Радіаційний захист під час використання закритих джерел іонізуючого випромінювання під час каротажу свердловин
1) нормативно-правові акти у сфері радіаційної безпеки, рекомендації МАГАТЕ і Міжнародної комісії з радіаційного захисту з питань безпеки використання закритих джерел іонізуючого випромінювання під час виконання робіт з каротажу свердловин
2) умови і вимоги безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання закритих джерел іонізуючого випромінювання під час виконання робіт з каротажу свердловин
3) основні принципи радіаційного захисту
4) категорії закритих джерел іонізуючого випромінювання та порядок їх визначення
5) методи та технології каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання:
інтегральний гамма-каротаж, заснований на вимірюванні природного гамма-випромінювання гірських порід;
спектрометричний гамма-каротаж, заснований на вимірюванні спектрального складу природного гамма-випромінювання гірських порід;
нейтронний каротаж, заснований на опроміненні свердловини і породи нейтронами від стаціонарного джерела і вимірювання щільності потоків надтеплових і теплових нейтронів та/або гамма-квантів, що утворюються в результаті ядерних реакцій розсіювання і захоплення нейтронів;
імпульсний нейтронний каротаж, заснований на опроміненні свердловини і породи швидкими нейтронами від імпульсного джерела і вимірювання розподілу в часі інтегральної щільності теплових нейтронів або гамма-квантів, що утворюються в результаті ядерних реакцій розсіювання і захоплення нейтронів;
імпульсний спектрометричний нейтронний гамма-каротаж, заснований на вимірюванні енергетичного і часового розподілу щільності потоку гамма-випромінювання, що виникає в результаті нейтронних реакцій, з метою визначення елементного складу гірських порід і просторово-часових характеристик реєстрованого випромінювання;
гамма-гамма-каротаж, заснований на реєстрації щільності потоку гамма-випромінювання, розсіяного гірською породою під час її опромінення стаціонарним ампульним джерелом гамма-квантів
6) вимоги до забезпечення радіаційної безпеки під час каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
7) визначення категорій осіб, які зазнають опромінення
8) допуск персоналу до радіаційно-небезпечних робіт
9) методи оцінки доз опромінення персоналу під час каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
10) методи оцінки доз опромінення населення, яке проживає поблизу майданчика, де виконуються роботи з каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
11) радіаційний моніторинг довкілля на територіях, прилеглих до об’єкта, де виконуються роботи з каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
12) заходи та засоби забезпечення радіаційного захисту і контролю опромінення персоналу, населення під час виконання робіт з каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання, зокрема у польових умовах
13) заходи та засоби забезпечення радіаційного захисту і контролю опромінення персоналу, населення під час виконання радіаційно-небезпечних ремонтно-технологічних робіт, включаючи ремонт, налагодження, калібрування та технічне обслуговування обладнання для каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
14) радіаційний контроль на підприємстві та на майданчику, де здійснюється каротаж свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання
15) інтегрована система управління діяльністю з використання закритих джерел іонізуючого випромінювання під час каротажу свердловин та культура радіаційної безпеки
16) письмові процедури з радіаційного захисту
17) засоби індивідуального захисту, заходи щодо колективного захисту
18) процедури отримання, контролю, зберігання та транспортування закритих джерел іонізуючого випромінювання
19) поводження з відпрацьованими закритими джерелами іонізуючого випромінювання та радіоактивними відходами
20) забезпечення фізичного захисту закритих джерел іонізуючого випромінювання, що використовуються під час каротажу свердловин
21) засоби та заходи щодо запобігання аваріям під час виконання робіт з каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання та реагування на них
22) захист персоналу та населення в аварійних ситуаціях
23) результати аналізу випадків аварійного опромінення під час каротажу свердловин з використанням закритих джерел іонізуючого випромінювання (ведення документації, аналіз подій, пов’язаних з аварійним опроміненням, та висновки)
24) вимоги до персоналу, який залучається до робіт з використання закритих джерел іонізуючого випромінювання під час каротажу свердловин (навчання та підвищення кваліфікації, стан здоров’я)