Національний банк має право ініціювати розірвання договору про зберігання в разі настання хоча б однієї з таких обставин:
1) виявлення фактів надання уповноваженим банком недостовірної інформації (включаючи звітної), що вплинула на прийняття рішення щодо зберігання запасів готівки та щодо повноважень осіб, які від імені уповноваженого банку підписують усі документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення;
2) неприведення уповноваженим банком у відповідність до встановлених вимог обсягу заблокованих державних облігацій України, що надані в забезпечення зобов’язань за договором про зберігання (у разі зменшення їх справедливої вартості з урахуванням коригуючих коефіцієнтів), до суми ліміту запасів готівки на зберіганні;
3) порушення та/або невиконання уповноваженим банком умов договору про зберігання, вимог цього Положення, а також невиконання взятих на себе зобов’язань для отримання статусу уповноваженого банку;
4) невідповідності уповноваженого банку критеріям, визначеним у пункті 1 Положення № 389, та якщо до нього, до його керівників або до власників істотної участі в них застосовано санкції іноземними державами (крім держави, що здійснює збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями або Україною;
5) визнання уповноваженого банку таким, що проводить ризикову діяльність, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
6) визнання структури власності уповноваженого банку непрозорою;
7) уповноважений банк віднесено до категорії проблемних;
8) уповноважений банк віднесено до категорії неплатоспроможних.