Положення водонафтових і газоводяних контактів під час інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень свердловин встановлюється у пластоперетинах, що їх розкрили, по підошві інтервалу порід з високим опором, яка відбивається на каротажних кривих. У складних випадках в окремих пластоперетинах визначають положення підошви продуктивного інтервалу, який характеризується коефіцієнтом нафтогазонасиченості більшим кондиційного, та положення покрівлі нижнього водонасиченого інтервалу з коефіцієнтом нафтогазонасиченості меншим від кондиційного, а положення контакту визначають як середній результат за даними багатьох пластоперетинів. У покладах з перехідними зонами великої товщини водонафтові та газоводяні контакти проводять на глибині, де коефіцієнт водонасиченості дорівнює його кондиційному значенню.