Банк у випадках, визначених у підпунктах 1-4 пункту 19 розділу I цього Положення, визначає значні експозиції та розраховує значення нормативу максимального розміру значної експозиції щодо кожної особи, яка на дату розрахунку не є контрагентом банку / КІП, а саме щодо:
1) надавача забезпечення - якщо за результатами застосування згідно з розділом III цього Положення підходу заміщення до експозицій, забезпечених прийнятними інструментами пом’якшення кредитного ризику, до цього надавача забезпечення визначено експозицію / експозиції;
2) емітента / боржника за активом інституту спільного інвестування - якщо за результатами застосування згідно з розділами IV, V цього Положення наскрізного підходу до придбаних банком / учасником КІП цінних паперів інститутів спільного інвестування до цього емітента / боржника визначено додаткову експозицію / додаткові експозиції;
3) емітента базового інструменту за деривативом - якщо за результатами застосування згідно з розділами V, VI цього Положення наскрізного підходу до деривативів, стороною яких є банк / учасник КІП, до цього емітента визначено непряму експозицію / непрямі експозиції;
4) невідомого контрагента - у разі виконання хоча б однієї з таких умов:
банк / учасник КІП придбав цінні папери інституту спільного інвестування та за результатами застосування наскрізного підходу згідно з розділами IV, V цього Положення банк визначив, що додаткові експозиції є експозиціями щодо невідомого контрагента;
банк / учасник КІП є стороною деривативу та за результатами застосування наскрізного підходу згідно з розділами V, VI цього Положення банк визначив, що непрямі експозиції є експозиціями щодо невідомого контрагента.