а) оголосити громадський осуд;
б) винести попередження;
в) покласти обов'язок відшкодувати заподіяну неповнолітнім шкоду, що не перевищує 50 карбованців;
г) накласти штраф у розмірі до 30 карбованців, а за появу в громадських місцях у п'яному вигляді підлітків віком до 16 років або за розпивання ними спиртних напоїв напоїв, за вживання неповнолітніми наркотичних засобів на батьків чи осіб, які їх замінюють, штраф накладається в розмірі від тридцяти до п'ятдесяти карбованців, за виготовлення, використання підлітками віком до 16 років без належного дозволу радіопередавальних установок, а так само використання їх з порушенням правил, що регулюють радіозв'язок, - у розмірі до п'ятдесяти карбованців, за доведення неповнолітніх до стану сп'яніння - в розмірі від п'ятдесяти до ста карбованців. ( Частина перша Пункт "г" частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно з Указами Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1528-VIII 4452-XI ( 1528-08 4452-11 ) від 29.03.73, N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 21.08.87 )
( Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР N 1528-VIII ( 1528-08 ) від 29.03.73, N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85, із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 4452-XI ( 4452-11 ) від 21.08.87 )
Комісії в справах неповнолітніх можуть передавати справи про батьків або осіб, які їх замінюють, на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадських організацій або трудових колективів. Комісія вправі входити в районний (міський) народний суд з заявами про обмеження дієздатності батьків, про позбавлення батьківських прав, про відібрання дітей у батьків без позбавлення батьківських прав, а також про виселення без надання іншого жилого приміщення осіб, позбавлених батьківських прав, якщо їх спільне проживання з дітьми, відносно яких вони позбавлені батьківських прав, неможливе. ( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1528-VIII ( 1528-08 ) від 29.03.73, в редакції Указу Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
Направлення неповнолітніх до спеціальних навчально-виховних і спеціальних лікувально-виховних установ може провадитись за рішенням комісії в справах неповнолітніх без згоди батьків або осіб, які їх замінюють. Справи про направлення до спеціальних виховних чи лікувально-виховних установ, крім лікувально-виховних профілакторіїв для хворих на наркоманію розглядаються з обов'язковою участю прокурора. ( Частина статті 19 із змінами, внесеними згідно з Указами Президії Верховної Ради УРСР N 1924-IX ( 1924-09 ) від 13.04.77, N 3070-XI ( 3070-11 ) від 03.11.86 )
Направлення неповнолітніх до дитячого будинку або школи-інтернату, при наявності у них батьків або осіб, які їх замінюють, може провадитись без згоди останніх лише у виняткових випадках (тривала відсутність їх, хвороба, засудження за вчинений ними злочин і т.ін.). Одночасно комісія приймає рішення про стягнення з батьків у встановленому законом порядку коштів на відшкодування витрат, зв'язаних з утриманням дітей. У виняткових випадках за клопотанням комісії в справах неповнолітніх розмір плати може бути знижено в установленому законом порядку.