При техніко-економічному обґрунтуванні вмісту корисного компонента і його промислового значення має бути визначений варіант, що забезпечує максимальний підсумковий економічний ефект за весь період розробки родовища з урахуванням найбільшого видобутку і раціонального використання основної корисної копалини.