МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
30.06.2026 № 616
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 липня 2026 року
за № 1016/46410
Про затвердження Положення про особливості організації освітнього процесу в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 13 Закону України «Про вищу освіту», підпункту 59 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою вдосконалення організації освітнього процесу в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про особливості організації освітнього процесу в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, що додається.
2. Департаменту освіти, науки та спорту Міністерства внутрішніх справ України (Тарасенко О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр
Ігор КЛИМЕНКО
ПОГОДЖЕНО:
Міністр освіти і науки України
Голова Національної поліції України
Оксен Лісовий
Іван Вигівський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
30 червня 2026 року № 616
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
09 липня 2026 року
за № 1016/46410
Положення
про особливості організації освітнього процесу в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає особливості організації освітнього процесу в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі — ЗВО МВС), на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти за державним замовленням.
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
академічна група — офіційно створений відповідно до наказу ЗВО МВС осередок, сформований із здобувачів вищої освіти певного року навчання та форми здобуття освіти в межах одного навчального підрозділу (факультету, інституту), але не обов’язково за однією спеціальністю;
замовник — центральний орган управління поліції, територіальні органи поліції, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління поліції, з якими здобувачами вищої освіти укладено контракт про здобуття освіти;
потік — декілька академічних груп з однієї або кількох спеціальностей, об’єднаних з метою проведення лекцій або інших навчальних занять.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про Національну поліцію», «Про академічну доброчесність», інших нормативно-правових актах з питань вищої освіти.
3. Освітній процес у ЗВО МВС здійснюється відповідно до вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про Національну поліцію», «Про академічну доброчесність», Стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, стандартів вищої освіти, інших нормативно-правових актів з питань вищої освіти.
4. Мовою освітнього процесу у ЗВО МВС є державна мова. Застосування мов у ЗВО МВС визначається Законами України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», «Про освіту» та «Про вищу освіту».
5. На підставі цього Положення ЗВО МВС розробляють власні організаційно-розпорядчі акти щодо організації освітнього процесу з урахуванням особливостей розвитку професійних здібностей здобувачів вищої освіти та набуття ними комплексу спеціальних компетентностей у сферах правоохоронної, правозастосовної діяльності.
II. Розроблення та перегляд освітніх програм
1. Підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється за освітніми програмами, розробленими ЗВО МВС з урахуванням типових освітніх програм та потреб замовника.
2. МВС затверджує типові освітні програми для ЗВО МВС та здійснює організаційно-методичне супроводження їх розроблення.
МВС у типових освітніх програмах встановлює додаткові вимоги до визначених стандартами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання за відповідною освітньою програмою.
3. Робочі групи з розроблення (перегляду) типових освітніх програм утворює МВС за пропозицією замовника та/або ЗВО МВС.
4. Перегляд освітньої програми ЗВО МВС проводиться з метою приведення програмних результатів навчання (компетентностей) у відповідність до стандарту вищої освіти або розширення очікуваних програмних результатів навчання (компетентностей), або заміни програмних результатів навчання (компетентностей).
5. Зміни, внесені до типових освітніх програм під час їх перегляду, зокрема включення, виключення або заміна обов’язкових освітніх компонентів чи зміна їх обсягів та форм підсумкового контролю, враховуються при перегляді освітніх програм ЗВО МВС.
Після внесення змін до типових освітніх програм ЗВО МВС здійснюють коригування своїх навчальних планів для всіх років набору здобувачів вищої освіти за відповідною освітньою програмою, а також вносять зміни до індивідуальних навчальних планів здобувачів вищої освіти (далі — індивідуальний навчальний план).
III. Планування та методичне забезпечення освітнього процесу в ЗВО МВС
1. Планування освітнього процесу здійснюється згідно з навчальним планом, який розробляється ЗВО МВС на підставі відповідної освітньої програми та з урахуванням пропозицій МВС до графіка освітнього процесу.
2. У навчальному плані ЗВО МВС зазначаються:
спеціальність;
форма здобуття освіти;
строк навчання;
графік освітнього процесу;
форма атестації;
перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі — кредит ЄКТС) та послідовність їх вивчення;
форми, види навчальних занять та кількість годин, відведених на їх проведення;
форми підсумкового контролю.
ЗВО МВС на основі навчального плану, з урахуванням структури і змісту освітньої програми розробляють та затверджують індивідуальний навчальний план на кожний рік навчання для кожного здобувача вищої освіти.
3. Кількість кредитів ЄКТС, передбачених освітньою програмою для вибіркових освітніх компонентів, визначається законодавством у сфері вищої освіти.
Здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати освітні компоненти, що пропонуються для інших освітніх програм та рівнів вищої освіти, відповідно до положення про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.
4. Розподіл та закріплення освітніх компонентів за кафедрами здійснюється на підставі організаційно-розпорядчого акта ЗВО МВС щороку до початку навчального року.
Кількість освітніх компонентів, закріплених за науково-педагогічним (педагогічним) працівником у межах одного семестру, становить не більше п’яти.
5. Навчально-методичне забезпечення освітніх компонентів розробляється та затверджується ЗВО МВС з урахуванням вимог законодавства у сфері вищої освіти.
IV. Організаційні засади освітнього процесу в ЗВО МВС
1. Освітній процес у ЗВО МВС здійснюється за такими формами: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.
2. Навчальний час здобувача вищої освіти в ЗВО МВС визначається кількістю облікових одиниць, відведених для виконання освітньої програми певного рівня вищої освіти.
Обліковими одиницями навчального часу здобувача вищої освіти в ЗВО МВС є кредит ЄКТС, академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний рік.
Академічна година — мінімальна облікова одиниця навчального часу здобувача вищої освіти, тривалість якої становить 45 хвилин.
Навчальний день — облікова одиниця навчального часу здобувача вищої освіти для виконання індивідуального навчального плану з максимальною тривалістю аудиторного навантаження до 9 академічних годин. Кількість навчальних днів визначається графіком освітнього процесу.
Навчальний тиждень — облікова одиниця навчального часу здобувача вищої освіти для виконання індивідуального навчального плану з максимальною тривалістю не більше 54 академічних годин. В особливий період або у випадках, визначених законодавством у сфері вищої освіти, максимальний обсяг тижневого навчального часу здобувачів вищої освіти за рекомендацією МВС збільшується.
Навчальний семестр — облікова одиниця навчального часу здобувача вищої освіти, що складається з навчальних тижнів, вихідних (святкових) днів, може включати час, відведений на підготовку випускної кваліфікаційної роботи здобувача вищої освіти, практичну підготовку, атестацію, канікулярну відпустку, та закінчується підсумковим контролем. Тривалість навчального семестру визначається графіком освітнього процесу ЗВО МВС.
Навчальний рік — облікова одиниця навчального часу здобувача вищої освіти протягом календарного періоду, що включає навчальні семестри та відпустки. Навчальне навантаження здобувача вищої освіти протягом одного навчального року за денною формою здобуття вищої освіти становить 60 кредитів ЄКТС. Початок і тривалість навчального року визначаються графіком освітнього процесу. Переведення здобувачів вищої освіти на наступний курс здійснюється після виконання ними індивідуальних навчальних планів на рік навчання відповідно до організаційно-розпорядчого акта ЗВО МВС.
3. Виконання індивідуального навчального плану здійснюється згідно з розкладом навчальних занять або за індивідуальним графіком вивчення освітніх компонентів (далі — індивідуальний графік).
Розклад навчальних занять укладається на навчальний день, навчальний тиждень або навчальний семестр відповідно до навчального плану та графіка освітнього процесу.
Розклад навчальних занять укладається до початку навчальних занять підрозділом, на який покладено функції з організації освітнього процесу в ЗВО МВС, підписується його керівником, погоджується керівником відповідного навчального підрозділу (факультету, інституту) та затверджується проректором згідно з розподілом обов’язків.
У розкладі навчальних занять зазначаються: навчальний рік; навчальний семестр; спеціальність; назва освітньої програми; курс; академічна група; тиждень; день; час початку і час завершення навчальних занять; назва освітнього компонента; вид навчальних занять; прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) науково-педагогічних (педагогічних) працівників, які проводять навчальні заняття; місце проведення навчальних занять.
Розклад навчальних занять оприлюднюється ЗВО МВС на інформаційних стендах та/або в інший спосіб, визначений ЗВО МВС, не менше як за п’ять днів до дня початку навчальних занять.
Контроль за виконанням розкладу навчальних занять у ЗВО МВС у межах компетенції покладається на керівників (їх заступників) навчальних підрозділів (факультету, інституту), завідувачів кафедр, керівників підрозділів, які його укладають, та керівників підрозділів забезпечення якості вищої освіти.
Здобувач вищої освіти ЗВО МВС за наявності поважних причин, підтверджених документально, може виконувати індивідуальний навчальний план за індивідуальним графіком. Практична підготовка за індивідуальним графіком не здійснюється.
Здобувач вищої освіти, який виконує індивідуальний навчальний план за індивідуальним графіком, проходить підсумковий контроль відповідно до критеріїв оцінювання, визначених робочою програмою навчальної дисципліни.
Порядок надання дозволу на виконання індивідуального навчального плану за індивідуальним графіком та контроль за його дотриманням визначаються ЗВО МВС.
Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі в заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
4. Видами навчальних занять у ЗВО МВС є:
лекція;
семінарське, практичне, лабораторне, індивідуальне заняття;
консультація.
ЗВО МВС має право встановлювати інші види навчальних занять.
Лекція — вид навчального заняття, спрямований на виклад і засвоєння системних теоретичних знань.
Лекція проводиться науково-педагогічними (педагогічними) працівниками, які мають науковий ступінь та/або вчене звання. Право на проведення лекцій науково-педагогічним (педагогічним) працівником, який здобув ступінь вищої освіти «магістр», але не має наукового ступеня або вченого звання, надається рішенням вченої ради ЗВО МВС.
Семінарське заняття — вид навчального заняття, спрямованого на засвоєння теоретичних знань, у ході якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує дискусію (обговорення) попередньо визначених тем (питань).
Практичне заняття — вид навчального заняття, під час якого науково-педагогічний (педагогічний) працівник організовує та забезпечує розгляд здобувачами вищої освіти окремих теоретичних положень освітнього компонента, організовує вирішення практичних завдань та ситуацій, формує вміння і навички застосування набутих компетентностей.
Практичні заняття можуть проводитися у спеціально обладнаних навчальних приміщеннях, на майданчиках та навчальних полігонах.
До проведення практичних занять з практикоорієнтованих освітніх компонентів ЗВО МВС може залучати представників замовника.
Особливими формами практичних занять у ЗВО МВС є тренінг, колоквіум, квест, кейс-стаді.
Тренінг — форма практичного заняття, метою якого є засвоєння знань, формування вмінь та навичок, обмін досвідом з використанням інтерактивних методів роботи.
Колоквіум — форма практичного заняття, яке проходить у вигляді співбесіди науково-педагогічного (педагогічного) працівника із здобувачами вищої освіти.
Квест — інтерактивна форма практичного заняття, що базується на імітації сценаріїв професійної діяльності. Метою квесту є засвоєння здобувачами вищої освіти алгоритмів вирішення завдань через аналіз проблемних ситуацій, прийняття управлінських рішень та виконання цільових дій у динамічних умовах.
Кейс-стаді — інтерактивна форма практичного заняття, що базується на аналізі конкретного практичного прецеденту (кейсу). Здобувачі вищої освіти здійснюють деконструкцію ситуації, оцінюють ризики та пропонують алгоритм дій, що відповідає професійним стандартам.
Лабораторне заняття — вид навчального заняття, на якому здобувач вищої освіти під керівництвом науково-педагогічного (педагогічного) працівника набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, технікою, вимірювальною апаратурою, методикою проведення відповідних експериментальних досліджень.
Практичні та лабораторні заняття проводяться з академічною групою. За рішенням вченої ради ЗВО МВС допускається поділ академічної групи на підгрупи з окремих освітніх компонентів, тем, вивчення яких пов’язано з використанням зброї, спеціальних чи інших технічних засобів, лабораторного устаткування, спеціального обладнання, техніки, вимірювальної апаратури, методик проведення відповідних експериментальних досліджень, відпрацюванням застосування фізичної сили та вивченням іноземної мови.
Індивідуальне заняття — вид навчального заняття, що базується на персоніфікованому підході до навчання. Метою індивідуального заняття є адресна педагогічна підтримка здобувача вищої освіти, поглиблене засвоєння складних тем, корекція знань та стимулювання інтелектуального розвитку з урахуванням індивідуального навчального плану. Індивідуальні заняття проводяться за індивідуальним графіком.
Перелік тем лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять визначається робочою програмою навчальної дисципліни.
Консультація — вид навчального заняття, що передбачає надання здобувачу вищої освіти науково-педагогічним (педагогічним) працівником адресної методичної та теоретичної допомоги, що передбачає роз’яснення складних аспектів освітнього компонента, супровід під час виконання самостійної роботи та консультування щодо порядку виконання індивідуальних завдань. Консультація проводиться для здобувачів вищої освіти однієї академічної групи або потоку.
5. Навчальні заняття, які проводяться із здобувачами вищої освіти двома науково-педагогічними (педагогічними) працівниками або науково-педагогічним (педагогічним) працівником спільно з представником замовника, є бінарними.
Бінарні навчальні заняття проводяться відповідно до робочої програми навчальної дисципліни.
6. Аудиторна робота — спільна діяльність науково-педагогічного (педагогічного) працівника та здобувачів вищої освіти, що охоплює основні види навчальних занять та контрольні заходи згідно з робочою програмою навчальної дисципліни (програмою практики, атестації).
7. Самостійна робота — форма організації освітнього процесу, що передбачає самостійне опанування здобувачами вищої освіти освітнього компонента поза аудиторною роботою.
Критерії оцінювання результатів самостійної роботи зазначаються в робочій програмі навчальної дисципліни. Здобувачі вищої освіти ознайомлюються з критеріями оцінювання результатів самостійної роботи на початку вивчення освітнього компонента.
Порядок організації, контролю та методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів вищої освіти визначається ЗВО МВС.
Складовою самостійної роботи здобувача вищої освіти є виконання індивідуальних завдань. Метою індивідуальних завдань є поглиблення та закріплення теоретичних знань з освітнього компонента.
8. Проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти ЗВО МВС визначається Порядком проведення практичної підготовки здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2024 року № 634, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2024 року за № 1487/42832.
9. Контрольні заходи — сукупність процедур, спрямованих на встановлення відповідності програмних результатів навчання (компетентностей) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми. Контрольні заходи в ЗВО МВС включають поточний та підсумковий контроль успішності та атестацію, види (форми) яких визначаються навчальними планами та робочими програмами навчальних дисциплін (програмами практики, атестації).
МВС може проводити інші контрольні заходи.
10. Поточний контроль здійснюється науково-педагогічними (педагогічними) працівниками під час вивчення освітнього компонента та передбачає оцінювання рівня знань, умінь, навичок (компетентностей) здобувачів вищої освіти з тем освітнього компонента за національною шкалою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).
11. Підсумковий контроль проводиться у формі захисту курсової роботи, захисту результатів практичної підготовки, заліку, екзамену з відповідного освітнього компонента або його окремої завершеної частини в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни, і у строки, визначені ЗВО МВС.
Захист курсової роботи — форма підсумкового контролю, що передбачає публічне представлення та оцінювання результатів самостійно виконаного здобувачем вищої освіти індивідуального науково-дослідного (творчого) завдання з метою перевірки рівня теоретичних знань з освітнього компонента та здатності їх застосовувати для розв’язання професійних завдань.
Захист результатів практичної підготовки — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні фахових компетентностей здобувача вищої освіти, опанування яких визначено програмою практики.
Залік — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) з освітнього компонента або його окремої завершеної частини виключно на підставі результатів виконання аудиторної та самостійної роботи в балах ЄКТС, що за національною шкалою оцінювання відповідає оцінці «зараховано» або «не зараховано».
Екзамен — форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) з освітнього компонента або його окремої завершеної частини та передбачає виставлення оцінок у балах ЄКТС, що за національною шкалою оцінювання відповідає оцінці «відмінно», «добре», «задовільно» або «незадовільно».
Критерії оцінювання підсумкового контролю у формі екзамену, захисту курсової роботи та захисту результатів практичної підготовки (за 100-бальною шкалою) зазначаються в робочій програмі навчальної дисципліни (програмі практики). Здобувачі вищої освіти ознайомлюються з критеріями оцінювання підсумкового контролю у формі екзамену, захисту курсової роботи та захисту результатів практичної підготовки на початку вивчення відповідного освітнього компонента або до початку практичної підготовки.
12. Оцінювання рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) з освітнього компонента здійснюється науково-педагогічними (педагогічними) працівниками на засадах академічної доброчесності, неупередженості та прозорості.
13. Форми документації для обліку результатів поточного та підсумкового контролю успішності здобувачів вищої освіти визначаються ЗВО МВС.
14. Система оцінювання рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) здобувачів у ЗВО МВС передбачає накопичення до 100 балів включно з кожного освітнього компонента.
Здобувач вищої освіти може отримати додатково до 10 балів за досягнення, що відповідають предметній області освітнього компонента, до підсумкової кількості балів у порядку, визначеному ЗВО МВС. При цьому загальна сума накопичувальних балів не повинна перевищувати 100.
Підсумкові бали з кожного освітнього компонента переводяться в національну шкалу оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») та шкалу оцінювання ЄКТС (A, B, C, D, E, F) згідно з таблицею відповідності:
100-бальна накопичувальна шкала
Екзамен
Залік
за шкалою оцінювання ЄКТС
за національною шкалою оцінювання
за шкалою оцінювання ЄКТС
за національною шкалою оцінювання
90–100
А
відмінно
А
зараховано
82–89
B
добре
B
зараховано
75–81
C
добре
C
зараховано
64–74
D
задовільно
D
зараховано
60–63
E
задовільно
E
зараховано
0–59
F
незадовільно
F
не зараховано
15. Оцінювання рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) з освітнього компонента або його окремої завершеної частини, за якими підсумковим контролем є залік, здійснюється за результатами оцінювання аудиторної та самостійної роботи.
Результати навчання з аудиторної роботи обчислюються за таким алгоритмом:
результат аудиторної роботи обчислюється шляхом множення середнього бала на коефіцієнт 16 з подальшим математичним заокругленням до цілого числа;
середній бал розраховується як відношення суми всіх отриманих оцінок до загальної кількості показників, що включає: мінімальну кількість позитивних оцінок за національною шкалою оцінювання («відмінно», «добре», «задовільно») (далі — позитивні оцінки); кількість «додаткових» позитивних оцінок з урахуванням коефіцієнта 0,7; кількість невідпрацьованих «незадовільних» оцінок та/або невідпрацьованих пропусків навчальних занять, при цьому:
мінімальна кількість позитивних оцінок має становити не менше ніж 1/3 (33%) від загальної кількості семінарських, практичних та лабораторних занять, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, при цьому лекційні заняття до розрахунку зазначеного показника не включаються. Для здобувачів вищої освіти, які навчаються за індивідуальним графіком, мінімальна кількість позитивних оцінок має становити не менше ніж 1/3 (33%) від загальної кількості індивідуальних занять, передбачених індивідуальним графіком. Якщо 1/3 (33%) від кількості занять становить дробове число, то до розрахунку береться наступне ціле число;
за умови отримання здобувачем вищої освіти менше ніж 1/3 (33%) позитивних оцінок відсутні до цієї вимоги оцінки враховуються як «нуль» при обчисленні середнього бала;
коефіцієнт 0,7 застосовується до кількості «додаткових» позитивних оцінок, що перевищують встановлений мінімум, з метою стимулювання здобувачів вищої освіти до покращення результатів аудиторної роботи протягом усього періоду вивчення освітнього компонента;
невідпрацьовані «незадовільні» оцінки та/або невідпрацьовані пропуски навчальних занять враховуються як «нуль» під час розрахунку суми всіх отриманих оцінок;
відпрацювання «незадовільних» оцінок та/або відпрацювання пропущених навчальних занять з тем освітніх компонентів, що стосуються заходів безпеки при застосуванні поліцейських заходів примусу, є обов’язковим. Перелік тем освітніх компонентів, що стосуються заходів безпеки при застосуванні поліцейських заходів примусу, визначається робочою програмою навчальної дисципліни. У разі якщо здобувач вищої освіти до початку підсумкового контролю у формі заліку (згідно з розкладом навчальних занять) не відпрацював «незадовільну» оцінку та/або пропущене заняття з теми щодо заходів безпеки при застосуванні поліцейських заходів примусу, підсумковий контроль вважається нескладеним. Відпрацювання всіх інших «незадовільних» оцінок та/або пропущених навчальних занять не є обов’язковим.
Максимальний результат оцінювання аудиторної роботи здобувача вищої освіти становить 80 балів, а бали, що перевищують цей показник, не враховуються.
Формула розрахунку:
де:
РАР
—
результат аудиторної роботи;
СОО
—
сума отриманих оцінок;
МКПО
—
мінімальна кількість позитивних оцінок (1/3 (33%) від кількості семінарських, практичних, лабораторних занять, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни). При цьому, якщо МКПО становить дробове число, то до розрахунку береться наступне ціле число;
КДПО
—
кількість «додаткових» позитивних оцінок — оцінок, що перевищують МКПО;
КННОНПЗ
—
кількість невідпрацьованих «незадовільних» оцінок та/або невідпрацьованих пропущених занять.
Приклади розрахунків результатів аудиторної роботи наведено в додатку до цього Положення.
Загальна кількість балів за самостійну роботу визначається як сума балів, отриманих за її виконання, згідно з критеріями оцінювання, визначеними в робочій програмі навчальної дисципліни.
Результат підсумкового контролю у формі заліку розраховується шляхом додавання балів за аудиторну роботу (до 80 балів) та самостійну роботу (до 20 балів).
Результат поточного контролю
Результат підсумкового контролю (РПК)
результат аудиторної роботи (РАР)
результат самостійної роботи (РСР)
залік
≤ 80
≤ 20
≤ 100
Підсумкова кількість балів = РАР + РСР ≤ 100
Підсумковий контроль вважається нескладеним, якщо здобувач вищої освіти під час складання заліку отримав підсумкову кількість балів менше 60.
16. Оцінювання рівня знань, умінь та навичок (компетентностей) з освітнього компонента або його окремої завершеної частини, підсумковим контролем з якого є екзамен, здійснюється за результатами поточного контролю та результатами підсумкового контролю у формі екзамену.
Алгоритм обчислення результатів навчання та розрахунок середнього бала за аудиторну роботу здійснюються аналогічно до порядку, встановленого для освітніх компонентів, де формою підсумкового контролю є залік.
Результат поточного контролю з освітнього компонента або його окремої завершеної частини, за якими підсумковим контролем є екзамен, розраховується шляхом додавання балів за аудиторну роботу (до 80 балів) та самостійну роботу (до 20 балів).
Загальна кількість балів за самостійну роботу визначається як сума балів, отриманих за її виконання, згідно з критеріями оцінювання, визначеними в робочій програмі навчальної дисципліни.
Максимальна кількість балів, отриманих під час складання підсумкового контролю у формі екзамену, становить 100 балів.
Порядок проведення, перелік орієнтовних завдань (питань) підсумкового контролю у формі екзамену визначаються робочою програмою навчальної дисципліни.
Підсумкова кількість балів з освітнього компонента або його окремої завершеної частини, за якими підсумковим контролем є екзамен, розраховується як середнє арифметичне суми результату аудиторної роботи, результату самостійної роботи та результату підсумкового контролю.
Результат поточного контролю
Результат підсумкового контролю (РПК)
результат аудиторної роботи (РАР)
результат самостійної роботи (РСР)
екзамен
≤ 80
≤ 20
≤ 100
Ј 100
Підсумкова кількість балів = (РАР + РСР + РПК) / 2 ≤ 100
Підсумковий контроль вважається нескладеним, якщо здобувач вищої освіти під час складання екзамену отримав підсумкову кількість балів менше 60.
17. Підсумкова кількість балів з освітнього компонента визначається як середнє арифметичне значення, отримане шляхом ділення суми підсумкових балів за кожну завершену частину на загальну кількість семестрів (частин), протягом яких проводився підсумковий контроль, якщо навчальним планом передбачено підсумковий контроль у формі заліку (заліків) та/або екзамену (екзаменів) з окремих частин цього компонента в різних семестрах.
Формула розрахунку:
де:
ПКБ ок
—
підсумкова кількість балів з освітнього компонента;
ПКБ і
—
підсумкова кількість балів, отримана за і-ту завершену частину освітнього компонента (у відповідному семестрі);
—
сума підсумкових балів за всі завершені частини освітнього компонента;
n
—
кількість семестрів (частин), протягом яких вивчався освітній компонент і проводився підсумковий контроль.
18. Здобувач вищої освіти, який за результатами контрольних заходів не погоджується з виставленою науково-педагогічним (педагогічним) працівником оцінкою (балами) за його рівень знань, умінь та навичок (компетентностей), має право на оскарження результатів здійснення таких заходів.
19. Отримання за результатами підсумкового контролю менше 60 балів, а також нескладання підсумкового контролю є невиконанням визначеного ЗВО МВС обсягу та/або строку індивідуального навчального плану.
Порядок та умови повторного складання (перескладання) підсумкового контролю визначаються ЗВО МВС.
20. Атестація здобувачів на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може проводитися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту відповідно до Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497, комплексного атестаційного екзамену, захисту кваліфікаційної випускної роботи здобувача вищої освіти або поєднання цих форм з урахуванням вимог відповідного стандарту вищої освіти.
Атестація у формі комплексного атестаційного екзамену проводиться з метою встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та їх оцінювання.
Атестація у формі захисту випускної кваліфікаційної роботи здобувача вищої освіти проводиться шляхом публічного захисту самостійно виконаного теоретико-прикладного дослідження, що готується здобувачем для отримання ступеня вищої освіти бакалавра чи магістра.
Організація, система оцінювання та порядок проведення атестації у формі комплексного атестаційного екзамену та/або захисту кваліфікаційної випускної роботи здобувача вищої освіти з урахуванням вимог законодавства у сфері вищої освіти та відповідного стандарту вищої освіти визначаються ЗВО МВС.
21. В особливий період або у випадках, визначених законодавством, ЗВО МВС на підставі рішення вченої ради та за погодженням з МВС забезпечують можливість виконання здобувачами вищої освіти індивідуального навчального плану з використанням елементів дистанційної форми здобуття освіти за умови наявності та функціонування програмного забезпечення, призначеного для організації освітнього процесу і контролю результатів навчання, наявності вебресурсів освітніх компонентів освітніх програм, а також дотримання інших вимог, визначених законодавством у сфері вищої освіти.
22. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів і слухачів, які навчаються в ЗВО МВС, визначено Порядком відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів і слухачів, які навчаються в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 жовтня 2024 року № 718, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2024 року за № 1826/43171.
Директор Департаменту
освіти, науки та спорту
Міністерства внутрішніх справ України
Олександр ТАРАСЕНКО
Додаток
до Положення про особливості
організації освітнього процесу
в закладах вищої освіти
із специфічними умовами навчання,
які здійснюють підготовку поліцейських
(пункт 15 розділу ІV)
Приклади
розрахунків результатів аудиторної роботи
Вихідні дані: робочою програмою навчальної дисципліни передбачено проведення 7 семінарських та практичних занять, тому МКПО становить 3 (33% від 7 = 2,33, наступне ціле число — 3). Усі теми освітнього компонента не стосуються заходів безпеки при застосуванні поліцейських заходів примусу.
Варіант 1. Здобувач вищої освіти впродовж семестру отримав оцінки «добре», «задовільно» (третьої оцінки не вистачає) та має два невідпрацьовані пропущені навчальні заняття, тобто здобувач має: МКПО — 3; КДПО — 0; КННОНПЗ — 2.
Розрахунок:
де
РАР
—
результат аудиторної роботи.
Варіант 2. Здобувач освіти впродовж семестру отримав оцінки «добре», «відмінно», «задовільно», «незадовільно» (не відпрацьовано), «відмінно», «задовільно» та має одне невідпрацьоване пропущене навчальне заняття, тобто здобувач має: МКПО — 3; КДПО — 2; КННОНПЗ — 2.
Розрахунок:
де
РАР
—
результат аудиторної роботи.