До пункту «а» належать:
хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома І-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів І лінії, рецидиву захворювання;
справжня поліцітемія в еритремічній та анемічній стадіях.
До пункту «б» належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу, з тривалим позитивним ефектом лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.
До пункту «б» належать:
хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами І лінії;
лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I-III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;
гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії при збереженій працездатності;
справжня поліцитемія в початковій стадії;
мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.
До пункту «в» належать:
лімфогранулематоз I-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;
розлади стану здоров’я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.