розробляють і проводять в життя відповідно в межах області, міста через відповідні державні органи, підприємства, установи і організації заходи по запобіганню бездоглядності і правопорушенням неповнолітніх, по усуненню причин, що породжують ці явища, влаштуванню дітей і підлітків та охороні їх прав;
контролюють, спрямовують і координують діяльність відповідно районних, міських і районних у містах комісій в справах неповнолітніх, подають їм методичну допомогу, узагальнюють і поширюють позитивний досвід їх роботи;
перевіряють постанови районних, міських і районних у містах комісій про направлення неповнолітніх до спеціальних навчально-виховних і лікувально-виховних установ і скасовують їх, якщо вони будуть визнані незаконними або необгрунтованими і якщо ці постанови не були оскаржені у строк, зазначений в статті 39 цього Положення, до виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )
При виконанні зазначених обов'язків обласні і міські (міст з районним поділом) комісії в справах неповнолітніх користуються правами, передбаченими статтею 14 цього Положення.
Обласні та міські (міст республіканського підпорядкування) комісії в справах неповнолітніх, крім того, вирішують питання про направлення неповнолітніх жіночої статі до спеціальних навчально-виховних установ. ( Статтю 15 доповнено частиною третьою згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 3448-VIII ( 3448-08 ) від 24.01.75, із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР N 1116-XI ( 1116-11 ) від 16.10.85 )