Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків та…, п. 37

Чинна редакція від 29.09.2026 · Постанова набрав чинності 24.09.2021

Положення про передавання запасів готівки на зберігання до уповноважених банків та проведення операцій з ними → II. Умови для початку роботи у статусі уповноваженого банку

Уповноважений банк упродовж двох місяців із дня отримання статусу уповноваженого банку зобов’язаний:

1) розробити та затвердити на підставі вимог цього Положення та з урахуванням вимог Інструкції № 29, Інструкції № 103, Правил № 63 внутрішні документи, що визначають порядок проведення операцій із запасами готівки на зберіганні, порядок їх зберігання у сховищах і відображення в бухгалтерському обліку, порядок обліку та врегулювання недостач та надлишків у запасах готівки на зберіганні між своїми відокремленими підрозділами/підрозділами”, порядок контролю за дотриманням вимог цього Положення (далі - внутрішні процедури);

{Підпункт 1 пункту 37 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 181 від 25.12.2023 , № 87 від 30.07.2025 }

{ Підпункт 2 пункту 37 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 109 від 22.09.2026 }

3) відкрити окремі рахунки уповноваженого банку в Національному банку для зарахування грошових коштів у національній та/або іноземній валюті як сплата доходу та/або погашення заставлених цінних паперів у разі невиконання уповноваженим банком зобов’язань за договором про зберігання, що призвело до його розірвання (далі - окремі рахунки уповноваженого банку в Національному банку);

4) відкрити рахунок у цінних паперах власника (депонента) у Національному банку (за умови, що такий рахунок не був відкритий раніше), що провадить депозитарну діяльність депозитарної установи (далі - депозитарна установа Національного банку) та занести до анкети рахунку в цінних паперах інформацію про відкриті окремі рахунки уповноваженого банку в Національному банку.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.