тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі хвороба Крона) зі із значним порушенням функції;
наслідки резекції тонкої або товстої кишки із занепадом живлення та проявами демпінг-синдрому;
недостатність сфінктера заднього проходу ІІ-ІІІ II-III ступенів;
спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує стаціонарного лікування;
хронічний парапроктит з із частими загостреннями, що важко піддається лікуванню;
випадіння усіх всіх шарів прямої кишки ІІІ III стадії.
До пункту «б» належать:
хронічні виразкові коліти та ентерити, хвороба Крона з помірним порушенням функції та частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, які потребують стаціонарного лікування, що дає нестійкий позитивний ефект;
спайковий процес у черевній порожнині, що потребує неодноразового стаціонарного лікування;
випадіння прямої кишки ІІ II стадії;
хронічний парапроктит з рідкими загостреннями або нестійкими норицями, які рідко відкриваються (1-2 рази на рік).
До пункту «в» належать:
випадіння прямої кишки при дефекації (1 стадія), яка вправляється самостійно;
хронічний парапроктит, який перебігає у формі періодичного гострого запалення без утворення зовнішньої нориці.
У разі випадіння прямої кишки, кишкових або калових свищів, звуження заднього проходу або недостатності його сфінктера, хронічного парапроктиту пропонується хірургічне лікування. Придатність до служби визначається залежно від результатів лікування.