. Об’єкт оверсайта зобов’язаний надавати на запит Національного банку:

1) інформацію та документи в строк до п’яти робочих днів із дня отримання запиту Національного банку про надання інформації, якщо більший строк не встановлений у запиті;

2) повну, актуальну та достовірну інформацію, документи належної якості, що дає змогу прочитати всі зазначені в них відомості.

{Пункт 12 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

13. Об’єкт оверсайта зобов’язаний визначити в своїх документах положення, зазначені в підпункті 4 пункту 25, підпункті 1 пункту 36, пункті 41 розділу II та пункті 55 розділу IV цього Положення, протягом трьох місяців із:

1) дати прийняття Національним банком рішення про реєстрацію та внесення до Реєстру платіжної інфраструктури (далі - Реєстр) відомостей про платіжну систему (для оператора платіжної системи, реєстрація якої здійснювалась);

2) дати внесення до Реєстру відомостей про суб’єкта платіжної системи, відомості про яку наявні в Реєстрі (для прямих/непрямих учасників платіжної системи, розрахункового банку, технологічного оператора, що надає послуги в платіжній системі);

3) дати прийняття Національним банком рішення про реєстрацію та внесення до Реєстру відомостей про технологічного оператора (крім банку), який надає послуги за межами платіжної системи.

Об’єкт оверсайта періодично переглядає (не рідше одного разу на рік) та оновлює (актуалізує) у разі потреби внутрішні документи з урахуванням змін у законодавстві України, дія яких поширюється на цей об’єкт оверсайта, а також з урахуванням інших внутрішніх чи зовнішніх подій та/або обставин.

{Пункт 13 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 ; в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

14. Об’єкт оверсайта зобов’язаний надсилати інформацію та документи до Національного банку засобами системи електронної пошти Національного банку (за умови підключення), на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку або іншими засобами електронного зв’язку, що використовуються Національним банком для електронного документообігу, із використанням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), крім випадку, визначеного в підпункті 4 пункту 98 - 3 розділу XI цього Положення.

{Пункт 14 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

15. Об’єкт оверсайта зобов’язаний подавати документи на виконання вимог цього Положення, які засвідчені підписом керівника об’єкта оверсайта або уповноваженого представника оператора платіжної системи-нерезидента (якщо законодавством України не встановлено інше) та оформлені з урахуванням вимог, зазначених у пункті 16 розділу I цього Положення.

{Пункт 15 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

16. Об’єкт оверсайта, який надсилає до Національного банку документи, зобов’язаний дотримуватися таких вимог:

1) документи повинні бути викладені українською мовою, не містити виправлень і неточностей, а також розбіжностей між відомостями, викладеними в цих документах та/або отриманими з офіційних джерел;

2) сторінки документів повинні бути пронумеровані;

3) документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку повинні бути перекладені на українську мову (вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою. Копії документів, складених іноземною мовою, та/або переклад документа, складеного іноземною мовою, повинні бути засвідчені нотаріально;

4) документи подаються до Національного банку у формі електронного документа або електронної копії документа, підписаного (засвідченої) шляхом накладання КЕП, - разом з електронним повідомленням на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку nbu@bank.gov.ua або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу, крім випадку, визначеного в підпункті 4 пункту 98 - 3 розділу XI цього Положення;

5) електронні документи, електронні копії оригіналів документів у паперовій формі, скановані копії документів повинні мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

6) електронна копія оригіналу документа в паперовій формі (з накладеним КЕП та без накладення КЕП) створюється шляхом сканування документа в паперовій формі з урахуванням таких вимог:

документ сканується у файл формату pdf;

документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

Об’єкт оверсайта несе відповідальність за повноту та достовірність даних, що містяться в поданих до Національного банку документах.

{Пункт 16 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

17. Національний банк забезпечує нерозголошення інформації, отриманої ним під час оверсайта, третім особам, крім випадків, визначених законодавством України.

18. Національний банк з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури має право надавати рекомендації об’єктам оверсайта щодо вдосконалення їх діяльності.

19. Національний банк надає рекомендації щодо вдосконалення діяльності об’єктів оверсайта шляхом:

1) надсилання відповідного листа;

2) оприлюднення їх на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

3) видання методичних рекомендацій щодо окремих питань діяльності об’єктів оверсайта.

20. Національний банк має право організовувати робочі зустрічі з представниками об’єкта оверсайта з метою обговорення питань щодо вдосконалення діяльності цього об’єкта оверсайта.

21. Національний банк готує звіт з оверсайта один раз на рік. Звіт з оверсайта повинен містити:

1) загальну інформацію щодо діяльності Національного банку з оверсайта в звітному періоді;

2) результати діяльності об’єктів оверсайта;

3) інформацію про важливість об’єктів оверсайта;

4) інформацію про результати проведеного оцінювання об’єктів оверсайта та їх самооцінювання;

5) загальну інформацію щодо моніторингу об’єктів оверсайта та застосованих до них заходів впливу;

6) іншу інформацію щодо діяльності Національного банку з оверсайта.

22. Національний банк має право оприлюднювати інформацію зі звіту з оверсайта на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

II. Загальні вимоги до діяльності та документів об’єктів оверсайта

23. Суб’єкти платіжної системи діють відповідно до:

1) правил цієї платіжної системи;

2) документів, які регулюють діяльність платіжних систем та суб’єктів платіжних систем і подавалися для реєстрації та/або внесення відомостей до Реєстру про них як суб’єктів платіжних систем;

3) інших документів платіжної системи, включаючи ті, які ураховують вимоги цього Положення;

4) вимог законодавства України.

Правила та/або процедури діяльності платіжної системи на території України встановлюються оператором платіжної системи з урахуванням вимог законодавства України.

{Пункт 23 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

24. Технологічний оператор діє відповідно до:

1) документів, які регулюють діяльність технологічних операторів і подавалися для реєстрації та/або внесення відомостей до Реєстру про нього як технологічного оператора та/або як суб’єкта платіжної системи;

2) інших документів технологічного оператора, включаючи ті, які враховують вимоги цього Положення;

3) правил платіжної системи, суб’єктом якої є технологічний оператор;

4) вимог законодавства України.

{Пункт 24 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

25. Оператор платіжної системи зобов’язаний:

1) доводити інформацію, отриману від Національного банку, що стосується надання послуг учасниками платіжної системи, технологічними операторами, розрахунковими банками, до їх відома для використання в роботі;

2) забезпечувати збереження та нерозголошення інформації, що може загрожувати безпеці та безперервності діяльності платіжної системи, та інформації, що містить комерційну таємницю та/або конфіденційну інформацію про учасників платіжної системи та її користувачів;

3) здійснювати постійний контроль за відповідністю правил та/або процедур діяльності платіжної системи, інших документів платіжної системи та договорів законодавству України;

{Підпункт 3 пункту 25 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

4) визначити в правилах та/або процедурах діяльності або внутрішніх/установчих документах оператора платіжної системи (далі - документи платіжної системи):

{Абзац перший підпункту 4 пункту 25 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

порядок здійснення контролю за діяльністю учасників платіжної системи, розрахункових банків, технологічних операторів відповідно до правил платіжної системи та вимог до них, установлених іншими документами платіжної системи, що розроблені оператором платіжної системи на виконання цього Положення;

{Абзац другий підпункту 4 пункту 25 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

момент остаточності розрахунків;

порядок проведення регламентних робіт у платіжній системі та діяльності її суб’єктів під час проведення таких регламентних робіт.

{Підпункт 4 пункту 25 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

26. Оператор платіжної системи зобов’язаний надавати роз’яснення учасникам платіжної системи стосовно їх участі в платіжній системі, пов’язаних із цим ризиків та проводити консультації:

1) з новими учасниками платіжної системи - перед початком надання ними послуг у платіжній системі;

2) з діючими учасниками платіжної системи - не менше одного разу на рік з урахуванням змін у законодавстві України та/або змін у внутрішніх документах платіжної системи.

{Підпункт 2 пункту 26 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

27. Оператор платіжної системи (крім Національного банку) зобов’язаний реєструвати звернення учасників платіжної системи з питань надання роз’яснень щодо правил і процедур діяльності платіжної системи, умов участі, надання пропозицій, запитань і зауважень від учасників платіжної системи, іншої інформації щодо діяльності платіжної системи.

{Абзац перший пункту 27 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

Оператор платіжної системи (крім Національного банку) реєструє звернення учасників платіжної системи шляхом унесення відомостей до журналу реєстрації звернень учасників платіжної системи, який ведеться в електронній довільній формі із забезпеченням цілісності, конфіденційності та доступності інформації, що міститься в ньому.

{Пункт 27 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

28. Оператор платіжної системи зобов’язаний контролювати діяльність учасників платіжної системи, розрахункових банків і технологічних операторів, з якими він уклав договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі, та несе відповідальність за діяльність платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та вимог законодавства України.

Оператор платіжної системи зобов’язаний контролювати наявність інцидентів порушення безперервності діяльності в платіжній системі та застосування заходів, вжитих для їх запобігання, учасниками платіжної системи, розрахунковими банками та технологічними операторами, а також у роботі постачальників електронних комунікаційних послуг, з якими він уклав договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі.

{Пункт 28 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

29. Оператор платіжної системи (крім Національного банку) зобов’язаний не менше одного разу на квартал фіксувати результати здійсненого контролю за учасниками платіжної системи, розрахунковими банками та технологічними операторами шляхом унесення відомостей до електронного журналу реєстрації результатів контролю, який ведеться в електронній довільній формі із забезпеченням цілісності, конфіденційності та доступності інформації, що міститься в ньому.

{Пункт 29 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

30. Учасник платіжної системи зобов’язаний здійснювати контроль та несе відповідальність за дотримання правил платіжної системи технологічними операторами, з якими він уклав договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі, відповідно до умов таких договорів.

{ Пункт 31 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

32. Учасник платіжної системи зобов’язаний не менше одного разу на шість місяців фіксувати результати здійсненого контролю за технологічними операторами шляхом унесення відомостей до електронного журналу реєстрації результатів контролю, який ведеться в електронній довільній формі із забезпеченням цілісності, конфіденційності та доступності інформації, що міститься в ньому.

{Пункт 32 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

33. Прямий учасник платіжної системи зобов’язаний здійснювати постійний контроль за діяльністю непрямого учасника платіжної системи щодо дотримання ним умов договору про непряму участь та правил платіжної системи та не менше одного разу на шість місяців фіксувати результати здійсненого контролю шляхом унесення відомостей до електронного журналу реєстрації результатів контролю, який ведеться в електронній довільній формі із забезпеченням цілісності, конфіденційності та доступності інформації, що міститься в ньому.

{Пункт 33 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

34. Оператор платіжної системи (крім Національного банку), учасник платіжної системи зобов’язані за наявності вести реєстр пунктів надання фінансових послуг, платіжних пристроїв, що використовуються для виконання платіжних та інших операцій (згідно з функціональними можливостями платіжного пристрою), та забезпечувати актуальність даних у цьому реєстрі.

{Пункт 34 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

35. Об’єкт оверсайта зобов’язаний:

1) забезпечувати належний рівень захисту інформації відповідно до вимог законодавства України;

2) реєструвати звернення користувачів із питань надання платіжних послуг, помилкових платіжних операцій шляхом унесення відомостей до електронного журналу реєстрації звернень користувачів, який ведеться в електронній довільній формі із забезпеченням цілісності, конфіденційності та доступності інформації, що міститься в ньому.

36. Технологічний оператор зобов’язаний:

1) виявляти та управляти операційними ризиками, що притаманні послугам, які ним надаються об’єктам оверсайта, а також визначити у своїх документах механізми контролю, заходи щодо управління, моніторингу, мінімізації та усунення наслідків впливу операційних ризиків;

2) забезпечувати доступність та надійність критичних послуг, які він надає іншим об’єктам оверсайта;

3) забезпечувати своєчасне відновлення надання критичних послуг у разі виникнення надзвичайної події;

4) повідомляти об’єкт оверсайта, якому він надає послуги, про порушення своєї діяльності, що можуть вплинути на безперервність діяльності такого об’єкта оверсайта;

5) забезпечувати ефективний обмін інформацією з об’єктом оверсайта, якому він надає послуги;

6) повідомляти об’єкт оверсайта, якому він надає послуги, про внесення змін до інформаційної інфраструктури або окремих її елементів, які технологічний оператор використовує для надання послуг;

7) забезпечувати зберігання інформації про кожну платіжну операцію в розрізі об’єктів оверсайта, яким він надає послуги, у встановленому ним порядку з можливістю відновлення даних за кожною окремою платіжною операцією про дату здійснення (із зазначенням годин, хвилин та секунд), ініціатора платіжної операції, платника та отримувача коштів за платіжною операцією, способу ініціювання та завершення платіжної операції (із зазначенням даних про пункт надання фінансових послуг, у якому виконувалася платіжна операція, та/або платіжний пристрій, що використовувався для виконання платіжної операції), суму та валюту платіжної операції;

8) зберігати інформацію про кожну платіжну операцію в міжнародній платіжній системі, створеній нерезидентом, відповідно до документів такої платіжної системи;

9) надавати свої послуги згідно з узгодженими з Національним банком умовами та порядком його діяльності (крім банків, які надають послуги технологічного оператора) та відповідно до законодавства України.

Норми пункту 36 розділу II цього Положення не поширюються на операторів платіжних систем, які виконують функції технологічних операторів виключно для цієї платіжної системи.

{Пункт 36 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

37. Розрахунковий банк зобов’язаний:

1) виявляти та управляти розрахунковим і кредитним ризиками, які виникають унаслідок здійснення розрахунків у платіжній системі;

2) узгоджувати строк здійснення остаточного розрахунку в платіжній системі з оператором платіжної системи та забезпечувати своєчасний остаточний розрахунок відповідно до укладених договорів з оператором платіжної системи та документів платіжної системи (крім випадків, коли оператор платіжної системи виконує функції розрахункового банку відповідно до вимог законодавства України);

3) забезпечувати зберігання інформації про здійснені розрахунки в платіжній системі відповідно до вимог законодавства України та документів платіжної системи.

38. Об’єкт оверсайта зобов’язаний забезпечити зберігання всіх документів, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), послуг, що є допоміжними до платіжних послуг, протягом строків, визначених законодавством України.

{Абзац перший пункту 38 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

Об’єкт оверсайта повинен зберігати електронні документи на носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити цілісність, достовірність та авторство електронних документів на цих носіях.

39. Об’єкт оверсайта під час створення архівів електронних документів зобов’язаний вжити заходів для забезпечення:

1) можливості перевірки цілісності та достовірності електронного документа в архіві;

2) виключення можливості внесення змін до архівної копії документа після її створення та знищення електронного документа після його створення;

3) можливості відновлення з архіву та використання електронного документа в будь-який час.

40. Об’єкт оверсайта в разі неможливості зберігання електронних документів протягом установленого часу повинен ужити заходів щодо дублювання цих електронних документів на кількох носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання. Під час копіювання електронного документа з носія інформації обов’язково перевіряється цілісність даних на цьому носії.

41. Об’єкт оверсайта зобов’язаний визначити у своїх документах порядок зберігання документів, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), послуг, що є допоміжними до платіжних послуг, а також порядок створення архівів електронних документів відповідно до вимог законодавства України.

{Пункт 41 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

42. Оператор платіжної системи у своїй системі обліку, учасник платіжної системи у своїй системі обліку та в системі обліку оператора платіжної системи зобов’язані в установленому ними порядку вести облік та забезпечити зберігання інформації про кожну платіжну операцію, здійснену в цій платіжній системі, з можливістю відновлення даних за кожною окремою платіжною операцією про:

1) дату здійснення (із зазначенням годин, хвилин та секунд);

2) ініціатора платіжної операції, платника та отримувача коштів за платіжною операцією;

3) спосіб ініціювання та завершення платіжної операції (із зазначенням даних про пункт надання фінансових послуг, у якому виконувалася платіжна операція, та/або платіжний пристрій, що використовувався для виконання платіжної операції, учасника платіжної системи);

4) суму та валюту;

5) форму розрахунків (готівкова чи безготівкова).

{Пункт 42 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{ Пункт 43 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

III. Оприлюднення інформації об’єктами оверсайта

44. Об’єкт оверсайта зобов’язаний мати власний офіційний вебсайт та корпоративну електронну поштову скриньку.

{Абзац перший пункту 44 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

Оператор міжнародної платіжної системи-нерезидент зобов’язаний забезпечити наявність окремого офіційного вебсайту або окремої сторінки на офіційному вебсайті міжнародної платіжної системи для оприлюднення інформації щодо діяльності платіжної системи на території України.

{Пункт 44 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

Об’єкт оверсайта розміщує інформацію на офіційному вебсайті або окремій сторінці офіційного вебсайту українською мовою. Одночасно допускається розміщення інформації на іноземній мові відповідно до вимог законодавства України.

{Пункт 44 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

45. Оператор платіжної системи зобов’язаний оприлюднювати на власному офіційному вебсайті інформацію щодо:

1) свого повного найменування відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) та комерційного (фірмового) найменування відповідно до установчих документів (за наявності);

2) юридичної адреси та фактичного місцезнаходження;

3) номера контактного телефону, адреси корпоративної електронної поштової скриньки або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення;

4) офіційного найменування платіжної системи, а також комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки/знаку для товарів та послуг платіжної системи, що відрізняється від офіційного найменування платіжної системи (за наявності);

5) опису організаційної структури платіжної системи;

6) складу керівних органів оператора платіжної системи;

7) умов та критеріїв участі в платіжній системі;

8) переліку учасників платіжної системи;

9) порядку припинення участі та виключення учасника платіжної системи, який порушує вимоги щодо участі в платіжній системі або більше не відповідає цим вимогам та встановленим критеріям;

10) переліку фінансових платіжних послуг, що надаються за допомогою платіжної системи, включаючи:

{Абзац перший підпункту 10 пункту 45 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025; в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

порядок та умови здійснення платіжних операцій;

види платіжних інструментів, які використовуються для ініціювання платіжних операцій;

строки виконання платіжних операцій;

11) переліку всіх тарифів, комісійних винагород та зборів за послуги платіжної системи, що стягуються з користувачів платіжних послуг (крім системи міжбанківських розрахунків, оператором якої є Національний банк);

{Підпункт 11 пункту 45 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

12) переліку прав і обов’язків оператора платіжної системи та її учасників;

13) порядку вирішення спорів між учасниками платіжної системи;

{Підпункт 13 пункту 45 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

14) відомостей, що підтверджують унесення платіжної системи до Реєстру (крім платіжних систем, створених Національним банком) із гіперпосиланням, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на сторінку офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на якій можливо перевірити такі відомості.

{Абзац дев'ятнадцятий пункту 45 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

45 - 1 . Оператор платіжної системи-нерезидент зобов’язаний оприлюднювати на окремому офіційному вебсайті або окремій сторінці на офіційному вебсайті міжнародної платіжної системи інформацію стосовно діяльності платіжної системи на території України щодо:

1) свого повного найменування відповідно до відомостей з Реєстру;

2) юридичної адреси та фактичного місцезнаходження, адреси представництва в Україні (за наявності);

3) офіційного найменування платіжної системи, а також комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки/знака для товарів та послуг платіжної системи, що відрізняється від офіційного найменування платіжної системи (за наявності);

4) переліку учасників платіжної системи в Україні;

5) переліку фінансових платіжних послуг, що надаються за допомогою платіжної системи на території України;

{Підпункт 5 пункту 45 - 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

6) переліку всіх тарифів, комісійних винагород та зборів за послуги платіжної системи, що стягуються з користувачів платіжних послуг;

7) відомостей, що підтверджують унесення платіжної системи до Реєстру, з гіперпосиланням, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на сторінку офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на якій можливо перевірити такі відомості.

{Абзац дев'ятий пункту 45 - 1 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Розділ III доповнено новим пунктом 45 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

46. Учасник платіжної системи зобов’язаний оприлюднювати на власному офіційному вебсайті інформацію щодо:

1) свого повного найменування відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру та комерційного (фірмового) найменування відповідно до установчих документів (за наявності);

2) юридичної адреси та фактичного місцезнаходження;

3) контактного номера телефону та адреси корпоративної електронної поштової скриньки або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення;

4) переліку фінансових платіжних послуг, що надаються учасником платіжної системи за допомогою платіжної системи, включаючи:

порядок та умови здійснення платіжних операцій;

строки виконання платіжних операцій;

види платіжних інструментів, які використовуються для ініціювання платіжних операцій;

5) місць розташування банківських автоматів та програмно-технічних комплексів самообслуговування, пунктів надання фінансових послуг, а також їх режим роботи;

6) відомостей про участь у платіжних системах шляхом розміщення переліку платіжних систем, за допомогою яких учасник платіжної системи надає платіжні послуги, із зазначенням за кожною платіжною системою такої інформації:

офіційного найменування платіжної системи, а також комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки/знака для товарів та послуг платіжної системи, що відрізняється від офіційного найменування платіжної системи (за наявності);

виду участі (пряма або непряма) у платіжній системі;

дати внесення відомостей до Реєстру про учасника відповідної платіжної системи (прямого, непрямого);

гіперпосилання, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на сторінку офіційного Інтернет-представництва Національного банку, на якій можливо перевірити такі відомості.

{Пункт 46 розділу III в редакції Постанов Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

46 - 1 . Учасник платіжної системи зобов’язаний для оприлюднення на власному офіційному вебсайті інформації щодо виду участі (прямої та/або непрямої) у платіжній системі відповідно до підпункту 6 пункту 46 розділу III цього Положення зазначати:

1) у разі прямої участі в платіжній системі та за наявності непрямих учасників платіжної системи, з якими учасник платіжної системи уклав договори про їх непряму участь у цій платіжній системі, - повний перелік таких непрямих учасників платіжної системи в довільному форматі із обов’язковим зазначенням найменувань усіх непрямих учасників платіжної системи;

2) у разі непрямої участі в платіжній системі - повний перелік усіх прямих учасників платіжної системи, з якими учасник платіжної системи уклав договір про власну непряму участь у цій платіжній системі.

{Розділ III доповнено пунктом 46 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

46 - 2 . Учасник платіжної системи, який, крім власного офіційного вебсайту, використовує для надання платіжних послуг інші вебсайти, зобов’язаний розміщувати на таких вебсайтах інформацію про наявність власного офіційного вебсайту та посилання на нього.

{Розділ III доповнено пунктом 46 - 2 згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

47. Технологічний оператор зобов’язаний оприлюднювати на власному офіційному вебсайті інформацію щодо:

1) свого повного найменування відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру та комерційного (фірмового) найменування відповідно до установчих документів (за наявності);

2) юридичної адреси та фактичного місцезнаходження;

3) номера контактного телефону, адреси корпоративної електронної поштової скриньки або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення;

4) переліку всіх об’єктів оверсайта, яким він надає послуги як технологічний оператор, із зазначенням їх повного найменування.

{Підпункт 4 пункту 47 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

Норми пункту 47 розділу III цього Положення не поширюються на операторів платіжних систем, які виконують функції технологічних операторів виключно для цієї платіжної системи.

{Пункт 47 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

48. Об’єкт оверсайта зобов’язаний оприлюднювати інформацію, передбачену в пунктах 45-47 розділу III цього Положення, не пізніше 10 робочих днів із дати:

1) прийняття Національним банком рішення про реєстрацію та внесення до Реєстру відомостей про платіжну систему (для оператора платіжної системи, реєстрація якої здійснювалась);

2) внесення до Реєстру відомостей про суб’єкта платіжної системи, відомості про яку наявні в Реєстрі (для прямих/непрямих учасників платіжної системи, розрахункового банку, технологічного оператора, що надає послуги в платіжній системі);

3) прийняття Національним банком рішення про реєстрацію та внесення до Реєстру відомостей про технологічного оператора (крім банку), який надає послуги за межами платіжної системи.

Об’єкт оверсайта зобов’язаний розміщувати оновлену інформацію, передбачену в пунктах 45-47 розділу III цього Положення, не пізніше п’яти робочих днів із дня настання відповідних обставин або з дня, коли об’єкт оверсайта дізнався чи повинен був дізнатися про настання відповідних обставин.

{ Пункт 48 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 49 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

{Пункт 50 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

{ Пункт 51 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

IV. Забезпечення безперервності діяльності об’єктами оверсайта

52. Оператор платіжної системи зобов’язаний надавати учасникам платіжної системи, розрахунковому банку та технологічному оператору інформацію, потрібну для забезпечення безперервності діяльності платіжної системи та управління операційним ризиком (уключаючи кіберризик) у платіжній системі.

53. Оператор платіжної системи зобов’язаний надавати учаснику платіжної системи, розрахунковому банку платіжної системи, технологічному оператору інформацію про порядок:

1) повідомлення заінтересованих осіб про виникнення надзвичайної події;

2) взаємодії та комунікацій у разі виникнення надзвичайної події між працівниками оператора платіжної системи, а також оператором платіжної системи та заінтересованими особами;

3) дій щодо забезпечення виконання/надання критичних операцій/послуг у разі відмови електронних комунікаційних мереж та/або окремих складових програмно-технічного забезпечення.

{Підпункт 3 пункту 53 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

54. Об’єкт оверсайта для забезпечення безперервності діяльності повинен здійснювати організаційні та технічні заходи, визначені в пунктах 1-14 додатка до цього Положення, та забезпечити належний контроль за їх виконанням.

{Пункт 54 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

55. Об’єкт оверсайта зобов’язаний встановити у своїх документах порядок забезпечення безперервності діяльності відповідно до організаційних та технічних заходів, зазначених у пунктах 1-14 додатка до цього Положення.

{Пункт 55 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

56. Об’єкт оверсайта після виникнення кожного інциденту порушення безперервності діяльності зобов’язаний документально зафіксувати інформацію про:

1) дату та час виникнення порушення безперервності діяльності;

2) тривалість порушення безперервності діяльності;

3) причини виникнення порушення безперервності діяльності;

4) види послуг, на безперервність яких вплинуло порушення;

5) заходи, ужиті для відновлення діяльності та недопущення надалі порушень безперервності діяльності об’єкта оверсайта.

57. Об’єкт оверсайта (крім Національного банку) у разі проведення регламентних робіт, що призводять до неспроможності своєчасно та ефективно виконувати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності об’єкта оверсайта або платіжної системи, оператором якої є об’єкт оверсайта, протягом двох годин або більш тривалого часу, зобов’язаний:

1) документально зафіксувати інформацію про проведення регламентних робіт - дату і їх тривалість у годинах, види послуг, на безперервність надання яких вплине проведення регламентних робіт;

2) повідомити інших об’єктів оверсайта, з якими укладені договори про надання відповідних послуг, суб’єктів платіжної системи (крім користувачів платіжних послуг), на діяльність яких впливають регламентні роботи, зазначені в абзаці першому пункту 57 розділу IV цього Положення, про проведення таких регламентних робіт не пізніше ніж за один робочий день.

{Пункт 57 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

57 - 1 . Учасник платіжної системи зобов’язаний повідомити користувачів платіжних послуг, яким він надає послуги з виконання платіжних операцій за допомогою цієї системи, про:

1) проведення регламентних робіт в учасника платіжної системи, що призводять до неспроможності своєчасно та ефективно виконувати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності, не пізніше ніж за один робочий день до їх проведення;

2) проведення регламентних робіт в інших суб’єктів платіжної системи, у діяльності платіжної системи, що призводять до неспроможності учасника платіжної системи своєчасно та ефективно виконувати/надавати критичні операції/послуги в штатному режимі діяльності, не пізніше наступного робочого дня після отримання повідомлення від іншого суб’єкта цієї платіжної системи відповідно до підпункту 2 пункту 57 розділу IV цього Положення.

{Розділ IV доповнено новим пунктом 57 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

57 - 2 . Порядок інформування про регламентні роботи в платіжній системі визначається у внутрішніх документах такої системи.

Об’єкт оверсайта зобов’язаний забезпечити документування інформації та повідомлення про проведення регламентних робіт таким чином, щоб бути здатним оперативно надавати інформацію та документи стосовно повідомлення про проведення регламентних робіт на запит Національного банку.

{Розділ IV доповнено новим пунктом 57 - 2 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

57 - 3 . Обов’язки та відповідальність об’єкта оверсайта щодо виконання вимог цього Положення залишаються незмінними в разі залучення таким об’єктом оверсайта відповідно до законодавства України технологічного оператора та/або третіх осіб.

{Розділ IV доповнено новим пунктом 57 - 3 згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 58 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

59. Вимоги розділу IV цього Положення застосовуються до розрахункових банків у частині надання ними послуг у платіжній системі.

V. Визначення важливості платіжних систем та технологічних операторів

{Заголовок розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

60. Національний банк за результатами моніторингу платіжної інфраструктури та відповідно до критеріїв важливості, установлених у пунктах 61, 62, 66 розділу V цього Положення, визначає важливість платіжних систем та технологічних операторів.

Національний банк визначає важливість платіжних систем та технологічних операторів у лютому поточного року за підсумками їх діяльності протягом попереднього року.

{Пункт 60 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

61. Національний банк визначає платіжну систему системно важливою платіжною системою в разі її відповідності хоча б одному з таких критеріїв важливості:

{Абзац перший пункту 61 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) платіжна система забезпечує проведення міжбанківських платіжних операцій, частка яких становить більше ніж 10% від загальної кількості та/або суми платіжних операцій, виконаних у країні системами міжбанківських розрахунків та через кореспондентські рахунки банків, відкриті в інших банках України;

{Підпункт 1 пункту 61 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) платіжна система здійснює платіжні операції за правочинами з державними цінними паперами на відкритому ринку;

3) платіжна система забезпечує врегулювання зобов’язань учасників платіжних систем, які виникають в інших платіжних системах.

62. Національний банк визначає платіжну систему важливою платіжною системою в разі її відповідності хоча б одному з таких критеріїв важливості:

{Абзац перший пункту 62 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) платіжна система здійснює платіжні операції, частка яких перевищує 10% від загальної кількості та/або суми платіжних операцій, виконаних у межах України, в Україну та за її межі платіжними системами, створеними резидентами та нерезидентами (крім систем міжбанківських розрахунків та платіжних систем, які здійснюють емісію електронних платіжних засобів);

{Підпункт 1 пункту 62 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) платіжна система здійснює операції з використанням електронних платіжних засобів, емітованих у цій платіжній системі, частка яких перевищує 10% від загальної кількості та/або суми платіжних операцій, виконаних на території України платіжними системами, що здійснюють емісію електронних платіжних засобів.

{Підпункт 2 пункту 62 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

{ Абзац четвертий пункту 62 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{П ункт 63 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{П ункт 64 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{П ункт 65 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

66. Національний банк визначає технологічного оператора важливим у разі його відповідності хоча б одному з таких критеріїв важливості:

1) обробляє більше 10% операцій (від загальної кількості та/або суми), оброблених технологічними операторами в платіжних системах;

2) обробляє більше 10% операцій (від загальної кількості та/або суми) системно важливих платіжних систем;

3) обробляє більше 10% операцій (від загальної кількості та/або суми) у важливих платіжних системах.

Норми пункту 66 розділу V цього Положення не поширюються на операторів платіжних систем, які виконують функції технологічних операторів виключно для цієї платіжної системи.

{Пункт 66 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 66 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

67. Рішення про визначення технологічного оператора важливим, платіжної системи важливою платіжною системою або системно важливою платіжною системою приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі - Комітет).

Технологічний оператор та/або платіжна система втрачають важливість, визначену в рішенні Комітету, прийнятому в попередньому році, з дня, наступного за днем прийняття Комітетом рішення, зазначеного в абзаці першому пункту 67 розділу V цього Положення, якщо за результатами діяльності в році, у якому було прийнято рішення про визначення технологічного оператора важливим, платіжних систем важливими платіжними системами або системно важливими платіжними системами, у наступному році вони не визначені важливим технологічним оператором, важливою платіжною системою або системно важливою платіжною системою.

{Пункт 67 розділу V в редакції Постанов Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

68. Національний банк протягом 15 календарних днів після визначення важливості платіжної системи або втрати платіжною системою важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення:

1) уносить відповідну інформацію до Реєстру та оприлюднює її на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

2) надсилає оператору платіжної системи (крім платіжної системи, створеної Національним банком) або її представництву в Україні письмове повідомлення про відповідність платіжної системи критеріям важливості або про втрату платіжною системою важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення, яке має містити:

дату визначення платіжної системи системно важливою або важливою платіжною системою чи дату втрати платіжною системою важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення;

категорію важливості платіжної системи;

потребу виконання вимог цього Положення.

{Пункт 68 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

68 - 1 . Національний банк протягом 15 календарних днів після визначення важливості технологічного оператора або втрати технологічним оператором важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення:

1) уносить відповідну інформацію до Реєстру та оприлюднює її на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

2) надсилає технологічному оператору письмове повідомлення про відповідність його діяльності критеріям важливості або про втрату технологічним оператором важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення, яке має містити:

дату визначення технологічного оператора важливим або дату втрати технологічним оператором важливості відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення;

інформацію про відповідність установленим критеріям важливості;

потребу виконання вимог цього Положення.

{Розділ V доповнено новим пунктом 68 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

69. Національний банк має право після визначення важливості платіжної системи, створеної нерезидентом, надіслати центральному банку країни, резидентом якої є оператор цієї платіжної системи, письмовий запит для отримання інформації про оцінювання платіжної системи на відповідність міжнародним стандартам оверсайта.

{Пункт 69 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

70. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний привести діяльність цієї платіжної системи у відповідність до вимог, зазначених у розділах VI-XIII цього Положення, протягом 180 календарних днів із дня надсилання Національним банком письмового повідомлення про відповідність платіжної системи критеріям важливості.

{Пункт 70 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

71. Важливий технологічний оператор зобов’язаний виконати вимоги, зазначені в розділі XIV цього Положення, протягом 180 календарних днів із дня надсилання Національним банком письмового повідомлення про відповідність технологічного оператора критеріям важливості.

{Абзац перший пункту 71 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{ Абзац другий пункту 71 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

72. Національний банк має право на підставі обґрунтованого клопотання оператора системно важливої/важливої платіжної системи-резидента/нерезидента, важливого технологічного оператора прийняти рішення про продовження строку виконання вимог цього Положення, зазначеного у пунктах 70, 71 розділу V цього Положення, на строк, що не може перевищувати 180 календарних днів.

{Пункт 72 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

VI. Вимоги до документів системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи

{Заголовок розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

73. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний визначити в документах платіжної системи:

{Абзац перший пункту 73 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) цілі та завдання діяльності платіжної системи, уключаючи:

забезпечення безперервності діяльності та кіберстійкості платіжної системи;

планові показники операційної діяльності платіжної системи (кількість та сума операцій у платіжній системі: за певний період - за годину, добу, місяць, квартал, рік; середнє та максимальне навантаження за платіжними операціями), час відновлення діяльності в разі виникнення надзвичайної події, рівень операційної доступності (операційні цілі).

{Абзац третій підпункту 1 пункту 73 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

Цілі та завдання системно важливої платіжної системи повинні бути орієнтовані на підтримку фінансової стабільності, забезпечення безпеки та ефективності платіжної системи та інших аспектів, що становлять суспільний інтерес;

{Підпункт 1 пункту 73 розділу VI доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) порядок та механізми контролю за відповідністю досягнутих результатів діяльності платіжної системи поставленим цілям та завданням, забезпечити його здійснення не менше одного разу на рік;

3) склад, обов’язки, повноваження, порядок діяльності керівних органів оператора платіжної системи, відповідальність керівних органів та їх членів;

4) обов’язки, повноваження, відповідальність, порядок звітування керівним органам особи та/або підрозділу, відповідальної/відповідального за функції, визначені в пункті 79 розділу VII цього Положення, та їх розподіл;

5) порядок організації та здійснення внутрішнього контролю в системно важливій платіжній системі, у важливій платіжній системі. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи (крім платіжної системи, створеної Національним банком) визначає процедури та види контролю, включаючи заходи контролю за інформаційною інфраструктурою (контроль за належним функціонуванням інформаційної інфраструктури, контроль за управлінням доступами, контроль за інформаційною інфраструктурою під час придбання, розроблення та/або супроводження), а також контроль за дотриманням суб’єктами такої платіжної системи правил та/або процедур діяльності платіжної системи та інших вимог, встановлених до них оператором системно важливої/важливої платіжної системи відповідно до цього Положення;

{Підпункт 5 пункту 73 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

6) порядок звітування особою та/або підрозділом, відповідальною/відповідальним за функції, визначені в пункті 79 розділу VII цього Положення, перед керівними органами оператора системно важливої/важливої платіжної системи;

7) порядок вирішення конфліктів інтересів між заінтересованими особами та оператором платіжної системи під час прийняття ним рішень;

8) порядок та механізми контролю, заходи щодо управління, моніторингу, мінімізації та усунення наслідків впливу ризиків, на які наражається у своїй діяльності, та/або спричиняє платіжна система:

{Абзац перший підпункту 8 пункту 73 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

правового ризику (уключаючи правила та порядок зменшення правового ризику, що виникає, якщо платіжна система або її учасники є суб’єктом права різних юрисдикцій);

кредитного ризику, ризику ліквідності, загального комерційного ризику, депозитарного ризику, інвестиційного ризику (далі - фінансові ризики);

розрахункового ризику;

операційного ризику, уключаючи кіберризик;

системного ризику;

інших ризиків, які оператор системно важливої/важливої платіжної системи має право визначати як такі, що притаманні діяльності платіжної системи;

{Абзац сьомий підпункту 8 пункту 73 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

9) вимоги до розрахункового банку платіжної системи (крім Національного банку);

10) відповідальність сторін та порядок дій, уключаючи здійснення розрахунків, використання ресурсів та покриття втрат, у разі невиконання зобов’язання учасником платіжної системи;

11) порядок відновлення ліквідності;

12) порядок забезпечення безперервності діяльності платіжної системи відповідно до організаційних та технічних заходів, зазначених у додатку до цього Положення;

13) заходи, спрямовані на реалізацію вимог щодо досягнення кіберстійкості платіжної системи, зазначених у пункті 95 розділу XI цього Положення, і забезпечити їх перегляд не менше одного разу на рік;

14) вимоги до забезпечення, що приймається від учасників платіжної системи, для управління кредитним ризиком (у разі прийняття такого забезпечення).

74. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, у якій передбачена багаторівнева структура участі, зобов’язаний установити в документах платіжної системи вимогу до прямих учасників платіжної системи щодо надання оператору платіжної системи не менше двох разів на рік інформації про:

1) непрямих учасників платіжної системи та/або прямих учасників, яким оператором платіжної системи надано право проводити розрахунки за операціями інших учасників у цій платіжній системі, обсяги платіжних операцій яких протягом 180 календарних днів більші, ніж обсяги платіжних операцій, здійснених за аналогічний період прямими учасниками платіжної системи, через яких здійснюються розрахунки в платіжній системі;

2) відповідальність прямого та непрямого учасника платіжної системи за остаточність розрахунків, що здійснюються прямим учасником платіжної системи за дорученням непрямого учасника платіжної системи, та порядок здійснення розрахунків у разі невиконання зобов’язань прямим та/або непрямим учасником платіжної системи.

75. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний розробити план заходів із забезпечення безперервності діяльності цієї платіжної системи (далі - План заходів) та проводити його перегляд і тестування не менше одного разу на рік.

{Абзац перший пункту 75 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

План заходів повинен передбачати:

1) порядок відновлення безперервності діяльності платіжної системи в разі виникнення надзвичайної події;

{Підпункт 1 пункту 75 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) технологію виконання операцій (опис послідовних дій щодо ініціювання, виконання та завершення операцій, а також процедур оброблення інформації про операції, її фіксації та зберігання) у разі виникнення надзвичайної події;

{Підпункт 2 пункту 75 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

3) строк відновлення безперервності діяльності платіжної системи та момент її відновлення;

4) порядок повідомлення заінтересованих осіб про виникнення надзвичайної події;

5) порядок взаємодії та комунікацій в разі виникнення надзвичайної події між працівниками оператора платіжної системи, а також між оператором платіжної системи та заінтересованими особами;

6) порядок забезпечення безперервного виконання/надання критичних операцій/послуг, включно з порядком дій у разі відмови електронних комунікаційних мереж та/або окремих складових програмно-технічного забезпечення;

{Підпункт 6 пункту 75 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

7) функції та відповідальність працівників, які забезпечують виконання/надання критичних операцій/послуг, у разі виникнення надзвичайної події;

8) порядок формування, склад, завдання та функції тимчасової структурної одиниці оператора платіжної системи, яка формується на час надзвичайної події та ліквідації її наслідків і відповідає за реалізацію Плану заходів, проведення консультацій із заінтересованими особами та повідомлення про виникнення надзвичайної події;

9) потенційні внутрішні та зовнішні загрози для діяльності платіжної системи та можливий їх вплив;

10) критерії класифікації операцій/послуг, що виконуються/надаються платіжною системою за ступенем їх критичності;

11) критерії віднесення прямих, непрямих учасників платіжної системи та технологічних операторів (за їх наявності) до тих, від яких оператор платіжної системи критично залежить;

12) перелік критичних залежностей і критичних операцій/послуг платіжної системи, уключаючи ті, що передано технологічному оператору, механізми управління та мінімізації впливу критичних залежностей;

{Підпункт 12 пункту 75 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

13) порядок реєстрації та аналізу операційних проблем та фактів порушення безперервності діяльності платіжної системи;

14) порядок дій щодо блокування/знищення критичних засобів захисту інформації в надзвичайній події та розгортання системи захисту інформації платіжної системи в резервній робочій зоні;

15) порядок використання резервної робочої зони.

{Пункт 75 розділу VI доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

76. Оператор системно важливої платіжної системи зобов’язаний додатково передбачити в Плані заходів порядок відновлення безперервності діяльності платіжної системи та роботи інформаційної структури в разі настання надзвичайної події з урахуванням вимоги, зазначеної в пункті 101 розділу XI цього Положення.

{Пункт 76 розділу VI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

VII. Управління та організація діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи

{Заголовок розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

77. До складу керівних органів оператора системно важливої/важливої платіжної системи повинні входити фізичні особи, які мають досвід, потрібний для виконання своїх обов’язків щодо забезпечення функціонування платіжної системи та управління ризиками, не менше одного року.

{Пункт 77 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

78. Керівні органи оператора системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язані забезпечити:

{Абзац перший пункту 78 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) відповідність діяльності платіжної системи встановленим цілям та завданням;

2) ефективне управління ризиками в платіжній системі та потрібні для цього ресурси;

3) повноту, достовірність та своєчасність надання інформації Національному банку, органам державної влади, власникам оператора платіжної системи, учасникам платіжної системи та іншим заінтересованим особам;

4) внутрішній контроль за діяльністю системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи та за управлінням ризиками;

{Підпункт 4 пункту 78 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

5) захист від зловживань інформацією з обмеженим доступом;

6) оцінку ефективності процесів управління;

7) відповідність системи захисту інформації платіжної системи законодавству України;

8) чіткий розподіл між виконанням операційної функції, функцій, пов’язаних із внутрішнім контролем, управлінням ризиками та внутрішнім аудитом у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі.

{Підпункт 8 пункту 78 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

Особа та/або підрозділ, відповідальна/відповідальний за внутрішній контроль, управління ризиками, не може/не можуть виконувати функції, пов’язані з внутрішнім аудитом та виконанням операційної функції у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі.

{Абзац десятий пункту 78 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

79. Керівні органи оператора системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язані призначити особу та/або підрозділ, відповідальну/відповідальний за:

{Абзац перший пункту 79 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) управління ризиками в платіжній системі;

{Підпункт 1 пункту 79 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) забезпечення безперервності діяльності, включаючи розроблення, перегляд, оновлення та тестування Плану заходів, звітування про інциденти порушення безперервності діяльності згідно з вимогами, зазначеними в пунктах 98 - 1 , 98 - 3 розділу XI цього Положення;

{Підпункт 2 пункту 79 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

3) систему внутрішнього контролю у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі.

{Пункт 79 розділу VII доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

80. Керівні органи оператора системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язані в разі виникнення надзвичайної події забезпечити створення та/або функціонування тимчасової структурної одиниці, що формується на час надзвичайної події та ліквідації її наслідків і відповідає за реалізацію Плану заходів, проведення консультацій із заінтересованими особами та направлення їм повідомлення про виникнення надзвичайної події.

{Пункт 80 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

81. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи з метою ефективного управління ризиками зобов’язаний забезпечити взаємодію особи/підрозділу, відповідальної/відповідального за управління ризиками та систему внутрішнього контролю в цій платіжній системі, з керівними органами оператора системно важливої/важливої платіжної системи та її/його незалежність.

{Пункт 81 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

82. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний інформувати заінтересованих осіб та за потреби громадськість про основні рішення керівних органів оператора платіжної системи.

VIII. Система управління ризиками та внутрішнього контролю у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі

{Заголовок розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

83. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний:

1) не менше одного разу на рік аналізувати ризики, що виникають у діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи та можуть призвести до виникнення ризиків у діяльності осіб, з якими взаємодіє оператор цієї платіжної системи, та встановлювати допустимі межі ризиків;

2) не менше одного разу на рік аналізувати внутрішні та зовнішні загрози, що можуть спричинити виникнення ризиків у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі, та їх джерела;

3) забезпечувати щорічне та в разі виникнення істотного інциденту порушення безперервності діяльності звітування особи та/або підрозділу, відповідальної/відповідального за управління ризиками, за систему внутрішнього контролю, за забезпечення безперервності діяльності, про виконання покладених на них функцій відповідно до вимог цього Положення та результати аналізу дотримання вимог щодо забезпечення безперервності діяльності перед керівними органами оператора системно важливої/важливої платіжної системи.

{Підпункт 3 пункту 83 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 83 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

84. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний уживати заходів щодо мінімізації та усунення наслідків впливу ризиків, що виникають у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі.

{Пункт 84 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

85. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний:

1) здійснювати кількісну оцінку, моніторинг, управління та контроль за фінансовими ризиками;

2) підтримувати на достатньому рівні ліквідні ресурси у валюті здійснення розрахунків у платіжній системі;

3) диверсифікувати ліквідні активи за джерелами їх надходження та регулярно перевіряти доступність ліквідних активів;

4) контролювати грошові потоки та операційні витрати платіжної системи;

5) аналізувати не менше одного разу на рік потенційні зміни доходів та операційних витрат, а також можливість виникнення значних разових збитків за умови підвищення загального комерційного ризику;

6) контролювати концентрацію поточного та потенційного майбутнього кредитних ризиків та ризику ліквідності, на які він наражається в результаті взаємодії з розрахунковим банком.

86. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, у якій здійснюються відкладені нетто-розрахунки без забезпечення та учасники якої наражаються на кредитний ризик, зобов’язаний у разі виникнення надзвичайної події забезпечити покриття найбільшого сукупного кредитного ризику двох прямих учасників платіжної системи з урахуванням кредитного ризику непрямих учасників платіжної системи, за дорученням яких діють зазначені прямі учасники платіжної системи.

87. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, що залучає для здійснення розрахунків у цій платіжній системі розрахунковий банк, зобов’язаний вимагати від нього виконання вимог пункту 86 розділу VIII цього Положення.

{Пункт 87 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

88. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, у якій передбачено розподіл непокритого дефіциту ліквідності між учасниками платіжної системи, зобов’язаний узгодити з учасниками платіжної системи порядок розподілу непокритого дефіциту ліквідності між учасниками платіжної системи та довести його до відома учасників платіжної системи.

IX. Забезпечення в системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі

{Заголовок розділу IX в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

89. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, документами якої передбачено прийняття забезпечення для управління кредитним ризиком, зобов’язаний:

1) приймати в забезпечення тільки активи з низьким рівнем кредитного ризику, ризику ліквідності та ринкового ризику;

2) здійснювати аналіз потенційних змін вартості забезпечення та ринкової ситуації;

3) диверсифікувати активи, які він приймає як забезпечення;

4) мінімізувати ризики, пов’язані з використанням активів, прийнятих у забезпечення, що виражені в іноземній валюті та/або розміщені за межами України, та/або емітовані нерезидентом України.

90. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи не має права:

1) укладати активи учасників платіжної системи в цінні папери учасників платіжної системи як прямих, так і непрямих та цінні папери їх афілійованих осіб;

2) використовувати активи учасників платіжної системи для власної комерційної діяльності, уключаючи надання кредитів.

X. Організація грошових розрахунків та остаточність розрахунків у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі

{Заголовок розділу X в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

91. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний:

1) використовувати для розрахунків активи з мінімальним або нульовим кредитним ризиком та ризиком ліквідності;

2) узгодити строк здійснення остаточного розрахунку з розрахунковим банком.

92. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний забезпечувати своєчасний остаточний розрахунок.

93. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, що здійснює розрахунки за двома взаємозалежними зобов’язаннями, повинен мінімізувати ризик втрати основної суми операції шляхом забезпечення здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов’язань тільки після остаточного розрахунку за іншим незалежно від того, який режим розрахунків застосовується в платіжній системі.

94. Оператор системно важливої платіжної системи зобов’язаний:

1) мати ефективні операційні та аналітичні інструменти для постійного та своєчасного виявлення, вимірювання та відстеження грошових потоків, пов’язаних із розрахунками та фінансуванням, уключаючи використання ліквідності в межах дня;

2) підтримувати ліквідні ресурси в усіх валютах, у яких у платіжній системі здійснюються розрахунки, достатні для забезпечення завершення розрахунків упродовж операційного дня, та в разі різних потенційних стрес-сценаріїв;

3) розробити різні стрес-сценарії, що можуть унеможливити виконання/надання критичних операцій/послуг, з урахуванням різних ризиків (дефіцит ліквідності, спричинений дефолтом учасника, загальні збитки, відмова розрахункового банку, технологічного оператора від виконання покладених на них обов’язків, значний вплив на капітал та ліквідність, серйозні втрати через зловмисників, значні зміни курсів валют, шахрайство, репутаційні кризи);

4) здійснювати розрахунки в режимі реального часу або забезпечувати завершення розрахунків упродовж операційного дня та в разі виникнення надзвичайної події.

XI. Управління операційним ризиком та забезпечення безперервності діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи

{Заголовок розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

95. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи для забезпечення кіберстійкості платіжної системи зобов’язаний:

1) установити чіткий розподіл функцій, обов’язків, повноважень і відповідальності за забезпечення кіберстійкості платіжної системи та забезпечити належний рівень управління цим процесом;

2) аналізувати специфіку діяльності платіжної системи (операції/послуги, процеси, інформацію, персонал) і зовнішні взаємозв’язки та залежності, що можуть становити загрозу для кіберстійкості платіжної системи, за ступенем їх критичності для діяльності платіжної системи в разі кіберінциденту та/або кібератаки на неї;

3) уживати заходів для забезпечення захисту, виявлення, реагування на кіберзагрози, кібератаки та кіберінциденти, що можуть мати вплив на здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи, та оперативного відновлення після них;

4) уживати заходів для підвищення рівня обізнаності працівників, які забезпечують діяльність платіжної системи, щодо наявних та потенційних кіберзагроз, що можуть мати вплив на безперервність діяльності платіжної системи, процедур повідомлення про виникнення кіберінцидентів і кібератак та реагування на них;

5) забезпечувати навчання та підвищення кваліфікації працівників, на яких покладено обов’язки, пов’язані з управлінням операційним ризиком та забезпеченням кіберстійкості платіжної системи;

6) здійснювати тестування ефективності заходів для забезпечення кіберстійкості платіжної системи не менше одного разу на рік.

96. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи має право визнати учасника платіжної системи та/або технологічного оператора таким, від якого він критично залежить, та встановити до такого учасника платіжної системи/технологічного оператора у внутрішніх документах платіжної системи або у відповідних договорах додаткові вимоги щодо управління ризиками та безперервності діяльності в платіжній системі, про що повідомляє цього учасника/технологічного оператора протягом п’яти робочих днів із дня такого визнання.

Оператор системно важливої/важливої платіжної системи має право встановити до розрахункового банку, що бере участь у проведенні розрахунків у цій платіжній системі (крім випадків, коли оператор системно важливої/важливої платіжної системи виконує функції розрахункового банку відповідно до вимог законодавства України), у внутрішніх документах платіжної системи або у відповідних договорах додаткові вимоги щодо безперервності діяльності в платіжній системі, про що повідомляє цей розрахунковий банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про встановлення таких вимог.

{Пункт 96 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

97. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний забезпечувати наявність зв’язку для взаємодії між працівниками оператора платіжної системи, а також між оператором платіжної системи та заінтересованими особами під час виникнення надзвичайної події.

98. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний вести, постійно оновлювати та мати в наявності контактну інформацію про працівників, які забезпечують виконання/надання критичних операцій/послуг платіжної системи, а також контактних осіб заінтересованих осіб та їх резервних робочих зон.

{Пункт 98 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

98 - 1 . Оператор системно важливої/важливої платіжної системи-резидент зобов’язаний не пізніше ніж через 36 годин після виникнення істотного інциденту порушення безперервності діяльності надавати Національному банку інформацію, зазначену в пункті 56 розділу IV цього Положення.

{Розділ XI доповнено новим пунктом 98 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

98 - 2 . Оператор системно важливої/важливої платіжної системи-нерезидент зобов’язаний:

1) у разі виникнення кожного інциденту порушення безперервності діяльності - документально зафіксувати інформацію про дату і час виникнення порушення безперервності діяльності, тривалість порушення безперервності діяльності, причини виникнення порушення безперервності діяльності, види послуг, на безперервність яких вплинуло порушення, заходи, ужиті для відновлення діяльності та недопущення надалі порушень безперервності діяльності оператора системно важливої/важливої платіжної системи та/або системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи;

2) надавати Національному банку інформацію, зазначену в підпункті 1 пункту 98 - 2 розділу XI цього Положення, не пізніше ніж через 36 годин після виникнення істотного інциденту порушення безперервності.

{Розділ XI доповнено новим пунктом 98 - 2 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

98 - 3 . Інформація про виникнення істотного інциденту порушення безперервності діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи та/або оператора такої платіжної системи, зазначена в пунктах 98 - 1 та 98 - 2 розділу XI цього Положення, надсилається оператором системно важливої/важливої платіжної системи Національному банку:

1) засобами системи електронної пошти Національного банку (у разі підключення);

2) на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку nbu@bank.gov.ua;

3) іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу;

4) засобами поштового зв’язку в паперовій формі (у разі неможливості внаслідок порушення безперервності діяльності надсилання повідомлення засобами системи електронної пошти або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу).

Національний банк визначає порядок надсилання повідомлення щодо виникнення істотного інциденту порушення безперервності діяльності створених ним системно важливих платіжних систем, важливих платіжних систем для цілей оверсайта в документах цих платіжних систем.

{Розділ XI доповнено новим пунктом 98 - 3 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

99. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний у разі виникнення надзвичайної події:

{Абзац перший пункту 99 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

1) передбачити можливість передавання інформації через альтернативні та/або резервні канали зв’язку в разі неможливості передавання інформації фіксованим і мобільним зв’язком;

{Підпункт 1 пункту 99 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

2) забезпечувати надання послуг у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі на рівні, не нижчому, ніж планові показники операційної діяльності, визначені в документах платіжної системи.

{Підпункт 2 пункту 99 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

100. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний для забезпечення безперервності діяльності:

1) визначити у внутрішніх документах порядок здійснення та здійснювати організаційні та технічні заходи, зазначені в додатку до цього Положення, та забезпечити належний контроль за їх виконанням.

{Підпункт 1 пункту 100 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

2) забезпечити підключення суб’єктів системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи каналами зв’язку, які відокремлені один від одного та мають різні маршрути, до основного центру обробки даних платіжної системи мінімум через двох постачальників електронних комунікаційних послуг та до резервного центру обробки даних платіжної системи мінімум через одного постачальника електронних комунікаційних послуг;

3) забезпечити роботу оператора системно важливої/важливої платіжної системи та надати можливість використання суб’єктами системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи резервних каналів зв’язку.

Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний для забезпечення резервними каналами зв’язку визначити за першочерговий пріоритет упровадження та застосування технологій супутникового зв’язку та/або інших каналів зв’язку, що є незалежними від централізованого електропостачання;

4) забезпечити можливість тестування всіх наявних каналів зв’язку з центрами обробки даних системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи та підтримувати їх у щоденному “гарячому” резерві з можливістю переключення між ними;

5) забезпечити безпеку діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи, оператора системно важливої/важливої платіжної системи та здійснення операцій у пунктах надання фінансових послуг шляхом:

налагодження постійного своєчасного обміну інформацією про протиправні посягання на оператора системно важливої/важливої платіжної системи та/або його пункти надання фінансових послуг;

надання пріоритету роботі платіжних пристроїв, що розміщені у приміщеннях, забезпечених додатковими джерелами енергоживлення та охороною або дротовими енергонезалежними засобами сигналізації;

6) забезпечити наявність резервної робочої зони та виконання заходів для оперативного використання резервної робочої зони в разі виникнення надзвичайної події:

підтримувати в резервній робочій зоні інформаційну інфраструктуру готовою для відновлення штатного режиму діяльності системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи, а також забезпечувати матеріальними і трудовими ресурсами, достатніми для підтримання інформаційної інфраструктури в робочому стані;

забезпечити фізичну відокремленість каналів зв’язку основної та резервної робочих зон з різними маршрутами;

забезпечувати початок роботи резервної робочої зони одразу після виникнення надзвичайної події, що несе загрозу для безперервності діяльності основної робочої зони системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи.

{Абзац п'ятий підпункту 6 пункту 100 розділу XI виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 100 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

100 - 1 . Оператор системно важливої/важливої платіжної системи-нерезидент зобов’язаний:

1) визначити в процедурах діяльності або внутрішніх документах та здійснювати організаційні та технічні заходи, зазначені в додатку до цього Положення, та забезпечувати контроль за їх виконанням відповідно до підпункту 1 пункту 100 розділу XI цього Положення в разі використання інформаційної інфраструктури, яка розміщена в межах території України;

2) забезпечити наявність резервної робочої зони та виконання заходів для оперативного використання резервної зони в разі виникнення надзвичайної події, визначених у підпункті 6 пункту 100 розділу XI цього Положення, у разі розміщення основної робочої зони або її частини в межах території України.

{Розділ XI доповнено новим пунктом 100 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

101. Оператор системно важливої платіжної системи зобов’язаний відновити безперервність діяльності платіжної системи та роботу інформаційної інфраструктури, що забезпечує виконання/надання критичних операцій/послуг, не пізніше ніж через дві години після виникнення надзвичайної події.

{Пункт 101 розділу XI в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

XII. Доступ та участь у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі

{Заголовок розділу XII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

102. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний:

1) установлювати умови участі в платіжній системі та висувати вимоги до учасників цієї платіжної системи щодо наявності потрібних операційних потужностей, фінансових ресурсів, юридичних повноважень, відповідності системи захисту інформації законодавству України, а також щодо вжиття заходів з метою запобігання виникненню ризику, що виходить за межі, установлені оператором платіжної системи;

2) виявляти тих учасників платіжної системи, діяльність яких не відповідає встановленим вимогам щодо участі в платіжній системі.

103. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи (крім Національного банку) зобов’язаний письмово попереджати Національний банк та органи державної влади в межах їх компетенції про виявлення фактів недотримання учасниками платіжної системи встановлених вимог щодо участі в платіжній системі, що призводять або можуть призвести до виникнення ризику, що виходить за межі ризиків, установлених оператором платіжної системи.

104. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, організаційною структурою якої передбачена багаторівнева структура участі, зобов’язаний:

1) ідентифікувати додатковий кредитний ризик та ризик ліквідності, що можуть виникати внаслідок багаторівневої структури участі, та здійснювати їх аналіз не менше одного разу на рік та після змін у документах платіжної системи щодо організаційної структури;

2) забезпечити, щоб невиконання зобов’язань прямим та/або непрямим учасником платіжної системи не впливало на остаточність розрахунків непрямих учасників платіжної системи.

105. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, у якій передбачена багаторівнева структура участі, з метою управління ризиками має право встановлювати умови, після виконання яких непрямий учасник платіжної системи зобов’язаний стати прямим учасником платіжної системи та привести свою діяльність у відповідність до вимог щодо умов участі, визначених оператором платіжної системи.

XIII. Оприлюднення та надання інформації, стандарти передавання інформації у системно важливій платіжній системі, важливій платіжній системі

{Заголовок розділу XIII в редакції Постанови Національного банку № 16 від 11.02.2025 }

106. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи зобов’язаний оприлюднювати на власному офіційному вебсайті додатково до інформації, визначеної в пункті 45 розділу III цього Положення, такі відомості:

1) правила і процедури діяльності платіжної системи, крім інформації, що належить до конфіденційної інформації;

2) категорію важливості платіжної системи;

3) відповідність міжнародним стандартам оверсайта (за умови здійснення Національним банком комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи);

{Підпункт 3 пункту 106 розділу XIII в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

4) дані щодо кількості та сум платіжних операцій, що здійснюються платіжною системою протягом року.

107. Оператор системно важливої/важливої платіжної системи, що здійснює платіжні операції за межі України, зобов’язаний забезпечувати своєчасний та ефективний обмін інформацією в платіжній системі з урахуванням міжнародних стандартів щодо правил та форматів передавання повідомлень і контрольних даних для ідентифікації фінансових інструментів, контрагентів.

XIV. Вимоги до важливих технологічних операторів

{Заголовок розділу XIV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

108. Важливий технологічний оператор зобов’язаний:

1) здійснювати організаційні та технічні заходи, визначені в додатку до цього Положення, і забезпечити належний контроль за їх виконанням;

2) визначити у своїх документах, які повинні складатись українською мовою та затверджуватись керівником/керівним органом чи уповноваженою особою важливого технологічного оператора:

порядок забезпечення безперервності діяльності відповідно до організаційних та технічних заходів, зазначених у додатку до цього Положення, включаючи порядок відновлення безперервності діяльності важливого технологічного оператора в разі виникнення надзвичайної події;

порядок внутрішнього контролю за діяльністю важливого технологічного оператора (процедури та види контролю), включаючи заходи контролю за інформаційною інфраструктурою (контроль за належним функціонуванням інформаційної інфраструктури, контроль за управлінням доступами, контроль за інформаційною інфраструктурою під час придбання, розроблення та/або супроводження);

обов’язки, повноваження, відповідальність, порядок звітування перед керівником/керівним органом особи та/або підрозділу, відповідальної/відповідального за функції, визначені в пункті 109 розділу XIV цього Положення, та їх розподіл;

3) забезпечити підключення оператора системно важливої/важливої платіжної системи-резидента/нерезидента, іншого суб’єкта системно важливої платіжної системи, важливої платіжної системи, якому надаються послуги технологічного оператора, каналами зв’язку, які відокремлені один від одного та мають різні маршрути, до основного центру обробки даних мінімум через двох постачальників електронних комунікаційних послуг та до резервного центру обробки даних мінімум через одного постачальника електронних комунікаційних послуг;

4) у разі виникнення надзвичайної події передбачити можливість передавання інформації через альтернативні та/або резервні канали зв’язку в разі неможливості передавання інформації фіксованим і мобільним зв’язком;

5) забезпечити можливість тестування всіх наявних каналів зв’язку з центрами обробки даних та підтримувати їх у щоденному “гарячому” резерві з можливістю переключення між ними;

6) забезпечувати наявність резервної робочої зони та виконання заходів для оперативного використання резервної робочої зони в разі виникнення надзвичайної події:

підтримувати в резервній робочій зоні інформаційну інфраструктуру готовою до відновлення штатного режиму діяльності, а також забезпечувати матеріальними і трудовими ресурсами, достатніми для підтримання інформаційної інфраструктури в робочому стані;

забезпечувати фізичну відокремленість каналів зв’язку основної та резервної робочих зон із різними маршрутами каналів зв’язку;

забезпечувати початок роботи резервної робочої зони одразу після виникнення надзвичайної події, що несе загрозу для безперервності діяльності основної робочої зони.

{Пункт 108 розділу XIV в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

109. Важливий технологічний оператор зобов’язаний призначити особу та/або підрозділ, відповідальну/відповідальний за:

1) управління ризиками під час надання послуг технологічного оператора;

2) забезпечення безперервності діяльності важливого технологічного оператора та звітування про інциденти порушення безперервності діяльності згідно з вимогами, зазначеними в пункті 109 - 1 розділу XIV цього Положення;

3) систему внутрішнього контролю під час надання послуг технологічного оператора.

Особа/підрозділ, призначена/призначений відповідальними за управління ризиками, систему внутрішнього контролю та за забезпечення безперервної діяльності, зобов’язана/зобов’язаний звітувати перед керівником/керівним органом важливого технологічного оператора про виконання покладених на них функцій відповідно до вимог цього Положення та результати роботи не рідше одного разу на шість місяців.

{Пункт 109 розділу XIV в редакції Постанов Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }

109 - 1 . Важливий технологічний оператор зобов’язаний не пізніше ніж через 36 годин після виникнення істотного інциденту порушення безперервності діяльності надавати Національному банку інформацію, зазначену в пункті 56 розділу IV цього Положення, згідно з вимогами, визначеними в пункті 98 - 3 розділу XI цього Положення.

{Розділ XIV доповнено новим пунктом 109 - 1 згідно з Постановою Національного банку № 16 від 11.02.2025 ; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 110 розділу XIV виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 111 розділу XIV виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 111 - 1 розділу XIV виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Пункт 111 - 2 розділу XIV виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

{Розділ XV виключено на підставі Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

XVI. Оцінювання об’єктів оверсайта

120. Національний банк має право здійснювати такі типи оцінювання:

1) оцінювання платіжної системи, що планує здійснювати діяльність в Україні (крім платіжної системи, створеної Національним банком);

2) комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи та платіжної системи, створеної Національним банком;

3) оцінювання окремих аспектів діяльності (далі - тематичне оцінювання) важливих платіжних систем, важливих технологічних операторів.

121. Національний банк визначає порядок оцінювання створених ним платіжних систем.

122. Національний банк проводить оцінювання платіжної системи, що планує здійснювати діяльність в Україні, шляхом аналізу документів, що подаються до Національного банку відповідно до Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2022 року № 208 (зі змінами).

123. Національний банк здійснює комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи відповідно до вимог розділу XVI цього Положення та Інструкції з комплексного оцінювання системно важливих платіжних систем, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 лютого 2025 року № 25 (далі - Інструкція № 25).

124. Національний банк здійснює комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи на підставі затвердженого Національним банком плану комплексного оцінювання (крім платіжних систем, створених Національним банком).

План комплексного оцінювання складається на один рік і затверджується до 01 березня поточного року.

Національний банк розміщує план комплексного оцінювання на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

125. Національний банк здійснює комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи не менше одного разу на два роки.

Строк проведення комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи не може перевищувати шести місяців.

Національний банк має право за наявності обґрунтованих причин збільшити строк проведення оцінювання системно важливої платіжної системи до одного року.

126. Національний банк повідомляє оператора системно важливої платіжної системи про комплексне оцінювання не менше ніж за 30 календарних днів до його початку.

Повідомлення про комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи має містити таку інформацію:

1) дату початку та закінчення комплексного оцінювання;

2) період, що підлягає оцінюванню.

127. Оператор системно важливої платіжної системи (крім Національного банку) зобов’язаний здійснювати самооцінювання системно важливої платіжної системи відповідно до Інструкції № 25 та не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку комплексного оцінювання надіслати висновки до Національного банку за встановленою ним формою та документи, що підтверджують наведену в них інформацію.

128. Джерелом інформації під час здійснення Національним банком комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи є:

1) документи системно важливої платіжної системи;

2) план заходів із забезпечення безперервності діяльності системно важливої платіжної системи;

3) результати моніторингу платіжної інфраструктури;

4) інформація за результатами виїзного моніторингу об’єктів оверсайта, які є суб’єктами системно важливої платіжної системи, щодо якої здійснюється комплексне оцінювання;

5) інформація та документи, отримані від оператора системно важливої платіжної системи на запит Національного банку;

6) інформація, що надходить від органів державної влади;

7) інформація, що надходить від користувачів платіжних послуг;

8) висновки зовнішніх аудиторів;

9) внутрішні звіти керівних органів системно важливої платіжної системи, а також звіти за результатами внутрішнього аудиту;

10) протоколи за результатами двосторонніх та багатосторонніх переговорів Національного банку із суб’єктами системно важливої платіжної системи;

11) висновки за результатами самооцінювання;

12) публічно доступна інформація про системно важливу платіжну систему.

129. Національний банк під час проведення комплексного оцінювання має право проводити співбесіду (інтерв’ю) з працівниками оператора системно важливої платіжної системи з відповідним документальним оформленням таких співбесід.

130. Комплексне оцінювання системно важливої платіжної системи, оператором якої є Національний банк, здійснюється групою з оцінювання, яка складається із працівників Національного банку.

131. За результатами комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи складається звіт з комплексного оцінювання, у якому зазначаються:

1) найменування системно важливої платіжної системи (за наявності);

2) повне найменування оператора системно важливої платіжної системи;

3) дата визначення платіжної системи системно важливою платіжною системою;

4) категорія важливості платіжної системи;

5) період діяльності, за який здійснено комплексне оцінювання і термін здійснення оцінювання (дати початку і закінчення);

6) перелік та повне найменування суб’єктів системно важливої платіжної системи;

7) результати моніторингу діяльності системно важливої платіжної системи в динаміці за період діяльності, за який здійснюється комплексне оцінювання;

8) перелік матеріалів, що використовувалися під час оцінювання;

9) факти неподання оператором системно важливої платіжної системи інформації та/або документів, потрібних для здійснення комплексного оцінювання в установлені строки (якщо такі були);

10) результати комплексного оцінювання відповідності системно важливої платіжної системи законодавству України та міжнародним стандартам оверсайта, які містять:

загальні висновки з переліком виявлених під час оцінювання недоліків та невідповідностей (за наявності) у діяльності системно важливої платіжної системи;

рекомендації щодо вдосконалення діяльності системно важливої платіжної системи із зазначенням строку та пріоритетності для усунення виявлених недоліків та невідповідностей (за наявності).

132. Національний банк визначає за результатами комплексного оцінювання рівень відповідності системно важливої платіжної системи кожному встановленому в Інструкції № 25 принципу та/або законодавству України за такими рівнями:

1) повністю відповідає;

2) у цілому відповідає;

3) частково відповідає;

4) не відповідає;

5) не застосовується.

133. Національний банк, дійшовши за результатами комплексного оцінювання висновку, що системно важлива платіжна система “у цілому відповідає”, “частково відповідає” або “не відповідає” окремому принципу, визначеному в Інструкції № 25, надає у звіті рекомендації щодо вдосконалення діяльності системно важливої платіжної системи та зазначає про потребу усунення недоліків/невідповідностей (за їх наявності) відповідно до вимог законодавства України.

134. Національний банк у звіті з комплексного оцінювання розкриває інформацію окремо за кожним положенням ключового принципу, визначеного в Інструкції № 25.

Національний банк відображає у звіті інформацію з обґрунтуванням щодо:

1) незастосування окремого принципу та/або його положень до системно важливої платіжної системи;

2) неможливості визначити відповідність окремому принципу у зв’язку з ненаданням потрібної інформації оператором системно важливої платіжної системи.

135. Національний банк не пізніше ніж через 15 робочих днів із дати завершення комплексного оцінювання системно важливої платіжної системи надсилає звіт із рекомендаціями, розробленими відповідно до вимог пункту 133 розділу XVI цього Положення, за результатами комплексного оцінювання оператору системно важливої платіжної системи.

136. Оператор системно важливої платіжної системи (крім Національного банку) має право впродовж 14 робочих днів із дня отримання звіту за результатами комплексного оцінювання з рекомендаціями, розробленими відповідно до вимог пункту 133 розділу XVI цього Положення, надати Національному банку обґрунтовані заперечення фактів виявлених недоліків/невідповідностей та/або проінформувати про незгоду з рекомендаціями з наданням обґрунтованих пояснень, що оформляються письмово, затверджується керівником або керівним органом системно важливої платіжної системи та доповнюються документами, що підтверджують заперечення фактів виявлених недоліків/невідповідностей.

137. Оператор системно важливої платіжної системи (крім Національного банку) зобов’язаний протягом 30 календарних днів із дня отримання звіту за результатами комплексного оцінювання з рекомендаціями, розробленими відповідно до вимог пункту 133 розділу XVI цього Положення, подати до Національного банку інформацію щодо врахованих рекомендацій та/або план заходів, які він зобов’язується вжити для врахування рекомендацій та усунення недоліків/невідповідностей, виявлених Національним банком під час комплексного оцінювання (далі - План заходів), із зазначенням строків виконання заходів, що не перевищують строки, зазначені у звіті з комплексного оцінювання. План заходів повинен затверджуватися керівником або керівним органом системно важливої платіжної системи.

Оператор системно важливої платіжної системи зобов’язаний виконати План заходів.

138. Оператор системно важливої платіжної системи (крім Національного банку) після закінчення строків, визначених у звіті з комплексного оцінювання Національним банком для усунення недоліків/невідповідностей, зобов’язаний подати до Національного банку звіт про виконання Плану заходів, затверджений керівником або керівним органом системно важливої платіжної системи, та відповідні документи, що підтверджують виконання заходів та усунення недоліків/невідповідностей, виявлених Національним банком під час комплексного оцінювання.

139. Національний банк здійснює контроль за виконанням оператором системно важливої платіжної системи Плану заходів та має право надати до звіту про виконання Плану заходів зауваження, обов’язкові для врахування.

Національний банк здійснює аналіз результатів здійснених заходів на виконання врахованих рекомендацій за результатом комплексного оцінювання платіжних систем, оператором яких він є.

140. Національний банк оприлюднює інформацію про результати комплексного оцінювання, включаючи відповідність міжнародним стандартам оверсайта, системно важливої платіжної системи на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

141. Національний банк має право здійснювати тематичне оцінювання важливих платіжних систем, важливих технологічних операторів за наявності обґрунтованих підстав, якими є:

1) внесення змін до документів важливої платіжної системи, важливого технологічного оператора;

2) порушення безперервності діяльності важливої платіжної системи, важливого технологічного оператора;

3) прийняття рішення про визначення платіжної системи важливою платіжною системою, технологічного оператора важливим технологічним оператором, прийнятого відповідно до пункту 67 розділу V цього Положення.

Тематичне оцінювання Національний банк може здійснювати одночасно за кількома важливими платіжними системами та/або важливими технологічними операторами.

142. Національний банк під час проведення тематичного оцінювання має право проводити співбесіду (інтерв’ю) з керівниками та посадовими особами оператора важливої платіжної системи, важливого технологічного оператора з відповідним документальним оформленням таких співбесід.

143. Порядок оформлення результатів тематичного оцінювання визначається Національним банком.

Результати тематичного оцінювання повинні містити таку інформацію:

1) найменування важливої платіжної системи/важливих платіжних систем;

2) повне найменування оператора важливої платіжної системи/операторів важливих платіжних систем, важливого технологічного оператора/важливих технологічних операторів;

3) період діяльності, за який здійснено тематичне оцінювання, і термін здійснення тематичного оцінювання (дати початку і закінчення);

4) факти неподання оператором важливої платіжної системи/операторами важливих платіжних систем, важливим технологічним оператором/важливими технологічними операторами інформації та/або документів, потрібних для здійснення тематичного оцінювання, у встановлені строки (якщо такі були);

5) висновки з переліком виявлених під час тематичного оцінювання недоліків/невідповідностей (за наявності);

6) рекомендації щодо вдосконалення діяльності важливої платіжної системи/важливих платіжних систем, важливого технологічного оператора/важливих технологічних операторів для усунення виявлених недоліків/невідповідностей (за наявності).

144. Національний банк здійснює аналіз результатів здійснених заходів на виконання врахованих рекомендацій за результатами тематичного оцінювання.

145. Національний банк з метою забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури за результатами оцінювання має право надавати рекомендації щодо вдосконалення діяльності об’єктів оверсайта в порядку, визначеному в пункті 19 розділу I цього Положення.

146. Національний банк має право в разі виявлення під час комплексного оцінювання (крім платіжних систем, створених Національним банком), тематичного оцінювання фактів, що можуть свідчити про недотримання об’єктом оверсайта вимог цього Положення, ініціювати здійснення моніторингу щодо цього об’єкта оверсайта в порядку, визначеному Положенням про проведення виїзного та безвиїзного моніторингу об’єктів оверсайта платіжної інфраструктури, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 31 грудня 2022 року № 257 (зі змінами).

{Розділ XVI в редакції Постанови Національного банку № 37 від 09.04.2026 }

Додаток

до Положення про порядок

здійснення оверсайта платіжної

інфраструктури в Україні

(у редакції постанови Правління

Національного банку України

від 09 квітня 2026 року № 37)

(пункт 54 розділу IV)

Організаційні та технічні заходи для забезпечення безперервності діяльності

1. Створення детальної схеми інформаційної інфраструктури з описом українською мовою функціонального призначення і взаємозв’язку її компонентів та затвердження такої схеми керівником/керівним органом об’єкта оверсайта.

2. Визначення переліку критично важливих компонентів інформаційної інфраструктури і даних, потрібних для надання критичних послуг, запровадження політики їх резервування та відновлення, визначення порядку проведення регламентних робіт.

3. Забезпечення роботи критично важливих компонентів інформаційної інфраструктури джерелами безперебійного електроживлення.

4. Здійснення резервного копіювання баз даних та інших даних, потрібних для надання критичних послуг.

5. Забезпечення моніторингу та контролю функціонування на всіх стадіях життєвого циклу (проєктування, впровадження, експлуатації, заміни та виведення з експлуатації) інформаційної інфраструктури та її компонентів, реєстрації та аналізу інцидентів, пов’язаних із порушенням безперервності діяльності.

6. Забезпечення дотримання вимог законодавства України у сфері інтелектуальної власності під час використання програмного забезпечення на всіх компонентах інформаційної інфраструктури.

7. Підтримання в актуальному стані резервування інформаційної інфраструктури, каналів зв’язку та необхідних даних, що забезпечують функціонування критичних операцій/послуг, і здійснення їх оперативного переключення зі штатного режиму діяльності на резервний режим діяльності та забезпечення створення, зберігання й можливості оперативного відновлення з резервних копій даних відповідних інформаційних систем. У разі використання хмарних послуг таке резервування та відновлення можуть забезпечуватися надавачем хмарних послуг відповідно до умов договору, укладеного з об’єктом оверсайта, та відповідно до вимог законодавства України.

8. Аналіз можливих загроз безперервному функціонуванню інформаційної інфраструктури, забезпечення мінімізації їх впливу та планування дій у разі їх реалізації.

9. Розроблення інструкцій щодо дій обслуговуючого персоналу для попередження та/або усунення порушень функціонування інформаційної інфраструктури та/або її компонентів у разі виникнення надзвичайної події та відновлення функціонування інформаційної інфраструктури та/або її компонентів, їх аналіз та перегляд не менше одного разу на рік.

10. Забезпечення наявності інструкцій із супроводження та експлуатації інформаційної інфраструктури, її компонентів.

11. Навчання обслуговуючого персоналу супроводженню та експлуатації інформаційної інфраструктури, її компонентів і діям для відновлення її/їх функціонування.

12. Визначення порядку внесення змін до програмного забезпечення та конфігурації всіх компонентів інформаційної інфраструктури.

13. Забезпечення обслуговування та технічної підтримки [надання консультацій (включаючи проблеми, що виникли під час експлуатації), ремонт та заміна непрацюючого обладнання, установлення оновлень/нових версій і виправлень помилок програмного забезпечення] усіх компонентів інформаційної інфраструктури з дотриманням вимог законодавства з питань захисту інформації, кіберзахисту та інформаційної безпеки.

14. Забезпечення взаємодії та комунікацій у разі виникнення надзвичайної події з користувачами платіжних послуг та заінтересованими особами.

15. Забезпечення безперервної роботи інформаційної інфраструктури, інформаційних та електронних комунікаційних систем, що забезпечують функціонування критичних операцій/послуг шляхом використання в центрах обробки даних та в приміщеннях, у яких працюють служби підтримки (контактні центри), резервних джерел електроживлення, дизельних електростанцій та наявності ресурсів/палива для їх роботи не менше ніж сім діб із постійним поповненням запасів із надійних джерел.

Здійснення належного технічного обслуговування резервних джерел електроживлення, а в разі несправності таких засобів невідкладне (упродовж однієї доби) ужиття заходів для відновлення їх роботи шляхом організації кваліфікованого ремонту або заміни.

16. Забезпечення роботи систем і каналів зв’язку з урахуванням вірогідного тимчасового обмеження надання електронних комунікаційних послуг та постачання електроенергії строком не менше ніж сім діб.

17. Виконання завдань та обов’язків операторів критичної інфраструктури, передбачених Законом України “Про критичну інфраструктуру” (для об’єктів оверсайта, які є операторами критичної інфраструктури).

{Додаток в редакції Постанов Національного банку № 16 від 11.02.2025 , № 37 від 09.04.2026 }