Відповідно до статті 4 Положення про попереднє взяття під варту осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано зняття під варту, можуть тримати в місцях тримання затриманих.
Підставою для поміщення осіб, щодо яких обрано запобіжним заходом взяття під варту, в місця тримання затриманих є постанова слідчого чи особи, що провадить дізнання, санкціонована прокурором, постанова прокурора або вирок, ухвала чи постанова суду про обрання запобіжним заходом взяття під варту.
У тих випадках, коли осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту, тримають до трьох діб у місцях тримання затриманих, на них поширюються правила, встановлені цим Положенням. Ці особи поряд з правами, передбаченими іншими статтями цього Положення, вправі також:
мати при собі документи і записи, що стосуються кримінальної справи;
з моменту допущення захисника до участі в справі, підтвердженого письмовим повідомленням особи чи органу, в провадженні яких перебуває справа, мати побачення з захисником наодинці, без обмеження кількості і тривалості цих побачень;
вести листування і звертатися зі скаргами і заявами відповідно до статті 13 Положення про попереднє взяття під варту.
Порядок тримання осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту, в місцях тримання затриманих по скінченні трьох діб визначається Положенням про попереднє взяття під варту.
Осіб, щодо яких запобіжним заходом обрано взяття під варту, тримають, як правило, окремо від осіб, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину.
Звільнення з-під варти осіб, щодо яких взяття під варту обрано запобіжним заходом, провадиться на підставах, встановлених статтею 18 Положення про попереднє взяття під варту.