Ст. 12. Примусове стягнення штрафу

Чинна редакція, діє з 1984-06-22

Глава III. ПОРЯДОК І УМОВИ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИГЛЯДІ ШТРАФУ

У разі несплати засудженим штрафу в установлений строк виконання покарання у вигляді штрафу провадиться примусово в порядку і в строки, передбачені статтею 362 Цивільного процесуального кодексу Української РСР ( 1503-06 ), на підставі виконавчого листа, виданого судом, який постановив вирок.

Стягнення штрафу звертається на особисте майно засудженого, а також на його частку в спільній власності.

Звернення стягнення на заробітну плату чи інший заробіток, пенсію або стипендію засудженого провадиться в разі відсутності у нього майна або недостатності цього майна для повного стягнення штрафу.

Стягнення на майно засудженого не звертається, якщо розмір стягнення не перевищує 20 процентів місячної заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії, на які за законом може бути звернене стягнення.

При стягненні штрафу не може бути вилучено майно, що не підлягає конфіскації відповідно до Переліку, що міститься в додатку до Кримінального кодексу Української РСР ( 2003-05 ).