Осіб, затриманих за підозрінням у вчиненні злочину, звільняють, якщо:
1) не підтвердилось підозріння у вчиненні злочину;
2) немає необхідності застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту;
3) скінчився встановлений законом строк затримання.
Звільнення затриманого провадиться начальником місця тримання затриманих за постановою особи, що провадить дізнання, слідчого або прокурора. Постанова про звільнення виконується негайно по її надходженні в місце тримання затриманих.
Встановивши відсутність підстав для дальшого затримання, особа, що провадить дізнання, або слідчий зобов'язані негайно звільнити затриманого.
Встановивши незаконність затримання, прокурор зобов'язаний негайно звільнити затриманого.
Якщо у встановлений законом строк затримання постанова прокурора, слідчого чи особи, що провадить дізнання, про звільнення затриманої особи або застосування до неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту в місце тримання затриманих не надійшла, начальник місця тримання затриманих звільняє цю особу і направляє повідомлення про її звільнення прокуророві, слідчому чи особі, яка провадить дізнання, про що складає протокол.
У разі необхідності адміністрація місця тримання затриманих забезпечує звільнених осіб безплатним проїздом до місця проживання; на їх просьбу видає довідки про час перебування в місці тримання затриманих.